Постанова № 1188159, 16.10.2007, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2007 р.

Справа № 6/585/07

за позовом

АТЗТ Миколаївське обласне підприємство “Втормет”

до відповідача

СДПІ ВПП у м. Миколаєві

про

Скасування рішення

Суддя Ткаченко О.В

Секретар Засядівко О.О.

Представники:

Від позивача

Шевченко В.В.

Від відповідача

Ємельянова О.В., Журавльова Г.І.

Суть спору: За результатами перевірки (акт №542/38/00193128 від 18.07.2007р.) податковою службою 26.07.2007р. прийняті податкові повідомлення-рішення:

№00006438/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток в сумі 251844,75грн.(з урахуванням штрафних санкцій).

Зобов’язання нараховано внаслідок порушення п.1.32, 5.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 № 334/94-ВР, яке полягало в тому, що платником податку при продажу незавершеного будівництва(договір купівлі –продажу від 29.03.2006р.) до валових витрат віднесені витрати на його будівництво, які перевищують суму отриману від продажу (а.с. 83-87).

№00006338/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання(з урахуванням штрафних санкцій) по податку на додану вартість в сумі 130746,65грн. і №00006538/0, яким позивачу зменшено суму відшкодування з бюджету податку на додану вартість в розмірі 777460грн. і застосовано 388730грн. штрафних санкцій.

Рішення прийняті внаслідок порушення п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, і.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», яке полягало в тому, що до податкового кредиту включено суму ПДВ у розмірі 864 624,43 грн. згідно податкової накладної № 197 від 31.10.05р. на загальну суму 5 187 746,57 грн. (копія накладної додається), за отриманий брухт чорних та сталевих металів у кількості 6204,724т. від ПП “Євро –ДГ”. На думку податкової служби у позивача не було підстав для такого включення, оскільки у ланцюгу поставщиків ПП “Євро –ДГ” брухту є підприємства, які мають ознаки фіктивності і не сплатили до бюджету отриману суму податку на додану вартість.

Підприємство звернулося з позовом про скасування рішень. Посилаючись на те, що суми зобов’язань визначені ними у відповідності з законом.

Відповідач позов не визнав з підстав, зазначених в рішенні і акті перевірки.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до 5.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Отже зазначена норма не містить обмежень для включення витрат до валових у зв’язку з неотриманням прибутку від продажу товару, на виготовлення якого були здійсненні ці витрати.

Не є правомірними також рішення по ПДВ, оскільки відповідно до п.7.5 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Факт отримання такої податкової накладної встановлено актом перевірки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94,161-163 КАС України, господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення –рішення СДПІ ВПП у м. Миколаєві від 26.07.2007р. №00006438/0, №00006338/0 і №00006538/0.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя

О.В.Ткаченко