Постанова № 11882785, 05.10.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2010 року 10:25 Справа № 2а-7143/10/0870

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Садовий Ігор Вікторович, розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя

до: Приватного підприємства «Гловіс»

про: стягнення 510 грн.

ВСТАНОВИВ:

14.09.2010 Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Запоріжжя звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Приватного підприємства «Гловіс» про стягнення 510 грн.

Ухвалою суду від 15.09.2010 відкрито скорочене провадження в адміністративній справі №2а-7143/10/0870. Зазначена ухвала була направлена на юридичну адресу відповідача 17.09.2010, проте повернута на адресу суду 23.09.2010 з відміткою поштового відділення звязку: «організація не значиться».

Відповідно до ч.4 ст.33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, зокрема, юридичним особам та фізичним особам підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За приписами ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З аналізу наведених норм КАС України суд вважає, що ухвала про відкриття скороченого провадження від 15.09.2010 вручена відповідачу належним чином.

Станом на 05.10.2010 до канцелярії суду не були подані заперечення проти позову.

За правилами частин 1, 6 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Суддя, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, вирішив продовжити розгляд справи у порядку скороченого провадження і встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи Приватне підприємство «Гловіс» (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) зареєстроване виконавчим комітетом Запорізької міської ради 06.04.2006 як юридична особа за юридичною адресою: АДРЕСА_2, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідач є платником податків і зборів передбачених Законом України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 №1251-ХІІ.

Фахівцями ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя проведена невиїзна (камеральна) перевірка відповідача з питань своєчасності подання податкової звітності, про що складено акт перевірки №2054 від 23.09.2008. Перевіркою встановлено неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за березень та червень 2008 року, що є порушенням п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000.

Акт перевірки №2054 було направлено підприємству рекомендованим листом 24.09.2008, однак повернуто поштою до ДПІ 31.10.2008 з відміткою «за закінченням терміну зберігання», про що податковою складено акт №2349 від 31.10.2008 про неможливість вручення акту перевірки.

На підставі встановлених порушень та відповідно до п.п17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0042901502/0 від 31.10.2008 на суму 340грн., яке було направлено відповідачу рекомендованим листом 05.11.2008, однак повернуто поштою до ДПІ з відміткою «за закінченням терміну зберігання», про що податковою складено акт №2844 від 08.12.2008. У день складання акту зазначене рішення розміщено на дошці податкових оголошень.

Доказів оскарження в апеляційному або судовому порядку податкового повідомлення рішення №0042901502/0 від 31.10.2008 відповідачем не надано.

Також, ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя була проведена невиїзна (камеральна) перевірка відповідача з питань своєчасності подання податкової звітності, про що складено акт перевірки №732 від 15.04.2009. Перевіркою встановлено неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень 2008 року, що є порушенням п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000.

Акт перевірки №732 було направлено податковою підприємству рекомендованим листом 16.04.2009, проте повернуто поштою до ДПІ 19.05.2009 з відміткою «за закінченням терміну зберігання», про що податковою складено акт №1133 від 27.05.2009.

На підставі встановлених порушень та відповідно до п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000092900/0 від 21.05.2009 на суму 170 грн. Зазначене рішення направлено відповідачу рекомендованим листом, проте повернуто поштою до ДПІ з відміткою «за закінченням терміну зберігання», про що податковою складено акт №1393 від 08.07.2009. У день складання акту зазначене рішення розміщено на дошці податкових оголошень.

Доказів оскарження в апеляційному або судовому порядку податкового повідомлення рішення №0000092900/0 від 21.05.2009 відповідачем не надано.

Згідно особової картки платника податків, яка ведеться ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя у відповідача існує податкова заборгованість перед бюджетом по штрафним (фінансовим) санкціям з податку на додану вартість у розмірі 510 грн.

Матеріалами справи також встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно ст.6 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу були направлені перша податкова вимога №1/40 від 09.01.2009 та друга податкова вимога №2/887 від 19.10.2009, які були повернуті поштою у звязку з неможливістю вручення, про що податковою складено акт від 09.01.2009 №2 тематичної перевірки щодо знаходження відповідача за юридичною адресою. У день складання акту податкові вимоги були розміщені на дошці податкових оголошень у ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя.

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-ХІІ податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Податкове зобовязання та податковий борг згідно п.п.1.2, 1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ є зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно п.5.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження обєктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1.ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Таким чином суддя дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 2, 4, 7 12, 14, 86, 158 162, 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя до Приватного підприємства «Гловіс» про стягнення 510 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Гловіс» (АДРЕСА_3; код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Державного бюджету Шевченківського району м.Запоріжжя (код платежу 14010100, р/р 31116029700009, код одержувача 34676911 в ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015) заборгованість по сплаті штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 510 (пятсот десять) грн.

Постанова набирає законної сили і є остаточною після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий