Рішення № 118837156, 06.05.2024, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/7749/23

Провадження № 2/159/346/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2024 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Бойчука П.Ю.,

розглянувши у м. Ковелі в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Підприємства теплових мереж «Ковельтепло» (м. Ковель, вул. Володимирська, 97а) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості по оплаті за комунальні послуги, -

в с т а н о в и в:

Підприємство теплових мереж "Ковельтепло" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за комунальні послуги.

Позов обґрунтовано тим, що ПТМ «Ковельтепло» надає послуги теплопостачання квартири АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_1 .

Розрахунок оплати послуг з централізованого опалення квартири проводиться на підставі показників загальнобудинкового вузла комерційного обліку (теплового лічильника), виходячи з вартості 1 Гкал, пропорційно опалювальній площі квартири 29,9 кв.м.

Відповідач користується послугами, які надає ПТМ «Ковельтепло» з теплопостачання теплової енергії квартири, в добровільному порядку їх не сплачує, внаслідок чого заборгованість відповідача перед підприємством за період з березня 2022 року по листопад 2023 року включно, станом на 01 грудня 2023 року, становить 8702,92 гривень.

За таких обставин ПТМ «Ковельтепло» просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача у справі на користь позивача заборгованість, що виникла по оплаті за комунальні послуги, в сумі 8702,92 грн. та судові витрати у справі в сумі 2684,00 грн.

Ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31.01.2024 року відкрито провадження в цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім цього, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

13.02.2024 року відповідачем було подано відзив на позов, в якому він просить відмовити у задоволенні позову з наступних мотивів.

Зокрема, вказує на те, що позивач, при нарахуванні за комунальні послуги за один період використовує різні базові показники. При цьому, не надано жодних базових показників та не вказана методика нарахування.

Окрім цього, позивачем, всупереч розділу ІІІ п.1 «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг», здійснено нарахування за опалення загальнобудинкових приміщень.

Відповідач також вказує на односторонню зміну позивачем умов договору, що є суттєвим порушенням, оскільки попередній договір є діючим.

Крім цього, відповідач вважає незаконним нарахування абонентської плати.

За таких обставин, відповідач просив відмовити у задоволені позову.

У поданих до суду позивачем відповіді на відзив від 29.02.2024 року та відповідачем запереченнях на відповідь на відзив від 04.03.2024 року, учасники справи підтвердили власну правову позицію, не погодившись із доводами протилежної сторони.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Суд, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку про те, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Згідно вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 . Дана обставина підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 356286971 та не заперечується відповідачем.

У вказаному будинку діє система централізованого опалення, а також встановлено загальнобудинковий лічильник теплової енергії, що визнав відповідач у своєму відзиві на позов.

Послуги з теплопостачання зазначеного будинку надає ПТМ «Ковельтепло», що також сторонами не оспорюється.

Нарахування за гарячу воду не проводиться, так як в будинку встановлені газові колонки з підігріву води.

17 серпня 2021 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір № 1-07181 про надання послуг з централізованого опалення за адресою вказаної вище квартири, згідно умов якого теплопостачальна організація зобов`язалась своєчасно надавати споживачеві відповідні послуги, а споживач своєчасно оплачувати отримані послуги.

Цей договір діяв до 01 грудня 2021 року. Після цієї дати застосовуються умови публічного типового договору і норми Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який діє в редакції Закону №21890-VIII від 09 листопада 2017 року.

З 01.12.2021 року письмовий договір між сторонами не укладався, однак ПТМ «Ковельтепло» надавало комунальні послуги, а ОСОБА_1 , як власник житла, користувався ними. Тобто, договір фактично існував.

Згідно розрахунку нарахувань і оплати за послуги з постачання теплової енергії, наданого позивачем, вбачається, що в по особовому рахунку відповідача за період з березня 2022 року по листопад 2023 року існує заборгованість перед ПТМ «Ковельтепло» в розмірі 8702,98 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на ту обставину, що ПТМ «Ковельтепло» неправомірно нараховано абонентську плату за обслуговування квартири, оскільки договір на надання цієї послуги та акти виконаних робіт відсутні. Вважає, що укладений договір є діючий, а одностороннє позивачем розірвання договору не допускається.

Однак, суд відхиляє доводи відповідача щодо неправомірності нарахування позивачем абонентської плати та щодо укладення договору з наступних мотивів.

Починаючи з 09 червня 2018 року, Закон України «Про житлово-комунальні послуги» діє в редакції Закону № 21890-VIII від 09 листопада 2017 року.

За приписами ч. 5 ст. 13 Закону № 21890-VIII, споживачі самостійно обирають модель договірних відносин у багатоквартирному будинку на послуги з постачання теплової енергії.

У разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з:

- плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;

- плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Форма публічного договору з постачання теплової енергії затверджена постановою Кабінету Міністрів України №1022,1023 від 08.09.2021.

19 жовтня 2021 року на сайті ПТМ «Ковельтепло» опублікувано публічні договори приєднання, форми яких затверджені постановами Кабінету Міністрів України № 1022 та № 1023 від 08.09.2021 року.

Відповідно до вимог ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Статтею 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунку та /або споживання послуги.

Відповідач ОСОБА_1 не заперечує факту отримання послуг з централізованого опалення квартири і, згідно розрахунку боргу, частково оплачує надані послуги, а тому є таким, що погодився на умови публічного договору.

