Ухвала суду № 118858408, 07.05.2024, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/1891/23

Номер провадження 1-кп/404/116/23

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

07 травня 2024 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

розглянувши під час відкритого підготовчого судового засідання у м. Кропивницькому кримінальне провадження №12022121010002246 про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Наталіївка Солонянського району Дніпропетровської області, проживаючого по АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.5 ст.185 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м.Нікополь Дніпропетровської області, проживаючої по АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Придніпровське Нікопольського району Дніпропетровської області, проживаючого по АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_8 ,

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов зазначений обвинувальний акт та ухвалою суду призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.

Під час підготовчого судового засідання захисником ОСОБА_11 подано клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на те, що начальник слідчого управління ГУ НП в Кіровоградській області ОСОБА_12 свідомо порушив закон, що підтверджується постановами керівника Кіровоградської обласної прокуратури про доручення досудового розслідування СУ ГУНП в Кіровоградській області.

Начальник відділу РОТЗ СУТУНП в Кіровоградській області ОСОБА_13 і заступник начальника відділу РОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_14 не є керівниками органу досудового розслідування чи його заступниками, фактично мають процесуальний статус слідчого і не мають права визначати слідчих для розслідування кримінального провадження, тому слідчі ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 не мали права проводити досудове розслідування кримінальних проваджень за дорученням інших слідчих ОСОБА_13 і ОСОБА_14 .

Обвинувальний акт складений слідчим СУ ГУНП в Кіровоградські області ОСОБА_22 , який не набув повноважень слідчого в жодному кримінальному провадженні, тому обвинувальний акт не відповідає вимогам ч.1 ст.291 КПК України.

Прокурор здійснює свої повноваження з початку до кінця розслідування кримінального провадження і керівник іншого органу прокуратури, а саме Кіровоградської обласної прокуратури не має повноважень змінювати групи прокурорів і призначати інших ніж визначені відповідними органами прокуратури прокурорів, тому прокурор Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_23 не набув повноважень прокурора, прийняття процесуальних рішень прокурорами визначеними керівником Кіровоградської обласної прокуратури і затвердження обвинувального акту прокурором Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_23 є незаконними, а обвинувальний акт є таким, що не відповідає вимогам ч.1 ст.291 КПК України.

Заслухавши прокурора, який заперечував проти клопотання, долучивши письмові заперечення до справи, з`ясувавши думку інших учасників судового провадження, які підтримали клопотання захисника ОСОБА_11 , дослідивши наявні матеріали справи суд приходить до таких висновків.

Під час судового розгляду підлягають дослідженню та оцінці усі процесуальні рішення та дії, у тому числі викладені в окремих документах, які можуть вплинути на оцінку допустимості та належності доказів у кримінальному провадженні.

При цьому, аналізуючи інші доводи клопотання щодо наявності підстав визнання незаконними рішень у кримінальному провадженні, про які зазначено раніше, відсутності повноважень на їх прийняття, відсутності повноважень, визнання незаконними доручень та дій слідчого, суд виходить з того, що відповідно до ст.291 КПК України до початку судового розгляду до обвинувального акту можуть бути долучені тільки додатки, передбачені частиною четвертою вказаної статті. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Згідно з вимогами параграфу 3 глави 28 розділу 4 КПК України та, зокрема, ст.358 КПК України протоколи слідчих (розшукових) дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, якщо в них викладені чи посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, повинні бути оголошені в судовому засіданні за ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження та пред`явлені для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження.

На переконання суду під час судового розгляду підлягають дослідженню та оцінці усі процесуальні рішення та дії, у тому числі викладені в окремих документах, які можуть вплинути на оцінку допустимості та належності доказів у кримінальному провадженні.

При цьому, саме клопотання захисника потребує фактичного аналізу законності низки взаємопов`язаних процесуальних дій та рішень у кримінальному провадженні, усіх матеріалів кримінального провадження, оцінки доказів, становлять обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, оскільки обов`язок доведення належності та допустимості доказів згідно з вимогами ст.ст.91, 92 КПК України покладено на сторони.

