Рішення № 118825949, 22.04.2024, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2024м. ДніпроСправа № 904/6524/23

За позовом Приватного підприємства "Дружба - Нафтопродукт", селище Нагірянка, Тернопільська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Альянс Ойл", м. Дніпро

про стягнення надлишково сплачених грошових коштів у розмірі 2 369 961,53 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

При секретарі судового засідання Макаренко Т.А.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Заіменко Д.В. ордер серія АЕ № 1216091 від 04.01.2024, т.1, а.с. 115

РУХ СПРАВИ.

Приватне підприємство "Дружба - Нафтопродукт" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Альянс Ойл" про стягнення надлишково сплачених грошових коштів у розмірі 2 369 961,53 грн.

Ухвалою суду від 20.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження. Підготовче засідання призначено на 15.01.2024.

Ухвалою суду від 15.01.2024 відкладено підготовче засідання на 13.02.2024.

Протокольною ухвалою від 13.02.2024 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про виклик у судове засідання Тітова Кирила Станіславовича, менеджера з продажів Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Альянс Ойл".

Ухвалою суду від 13.02.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 18.03.2024.

Ухвалою суду від 18.03.2024 відкладено підготовче засідання на 17.04.2024.

Протокольною ухвалою від 17.04.2024 судом поновлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 17.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 22.04.2024.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Альянс Ойл" (надалі постачальник) та Приватним підприємством "Дружба - Нафтопродукт" (надалі - покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів № 0210/23-1 від 02.10.2023 (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник зобов`язується передати, а покупець - прийняти та оплатити нафтопродукти (надалі - товар) на базисі поставки в кількості, в асортименті, за цінами та термінами поставки відповідно до умов договору та додатків до нього, які є невід`ємною частиною договору (надалі - додатки).

У п. 4.1 договору було погоджено, що ціна товару, що поставляється, обумовлюється для кожної партії товару окремо та відображається у відповідному додатку до цього договору.

Згідно з п. 4.3 договору, зобов`язання постачальника по поставці товару певної вартості виникає тільки після підписання сторонами відповідного додатку до цього договору, в якому сторони фіксують вартість партії товару, що поставляється.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що розрахунки за товар (партію товару) здійснюються покупцем по факту поставки товару, якщо інший строк (термін) не визначено у додатках, що є невід`ємними частинами даного договору.

Відповідно до редакції специфікації, наданої позивачем (том 1 а.с. 9, 175, 186), сторони домовились про поставку товару на таких умовах: найменування товару: Паливо дизельне EN 590 у кількості 480 000 літрів за ціною 38,25 грн. за 1 літр на загальну суму 18 360 000 грн. без ПДВ, 22 032 000 грн. з ПДВ.

Розрахунки за товар (партію товару) здійснюються покупцем у розмірі 100% попередньої оплати, на підставі наданого продавцем рахунку на замовлену партію товару.

Попередня ціна складає 45,90 грн./л. Остаточна ціна за 1 літр розраховується по формулі як середнє арифметичне за останні попередні три дні до перетину кордону, по формулі: (PLLAT`S (середній) + 160 $/тн)* 0,845 + акцизний податок + ПДВ.

За твердженням позивача, постачальник виставив покупцю рахунок на оплату № 311003 від 31.10.2023 на суму 22 032 000 грн. з ПДВ.

За змістом цього рахунку, на виконання умов спірного договору постачальник зобов`язався поставити, а покупець - прийняти Паливо дизельне EN 590 у кількості 480 000 літрів за ціною 38,25 грн. за 1 літр без ПДВ (45,90 грн. за 1 літр з ПДВ) на загальну суму 18 360 000 грн. без ПДВ, 22 032 000 грн. з ПДВ.

Позивач вказав, що платіжними інструкціями № 1478 від 01.11.2023, № 1484 від 02.11.2023, № 1485 від 02.11.2023, № 1518 від 10.11.2023, № 114 від 01.11.2023, № 115 від 02.11.2023 покупцем було сплачено постачальнику 22 032 000 грн.

