Рішення № 118849005, 06.05.2024, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт Новомиколаївка

Іменем України

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

06 травня 2024 рокуСправа № 322/1609/23

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Губанова Р.О., секретар судового засідання Гавриш О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області, третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Касапська Надія Олександрівна

про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

встановив:

24.04.2024 у вказаній справі ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_1 до Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області, задоволено; у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , відмовлено.

Оскільки в судовому засіданні 24.04.2024 не був присутній представник Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області, а представником позивача і представником відповідачки частина доказів на підтвердження витрат пов`язаних з розглядом справи була подана безпосередньо перед судовим дебатами, представник відповідачки вважав витрати на правничу допомогу протилежної сторони завищеними, суд враховуючи думку учасників справи питання щодо розподілу судових витрат під час ухвалення рішення не вирішував.

Відповідно до положень ч.4 ст.270 ЦПК України судове засідання щодо ухвалення додаткового рішення у цій справі призначено на 06.05.2024. Відповідачу (органу місцевого самоврядування) направлені документи надані сторонами на підтвердження витрат пов`язаних з розглядом справи.

В судове засідання сторони не з`явилися, будь-яких додаткових заяв чи клопотань не подали.

Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Дослідивши надані сторонами докази щодо вказаного питання суд дійшов таких висновків.

Згідно з наданими представниками сторін документами, судові витрати становлять:

- позивача: 36359,40 грн - витрати на правничу допомогу (на підтвердження попередньо заявлених витрат у сумі 5000 грн докази не надані) і 1365,00 грн судовий збір;

- відповідачки: 22626,00 грн витрати на правничу допомогу.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч.5, 9 ст.141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.06.2023 у справі №369/576/22. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 16.11.2022 в справі №922/1964/21

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).

Встановлено, що відкладення підготовчих засідань у цій справі фактично було зумовлено діями сторони позивача, а тривали підготовчі засідання зазвичай не більше 15-20 хвилин. Водночас сама справа розглянута за одне судове засідання. Судом також враховано, що позов було заявлено до неналежного відповідача, і що належний відповідач фактично не мав будь-яких заперечень щодо задоволення позову.

Тому суд дійшов висновку, що справа не є складною.

Підсумовуючи викладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини цієї справи, її категорію і складність, а також положення ЄСПЛ та практику Верховного Суду щодо стягнення витрат на правову допомогу в цілому, суд вважає за необхідне зменшити витрати на правничу допомогу, що підлягають стягненню з позивача на користь відповідачки до 11626,00 грн (6000,00 грн - по 1000 грн за кожне підготовче засідання; 2000,00 грн - судове засідання, 4000,00 грн - відзив, 500,00 грн - клопотання, 126,00 грн - витрати на відправку клопотання) і зменшити витрати на правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача до 14099,80 грн (2000,00 грн - заява про залучення співвідповідача, 3000,00 грн - по 1000 грн за кожне підготовче засідання не враховуючі засідання до залучення співвідповідача, 2000,00 грн - судове засідання, 6000,00 грн - по 2000,00 грн за проїзди в засідання і повернення з них, не враховуючі засідання до залучення співвідповідача, 1099,80 грн - витрати на придбання пального за квитанцією від 24.04.2024).

Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 270, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у сумі 11626,00 грн (одинадцять тисяч шістсот двадцять шість гривень 00 копійок).

Стягнути з Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1365,00 грн (одна тисяча триста шістдесят п`ять гривень 00 копійок) та витрати на правничу допомогу у сумі 14099,80 (чотирнадцять тисяч дев`яносто дев`ять гривень 80 копійок).

Реквізити учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

- відповідачка: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

- відповідач: Новомиколаївська селищна рада Запорізького району Запорізької області, 70101, Запорізька область, Запорізький район, смт Новомиколаївка, вул. Українська, буд. 34, ідентифікаційний код 20509622;

- третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Касапська Надія Олександрівна, 69065, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 4, прим. 2.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручено у день його проголошення (складання), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Додаткове рішення складено 6 травня 2024 року.

Суддя Р.О. Губанов