Тому, на переконання суду твердження сторони захисту щодо допущених порушень під час досудового розслідування, заперечення з цього приводу сторони обвинувачення підлягають дослідженню судом під час судового розгляду шляхом оцінки законності прийняття процесуальних рішень та дій під час досудового розслідування, дослідження процесуальних документів та відповідних доказів, що має бути здійснено під час судового розгляду.

Оскільки докази та процесуальні документи, рішення, дії, вчинені у ході кримінального провадження, на даний час і у підготовчому судовому засіданні не досліджувалися, зважаючи на наведені положення КПК України, неможливість надання оцінки сукупності належності та допустимості доказів у всьому кримінальному провадженні під час підготовчого судового засідання, не доведеними належними доказами, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні відповідає вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України, оскільки в ньому міститься виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а також правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення є зрозумілим.

Рішення, які має право прийняти суд під час підготовчого судового засідання, передбачені ч.3 ст.314 КПК України, а статтею 315 КПК України визначені ті питання, які вирішує суд з метою підготовки до судового розгляду. Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що підготовче судове засідання в судовому провадженні є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Саме клопотання захисника не містить переконливих підстав, які б вказували на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, що перешкоджає призначенню його до судового розгляду. Обвинувальний акт підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив, відповідає іншим вимогам ст.291 КПК України за формою та змістом.

При цьому, суд враховує, що зміст обвинувального акту відповідає положенням ст.291 КПК України, він підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив, факт перебування слідчого та прокурора на відповідних посадах не викликає сумнівів, тому у підготовчому судовому засіданні не встановлено та учасниками судового провадження не вказано достатніх підстав до прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч.3 ст.314 КПК України. Відтак, суд вважає необхідним призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту та в задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору відповідно до вимог п.3 ч.3 ст.314 КПК України слід відмовити.

Крім того, прокурором з посиланням на підстави та ризики, передбачені кримінальним процесуальним законом, заявлено клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та запобіжного заходу у домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_6 , оскільки завершити судовий розгляд кримінального провадження до моменту завершення терміну дії запобіжних заходів неможливо.

Захисник ОСОБА_11 заперечував проти продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , посилаючись на те, що клопотання прокурора є необґрунтованим, ризики наведені прокурором не доведені. Не має даних, що обвинувачений може впливати на свідків та потерпілих. Просить змінити запобіжний захід обвинуваченому на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання захисника.

Захисник ОСОБА_9 заперечував проти клопотання прокурора та просив змінити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід на домашній арешт, посилаюсь на те, що ризики, наведені прокурором, не доведені та є необґрунтованими. Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 має поганий стан здоров`я та потребує лікування.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника ОСОБА_9 .

Захисник ОСОБА_10 та обвинувачена ОСОБА_6 не заперечувала проти клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу.

Заслухавши учасників судового провадження, зважаючи на досліджені докази та положення ч.3 ст.331 КПК України, суд приходить до таких висновків.

Стосовно кожного з обвинувачених застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою та домашній арешт відносно обвинуваченої ОСОБА_6 , у зв`язку із доведенням перед судом ризиків передбачених, пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з якими як обвинувачений ОСОБА_5 так і обвинувачений ОСОБА_7 у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на низку свідків та потерпілих, які не допитані, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Наведені ризики та твердження підтверджуються тим, що: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні за організованою злочинною групою осіб низки епізодів особливо тяжких корисливих злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років; також обвинувачення ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 висунуто у вчиненні злочинів у іншому регіоні, значно віддаленому від місця їх реєстрації та проживання; обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 постійного місця проживання у м.Кропивницькому за місцем судового розгляду та здійснення кримінального провадження не мають; обвинувачений ОСОБА_5 офіційно не працював та не мав офіційних доходів; обвинувачений ОСОБА_5 та ОСОБА_7 раніше судимі; у кримінальному провадженні не допитано низку потерпілих, свідків, не досліджено усі речові та письмові докази.