Позивач зазначив, що за видатковими накладними № 231101 від 23.11.2023, № 231102 від 23.11.2023, № 231103 від 23.11.2023, № 231104 від 23.11.2023, № 231105 від 23.11.2023, № 231106 від 23.11.2023, № 231108 від 23.11.2023, № 201104 від 20.11.2023, № 201105 від 20.11.2023, №201106 від 20.11.2023, № 201107 від 20.11.2023, № 201108 від 20.11.2023, № 201109 від 20.11.2023, № 211105 від 21.11.2023, № 211106 від 21.11.2023, № 211107 від 21.11.2023 постачальником було поставлено позивачу товар за ціною 45,90 грн. з ПДВ за 1 літр.

Однак, позивач наполягає на тому, що, з урахуванням умов укладеної специфікації, є необхідність перерахунку ціни товару у відповідності до середніх цін на міжнародних (європейських) біржових котируваннях. За розрахунком позивача, ціна поставленого товару за одиницю мала складати 4,51 грн.

А отже, на думку позивача, ним було надлишково сплачено постачальнику грошові кошти у розмірі 2 369 961,53 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач надав до суду відзив на позов, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідач вказав, що ним було направлено на електронну адресу позивача два варіанти специфікації, проте, всупереч положенням п. 12.6 договору, жодна з них обома сторонами підписана не була.

Відповідач звернув увагу на те, що позивачем надано до матеріалів справи сканкопію специфікації від 31.10.2023, підписану тільки представником Приватного підприємства "Дружба - Нафтопродукт".

Разом з цим, за твердженням відповідача, на адресу позивача надсилалася специфікація іншого змісту з фіксованою ціною.

Відповідач стверджує, що сторонами так і не було погоджено остаточну редакцію специфікації, а поставка товару відбувалась за цінами, визначеними у виставленому постачальником рахунку на оплату № 311003 від 31.10.2023, - 45,90 грн. за 1 літр з ПДВ.

Відповідач наголосив, що вважає погодженою ціну 45,90 грн./літр з ПДВ на підставі виставленого та сплаченого позивачем рахунку № 311003 від 31.10.2023.

За даними бухгалтерського обліку відповідача, загальна сума переплати позивача за завершеними поставками складає 1 443 807,22 грн., які відповідач готовий повернути позивачу.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення надлишково сплачених за договором поставки нафтопродуктів № 0210/23-1 від 02.10.2023 грошових коштів у розмірі 2 369 961,53 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи було погоджено сторонами істотні умови договору, зокрема, ціну товару що поставляється; чи був поставлений позивачем товар, на яку суму та за якою ціною; у якому розмірі позивачем був оплачений поставлений товар), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи було поставлено відповідачем товар за іншими цінами, ніж передбачено укладеним договором), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Альянс Ойл" (надалі постачальник) та Приватним підприємством "Дружба - Нафтопродукт" (надалі - покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів № 0210/23-1 від 02.10.2023 (надалі - договір).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 12.8 договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та проставляння печаток сторін і діє до 31.12.2024, а в частині виконання зобов`язань - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник зобов`язується передати, а покупець - прийняти та оплатити нафтопродукти (надалі - товар) на базисі поставки в кількості, в асортименті, за цінами та термінами поставки відповідно до умов договору та додатків до нього, які є невід`ємною частиною договору (надалі - додатки).

У п. 4.1 договору було погоджено, що ціна товару, що поставляється, обумовлюється для кожної партії товару окремо та відображається у відповідному додатку до цього договору.

Згідно з п. 4.3 договору, зобов`язання постачальника по поставці товару певної вартості виникає тільки після підписання сторонами відповідного додатку до цього договору, в якому сторони фіксують вартість партії товару, що поставляється.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що розрахунки за товар (партію товару) здійснюються покупцем по факту поставки товару, якщо інший строк (термін) не визначено у додатках, що є невід`ємними частинами даного договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

За приписами ч.ч. 2, 3 ГК України, ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 190 ГК України, вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.

Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

За загальним правилом договірною є ціна, щодо якої сторони дійшли згоди при укладені договору як щодо оплати одним контрагентом іншому за виконання взятого на себе останнім зобов`язання. Отже, договірною вважатиметься ціна, щодо розміру якої сторони спільно, обопільно домовилися, й така згода знайшла закріплення у відповідному договорі. Таким чином, критерієм для визначення "договірності" ціни слугуватиме наявність взаємної згоди сторін, яка формується на основі їхнього спільного й вільного волевиявлення. В такому випадку під поняття договірної ціни не підпадатимуть ціни, які формуються поза волею контрагентів, або ж така воля є дещо обмеженою (йдеться про випадки державного встановлення й регулювання ціноутворення). В зв`язку з цим доречно зазначити, що договірну ціну можна розглядати й дещо в іншому плані, а саме - як ціну, що зафіксована в договорі незалежно від причин, що вплинули на її утворення. Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07 березня 2023 року у cправі № 910/13573/21.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, як було вказано вище, у самому тексті договору сторонами не було погоджено ціну товару. Натомість, сторонами визначено, що ціна кожної окремої партії товару має окремо обумовлюватись у додатках до договору.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами здійснювались дії, направлені на погодження ціни товару. Зокрема, в матеріалах справи наявні дві редакції специфікації № 1 від 31.10.2023 до договору (надалі - специфікація).

Відповідно до редакції специфікації, наданої позивачем (том 1 а.с. 9, 175, 186), сторони домовились про поставку товару на таких умовах: найменування товару: Паливо дизельне EN 590 у кількості 480 000 літрів за ціною 38,25 грн. за 1 літр на загальну суму 18 360 000 грн. без ПДВ, 22 032 000 грн. з ПДВ.

Розрахунки за товар (партію товару) здійснюються покупцем у розмірі 100% попередньої оплати, на підставі наданого продавцем рахунку на замовлену партію товару.

Попередня ціна складає 45,90 грн./л. Остаточна ціна за 1 літр розраховується по формулі як середнє арифметичне за останні попередні три дні до перетину кордону, по формулі: (PLLAT`S (середній) + 160 $/тн)* 0,845 + акцизний податок + ПДВ.

Водночас, відповідно до редакції специфікації, наданої відповідачем (том 1 а.с. 141), сторони домовились про поставку товару на таких умовах: найменування товару: Паливо дизельне EN 590 у кількості 480 000 літрів за ціною 38,25 грн. за 1 літр на загальну суму 18 360 000 грн. без ПДВ, 22 032 000 грн. з ПДВ.

Розрахунки за товар (партію товару) здійснюються покупцем по факту поставки товару, на підставі наданого продавцем рахунку на замовлену партію товару.

Основна відмінність між редакціями специфікацій, наданих сторонами, полягає у строку оплати товару та можливості перерахунку ціни за 1 літр товару, що поставляється.

При цьому, позивач наполягає на тому, що сторонами було погоджено саме надану ним редакцію специфікації із можливістю подальшої зміни ціни товару. А відповідач стверджує, що сторонами так і не було погоджено остаточну редакцію специфікації, а поставка товару відбувалась за цінами, визначеними у виставленому постачальником рахунку на оплату № 311003 від 31.10.2023, - 45,90 грн. за 1 літр з ПДВ.

За загальним правилом додаток до договору - це документ, який містить доповнення, уточнення, додаткові роз`яснення, пояснення до умов договору (угоди), перелік конкретних товарів, послуг, додаткові показники якості, технічні характеристики, особливі умови транспортування, вимоги до упаковки, інструктивні застереження щодо експлуатації товару тощо. Аналогічне визначення міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18 грудня 2018 року у справі № 910/5798/17.

Тобто, додатком до договору є не тільки специфікація, а й будь-які інші за формою документи, в яких сторонами погоджувались окремі умови договору. Зокрема, у господарських правовідносинах такими додатками є і рахунки на оплату і видаткові накладні.

У п. 2.1 договору визначено, що кожен додаток є окремою угодою, укладеною в рамках договору. Кожен наступний додаток не скасовує та не зупиняє дію попередніх додатків ні повністю, на в частині, якщо тільки в ньому не вказано інше.

