Рішення № 118827857, 30.04.2024, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/253/24

Провадження № 2/630/171/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області в складі:

головуючого судді Малихіна О.О.,

за участю секретаря Медведєвої Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу № 630/253/24 (провадження № 2/630171/24) за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , третя особа ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 4382666 від 21 травня 2021 року в розмірі 47000,00 грн., витрат по оплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн., витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

встановив:

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача послалася на те, що 21 травня 2021 року Відповідачем в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» подано заявку на отримання кредиту № 4382666.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» - зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором. На виконання зазначених вимог, Позивачем направлено відповідачу електронним повідомленням ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов кредитного договору № 4382666, який також знаходиться у електронному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті https://miloan.ua/.

Таким чином, Відповідач уклав Договір про споживчий кредит № 4382666 від 21 травня 2021 року (надалі - Кредитний договір) з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» та на підставі платіжного доручення (долучено до позовної заяви) Відповідачу були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок в сумі 10000,00 грн. Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець надав Позичальнику кредит у розмірі 10000,00 грн. строком на 30 днів до 20 червня 2021 року

Згідно умов Договору відступлення прав вимоги № 07Т, ТОВ «МІЛОАН» від 13 вересня 2021 року було відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 4382666 від 21 травня 2021 року на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» або Позивач), а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до Відповідача.

Однак, відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, відсотків, а тому станом на 20 лютого 2024 року загальний розмір грошових вимог Кредитодавця до Відповідача, які виникли на підставі Кредитного договору (сума кредиту і процентів), становлять 47000,00 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту - 10000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 35100,00 грн.; заборгованість за комісійними винагородами - 1900,00 грн. В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, представник позивача просив суд стягнути кредитну заборгованість, а також понесені судові витрати по справі.

Ухвалою від 29 березня 2024 року провадження в справі було відкрито та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України суд при розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а також заслуховує усні пояснення сторін та показання свідків.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, але направила до суду письмову заяву, в якій просила справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення по справі уразі неявки відповідача.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 викликався шляхом надсилання засобами поштового зв`язку судової повістки за адресою місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку, яку він отримав особисто. Але відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини його неявки суду невідомі, відзив на позов ним не поданий. Суд, зі згоди представника позивача, розглядає справу за відсутністю відповідача в заочному судовому засіданні та на підставі наявних в ній матеріалів.

Представник третьої особи належним чином повідомлений про дату, час, місце розгляду справи, до суду не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

В судовому засіданні, дослідивши наявні в справі матеріали, суд встановив наступне.

21 травня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір № 4382666 на суму 10000,00 грн. зі сплатою відсотків, строком 30 календарних днів.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що кредитний договір № 4672666 від 21 травня 2021 року укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»

Відповідно до п.1.3 Договору кредит надається строком на 30 днів.

Згідно п.1.4. Договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 20 червня 2021 року.

Відповідно до умов договору комісія за надання кредиту 1900, 00 грн., яка нараховується за ставкою 19% від суми кредиту одноразово, проценти за користування кредитом 5100,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,70% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно п.2.4.1 Договору Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п.1.4. Договору, а у випадку пролонгації не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування.

Представником позивача не були надані докази, які б підтверджували укладення на прохання ОСОБА_1 додаткових угод про продовження строку користування кредитом.

Тому у вирішені справи по суті суд виходить з того, що істотною умовою кредитного договору, щодо якої сторонами досягнуто згоду, є строк користування кредитом протягом 30 днів з дня надання кредиту.

Кредит в сумі 10000,00 грн. був наданий ОСОБА_1 шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням № 46788308 від 21 травня 2021 року, в якому платником зазначено ТОВ «МІЛОАН», отримувач коштів ОСОБА_3 , призначення платежу: кошти згідно договору № 4382666.

13 вересня 2021 року згідно умов Договору відступлення прав вимоги № 07Т, ТОВ «МІЛОАН» було відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 4382666 від 21 травня 2021 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до Відповідача.

