Ухвала суду № 118833143, 01.05.2024, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/3093/24

провадження № 1-кс/405/1267/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.05.2024 м. Кропивницький

слідчий суддяЛенінськогорайонногосуду м.Кіровограда ОСОБА_1 ,заучастюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та йогозахисника-адвоката ОСОБА_5 розглянувши увідкритомусудовомузасіданні взалісуду вм.Кропивницькомуклопотаннястаршого слідчоговідділу розслідуванняособливо тяжкихзлочинів СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 у кримінальномупровадженні внесеномудо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 23 січня 2024року №42024121550000030за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Кіровограда Кіровоградської області, громадянину України, проживаючому за адреою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

старший слідчийвідділу розслідуванняособливо тяжкихзлочинів СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 за погодженнямз прокуроромКропивницької спеціалізованоїпрокуратури усфері оборониПівденного регіону ОСОБА_7 звернувся дослідчого суддіз клопотаннямпро застосування підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходуу видітримання підвартою,строком на60діб.

В обґрунтування клопотання слідчий вказав, що 23.01.2024 від УСБУ в Кіровоградській області до Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону надійшло повідомлення про виявлене кримінальне правопорушення про те, що на території Кіровоградської області вчиняється незаконний збут зброї, боєприпасів та засобів ураження.

Відомості про вказане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024121550000030 від 23.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

23.01.2024 керівником Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону визначено підслідність та доручено проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні слідчим Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучі військовослужбовцем сержантом, командиром відділення роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , переслідуючи мету нетрудового збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій і свідомо бажаючи настання результату, став на шлях одержання неправомірної вигоди за рахунок незаконного збуту майна,яке відповіднодо чиннихнормативно-правовихдокументів неможе перебуватиу власностігромадян без передбаченого законом дозволу, а саме бойових припасів.

Так, під час проведення досудового розслідування за матеріалами вказаного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 у невстановлені під час досудового розслідування дату та час, але не пізніше 13.03.2024, у невстановленому місці за невстановлених обставин, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог п. п. 1, 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-ХІІ від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 17.10.1992, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України №622 від 21.08.1998, придбав дві бойові ручні осколкові гранати типу «RGD-5» (два корпуси та два засоби підриву бойові підривачі ручних гранат дистанційної дії типу «ДВМ»), а також одну бойову ручну осколкову гранату типу «RG-4», які переніс та залишив зберігати у невстановленому місці, доступному ОСОБА_4 з метою їх подальшого збуту за грошові кошти по 500 грн кожна. Таким чином, ОСОБА_4 вчинив придбання, носіння, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

В подальшому,на підставіпостанови процесуальногопрокурора Кропивницькоїспеціалізованої прокуратуриу сферіоборони Південногорегіону працівникамиУправління Службибезпеки Українив Кіровоградськійобласті проведенонегласну слідчу(розшукову)дію -контроль завчиненням злочинуу форміоперативної закупки,в ходіякої встановлено,що 13.03.2024приблизно о23годині ОСОБА_4 ,перебуваючи заадресою: АДРЕСА_2 ,збув ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дві бойові ручні осколкові гранати типу «RGD-5» (два корпуси та два засоби підриву бойові підривачі ручних гранат дистанційної дії типу «ДВМ»), а також одну бойову ручну осколкову гранату типу «RG-4» за грошові кошти по 500 грн кожна, які обумовлено було передати пізніше. Таким чином, ОСОБА_4 вчинив збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Крім того, ОСОБА_4 , у невстановлені під час досудового розслідування дату та час, але не пізніше 29.04.2024, у невстановленому місці за невстановлених обставин, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог п. п. 1, 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-ХІІ від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 17.10.1992, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, придбав чотири корпуси бойових ручних осколкових гранат оборонної дії типу «Ф-1», два корпуси бойових ручних осколкових гранат наступальної дії типу РГН, два засоби підриву ударно-дистанційні запали до ручних гранат типу УДЗ, засіб підриву бойовий уніфікований підривач ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ-2, які переніс та залишив зберігати за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому, 29.04.2024 в період з 06:47 год. по 08:05 год. на підставі ухвали слідчого судді проведений обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого виявлено та вилучено чотири корпуси бойових ручних осколкових гранат оборонної дії типу «Ф-1», два корпуси бойових ручних осколкових гранат наступальної дії типу РГН, два засоби підриву ударно-дистанційні запали до ручних гранат типу УДЗ, засіб підриву бойовий уніфікований підривач ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ-2 (згідно висновку експерта об`єкти конструктивно поєднані між собою являються бойовими ручними гранатами типу Ф-1 та РГН, що належать до категорії бойових припасів), які ОСОБА_4 зберігав без передбаченого законом дозволу. Таким чином, ОСОБА_4 вчинив придбання, носіння, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Таким чином, зазначено короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, та матеріалами кримінального провадження встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_4 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбаченихо ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України, тобто у придбанні, зберіганні, носінні та збуту бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Слідчий в клопотанні просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід - тримання під вартою, посилаючись на обґрунтування пред`явленої підозри, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та неможливість їх запобіганню, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Прокурор у судовому засіданні надав пояснення, згідно з яких клопотання підтримав та просив задовольнити.

Підозрюваний у судовому засіданні надав пояснення, згідно яких з пред`явленою підозрою погодився, однак заперечував щодо задоволення клопотання з підстав наявності ризиків. Вказав,що його дохід на місяць становить близько 23 200 грн. на місяць

Захисник надав пояснення, відповідно до яких просив відмовити в задоволенні клопотання.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.

Встановлено, що СУ ГУНП в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження № 42024121550000030 від 23.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України (а.к. 8 витяг з ЄРДР).

