Постанова № 11881588, 20.10.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2010 р. справа № 2а-21429/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12-15

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шальєвої В.А.

при секретаріЯковецькій О.В.

за участю представника позивача Рудакової Г.О.

представника відповідача Мочкаєва Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Шостого воєнізованого гірничорятувального загону до Державної податкової інспекції у м. Торезі про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Шостий воєнізований гірничорятувальний загін звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Торезі про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі акту про результати позапланової виїзної перевірки від 06.08.2010 р. № 518/23-2/00159479 відповідачем 19.08.2010 р. були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000402310/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 22347 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11173,5 грн., № 0000412310/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 27933 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11173,2 грн. Позивач не погоджується з зазначеними рішеннями з наступних підстав.

Підставою для визначення позивачу податкових зобовязань є висновок податкового органу про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ „Донміськзбут” мають ознаки нікчемності.

Позивачем був укладений договір з ТОВ „Донміськзбут” № 261 від 05.08.2009 р., предметом якого є придбання позивачем вентиляційної труби та зєднань для труби. На виконання умов договору разом з товаром позивачу були надані накладна № 246 від 14.08.2009 р., довіреність на отримання товару, акт прийому-передачі від 14.08.2009 р.. платіжне доручення № 813 від 17.08.2009 р. на суму 134079 грн., податкова накладна № 982/1 від 14.08.2009 р.

Придбаний товар використаний позивачем у власній господарській діяльності, а саме, при ліквідації аварії на вугільному підприємстві.

Позивач просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №№ 0000412310/0 та 0000402310/0.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що податкові зобовязання були визначені позивачу з тих підстав, що господарські операції між позивачем та ТОВ „Донміськзбут” мають ознаки нікчемності, оскільки актом документальної невиїзної перевірки ТОВ „Донміськзбут” від 29.06.2010 р. ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька встановлено, що у цього підприємства відсутні будь-які офісні, виробничі, складські та інші приміщення, земельні ділянки, власні основні фонди 1 групи, які можуть бути використані у господарській діяльності. Кількість працівників у 3 кварталі 2009 р. складає 3 особи. Згідно податкової звітності у ТОВ „Донміськзбут” відсутні трудові ресурси, транспортне, торгівельне обладнання для здійснення основного виду діяльності. Цією перевіркою встановлено, що операції з придбання та реалізації товару мали безтоварний характер, товар не перевозився та не зберігався. Крім того, відповідач зазначає, що позивач не надав до перевірки товарно-транспортні накладні, які є первинними документами. З цього відповідач робить висновок, що позивачем перераховувались кошти без мети реального настання наслідків господарської операції, з метою заниження обєкту оподаткування. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач Шостий воєнізований гірничорятувальний загін зареєстрований як юридична особа на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена 27.12.1991 р. виконавчим комітетом Торезької міської ради Донецької області (а.с. 112), включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 00159479 (а.с. 111), перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Торезі (а.с. 109), є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 06701174 від 15.07.1997 р. (а.с. 110). Відповідно до Положення про Шостий воєнізований гірничорятувальний загін, затвердженого наказом начальника Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості начальника Центрального штабу Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості № 38 від 13.03.2006 р., позивач є спеціалізованою організацією, що організує у встановленому порядку гірничорятувальне обслуговування вугільних шахт, розрізів, збагачувальних та брикетних фабрик, інших підприємств з видобутку та переробки вугілля (а.с. 52-60).

Відповідач Державна податкова інспекція у м. Торезі є субєктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

ДПІ у м. Торезі була проведена виїзна позапланова перевірка Шостого воєнізованого гірничорятувального загону (надалі 6 ВГРЗ) з питань підтвердження відомостей, отриманих від ТОВ „Донміськзбут” за період з 01.02.2009 р. по 31.08.2009 р., за результатами якої був складений акт № 518/23-2/00159479 від 06.08.2010 року, в якому податковим органом зроблений висновок про порушення 6 ВГРЗ вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, внаслідок чого занижений податок на прибуток за 3 квартал 2009 р. на суму 27933 грн.; пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за серпень 2009 р. на 22346,50 грн. (а.с. 17-30).

На підставі даного акту 19.08.2010 р. ДПІ у м. Торезі були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000412310/0 про визначення 6 ВГРЗ податкового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 39106,2 грн., в тому числі за основним платежем 27933 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11173,2 грн. (а.с. 11), № 0000402310/0 про визначення 6 ВГРЗ податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 33520,5 грн., в тому числі за основним платежем 22347 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11173,5 грн. (а.с. 12).

Суд вважає зазначені рішення субєкта владних повноважень протиправними з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу № 261, укладеному між ТОВ „Донміськзбут” та 6 ВГРЗ 05.08.2009 р., позивач придбав у ТОВ „Донміськзбут” трубу вентиляційну діаметром 1000мм та зєднування для труб на загальну суму 134079 грн., в тому числі податок на додану вартість 22346,50 грн. (а.с. 14-16). На виконання цього договору ТОВ „Донміськзбут” позивачу була видана податкова накладна № 982/1 від 14.08.2009 р. на загальну суму 134079 грн., в тому числі податок на додану вартість 22346,50 грн. (а.с. 46), яка відображена у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних 6 ВГРЗ за серпень 2009 р. 14.08.2009 р. за № 7 (а.с. 168-169).

