Ухвала суду № 118802158, 01.05.2024, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/1621/24 Провадження № 1-кп/626/199/2024

УХВАЛА

про призначення судового розгляду

01 травня 2024 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

Головуючогосудді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

обвинуваченого: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Краснограда, матеріали кримінального провадження №12024221090000008 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.4 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

01.05.2024 року до Красноградського районного суду надійшло кримінальне провадження №12023221090000073 за обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Вказане кримінальне провадження надійшло до суду з Красноградської окружної прокуратури.

Відповідно до ст.35 КПК України, автоматизованою системою документообігу суду було визначено головуючого суддю ОСОБА_1 по розгляду даного кримінального провадження.

У підготовчомусудовому засіданні прокурорта інші учасники кримінального провадження вважали за можливе призначити судовий розгляд справи на підставі обвинувального акту та доданих до нього матеріалів.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, приходить до висновкупро можливість призначення даного кримінального провадження до судового розгляду, оскільки підстав для прийняття рішень по справі, передбачених п.п.1-4 ч.2 ст.314 КПК України, асаме: про затвердження або відмову в затвердженні угоди; про закриття кримінального провадження або про повернення обвинувального акту прокурору, судом не встановлено. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст.291 КПК України. Дане кримінальне провадження підсудне Красноградському районному суду Харківської області.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що по даному провадженню є достатньо підстав для його розгляду в судовому засіданні, суд вважає за необхідне призначити вказане кримінальне провадження до судового розгляду, який здійснювати за участю прокурора, потерпілого, захисника, обвинуваченого.

Крім того, прокурором в підготовчому судовому засіданні було заявлено клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, оскільки існують ризики передбачені ст.177 КПК України, оскільки існують ризики, що останній може:

Переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п.1 ст.177 КПК України), з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки він обвинувачується у вчиненні двох злочинів відповідальність за які передбачено у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років, а також останній не має постійного місця проживання та реєстрації, телефонного зв`язку, а тому суд буде позбавлений можливості належним чином викликати ОСОБА_5 для проведення судових засідань за його участю.

Незаконно впливати на свідків та потерпілого (п.3 ст.177 КПК України), обґрунтовується тим, що обвинуваченому відомі анкетні дані свідків та потерпілих по кримінальному провадженні, тому перебуваючи на волі ОСОБА_5 зможе чинити на них тиск.

Вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ст.177 КПК України), так як ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні двох тяжких злочинів, постійного заробітку та місця мешкання/реєстрації не має, відсутні міцні соціальні зв`язки у останнього, що може призвести до вчинення останнім інших злочинів. Крім цього, вивченням особи ОСОБА_5 встановлено, що згідно вимоги на перевірку наявності судимості, останній притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, а також до адміністративної відповідальності згідно довідки ІІПС «АРМОР», що свідчить про схильність останнього до вчинення протиправних дій.

Сторона обвинувачення вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки вагомість приведених ризиків на даний час існує, а зважаючи на введення воєнного стану в Україні їх фактор настання значно збільшується, та жоден інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме: можливості перебуваючи на волі переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків чи потерпілих; продовження вчинення інших злочинів.

При цьому сам обвинувачений та його захисник простили обрати міру запобіжного заходу, не пов`язану з триманням під варту.

Потерпілий в підготовче засідання не з`явився, при цьому від нього надійшла заява в яких він просить підготовче засідання проводити без його участі.

Таким чином суд, заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кількох тяжких злочинів, передбачених ч.4 ст.185 КК України.

07.03.2024 року слідчим суддею Красноградського районного суду обвинуваченому обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 05.05.2024р.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу..

В силу ст.ст.131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до ст.29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25. 04. 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою» подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту повинно бути мотивованим і містити підстави для обрання такого запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність його соціальних зв`язків в місці її постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у нього постійного місця роботи; репутацію , майновий стан; наявність судимостей.

Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

В судовому засіданнівстановлено пронаявність обґрунтованоїпідозри увчиненні вищезазначенихзлочинів винність ОСОБА_5 та наявність ризиківпро яківказує прокурор,а саме, суд вбачає наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 може:

1.Переховуватися відорганів досудовогорозслідування тасуду (п.1 ст.177 КПК України), з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки він обвинувачується у вчиненні двох злочинів відповідальність за які передбачено у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років, а також останній не має постійного місця проживання та реєстрації, телефонного зв`язку, а тому суд буде позбавлений можливості належним чином викликати ОСОБА_5 для проведення судових засідань за його участю.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

2.Незаконно впливати на свідків та потерпілого (п. 3 ст. 177 КПК України), обґрунтовується тим, що обвинуваченому відомі анкетні дані свідків та потерпілих по кримінальному провадженні, тому перебуваючи на волі ОСОБА_5 зможе чинити на них тиск.

3.Вчинити іншекримінальне правопорушення (п.5 ст.177 КПК України), так як ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні двох тяжких злочинів, постійного заробітку та місця мешкання/реєстрації не має, відсутні міцні соціальні зв`язки у останнього, що може призвести до вчинення останнім інших злочинів. Крім цього, вивченням особи ОСОБА_5 встановлено, що згідно вимоги на перевірку наявності судимості, останній притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, а також до адміністративної відповідальності згідно довідки ІІПС «АРМОР», що свідчить про схильність останнього до вчинення протиправних дій.

Суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки вагомість приведених ризиків на даний час існує, а зважаючи на введення воєнного стану в Україні їх фактор настання значно збільшується, та жоден інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме: можливості перебуваючи на волі переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків чи потерпілих; продовження вчинення інших злочинів.

Враховуючи тяжкість покарання за тяжкий злочин, що загрожує у разі визнання обвинуваченим винним у інкримінованому злочині, обставини та суспільну небезпечність вчиненого діяння, в якому обвинувачується ОСОБА_5 , відсутність міцних соціальних зв`язків, відсутність місця роботи та проживання, запобігти вищевказаним ризикам можливо лише шляхом продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що зможе також гарантувати його належну процесуальну поведінку.

Поряд з цим, слідчим суддею Красноградського районного суду 07.03.2024 року обвинуваченому обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, в яких наводились певні ризики, які на даний час не відпали та не зменшились. Крім того дана ухвала ніким з учасників процесу не оскаржувалась, тобто є чинною.

З огляду на викладене, суд дійшов до переконливого висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити, а щодо підозрюваної слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, з урахуванням поведінки підозрюваного, характеру скоєного та його особи, не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків, а також забезпеченню спробам переховування від суду, впливу на свідків та перешкоджання встановлення істини у справі, а тому у такому разі не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Поряд з цим, положеннями ч.3 ст.183 КПК України передбачено, що при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

За змістом ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на вище зазначене та з урахуванням суспільної небезпечності скоєного ОСОБА_5 та даних про його особу, суд застосовує її у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням певних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, що складає 146000грн.(50х2920грн).

З урахуванням вищевикладеного, підстав для задоволення клопотання підозрюваного про застосування до підозрюваного міри запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, судд не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.177, 183, 193, 314, 334 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Кримінальне провадження №12024221090000008 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Красноградського районного суду Харківської області на 10.05.2024 року о 13-00 год.

Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово у відкритому режимі.

В судове засідання викликати: прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний західу виглядітримання підвартою вумовах Державноїустанови «Харківськийслідчий ізолятор»,строком на60(шістдесят)днів,тобто до 28 червня 2024 року включно.

Для тримання під вартою обвинувачений ОСОБА_5 підлягає направленню до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Визначити стосовно ОСОБА_5 суму застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 146000(сто сорок шість тисяч) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії даної ухвали.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194КПК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Визначити 2-х місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово прокуратуру і суддю Красноградського районного суду Харківської області.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Також роз`яснити ОСОБА_5 , що у разі звільнення з під варти в разі внесення застави, останній негайно повинен повідомити про це слідчого та прокурора і з`явитися до слідчого для встановлення електронного засобу контролю.

Копію ухвали про обрання запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного судушляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Красноградського районного суду ОСОБА_1