Постанова № 11883704, 15.10.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2010 р. № 2а-2541/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костіва М.В.

при секретарі Билень Н.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Макара Г.В.;

від відповідача: не зявилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії “Надра України” “Західукргеологія”, м. Львів, до Державної податкової інспекції у м. Львові, м. Львів, Державної податкової інспекції уГалицькому районі м. Львова, третя особа - дочірнє підприємство “Європа нафта і газ”, м. Львів, про визнання нечинними податкових повідомлень рішень,

встановив:

Дочірне підприємство Національної акціонерної компанії “Надра України” “Західукргеологія”, м. Львів, звернулось із позовом до Державної податкової інспекції у м. Львові, м. Львів, Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, м. Львів, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору дочірнє підприємство “Європа нафта і газ”, м. Львів, про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень. Уточненням позовних вимог позивач просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені ДПІ у м. Львові від 28.07.2009 р. №12567; від 14.10.2009 р. №12567/1/17456; від 31.12.2009 р. №12567/2/22786 в частині визначення податкового зобовязання по платі за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 2017,05 грн., з яких 1231,37 грн. основний платіж, 785,68 грн. штрафні (фінансові) санкції; а також податкове повідомлення-рішення від 22.03.2010 р. №12567/3/22786, винесене ДПІ у Галицькому районі м. Львова, в частині визначення податкового зобовязання по платі за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 2017,05 грн., з яких 1231,37 грн. основний платіж, 785,68 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2010 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд на 23.04.2010 р. Розгляд справи відкладався в порядку, передбаченому ст. 150 КАС України. Ухвалою суду від 07.04.2010 р. було забезпечено адміністративний позов.

Представникам сторін розяснено їх права згідно зі ст. ст. 49, 51 КАС України. У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

Представник позивача у судових засіданнях позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, уточненнях. Ствердив, зокрема, що він є учасником договорів про спільну інвестиційну діяльність (простого товариства) з геологічного вивчення, у т.ч. дослідно-промислової розробки надр, які зареєстровані та взяті на облік у ДПІ відповідних районів. Позивач має спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами і цей дозвіл нікому не передавався, договором передбачені внески до спільної діяльності у формі лише фінансових внесків. Відповідні податки були сплачені саме оператором по договору про спільну діяльність, а не позивачем, що відповідає п. 2 Порядку справляння платежів за користування надрами, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №20/2460 від 26.03.2008 р., п. 7.7.7. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, наказу ДПА України №571 від 30.09.2004 р. Просить позов задовольнити.

Представники відповідачів позов заперечили з мотивів, зазначених у запереченні. Посилаються на заборону власнику спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами передавати чи відчужувати свій дозвіл, договір про спільну діяльність є недійсним в силу ст. 4 КУпН. Згідно із п. 2 Порядку обчислення та сплати до державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №256 від 22.03.2001 р., платниками рентної плати визначено субєктів господарювання, які добувають вуглеводневу сировину на підставі спеціальних дозволів на право користування надрами. Переуступка податкових зобовязань не допускається. Просить у позові відмовити.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору вимог ухвал суду не виконала, пояснень по справі не надала, участь уповноваженого представника у судових засіданнях не забезпечила.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, що мають значення для справи, суд встановив наступне.

З 30.04.2009 р. по 16.06.2009 р. відповідач 1 провів планову перевірку позивача, що підтверджується актом №242/23-2/01432606 від 14.07.2009 р. “Про результати планової/позапланової виїзної перевірки ДП НАК “Надра України” “Західукргеологія”, код ЄДРПОУ 01432606 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2008”. Зазначеним актом було, зокрема, встановлено порушення ч. 3 ст. 14 Закону України “Про нафту і газ” та абз. 3 п. 5.1. Інструкції про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої спільним наказом Комітету України з питань геології та використання надр і ДПА України від 30.12.1997 р. №207/472/51/157; п. 15 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №264 від 26.03.2008 р., в результаті чого занижено податкові зобовязання по платі за користування надрами для видобування, зокрема, Городоцького родовища 1231,37 грн.