Факт поставки ТОВ „Донміськзбут” зазначеного товару 6 ВГРЗ підтверджується актом приймання-передачі товару від 14.08.2009 р. (а.с. 13), зазначеною вище податковою накладною, видатковою накладною ТОВ „Донміськзбут” № 246 від 14.08.2009 р. (а.с. 47), прибутковим ордером 6 ВГРЗ № 314 від 14.08.2009 р. (а.с. 113).

Розрахунки між сторонами угоди були здійснені шляхом оплати позивачем за придбаний товар суми в розмірі 134079 грн., в тому числі податок на додану вартість 22346,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 813 від 17.08.2009 р. (а.с. 45).

У бухгалтерському обліку 6 ВГРЗ придбання товару відображено у відомості 3.3 аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками (рахунок 63) за серпень 2009 р. (а.с. 159-161), у відомості по складу № 1 за серпень 2009 р. (а.с. 125).

Відтак, первинними документами бухгалтерського обліку повністю підтверджується факт здійснення господарської операції 6 ВРГЗ з придбання вентиляційної труби та зєднування для цієї труби.

В акті перевірки податковим органом зазначається про порушення позивачем вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в частині заниження податку на прибуток за 3 квартал 2009 р. на 27933 грн.; пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” в частині заниження податку на додану вартість за серпень 2009 р. на 22346,50 грн. Порушення, на думку податкового органу, полягає у тому, що відсутній обєкт оподаткування по операціях з придбання товару у ТОВ „Донміськзбут” у звязку з нікчемністю цієї угоди.

Суд вважає висновки податкового органу такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Частиною четвертою пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом встановлено, що основним видом діяльності 6 ВГРЗ є гірничорятувальне обслуговування вугільних шахт, розрізів, збагачувальних та брикетних фабрик, інших підприємств з видобутку та переробки вугілля, захист цивільного населення, технічний контроль та аналіз. З метою здійснення основного виду діяльності позивачем була укладена угода з ТОВ „Донміськзбут” № 261 від 05.08.2009 р., за якою позивач придбав у цього підприємства вентиляційну трубу та зєднування до неї.

З табелю технічного оснащення 6 ВГРЗ, який визначає мінімальну кількість оснащення, яке необхідне для ефективного ведення аварійно-рятувальних робіт, затвердженого наказом начальника Центрального штабу Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості № 27 від 03.04.2009 р. (а.с. 42-44), вбачається, що вентиляційні труби, в тому числі й діаметром 1000мм, є технічним оснащенням, яке повинно бути розташоване на наземних базах взводів ВГРЗ.

Крім того, факт використання таких самих вентиляційних труб діаметром 1000мм та зєднування для них у діяльності 6 ВГРЗ по веденню аварійно-рятувальних робіт підтверджується актом № 18 від 12.06.2009 р. списання обладнання та матеріалів, використаних на ліквідацію аварії 08.06.2009 р. на дільниці 2-1 західної лави УПЦП шахти імені О.О. Скочинського (а.с. 10), лімітно-забірною картою № 4 від 01.07.2009 р. про видачу вентиляційної труби та зєднування для труб зі складу 3 взводу 6 ВГРЗ (а.с. 114), відомостями руху матеріалів у переробку на дільниці № 3 (3 взвод) за серпень 2009 р. (а.с. 115-117), в яких відображений факт придбання та використання у власній діяльності спірного товару.

Відтак, вентиляційні труби та зєднування для труб були придбані позивачем у ТОВ „Донміськзбут” для подальшого використання у діяльності, повязаної з веденням аварійно-рятувальних робіт.

Враховуючи зазначені вище вимоги Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, витрати позивача з придбання вентиляційної труби та зєднування до неї у ТОВ „Донміськбуд” у серпні 2009 р. в розмірі 134079 грн. є валовими витратами, оскільки ці витрати були здійснені для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Також суд вважає, що ці витрати повністю підтверджені належними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Частина 2 статті 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 зазначеного Закону визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Вимоги до первинного документа встановлені ст. 9 Закону, а саме, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наявні у позивача документи, а саме, договір купівлі-продажу № 261 від 05.08.2009 р., укладений між ТОВ „Донміськзбут” та 6 ВГРЗ, податкова накладна № 982/1 від 14.08.2009 р., акт приймання-передачі товару від 14.08.2009 р., видаткова накладна ТОВ „Донміськзбут” № 246 від 14.08.2009 р., прибутковий ордер 6 ВГРЗ № 314 від 14.08.2009 р., складені за результатом проведеною операцій за вказаним договором, є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Розрахунки позивача з ТОВ „Донміськзбут” за придбаний товар здійснені шляхом перерахування грошових коштів, що підтверджено відповідним платіжним дорученням.