29.04.2024 0 10 год. 20 хв. в порядку ст. 208 КПК України затриманий ОСОБА_4 .

30.04.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вручене повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри:

Слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України. Його причетність до оголошеної підозри підтверджується протоколами допитів свідків, висновками експерта, результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, протокол обшуку.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Слідчий суддя також зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованості підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Відповідно до ч. 4 ст.193КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.

Таким чином, наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 263 КК України.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, яке відповідно статті 12 КК України належать до тяжких кримінальних правопорушень, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

У відповідності до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зч. 1ст.7КПК України змістта формакримінального провадженняповинні відповідатизагальним засадамкримінального провадження,до яких,зокрема,відносяться: верховенствоправа; законність; рівність передзаконом ісудом; повага долюдської гідності; презумпціяневинуватості тазабезпечення доведеностівини; змагальність сторінта свободав поданніними судусвоїх доказіві удоведенні передсудом їхпереконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів.

Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом (ст. 2 КК України).

Щодо ризиків передбачених ст. 177 КПК України:

метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року, суд приходить до переконання, що враховуючи: характер кримінального правопорушення, його тяжкість, обізнаність підозрюваного про коло свідків у справі, резонанс справи є всі підстави для висновку, що в даному випадку суспільний інтерес перевалює над презумпцією невинуватості і виправдовує такий спосіб втручання в особисту свободу особи, як застосування тримання під вартою.

Рішенням ЄСПЛ у справі «Воляник проти України» від 02 жовтня 2014 року зазначено, що допустимими для взяття й утримання особи під вартою є наявність таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Перевіряючи доводи прокурора та слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав вважати, що з огляду на обставини кримінального провадження та тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, на даний час існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може:

-відповідно доп.1ч.1ст.177КПК України ухилятисьвід кримінальноївідповідальності шляхомпереховування відорганів досудовогорозслідування та/абосуду,маючи прицьому всіможливості тазасоби. Усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання, яка може бути до нього застосована, у разі ухвалення обвинувального вироку, ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

-відповідно доп.3ч.1ст.177КПК України-незаконно впливатина свідків,у цьомуж кримінальномупровадженні. Встановлення об`єктивних обставин вчинення кримінального правопорушення, можливе в тому числі шляхом проведення допитів. Таким чином, у сторони обвинувачення є достатньо підстав вважати, що для мінімізації негативних наслідків для себе, підозрюваний, використовуючи вплив на учасників кримінального провадження з метою зміни їх показів або перешкоджання безпосереднього дослідження судом їх показів як це передбачено ст. 23 КПК України, має можливість незаконно впливати на свідків;

- відповідно до п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме укривати від слідства дійсні обставини скоєння підготовки до злочину та обставини необхідні для встановлення істини у провадженні в т.ч. інформацію щодо своєї ролі та конкретних дій, а також про інші факти чи об`єкти, що мають значення;

-відповідно до п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Отже, під час розгляду клопотання, слідчий суддя встановив наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КК України.

Крім того, слідчий суддя відзначає, що переконливих доказів на підтвердження обставин, які б вказували на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, стороною захисту не надано суду.

Разом з тим, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, як того вимагають положення ст. 178 КПК України.

Такимчином,під часрозгляду клопотання прокуроромдоведено наявністьобґрунтованої підозрипред`явленої ОСОБА_9 та ризики,передбачені п.1,3,4,5ч.1ст.177КПК України,а також те, що більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства» запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обирається за наявності підстав вважати, що інші запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України і його належної поведінки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

При цьому слідчий суддя, оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_4 та визнає за реальну небезпеку можливість її ухилення від правосуддя та неможливість запобігання наявному ризику шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного ОСОБА_4 під вартою.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Частиною 5 статті 182 КПК України встановлено, щорозмір заставивизначаєтьсяутаких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangourasv. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Аналізуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, що регулює застосування інституту застави, зокрема виключно повноваження слідчого судді у вирішенні цього питання при застосуванні даного запобіжного заходу як альтернативи триманню під вартою, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 його суспільну небезпеку, майновий та сімейний стан підозрюваної, наявність утриманців, стан здоров`я, інші дані про його особу, як того вимагають вимоги ч.4 ст.182 КПК України, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також те, що утримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя приходить до висновку про визначення підозрюваному ОСОБА_4 як альтернативу, застави в розмірі, що становить 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням у разі внесення застави обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Саме такий розмір застави та зазначені вище обов`язки у разі її внесення, на думку слідчого судді, не є непомірним з урахуванням всіх обставин справи, тяжкості злочинів, що інкримінуються підозрюваному, і забезпечить стимулюючий ефект цього запобіжного заходу, належну процесуальну поведінку підозрюваного під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання підозрюваним обов`язків (вказаний висновок відповідає правовій позиції Європейського суду з прав людини, викладеному у рішенні по справі «Мангурас проти Іспанії» від 08.01.2009).

Таким чином, застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою за вказаних обставин справи, серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, характеризуючих даних на підозрюваного, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому усі наведені обставини у їх сукупності, не дають достатніх підстав застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, строком на 60 днів.

З урахуванням зазначеного клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.176-197КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто з 10 год. 20 хв. 29.04.2024 до 10 год. 20 хв. 27.06.2024.

Визначити заставу у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 211960 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: отримувач ТУ ДСА України в Кіровоградській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №42024121550000030від 23.01.2024.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 - з-під варти звільнити.

У разівнесення застави,покласти на ОСОБА_4 в строк до 27.06.2024 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Центрально-південногоміжрегіонального управлінняДержавної міграційноїслужби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 10 год. 20 хв. 27.06.2024.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала можебути оскарженадо Кропивницькогоапеляційного судупротягом 5днів здня їїпроголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_10