З цієї підстави відповідачем 1 були винесені податкові повідомлення рішення (з урахуванням процедури апеляційного оскарження) від 28.07.2009 р. №12567; від 14.10.2009 р. №12567/1/17456; від 31.12.2009 р. №12567/2/22786 з визначення податкового зобовязання по платі за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 2017,05 грн., з яких 1231,37 грн. основний платіж, 785,68 грн. штрафні (фінансові) санкції; а відповідачем 2 було винесене аналогічне податкове повідомлення-рішення від 22.03.2010 р. №12567/3/22786 з визначення податкового зобовязання по платі за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 2017,05 грн., з яких 1231,37 грн. основний платіж, 785,68 грн. штрафні (фінансові) санкції. З мотивів акту перевірки вбачається, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені внаслідок несплати позивачем рентної плати, хоча така сплачувалась за договором про спільну діяльність.

Позивач є власником спеціального дозволу на користування надрами реєстраційний №1915 від 14.05.2002 р. на геологічне вивчення у т.ч. дослідно-промислову розробку Городоцького родовища природного газу, який діє до 14.05.2013 р. Згідно зі ст. 1 Закону України “Про нафту і газ” спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами - документ, що видається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр і засвідчує право юридичної чи фізичної особи, якій цей документ виданий, на користування нафтогазоносними надрами протягом часу, в межах ділянки надр, на умовах, передбачених у цьому документі. Згідно із ч. 4 ст. 14 вказаного закону власник спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами не може дарувати, продавати або будь-яким чином відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами, будь-якій іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних фондів створюваних з його участю суб'єктів господарської діяльності, а також до майна спільної діяльності. Однак зазначене не виключає можливості укладення договору про спільну діяльність, оскільки таке право прямо передбачено у ст. 49 вказаного закону, який, в силу ст. 2, є спеціальним щодо відповідних норм КУпН.

Згідно із ст. 49 Закону України “Про нафту і газ” у разі, якщо діяльність, пов'язана з користуванням нафтогазоносними надрами, здійснюється на умовах договору про спільну інвестиційну діяльність, спільне виробництво, виробничу кооперацію, один із учасників цього договору зобов'язаний мати відповідний спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами.

25.06.1999 р. між позивачем та компанією “Європа нафта і газ” (іноземний інвестор) був укладений договір про спільну інвестиційну і виробничу діяльність з пошуків, розвідки та дослідно-промислової експлуатації на Городоцькому родовищі, узгоджений головою Геолкому України. Згідно із п. 1.1. договору його предметом є вкладення спільних інвестицій для створення необхідних виробничих потужностей щодо здійснення розвідки і дослідно-промислової експлуатації нафти і газу на Городоцькому родовищі, ведення спільної виробничо-господарської діяльності з видобутку вуглеводнів в процесі розвідки і дослідно-промислової експлуатації родовища.

Згідно із п. 2.3. договору позивач зобовязався внести в якості внеску вартість вже виконаних робіт і інтелектуальні розробки, а також провести роботи щодо вивчення, узагальнення і розробки геологічних та інших матеріалів, буріння свердловин та здійснити інші види інвестицій, передбачені в додатку №2. Договором не передбачена передача позивачем спеціального дозволу на користування надрами, чим спростовуються посилання відповідача, а твердження про прихований характер такої передачі не були доведені суду у встановленому порядку належними доказами. Водночас, зворотне вбачається з матеріалів справи, зокрема, змісту п. 7.3. договору, згідно із яким саме позивач проводить безпосередню діяльність по проведенню геологічного вивчення і дослідно-промислової розробки родовищ. Відповідальність за складання, на основі бухгалтерського обліку, звітності, покладається на позивача. Належних доказів порушення цим договором права власності народу України та, відтак, його недійсності в силу ст. 4 КупН суду не надано.