Вказані обставини, які встановлені та доведені під час розгляду кримінального провадження, які обґрунтовували та обґрунтовують продовження застосування запобіжних заходів у виді тримання під вартою стосовно обвинувачених не змінилися, усі потерпілі та свідки не допитані. Обсяг та зміст висунутого обвинувачення стосовно кожного з обвинувачених залишився без змін. Таким чином, із врахуванням обставин, передбачених ст.178 КПК України, оцінюючи суворість можливого покарання обвинувачених, тяжкість та багатоепізодність висунутих обвинувачень в умисних корисливих особливо тяжких злочинах, відсутність у обвинувачених офіційних та законних доходів, самі обвинувачення про вчинення злочинів у м. Кропивницькому у той час як обвинувачені зареєстровані та проживають у Дніпропетровській області, суд приходить до висновків щодо існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Вищезазначені обставини на переконання суду є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні як обвинуваченого ОСОБА_5 так і обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, а застосування більш м`яких запобіжних заходів, з врахуванням встановлених обставин, на переконання суду не гарантує запобігання цим ризикам, що також спростовує доводи сторони захисту в кримінальному провадженні.

Суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення «Лабіта проти Італії», за яким питання розумності строків тримання особи під вартою вирішуються судом, зважаючи на наявність дійсного публічного інтересу у триманні особи під вартою, що переважає над приватним правом особи на особисту недоторканність.

Згідно з ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Відтак, зважаючи на раніше викладене, зберігаючи об`єктивність та безсторонність, з метою досягнення завдань кримінального провадження та мети застосування запобіжних заходів, суд вважає доцільним продовження тримання як обвинуваченого ОСОБА_5 , так і обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою на 60 днів, а тому задовольняє клопотання прокурора.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту в період доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. обвинуваченій ОСОБА_6 , суд оцінюючи суворість можливого покарання, тяжкість висунутих обвинувачень, приходить до висновків що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж домашній арешт, остання може вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також переховуватися від суду. Заявлені стороною обвинувачення ризики є триваючими, не спростовані стороною захисту, не зменшилися в такому обсязі, що забезпечило б належну процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_6 шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, аніж цілодобовий домашній арешт із покладенням на обвинувачену обов`язків, застосування яких є необхідним та визначено ст.194 КПК України. Такі ризики є достатніми та виправдовують продовження на два місяці та подальше тримання обвинуваченої ОСОБА_6 під домашнім арештом, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.

У підготовчому судовому засіданні не встановлено та учасниками судового провадження не вказано підстав до прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч.3 ст.314 КПК України, а тому суд вважає необхідним призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Крім того, під час підготовки до судового розгляду вирішено питання, передбачені ч.2 ст.315 КПК України, та вчинено усі дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Інших клопотань від учасників судового провадження не надійшло.

На підставі викладеного, керуючись п.5 ч.3 ст.314, ст.ст.316, 331, 350,369-372, 392 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Призначити 11 червня 2024 року о 10 год. 00 хв. у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу №15 Кіровського районного суду м. Кіровограда судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні №12022121010002246 про обвинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.186 КК України, та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.5 ст.185 КК України, який проводити колегією суддів у складі трьох професійних суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

У судове засідання викликати прокурора, потерпілих, захисників та обвинувачених.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_11 про повернення обвинувального акту прокурору відмовити.

Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто до 06.07.2024року включно.

Умови внесення раніше визначеної застави обвинуваченому ОСОБА_5 у розмірі 744 300 грн. залишити без змін.

Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 60 днів, тобто до 06.07.2024року включно.

Умови внесення раніше визначеної застави обвинуваченому ОСОБА_7 у розмірі 372 150 грн. залишити без змін.

Продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід до 06.07.2024 року у вигляді домашнього арешту в період доби, з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. не залишати місце постійного проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинувачену ОСОБА_6 такі обов`язки:

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

- прибувати до суду за першою вимогою;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими по даному кримінальному провадженню;

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на неї вище наведених обов`язків до неї може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Ухвала оскарженню окремо від судового рішення, передбаченого ч.1 ст.392 КПК України, не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3