Як вбачається з витягу з Додатку до Договору факторингу № 07Т від 13 вересня 2021 року, залишок боргу ОСОБА_3 на момент відступлення права вимоги складає 47000,00 грн., з яких: 1000,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 35100,00 грн. сума заборгованості за відсотками 35100,00 грн., сума заборгованості за комісією 1900,00 грн.

У відповідності до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлені строки відповідно до умов договору.

У відповідності до ст.ст. 625, 1048, 1054 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, і за кредитним договором зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

ОСОБА_1 не виконав свого обов`язку по своєчасному поверненню позики та сплаті процентів за користування позикою, що підтверджується розрахунком заборгованості. Таким чином позивач ТОВ «МІЛОАН» правомірно вимагає стягнення суми позики з відповідача відповідно до умов договору.

Що ж стосується розміру процентів за користування позикою, то у визначені розміру заборгованості по процентам, яку відповідач повинен сплатити на користь позивача, суд виходить з такого.

В постанові № 444/9519/12 від 28 березня 2018 року Велика Палата Верховного Суду висловила своє судження про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, правом нараховувати проценти за користування кредитом позивач був наділений лише у період 30 календарних днів, починаючи з дня видачі кредиту, що було узгоджено сторонами Кредитного договору № 4382666 від 21 травня 2021 року.

За період користування кредитом ОСОБА_1 повинен був сплатити на користь ТОВ «МІЛОАН» проценти в сумі 5100,00 грн. (10000,00 грн. х 1,70% = 170 грн. х 30 днів = 5100,00 грн.). Але свого обов`язку відповідач не виконав, тому вимоги позивача щодо стягнення такої заборгованості підлягають задоволенню.

Позивач у позові стверджував, що має право на стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами за ставкою 1,70% і за період наступних 85 днів, після закінчення визначеного договором 30 денного строку користування кредитом. Але, як вже було зазначено вище, позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження виникнення у нього права на нарахування процентів за користування протягом строку, який перевищує встановлений кредитним договором 30-денний строк.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 прострочив виконання грошового зобов`язання, він, на підставі ст. 625 ЦК України, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити заборгованість по кредиту та про процентам за користування кредитом з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем не заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних.

За таких умов суд задовольняє позов частково і стягує з відповідача на користь позивача 17000,00 грн. заборгованості за кредитним договором, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10000,00 грн.; заборгованості за відсотками в розмірі 5100,00 грн. та заборгованості за комісійними винагородами в розмірі 1900,00 грн.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК).

На підтвердження надання правничої допомоги, представником позивача надано договір про надання правничої допомоги № 42649746 від 11 грудня 2023 року, детальний опис робіт, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом. Згідно акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом та детального опису робіт вартість адвокатських послуг становить 6000,00 грн.

Разом з тим, суд бере до уваги, що позовні вимоги позивача задоволені частково, а тому витрати на правничу допомогу необхідно стягнути пропорційно до задоволених позовних вимог.

Ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому суд стягує частково з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати у зв`язку зі зверненням з позовом до суду, а саме судовий збір в сумі 876,19 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 2170,21 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 625-627, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 10-13, 81, 141, 263, 265, 274, 279, 280, 282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість Кредитним договором № 4382666 від 21 травня 2021 року в розмірі 17000 (Сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., а також витрати по оплаті судового збору в сумі 876 (Вісімсот сімдесят шість) грн. 19 коп., та витрати на правничу допомогу в розмірі 2170 (Дві тисячі сто сімдесят) грн. 21 коп.

В іншій частині позовних вимог в задоволенні відмовити.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Харківського апеляційного суду в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його складання мають право подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня вручення їм повного рішення суду.

На заочне рішення відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення до Люботинського міського суду Харківської області може бути подана письмова заява про його перегляд. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, юридична адреса: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Третя особа ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН», код ЄДРПОУ 40484607, юридична адреса: м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21.

Суддя О. О. Малихін

Повне заочне рішення

складено 03 травня 2024 року.