За умови, що, згідно із наданими сторонами до суду скрін-шотів електронного листування, засобами електронного зв`язку на адресу відповідача направлялись дві редакції специфікації із різними умовами, неможливо стверджувати, яка з таких редакцій є остаточною та погодженою сторонами та що сторонами було погоджено саме умови поставки, визначені у редакції специфікації, наданої позивачем.

Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Так, договір поставки нафтопродуктів № 0210/23-1 від 02.10.2023 був укладений сторонами у письмовій формі. За таких обставин, усі зміни та доповнення до цього договору мають вчинятись сторонами саме у письмовій формі.

Ані позивачем, ані відповідачем не було надано до суду оригіналу специфікації № 1 від 31.10.2023, яка містить підписи обох сторін.

На підтвердження своєї позиції про те, що сторони погодили змінювану ціну товару, що поставляється, позивач надав роздруківку відсканованої копії одного з варіантів специфікації, що були направлені йому постачальником для ознайомлення, і проставив на ньому підпис від власного імені. Що не можна вважати належним підписанням обома сторонами специфікації № 1 від 31.10.2023.

Відповідно, відсканована копія проекту специфікації у наданій позивачем редакції, на якому присутній оригінальний підпис лише однієї із сторін, не є належним та допустимим доказом погодження сторонами змінюваної ціни товару, що поставляється.

А отже, між сторонами відсутня належним чином укладена специфікація № 1 від 31.10.2023 до договору.

Слід звернути увагу на те, що умовами спірного договору не визначено, що ціна товару має погоджуватись сторонами саме у специфікації. А умови, визначені саме у додатку "специфікація" превалюють над умовами, що будуть визначені у інших додатках до договору.

Так, постачальник виставив покупцю рахунок на оплату № 311003 від 31.10.2023 на суму 22 032 000 грн. з ПДВ.

За змістом цього рахунку, на виконання умов спірного договору постачальник зобов`язався поставити, а покупець - прийняти Паливо дизельне EN 590 у кількості 480 000 літрів за ціною 38,25 грн. за 1 літр без ПДВ (45,90 грн. за 1 літр з ПДВ) на загальну суму 18 360 000 грн. без ПДВ, 22 032 000 грн. з ПДВ.

Будь-яких умов щодо можливості перерахунку ціни за одиницю товару цей рахунок не містить.

Платіжними інструкціями № 1478 від 01.11.2023, № 1484 від 02.11.2023, № 1485 від 02.11.2023, № 1518 від 10.11.2023, № 114 від 01.11.2023, № 115 від 02.11.2023 покупцем було сплачено постачальнику 22 032 000 грн.

За видатковими накладними № 231101 від 23.11.2023 на суму 1 404 540 грн., № 231102 від 23.11.2023 на суму 1 354 050 грн., № 231103 від 23.11.2023 на суму 1 377 000 грн., № 231104 від 23.11.2023 на суму 1 392 376,50 грн., № 231105 від 23.11.2023 на суму 1 377 000 грн., № 231106 від 23.11.2023 на суму 1 377 000 грн., № 231107 від 23.11.2023 на суму 461 708,10 грн., № 201104 від 20.11.2023 на суму 1 392 376,50 грн., № 201105 від 20.11.2023 на суму 1 175 040 грн., № 201106 від 20.11.2023 на суму 1 390 770 грн., № 201107 від 20.11.2023 на суму 1 377 000 грн., № 201108 від 20.11.2023 на суму 1 271 430 грн., № 201109 від 20.11.2023 на суму 1 331 100 грн., № 211105 від 21.11.2023 на суму 1 377 000 грн., № 211106 від 21.11.2023 на суму 1 305 855 грн., № 211107 від 22.11.2023 на суму 1 377 000 грн. постачальником було поставлено позивачу товар на загальну суму 19 501 946,10 грн.

При дослідженні доказів у справі судом було встановлено, що видаткові накладні № 231108 від 23.11.2023 та № 211107 від 21.11.2023, зазначені за текстом позову, до матеріалів справи позивачем не долучені. Натомість, в матеріалах справи наявні видаткові накладні № 231107 від 23.11.2023 на суму 461 708,10 грн. та № 211107 від 22.11.2023.

