Постанова № 1188544, 30.10.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 221

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.10.2007

Справа №2-1/12379-2007А

Суддя господарського суду АР Крим Л. О. Ковтун розглянувши матеріали адміністративної справи № 2-1/12379-2007А 30.10.2007р. у судовому засіданні, що почалося у 11:00 за участю секретаря судового засідання Н. М. Баранович,

За участю представників:

Від позивача – Левицький В.А., довіреність від 16.04.2007 р., б/н

Від відповідача - Тимащук С.В., довіреність від 20.06.2007р., №7293/10/24-0

За участю третіх осіб – 1).Зудінов О.О., довіреність від 09.01.2007 р., № 17-07/07; 2). не з’явився; 3). Вінник М.Ю., довіреність від 24.07.2007 р., № 1597/9/10-0

ухвалив постанову у 11:10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алеф-Виналь-Крим» (98227, Ленінський район, с. Багерове, вул. Одеська, 30)

До відповідача Державної податкової інспекції в Ленінському районі (98200, смт. Леніно, вул. Дзержинського, 7)

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) Кримська регіональна митниця (95491, м. Сімферополь, вул. Мальченка, 22)

2) Керченська митниця (98312, м. Керч, вул. Фурманова, 9)

3) Державна податкова адміністрація (95000, м. Сімферополь, вул. Рози Люксембург, 29)

Про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

Сутність адміністративної справи:

Позивач, ТОВ «Алеф-Виналь-Крим», звернувся до господарського суду АР Крим із адміністративним позовом до відповідача - ДПІ в Ленінському районі, та просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення –рішення ДПІ в Ленінському районі від 03.05.2007р. №0000952301/0 та від 06.07.2007р. №0000952301/1.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 07.09.2007 р. справа прийнята до провадження з присвоєнням їй номеру №2-1/12379-2007А, до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору були залучені Кримська регіональна митниця та Керченська митниця.

04.10.2007р. до господарського суду АР Крим надійшло клопотання від позивача за справами №2-1/12379-2007А та №2-1/12380-2007А про об’єднання для спільного провадження зазначених справи у порядку ст. 116 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши зазначене клопотання, суд залишив його без задоволення, оскільки позивачем не доведено, що об’єднання адміністративних справ № 2-1/12379-2007А та №2-1/12380-2007А відповідає положенням ст. 116 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ в Ленінському районі перевищила свої повноваження при прийнятті оспорюваних повідомлень-рішень, чим порушила положення Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Митного кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України від 28.08.2003р. №1375.

У судовому засіданні 27.09.2007р. у порядку ст. 53 Кодексу про адміністративне судочинство України до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору була залучена Державна податкова адміністрація АР Крим.

ДПІ в Ленінському районі у запереченнях по суті спору зазначила, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв’язку з тим, що штрафні санкції та ПДВ за оспорюваними рішеннями були донараховані внаслідок заниження позивачем по справі суми податкового зобов’язання. Органи державної податкової служби є контролюючими органами з питань своєчасності, повноти та правильності нарахування та сплати податків та зборів, що встановлено Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», Законом України «Про систему оподаткування», Законом України «Про податок на додану вартість».

Керченська митниця у письмових поясненнях по суті спору зазначила, що при здійсненні операцій, пов’язаних з імпортом товарів контролюючим органом у розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є митні органи, що прямо передбачено п.п. 2.1.1, п. 2.1 ст. 2 зазначеного Закону, п.п. «б» п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість».

Кримська митниця письмових пояснень по суті спору не надала. У судових засіданнях усно пояснила, що контролюючим органом при проведені операцій, пов’язаних з імпортом товарів є митна служба.

Державна податкова адміністрація АР Крим у письмових поясненнях по суті спору пояснила, що штрафні санкції та податкове зобов’язання зі сплати ПДВ за оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями було донараховано відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у зв’язку з тим, що за результатами виїзної планової перевірки було встановлено заниження позивачем з дійсної справи податкового зобов’язання.

Розгляд справи відкладався у порядку ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України. По справі оголошувалася перерва. Після закінчення перерви слухання по справі було продовжено.

Заслухавши представників сторін та третіх осіб, дослідивши докази по справі, суд

встановив:

23.04.2007р. Державної податкової інспекцією в Ленінському районі була проведена виїзна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» за період із 01.01.2006р. по 31.12.2006р.

За результатами перевірки був складений акт за №1036/23-02/32148768, згідно якого було встановлено, що при визначені митної вартості спирту по контракту №144 від 10.05.2006р. не задекларовані транспортні витрати в сумі по кожній ВМД: ВМД №602000001/6/000577 від 07.04.2006р. на суму 113120,00 грн.; ВМД №602000001/6/0001185 від 27.06.2006р. на суму 113120,00 грн.; ВМД №602000001/60009102 від 26.10.2006р. на суму 197960,00 грн.