З грудня 2021 року споживачам нараховується плата за абонентське обслуговування, розмір якої визначений наказом директора ПТМ «Ковельтепло» від 15.10.2021 №204.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону № 21890-VIII, плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Визначення та встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальним договором або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем належить до компетенції Кабінету Міністрів України (стаття 4 Закону).

Граничний розмір абонентської плати встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговування внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг».

Суд звертає увагу на те, що абонентська плата встановлюється для абонента, який уклав індивідуальний договір про надання послуги з теплопостачання у багатоквартирному будинку. У разі укладення колективного договору така плата не нараховується (стаття 14 Закону).

Заперечуючи проти позову ОСОБА_1 посилається на неправомірність позивача при нарахуванні за комунальні послуги за один період, оскільки ПТМ «Ковельтепло» використовує різні базові показники. При цьому останнім не надано жодних базових показників та не вказана методика нарахування.

Однак такі доводи відповідача не заслуговують на увагу суду, виходячи із наступного.

Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, відповідно до статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», пункту 4 частини другої статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пункту 8 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, наказом від 22.11.2018 №315 зі змінами затверджено Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (далі - Методика).

Згідно з пунктом 12 розділу IV Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 22.11.2018 р. №315 визначено, що обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень.

Обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення визначено як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку згідно з пунктом 8 розділу IV Методики.

Пунктом 8 Розділу IV «Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загально будинкові потреби опалення» передбачено, що обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qз.б.поп.проект), визначається як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд): для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25 %.

Відповідно до п.12 вказаного Розділу IV, обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень.

Загальнобудинкові потреби на опалення (ЗБП) - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.

Витрати на ЗБП визначаються за показниками вузла комерційного обліку теплової енергії будинку і розраховуються як частка від місячного споживання теплової енергії будинком згідно Методики.

Зазначення розподілу на загальнобудинкові потреби опалення (ЗБП ) окремим рядком у платіжках передбачено лише у тих багатоквартирних житлових будинках, де є квартири з індивідуальним опаленням та приміщення, обладнані індивідуальними вузлами обліку теплової енергії.

Якщо у будинку жодна з квартир не оснащена автономним опаленням - такий обсяг окремо не визначається, а входить до загального обсягу спожитої теплової енергії і розподіляється між усіма споживачами будинку пропорційно до опалювальних площ їх приміщень.

Таким чином, з початком опалювального сезону 2022 - 2023 років, ПТМ «Ковельтепло» здійснює нарахування всім споживачам міста за комунальні послуги, в тому числі на загальнобудинкові потреби опалення (ЗБП), відповідно до Закону України «Про житлово - комунальні послуги» № 2189-VIII, Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 № 2119-VIII та Методики № 315 від 22.11.2018 із змінами.

Кількість теплової енергії на опалення ЗБП не є додатковим нарахуванням. Вона входить в загальну кількості спожитої теплової енергії будинком згідно показників будинкового лічильника.

В матеріалах справи містяться рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради № 389 від 15.11.2018 року та № 352 від 09.09.2021 року, в яких визначена структура тарифу на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання ПТМ «Ковельтепло», а також структура тарифів на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню ПТМ «Ковельтепло».

Розрахунок вартості послуги з централізованого опалення квартири проводиться на підставі показів теплового лічильника, встановленого в будинку АДРЕСА_3 , виходячи з вартості 1 Гкал, пропорційно опалювальній площі приміщення 29,9 кв.м.

Відтак, суд прийшов до висновку про те, що розрахунки споживання теплової енергії на загальнобудинкові потреби будинку АДРЕСА_3 проведено у відповідності до наведених положень Методики.

Відповідач визнав ту обставину, що ПТМ «Ковельтепло» надає теплову енергію до будинку, власником квартири у якому він є.

За таких обставин, відповідач, як власник житла, зобов`язаний, в силу вимог ст. 322 ЦК України, утримувати майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Частиною першою ст. 5 вказаного Закону визначено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 12 Закону, витрати на управління багатоквартирним будинком включають витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку.

З огляду на зазначене, нести усі витрати, пов`язані з утриманням майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, зобов`язаний його власник.

Згідно вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що ПТМ «Ковельтепло» надає послуги з централізованого опалення у належну відповідачу квартиру, а відповідач є споживачем послуг, однак не в повному обсязі оплачує отримані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість, яка, відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 01.12.2023 року, становить 8702,98 грн.

Відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем ОСОБА_1 розрахунок заборгованості належними та допустимими доказами не спростований.

Таким чином, суд прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з централізованого опалення, що відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути також судові витрати по справі, які складаються з судового збору в сумі 2415,60 грн., сплаченого позивачем при зверненні до суду з даним позовом та 268,40 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні з заявою про видачу судового наказу, у прийнятті якої судом було відмовлено.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 256, 257, 264, 267, 526 Цивільного кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд -

У Х В А Л И В :

Позов Підприємства теплових мереж «Ковельтепло» (м. Ковель, вул. Володимирська, 97а) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості по оплаті за комунальні послуги - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь Підприємства теплових мереж «Ковельтепло»(м. Ковель, вул. Володимирська, 97-А, р/р НОМЕР_2 в АБ Укргазбанк, МФО 320478, код ЄДРПОУ 30514446) заборгованість по оплаті за комунальні послуги в сумі 8702 (вісім тисяч сімсот дві) грн. 98 коп. та судові витрати по справі в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий:П. Ю. БОЙЧУК