Зазначений договір був зареєстрований у встановленому порядку, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 29.08.2002 р. №7061, якою платником податків зазначено вказаний договір про спільну інвестиційну і виробничу діяльність. Позивачем подавався розрахунок плати за користування надрами за 1-й квартал 2008 р. на суму 1231, 37 грн., а платіжним дорученням від імені платника договору СД Городоцького родовища №98 від 22.04.2008 р. зазначена сума була сплачена позивачем до ВДК у Городоцькому районі.

Згідно із абз. 3 п. 5.1. Інструкції про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої спільним наказом Комітету України з питань геології та використання надр і ДПА України від 30.12.1997 р. №207/472/51/157, сума плати за користування надрами для видобування корисних копалин визначається користувачами надр самостійно і обчислюється щокварталу, накопичувальним підсумком з початку року для нафти, конденсату, газу природного (у тому числі супутнього при видобутку нафти), підземних вод (термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей та мулу - виходячи з обсягів видобутих корисних копалин, квот (лімітів) у разі їх затвердження, нормативів плати до одиниці видобутих корисних копалин та коефіцієнтів, наведених у пункті 4.3 цієї Інструкції.

Згідно із п. п. 15, 17 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №264 від 26.03.2008 р. “Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин”, платник до закінчення визначеного Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за встановленою ДПА формою податкові розрахунки з платежів органу державної податкової служби, а протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період виконує зобов'язання щодо внесення платежів у сумі, визначеній в розрахунку з платежів, поданому ним органу державної податкової служби.

Відповідач, не заперечуючи фактичну сплату податку, посилається на її сплату не позивачем, який, на думку відповідача, особисто був зобовязаний його сплатити і не мав права переуступати цей обовязок іншій особі. Однак доказів такої переуступки суду не надано, як і доказів повернення відповідачем фактично отриманих коштів від стверджуваного ним неналежного платника.

Не заслуговує на увагу також посилання відповідача на ту обставину, що у вказаних інструкції та порядку платником вказаний субєкт, який здійснює відповідну діяльність, оскільки згідно із п. п. 7.7.1., 7.7.2., 7.7.7. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлені особливі правила оподаткування спільної діяльності. Зокрема, спільна діяльність без створення юридичної особи провадиться на підставі договору про спільну діяльність, що передбачає об'єднання коштів або майна учасників для досягнення спільної господарської мети. При цьому, облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку. Порядок податкового обліку та звітності результатів спільної діяльності встановлюється центральним податковим органом.

Відповідно до п. 3 Порядку ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затвердженого наказом ДПА України №571 від 30.09.2004 р., облік результатів спільної діяльності ведеться уповноваженим платником окремо від обліку результатів іншої господарської діяльності такого платника. Згідно із п. 8 порядку уповноважений платник несе відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку, який було обчислено від спільної діяльності. З матеріалів справи вбачається, що такий уповноважений і зареєстрований органом ДПС України платник перерахував відповідну суму до бюджету.

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів субєкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень. Згідно зі ст. 20 ГК України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання. Кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання. Водночас, обраний позивачем спосіб захисту є взаємновиключним, оскільки визнання оскаржуваного рішення нечинним, тобто таким, яке не породжувало правових наслідків, унеможливлює його скасування. З урахуванням наведеного, позов слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163, 245-247, 252, 253 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати нечинними податкові повідомлення рішення, винесені ДПІ у м. Львові від 28.07.2009 р. №12567; від 14.10.2009 р. №12567/1/17456; від 31.12.2009 р. №12567/2/22786.

3.Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 22.03.2010 р. №12567/3/22786, винесене ДПІ у Галицькому районі м. Львова.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії “Надра України” “Західукргеологія” 1,70 грн. судового збору.

5.В частині решти вимог у позові відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Костів М.В.

Повний текст постанови виготовлено 20.10.2010 року.