Ухвала суду № 118821376, 02.05.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

02 травня 2024 р.Справа № 120/7136/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши в письмовому проваджені заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 11.08.2023 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.03.2023.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області виплачувати ОСОБА_1 з 01.03.2023 пенсію за вислугу років, з урахуванням підвищення та надбавки як особі з інвалідністю внаслідок війни 1 групи та з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум.

Рішення суду набрало законної сили.

Позивачем подано заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в обґрунтування якої зазначається, що відповідач відмовляється виконувати рішення суду від 11.08.2023 року, яке набуло законної сили. Так, позивач вказує, що після проведеного перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 11.08.2023 розмір пенсії з 01.03.2023 року становить 34752,07 грн, однак відповідач продовжує виплачувати позивачу пенсію, обмежуючи її максимальним розміром, в сумі 32752,07 грн.

Оцінюючи подану заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення в цій справі суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 2-4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Аналогічні вимоги передбачені статтею 14 КАС України.

Крім того, згідно з ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

В абзаці 3 пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Також у Рішенні від 26.06.2013 Конституційний Суд України врахував практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00, зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

В пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019, на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку, Конституційний Суд України вказав на те, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Отже, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Відповідно до частин другої, четвертої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" № 1403-VIII примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках на приватних виконавців.

Поряд з цим суд здійснює контроль за виконанням судового рішення в порядку та на підставах, визначених нормами процесуального права.

Як зазначалось вище, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять обмеження щодо стадій процесу на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених ч. 1 ст. 382 КАС України. Тобто, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача.

Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 20.06.2018 у справі № 800/592/17, та правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.04.2019 у справі № 286/766/17 та в ухвалі від 05.07.2018 у справі № 206/3911/17.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суд своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, а також накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Інших повноважень суду при здійсненні судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах статтею 382 КАС України не передбачено.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року №1-7/2013 констатував, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У рішенні від 25 квітня 2012 року 11-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 наголосив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та зауважив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).

У іншому рішенні в справі "Піалопулос та інші проти Греції" від 15 березня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс.

Як слідує із поданої позивачем ОСОБА_1 заяви про встановлення судового контролю, позивач вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області так і не виконано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.08.2023 року у цій справі в частині, що стосується виплати пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з 01.03.2023 року.

Обгрунтовуючи такі твердження позивач посилається на розрахунок пенсії за вислугу років станом на 01.03.2023, згідно з яким підсумок пенсії (з надбавками) складає 34752,07 грн, однак відповідач виплачує позивачу пенсію в сумі 32752,07грн.

Надаючи оцінку вказаним доводам позивача, суд зазначає наступне.

Рішенням суду від 11.08.2023 адміністративний позов задоволено.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області виплачувати ОСОБА_1 з 01.03.2023 пенсію за вислугу років, з урахуванням підвищення та надбавки як особі з інвалідністю внаслідок війни 1 групи та з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсій і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.03.2023 з нарахуванням індексації, внаслідок чого розмір пенсії збільшився на 1500 грн. та склав 32752,07 грн. Разом з тим, відповідач здійснює виплату пенсії лише у розмірі 31039,01 грн. у зв`язку із обмеженням пенсії максимальним розміром (а.с.9).

Таким чином, спірним на момент вирішення цієї справи були правовідносини щодо обмеження пенсії максимальним розміром, внаслідок чого така виплачувалась лише у сумі 31039,01 грн, замість нарахованої за відповідними складовими суми 32752,07 грн.

В свою чергу, встановлено, що в подальшому рішенням суду від 18.09.2023 у справі №120/8626/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.02.2022 перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", без обмеження максимальним розміром з 01.02.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку пенсії по пенсійній справі №0201011045 станом на 01.03.2023 відповідачем на виконання вказаного рішення у справі №120/8626/23 позивачу встановлено доплату до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб". У зв`язку із проведеним перерахунком ( включенням доплати до пенсії в сумі 2000 грн ) підсумок пенсії (з надбавками) склав 34752,07 грн, однак відповідач здійснює виплату пенсії в розмірі 32752,07 грн, у зв`язку із чим позивач вважає, що відповідачем обмежено виплату пенсії максимальним розміром.

Разом з тим, суд не погоджується з доводами позивача, що вказане обмеження пенсії в розмірі 32752,07 грн замість виплати 34752,07 грн вчинене відповідачем саме на виконання рішення суду в цій справі.

Суд зауважує, що відповідно до наданого позивачем розрахунку пенсії по пенсійній справі №0201011045 від 01.03.2023, який досліджувався судом під час розгляду цієї справи № 120/7136/23 (а.с. 9) встановлено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсій і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.03.2023 з нарахуванням індексації, внаслідок чого розмір пенсії збільшився на 1500 грн. та склав 32752,07 грн. Разом з тим, відповідач здійснював виплату пенсії лише у розмірі 31039,01 грн. у зв`язку із обмеженням пенсії максимальним розміром.

Згідно з долученим позивачем до заяви про встановлення судового контролю розрахунком пенсії станом на 01.03.2023 встановлено, що позивачу виплачується пенсія в сумі 32752,07 грн, в тому числі з нарахованою індексацією на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 та іншими надбавками та доплатами, які були включені до складу пенсії станом на час подання позову та прийняття рішення в цій справі (а.с. 9 ).

При цьому на момент вирішення справи № 120/7136/23 доплата до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" позивачу ще не була встановлена, відтак суд не вирішував питання щодо її виплати під час розгляду цієї справи.

Таким чином, суд констатує, що відповідачем рішення суду від 11.08.2023 у цій справі № 120/7136/23 виконано та виплата пенсії позивачу здійснюється в розмірі 32752,07 грн., з урахуванням нарахованої індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсій і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році".

Право позивача на виплату пенсії з урахуванням доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, без обмеження пенсії максимальним розміром, встановлено саме рішенням суду від 18.09.2023 у справі №120/8626/23, а не рішенням суду в цій справі. Саме на виконання рішення суду від 18.09.2023 у справі №120/8626/23 відповідачем було нараховано щомісячну доплату в сумі 2000 грн і розмір пенсії позивача зріс до 34752,07 грн, проте відповідачем виплачується пенсія в розмірі лише 32752,07 грн.

Таким чином, застосоване відповідачем обмеження максимального розміру пенсії позивача не стосується питання виконання рішення в цій справі.

Відтак, питання встановлення судового контролю за виконанням судового рішення повинно вирішуватись в межах справи № 120/8626/23, під час розгляду якої вирішувалось питання встановлення та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", відповідно до статті 382 КАС України судом, який приймав рішення по суті.

На переконання суду, встановлені в цій справі обставини свідчать, що відповідачем виконано рішення суду в цій справі відповідно до резолютивної частини рішення від 11.08.2023, що виключає необхідність встановлення судового контролю за виконанням вказаного рішення.

Таким чином, подана заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в цій справі є необгрунтованою, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року у справі №120/7136/23.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяЗаброцька Людмила Олександрівна