Таким чином, у позивача наявні усі документи, передбачені правилами ведення податкового обліку, які підтверджують виконання договору з ТОВ „Донміськзбут”, що свідчить про помилковість висновку податкового органу про нікчемність угоди та про те, що операції з придбання та реалізації товару мали безтоварний характер.

Відтак, суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні підстави для самостійного визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток та нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд не приймає до уваги доводи податкового органу про нікчемність угоди, укладеної позивачем з ТОВ „Донміськзбут”. В обґрунтування своєї позиції податковий орган посилається на акт про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ „Донміськзбут”, проведеної ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, якою встановлено, що фактично ТОВ „Донміськзбут” не знаходиться за юридичною адресою, у підприємства відсутні основні фонди, транспортні засоби, також відсутні умови для фактичного транспортування та зберігання товару, підприємство не має трудових ресурсів (в штаті підприємства значиться один працівник керівник), не має власних або орендованих складських приміщень, виробничих потужностей (а.с. 66-72).

В обґрунтування своєї позиції, в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем суду не надані докази незнаходження ТОВ „Донміськзбут” за юридичною адресою. Крім того, сам по собі факт незнаходження підприємства за юридичною адресою ніяким чином не свідчить про нездійснення господарських операцій.

Крім того, податковим органом не надано суду належних доказів на підтвердження того, що ТОВ „Донміськзбут” не здійснювало продаж позивачу вентиляційних труб.

Навпаки, судом встановлено, що ТОВ „Донміськзбут” на час розгляду справи є платником податку на додану вартість, державна реєстрація підприємства не скасована.

Також суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності у ТОВ „Донміськзбут” основних фондів, транспортних засобів, умов для фактичного транспортування та зберігання товару, трудових ресурсів, власних або орендованих складських приміщень, оскільки в судовому засіданні це не доведено належними доказами.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що здійснення господарської операції не підтверджено товарно-транспортними накладними.

Дійсно, товарно-транспортні накладні є документами первинного бухгалтерського обліку. Разом з тим, відсутність тільки товарно-транспортної накладної не є підставою для висновку про відсутність господарської операції з придбання позивачем вентиляційної труби та зєднування, оскільки в судовому засіданні іншими первинними документами безперечно встановлений факт придбання позивачем зазначеного товару з метою його використання у діяльності, повязаної з веденням аварійно-рятувальних робіт.

Що стосується визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість, то відповідач в акті перевірки та податковому повідомленні-рішенні посилається на порушення 6 ВГРЗ вимог пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, зазначаючи, що позивачем неправомірно віднесенні до складу податкового кредиту у серпні 2009 р. суми податку на додану вартість в розмірі 22346,5 грн., сплачені у звязку з придбанням товарів, витрати по яких не відносяться до складу валових витрат, а саме, витрат з придбання вентиляційної труби та зєднання до неї у ТОВ „Донміськзбут”.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Безпідставність висновків відповідача про те, що придбання товарів за договором з ТОВ „Донміськзбут” не мало мети подальшого використання таких товарів в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, а також, що витрати позивача з придбання вентиляційної труби та зєднання до неї не повязані з господарською діяльністю позивача вже встановлена судом.

З тих самих підстав є необґрунтованими висновки податкового органу заниження позивачем податку на додану вартість в сумі 22346,50 гр.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкова накладна № 982/1, видана ТОВ „Донміськзбут” позивачу 14.08.2009 р. на загальну суму поставки 134079 грн., в тому числі податок на додану вартість 22346,50 грн., отримана позивачем 14.08.2009 р., відображена у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних 6 ВГРЗ за серпень 2009 р.

Отримавши податкову накладну, покупець товару набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

Підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В даному випадку сума сплаченого податку у звязку з придбанням товарів (послуг) підтверджена податковою накладною, а тому така сума підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Оскільки судом встановлено, що в даному випадку господарська операція з придбання вентиляційної труби та зєднання до неї 6 ВГРЗ була вчинена реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.

З огляду на зазначені обставини суд приходить до висновку про безпідставність визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Така безпідставність обумовлює неправомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані рішення про визначення податкових зобовязань були прийняті законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення-рішення про визначення податкових зобовязань з податку на прибуток та податок на додану вартість на нарахування відповідних штрафних (фінансових) санкцій, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням викладених обставин, суд задовольняє позов, визнає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Шостого воєнізованого гірничорятувального загону до Державної податкової інспекції у м. Торезі про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000412310/0, прийняте Державною податковою інспекцією у м. Торезі 19.08.2010 р., про визначення Шостому воєнізованому гірничорятувальному загону податкового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 39106,2 грн., в тому числі за основним платежем 27933 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11173,2 грн.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000402310/0, прийняте Державною податковою інспекцією у м. Торезі 19.08.2010 р., про визначення Шостому воєнізованому гірничорятувальному загону податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 33520,5 грн., в тому числі за основним платежем 22347 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11173,5 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Шостого воєнізованого гірничорятувального загону судові витрати в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Повний текст постанови виготовлений 25 жовтня 2010 р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

< Список >

Суддя Шальєва В.А.