У зв’язку з чим відбулося заниження митної вартості товарів на загальну суму 424094,42 грн. Заниження митної вартості товару відбулося внаслідок не віднесення вартості транспортних послуг по контракту №144 від 10.05.2006р. на загальну суму 1476693,89 грн.

У зв’язку з чим, 03.05.2007р. ДПІ в Ленінському районі було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000952301/0 на суму 131815,00 грн.

У подальшому, за результатами розгляду первинної скарги ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» від 14.05.2007р. №196 ДПІ в Ленінському районі було прийняте рішення від 06.07.2007р. №7741/10/31-0 про відмову у її задоволенні та прийняте податкове повідомлення-рішення №0000952301/1 від 06.07.2007р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 131815,00 грн.

Рішенням Державної податкової адміністрації АР Крим від 18.09.2007р. вих. №2218/10/25-021 повторні скарги ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» були залишені без розгляду у зв’язку з оскарженням зазначених рішень у судовому порядку.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, регулюється Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до положень п.п. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про порядок погашення платниками податків податкових зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» до контролюючих органів віднесені , зокрема, митні органи — стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов’язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов’язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України

Згідно п.п. 2.1.4 п. 2.1 ст. 2 зазначеного Закону податкові органі віднесені до контролюючих стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах 2.1.1-2.1.3 цього пункту.

Таким чином, відповідно до положень Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», при здійсненні операцій, пов’язаних з імпорту товарів контролюючими органами є митні органу, що прямо передбачено Законом.

Здебільшого вважається за необхідне зазначити, що порядок здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору (далі — податки), які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів та інших предметів (далі — товари) на митну територію України, розроблено відповідно до статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та інших нормативно-правових актів України з питань оподаткування, був закріплений спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державної митної служби України за № 109/188 від 16.03.2001, зареєстрований в Міністерстві юстиції України, 22.03.2001р. за № 261/5452 «Про затвердження Порядку здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів та інших предметів на митну територію України». Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 зазначеного порядку, контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою визначення податкових зобов’язань та за сплатою платниками податків, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, здійснюється митними органами. Контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою визначення податкових зобов’язань та за погашенням їх чи податкового боргу за операціями з продажу на митній території України товарів, попередньо ввезених (пересланих) на митну територію України з-за її меж, здійснюють податкові органи за правилами й у порядку, визначеними Законом.

Зазначений Порядок є нормативно-правовим актом, яким визначає обсяг повноважень контролюючих органів.

Таким чином, можливо зробити висновок, що у Державної податкової інспекції в Ленінському районі були відсутні повноваження з перевірки своєчасності, повноти визначення податкового зобовязання ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» про імпортуванні спірту на митну територію України, оскільки відповідним контролюючим органом є органи митної служби України, до повноважень яких й віднесені відповідні контролюючі функції.

Додатково суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до положень п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» до осіб, відповідальних за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, відносяться митні органи при справлянні податку з осіб, визначених у пункті 2.4 статті 2 цього Закону, згідно до якого встановлені платники податку на додану вартість при операціях, пов’язаних з імпортом товару на митну територію України незалежно від режиму оподаткування особи, яка здійснює імпортні операції.

За такими обставинами, суд дійшов висновку щодо того, що ДПІ в Ленінському районі фактично перевищила свої повноваження при винесенні оспорюваних податкових повідомлень-рішень внаслідок чого позивач одночасно отримав оспорювані податкові повідомлення-рішення з дійсної справи, та відповідні повідомлення форми «Р», виставлені митними органами за результатами проведеної перевірки, що суперечить ст. 61 Конституції України, за якою ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Отже, у процесі розгляду справи, судом було встановлено, що оспорювані податкові повідомлення-рішення були прийняті ДПІ в Ленінському районі із перевищенням повноважень, у порушення ст. 61 Конституції України, Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Наказу Державної податкової адміністрації України та Державної митної служби України від 16.03.2001р. №109/188 «Про затвердження порядку здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору, які справляються при ввезені (пересиланні) товарів та інших предметів на митну територію України», тощо.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, рішення прийняті у порушення Конституції та законів України особою, яка не мала права приймати відповідні рішення, підлягають визнанню нечинними.

Приймаючі до уваги викладене, керуючись ст. ст. 158, 159, 160, 161- 163, п. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі від 03.05.2007р. №0000952301/0

3. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі від 06.07.2007р. №0000952301/1.

4. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 311150095700002, банк Управління Держказначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алеф-Виналь-Крим» (98227, АР Крим, Ленінський район, смт. Багерово, вул. Одеська, 30, код за ЄДРПОУ 32148768) судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Судом роз'яснено сторонам положення ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно якої Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу за заявою сторони.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дійсну Постанову направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Ковтун Л.А.