Ухвала суду № 118811988, 25.04.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/14968/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням заступника Голови Фонду державного майна ОСОБА_3 про скасування арешту у кримінальному провадженні № 42022102070000076 від 05.04.2022,

ВСТАНОВИВ:

02.04.2024 в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання заступника Голови Фонду державного майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 23.05.2023 у справі № 758/3497/22, в межах кримінального провадження № 42022102070000076 від 05.04.2022, на 100% (сто відсотків) корпоративних прав ТОВ Аерок (код ЄДРПОУ 34840150) у вигляді статутного капіталу в розмірі 437447057,77 гривень, що належать «АЕРОК ІНВЕСТМЕНТ ДОЙЧЛАНД ГМБХ» шляхом заборони відчужувати ці корпоративні права та вчинення реєстраційних дій, направлених на їх відчуження.

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, заявник вказує, що рішенням Вищого антикорупційного суду України від 22.08.2023 у справі за № 991/6051/23, позов Міністерства юстиції України було задоволено. До ПрАТ «Група ЛСР» застосовано санкцію, передбачену п. 1-1 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про санкції» та стягнуто в дохід держави активи, а саме 100% частки статутного капіталу ТОВ «АЕРОК» (код ЄДРПОУ 34840150) в розмірі 437447057,77 грн. Отже, враховуючи те, що вищевказані активи зараховуються до Державного бюджету України та спрямовуються до фонду ліквідації наслідків збройної агресії, арешт корпоративних прав ТОВ «АЕРОК» є перешкодою для здійснення управління такими активами, тому у Фонду державного майна виникла необхідність із зверненням до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна.

У судове засідання представник заявника не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Представник Фонду державного майна - ОСОБА_4 подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.

Процесуальний керівник у кримінальному провадженні в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. 25.04.2024 прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подав до суду заяву про розгляд справи у відсутність сторони обвинувачення, також зазначив, що не заперечує щодо скасування арешту з корпоративних прав у вигляді статутного капіталу.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з`явились, на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що слідчими СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві за процесуального керівництва прокурорів Подільської окружної прокуратури м. Києва здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022102070000076 від 05.04.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 2 ст. 110-2 КК України.

23.05.2022 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва було задоволено клопотання процесуального керівника у кримінальному провадженні № 42022102070000076 - першого заступника керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022102070000076 від 05.04.2022 на 100% (сто відсотків) корпоративних прав ТОВ Аерок (код ЄДРПОУ 34840150) у вигляді статутного капіталу в розмірі 437447057,77 гривень, що належать «АЕРОК ІНВЕСТМЕНТ ДОЙЧЛАНД ГМБХ» шляхом заборони відчужувати ці корпоративні права та вчинення реєстраційних дій, направлених на їх відчуження.

В подальшому, постановою прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 від 30.06.2022 матеріали досудового розслідування № 42022102070000076 від 05.04.2022 та № 62022000000000160 від 04.04.2022 об`єднано в одне провадження під № 62022000000000160 від 04.04.2022.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Подільського районного суду м. Києва від 22.03.2022, при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що метою його застосування є забезпечення кримінального провадження, врахував розумність та співмірність обмеження права власності, а також правову підставу для арешту майна на його наслідки для інших осіб. Разом з тим, зазначив, що накладення арешту не несе за собою правових наслідків у вигляді втручання у права і свободи інших осіб.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Натомість, під час судового розгляду встановлено, що сторона обвинувачення не заперечує проти скасування арешту.

За викладених обставин, слідчий суддя враховує позицію процесуальну учасників кримінального провадження щодо згоди із вимогами клопотання, а відтак, виходячи з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності сторін, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання та скасування арешту майна.

Керуючись ст. ст. 2, 22, 26, 170,172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 23.05.2022 у справі № 757/3497/22 на 100% (сто відсотків) корпоративних прав ТОВ Аерок (код ЄДРПОУ 34840150) у вигляді статутного капіталу в розмірі 437447057,77 гривень, що належать «АЕРОК ІНВЕСТМЕНТ ДОЙЧЛАНД ГМБХ» шляхом заборони відчужувати ці корпоративні права та вчинення реєстраційних дій, направлених на їх відчуження.

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя ОСОБА_1