Слід звернути увагу, що перелічені видаткові накладні не підписані представником покупця. Разом з цим, представник позивача підтвердив факт прийняття ним товару за найменуванням, у кількості та за цінами, визначеними в цих накладних.

За змістом цих видаткових накладних, покупець прийняв Паливо дизельне EN 590 у за ціною 38,25 грн. за 1 літр без ПДВ (45,90 грн. за 1 літр з ПДВ).

Будь-яких умов щодо можливості перерахунку ціни за одиницю товару спірні видаткові накладні не містять.

Також слід зауважити, що покупцем було оплачено спірних товар на умовах 100% передоплати, а не по факту поставки товару. Що відповідає умовам поставки, визначеним у редакції специфікації, наданої саме відповідачем.

Щодо заяви свідка від 08.04.2024, наданої позивачем у якості доказу погодження сторонами саме змінюваної ціни товару, слід зазначити про таке.

За приписами ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 8 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Доказами погодження сторонами ціни під час укладання господарського договору є сам письмовий договір та документи (додаткові угоди, специфікації, додатки, рахунки, видаткові накладні тощо), складені сторонами на виконання такого договору.

Недопустимими є свідчення свідків як докази укладання господарського договору та погодження сторонами його умов.

А отже, заява свідка від 08.04.2024 не може бути належним та допустимим доказом погодження сторонами саме змінюваної ціни товару, що поставляється за спірним договором.

За таких обставин, слід дійти висновку, що сторонами шляхом вчинення конклюдентних дій у рахунку на оплату № 311003 від 31.10.2023 та видаткових накладних, які є додатками до спірного договору, було погоджено ціну товару 38,25 грн. за 1 літр без ПДВ (45,90 грн. за 1 літр з ПДВ).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

А отже, твердження позивача про необхідність перерахунку ціни товару у відповідності до середніх цін на міжнародних (європейських) біржових котируваннях є безпідставним.

Додатково слід надати оцінку таким обставинам.

Як було встановлено судом під час розгляду цієї справи, загалом позивачем було сплачено відповідачу 22 032 000 грн., тоді як матеріалами справи підтверджується факт поставки відповідачем позивачу товару на суму 19 501 946,10 грн. (станом на момент ухвалення судом рішення у цій справі).

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У якості підстави цього позову позивачем вказано завищення відповідачем у видаткових накладних, за якими у період з 20.11.2023 по 23.11.2023 відбувались спірні поставки, ціни на товар.

Будь-яких інших обставин в обґрунтування цього позову позивачем не вказано.

Відповідно, предметом дослідження у цій справі було виключно наявність підстав для перерахунку договірної ціни, за якою поставлявся спірних товар.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення надлишково сплачених грошових коштів у розмірі 2 369 961,53 грн. - є необґрунтованими.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № 0210/23-1 від 02.10.2023 (том 1 а.с. 6 - 8, 180 - 184), специфікацією № 1 від 31.10.2023 (том 1 а.с. 9, 175, 186), претензією (том 1 а.с. 10 - 11), видатковими та товарно-транспортними накладними (том 1 а.с. 19 - 68, 195 - 200), платіжними інструкціями (том 1 а.с. 69 - 71), котируванням цін на паливо (том 1 а.с. 72 - 74), акцизними накладними (том 1 а.с. 75 - 106), рахунком на оплату (том 1 а.с. 107), скрін-шотами електронного листування (том 1 а.с. 168 - 174), заявою свідка (том 1 а.с. 176, 185).

Обставини, на які посилається відповідач, доводяться скрін-шотами електронного листування (том 1 а.с. 140), специфікацією № 1 від 31.10.2023 (том 1 а.с. 141).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позову слід покласти на позивача.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Дружба - Нафтопродукт" (ідентифікаційний код: 34042478; місце реєстрації: 48543, Тернопільська область, селище Нагірянка, вул. Шевченка, буд. 65) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Альянс Ойл" (ідентифікаційний код: 42504640; місце реєстрації: 49044, м. Дніпро, вул. П`ятигорських Братів, буд. 2А, прим. 133) про стягнення надлишково сплачених грошових коштів у розмірі 2 369 961,53 грн.

Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 02.05.2024.

Суддя М.О. Ніколенко