Ухвала суду № 118836554, 06.05.2024, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"06" травня 2024 р. Справа № 911/1178/24

Суддя Господарського суду Київської області Шевчук Н.Г. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову

до пред`явлення позову ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до особи, яка може отримати статус відповідача:

Садівницьке товариство "Рябина", 08714, Київська область, Обухівський район, село Старі Безрадичі

про визнання недійсними рішень загальних зборів

встановив:

03 травня 2024 року до Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову до подання позовної заяви, шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації, у тому числі:

- Міністерству юстиції України;

- центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям;

- територіальним органам Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

- виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам проводити реєстраційні дії щодо Садівницького товариства "Рябина" ( код ЄДРПОУ 23568832), на підставі рішень загальних зборів членів Садівницького товариства "Рябина", які були прийняті на загальних зборах членів 28.04.2024.

В основу обґрунтування відповідно поданої заяви заявницею зазначено, що СТ "Рябина" є об`єднанням громадян і неприбутковою організацією, яка здійснює свою діяльність на земельній ділянці, наданій у користування для організації колективного саду розпорядженням Ради Міністрів України від 08.12.1987 № 332. Основним документом, що регулює діяльність СТ "Рябина" є Статут, прийнятий протоколом загальних зборів членів СТ "Рябина" № 5 від 22.12.2016.

28 серпня 2019 року загальними зборами членів товариства СТ "Рябина" прийнято рішення, оформлені протоколом № 1 про: обрання членів правління СТ "Рябина", обрання ОСОБА_2 головою правління СТ "Рябина" та обрання членів ревізійної комісії СТ "Рябина". Надалі, в Єдиний держаний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис (№ 188410700030001601) щодо змін до відомостей про юридичну особу СТ "Рябина". Натомість, рішенням Господарського суду Київської області від 20.11.2023 у справі № 911/1785/22 рішення зборів СТ "Рябина", оформлені протоколом № 1 від 28.08.2019 визнані недійсними; скасовано запис № 188410700030001601 в Єдиний держаний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Таке рішення, наразі, є предметом апеляційного перегляду (судове засідання призначено на 15.05.2024).

Як зазначає заявниця, з 2019 року голова правління СТ "Рябина" ОСОБА_2 неодноразово намагався легалізуватися, зокрема організовував зібрання, називаючи їх загальними зборами СТ "Рябина" на яких приймалися рішення з метою внесення змін до відомостей про юридичну особу СТ "Рябина", натомість усі зібрання відбувалися без кворуму, без належного повідомлення членів товариства та всупереч волевиявленню переважної більшості членів товариства, а тому вони ставали предметами судових оскаржень.

Наразі, зі слів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зрозумів, що після 15.05.2024 (набрання законної сили рішенням Господарського суду Київської області від 20.11.2023 у справі № 911/1785/22), останній втратить законно збудований контроль над СТ "Рябина", а тому в другій половині квітня 2024 року серед членів СТ "Рябина" почала поширюватися інформація, що ОСОБА_2 з невеликою групою осіб, які його підтримують, 28.04.2024 провів зібрання, яке назвав - загальні збори СТ "Рябина". Після чого, заявниці стало відомо, що на цьому зібранні 28.04.2024 ОСОБА_2 виключив її ( ОСОБА_1 ) та інших осіб з членів товариства, а також прийняв до товариства нових членів, прийняв рішення з легалізації всього керівного складу товариства тощо. Додатково заявниця зазначила, що ОСОБА_2 не допустив до цього зібрання представників членів товариства.

В розрізі наведеного ОСОБА_1 зазначила, що загальні збори СТ "Рябина" 28.04.2024 скликані та проведені з порушенням вимог законодавства, а тому заявниця має намір звернутися до Господарського суду Київської області з позовною заявою про визнання недійсними рішень загальних зборів членів СТ "Рябина" від 28.04.2024.

З огляду на вказане, оскільки ряд рішень, що прийняті на загальних зборах СТ "Рябина" 28.04.2024 підлягають державній реєстрації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 вважає, що існує обґрунтована ймовірність того, що уповноваженою особою СТ "Рябина" будуть вчинені дії для проведення такої державної реєстрації, що призведе до істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у відповідній справі та ефективного захисту / поновлення прав заявника, за захистом яких вона має намір звернутися до суду.

В основу обґрунтування вжиття заходів щодо забезпечення позову ОСОБА_1 визначила про уникнення можливого порушення в майбутньому її прав та охоронюваних інтересів, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.

Крім того, за доводами заявниці, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" способів забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 26.08.2020 у справі № 907/73/19), відтак заявниця вважає, що обрані нею заходи забезпечення позову не порушують інтереси Садівницького товариства "Рябина" та його учасників, оскільки такі заходи унеможливлюють лише внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і дозволять запобігти подальшому порушенню її прав.

Приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

З огляду на викладені вище норми процесуального законодавства метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є, зокрема уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Отже, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд, зокрема, має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.09.2020 у справі № 921/40/20.

Водночас достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову, а тому особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з останньою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 910/13208/19.

Однак ОСОБА_1 не доведено, що обрані нею заходи по забороні вчиняти реєстраційні дії щодо Садівницького товариства "Рябина" згідно рішень загальних зборів членів Садівницького товариства "Рябина" від 28.04.2024 спрямовано на забезпечення ефективного захисту або поновлення її порушених прав як учасника такого товариства, оскільки заявницею не підтверджено належними та допустимими доказами обсяг її прав та інтересів на участь у діяльності товариства; доказів того, що вона є членом СТ "Рябина" матеріали заяви не містять.

Суд наголошує на тому, що належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини, тобто, під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання.

Щодо наведеної ОСОБА_1 . ймовірністі істотного ускладнення ефективного захисту або поновлення її порушених прав у зв`язку із наявністю ймовірності того, що уповноваженою особою Садівницького товариства "Рябина" будуть вчинені дії для проведення державної реєстрації рішень, які були прийняті загальними зборами членів Садівницького товариства "Рябина" 28.04.2024, які вона має намір оскаржувати у майбутньому, судом оцінюються критично та відхиляються як доказово не підтвердженні, оскільки посилання ОСОБА_1 на те що:

- 28.04.2024 ОСОБА_2 з невеликою групою його прихильників з числа учасників товариства, а також групою осіб, що не мають жодного відношення до СТ "Рябина", загальною чисельністю 50-60 осіб, проведено зібрання під назвою - загальні збори СТ "Рябина", що підтверджується фотографією розміщеною в тексті заяви про забезпечення позову;

- 28.04.2024 загальними зборами СТ "Рябина" ймовірно прийнято рішення про виключення ОСОБА_1 з членів товариства, обрання керівного складу товариства, прийняття нових членів товариства, не спроможні нести в собі безсумнівну правдивість таких даних та слугувати тією інформацією, яка може встановлювати об`єктивну істинність обставин проведення 28.04.2024 загальних зборів СТ "Рябина" та вчинення відповідачем та/або іншими особами дій з підготовки до проведення державної реєстрації змін про юридичну особу за результатами проведення таких зборів.

В розрізі викладеного суд зазначає, що у випадку подання позову про визнання недійсними рішень загальних зборів, результатом визнання недійсним судом оспорюваних рішень буде збереження в реєстрі відомостей та документів, що існували до 28.04.2024, оскільки наслідком визнання у судовому порядку недійсним акта юридичної особи є втрата ним своєї легітимності, тоді як державна реєстрація змін про юридичну особу є офіційним визнанням та підтвердженням відповідних змін, що первинно виникли внаслідок певних юридичних фактів, відтак, єдиний реєстр передбачає відображення у ньому всіх проведених стосовно юридичної особи реєстраційних дій, у тому числі, і відомостей про скасування реєстраційних дій, що може бути здійснено за рішенням суду, зокрема і на підставі рішення про визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу.

Також належить відзначити, що посилання в заяві про забезпечення позову на позицію постанови Верховного Суду у справі № 907/73/19, як і на те, що заборона вчинення реєстраційних дій це один із визначених Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" заходів забезпечення позову, у даному випадку судом відхиляються, оскільки наявність у законі вказівки про заборону вчиняти реєстраційні дії, як певний спосіб забезпечення позову, ще не свідчить про безумовне його застосування та вжиття за будь-яким поданим до суду позовом.

Також суд відзначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 зазначається, що "під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами".

У пункті 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011№ 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначається, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто, на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що доводи ОСОБА_1 про ймовірність проведення 28.04.2024 загальних зборів СТ "Рябина", за результатами яких існує вірогідність вчинення відповідачем або/та іншими особами дій з підготовки до проведення державної реєстрації змін до відомостей про Садівницьке товариство "Рябина", що в свою чергу істотно ускладнить відновлення і захисту порушених прав або інтересів заявниці, за захистом яких вона має намір звернутися із позовом до суду, не підтверджено належними та допустимими доказами.

Суд зазначає, що у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 21.01.19. у справі № 902/48318, від 28.08.19. у справі № 910/4491/19, від 12.05.20. у справі № 910/14149/19, від 21.01.21. у справі № 924/881/16.

Суд дослідивши матеріали заяви, дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів, посилань на докази та самих доказів на підтвердження того, що обставини, на які заявниця послалася у заяві, свідчать про неможливість виконання рішення суду, у випадку його задоволення, в разі невжиття судом заходів забезпечення позову.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви від 03.05.2024 ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви.

За змістом статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір", оскільки заяву про забезпечення позову судом розглянуто, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 514,00 грн відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України суд

ухвалив:

Відмовити в задоволенні заяви від 03.05.2024 ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Ухвалу підписано: 06.05.2024