Ухвала суду № 11885195, 02.09.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чернявська Т.І.

Суддя-доповідач - Лях О.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2010 року справа №2а-1490/10/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Лях О.П.,

суддів : Малашкевича С.А, Блохіна А.А.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду

від 11 червня 2010 року

у адміністративній справі № 2а-1490/10/1270

за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бріз»

третя особа Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради

про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И Л А :

Ленінська МДПІ у м. Луганську звернулась до ТОВ «Бріз» про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11 червня 2010 року закрито провадження у справі № 2а-1490/10/1270 за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бріз», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради, в частині позовних вимог про визнання недійсним запису від 29 листопада 2000 року № 25370169Ю0010868 про державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Бріз», у зв'язку з тим, що дані позовні вимоги не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

В апеляційній скарзі позивач просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального та матеріального права.

Сторони в судове засідання не зявилися, про дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін належним чином повідомлених не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права приходить до наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Статтею 104 КАС України передбачено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Субєкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Випадки, коли податковий орган вправі звернутися до суду з адміністративним позовом, встановлені, зокрема статями 10, 11 та 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». В інших, не передбачених законом випадках, підстави для порушення судового провадження у справі по спору з приводу реалізації податковим органом компетенції, ініційованому цим органом, відсутні.

Так, згідно з п. 17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Це повноваження з врахуванням норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», який є спеціальним законом з питань державної реєстрації, припинення субєктів підприємницької діяльності, слід розуміти як повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи підприємця.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Частиною 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» встановлено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що обставини, які згідно вказаної норми є підставами для припинення юридичної особи, підлягають встановленню під час судового розгляду, як підстава для прийняття відповідного судового рішення та не є предметом самостійних позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 11 червня 2010 року у справі № 2а-1490/10/1270 залишити без задоволення.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 11 червня 2010 року у справі № 2а-1490/10/1270 за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бріз» про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи, третя особа Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий О.П. Лях

Судді С.А. Малашкевича

А.А. Блохіна