Рішення № 118798680, 01.05.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 травня 2024 року № 520/4891/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лук`яненко М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16,м. Київ,04053), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка, ОСОБА_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 11.01.2024 №262240024285 щодо відмови призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV із врахуванням до страхового стажу періодів трудової діяльності згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 15.08.1986 та періоду навчання відповідно до диплома серії НОМЕР_2 від 19.06.1986; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV із врахуванням періодів трудової діяльності згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 15.08.1986 та періоду навчання згідно з дипломом серії НОМЕР_2 від 19.06.1986, починаючи з 17.11.2023; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відповідачів на користь Позивача понесені нею судові витрати зі сплати судового збору.

Мотивуючи позовні вимоги Позивачем зазначено, що вона 05.01.2024 звернулась до ГУ ПФУ в м.Києві із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням № 262240024285 від 11.01.2024 року відповідач 2 відмовив у призначенні їй пенсії через відсутність необхідного страхового стажу. Позивач вважає таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки на час звернення з заявою від 05.01.2024 року, вона мала право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідачем 1 - ГУ ПФУ м.Києва подано відзив на позовну заяву, в якому Відповідач зазначив наступне, що відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 року, починаючи з 01.01.2018 право на пенсію за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років. З урахуванням наданих документів та даних, що містяться в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, загальний страховий стаж Позивача склав 19 років 03 місяці 00 днів. Далі за текстом відзиву відповідачем 1 по суті продубльовано підстави не зарахування позивачу періоду роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 та періоду навчання. Відповідач 1 зауважив, що за таких обставин було прийнято рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком, оскільки на момент звернення у неї був відсутній необхідний страховий стаж. Відповідач 1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Відповідачем 2 - ГУ ПФУ в Харківській області подано відзив на позовну заяву, в якому Відповідач зазначив наступне, що ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві із заявою для призначення пенсії за віком і надала документи для призначення пенсії відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З урахуванням принципу екстериторіальності, розглянуто заяву позивача від 05.01.2024 та відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач 2 зазначив, що своїм рішенням від 11.01.2024 №262240024285, повідомив позивача, що з урахуванням наданих документів та даних, що містяться в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 19 років 03 місяці 00 днів. До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки та періоду навчання згідно диплому НОМЕР_2 , оскільки у Витягу з ДРАЦС громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища не відповідає даним заявниці зазначеним у дипломі. За таких обставин відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком, оскільки на момент звернення відсутній необхідний страховий стаж. Відповідач 1 зауважив, що немає жодних підстав для визнання протиправними його дії, просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Відповідно до довідки Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 за №03-14/13622/24 22 березня 2024 року в результаті нанесення ракетних ударів по критичній інфраструктурі м. Харкова та області, відключено електропостачання у приміщенні суду та повністю припинився доступ до мережі Інтернет.

Оскільки на території Харківщини з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії, суд ухвалює рішення по справі за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду та за наявності технічної можливості.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - громадянка України, відповідно до копії паспорту України (а.с.9-10).

Із копії диплому Позивача серії НОМЕР_2 від 19.06.1986 вбачається, що позивач в період з 1981 року по 1986 рік навчалася в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова.

Як вбачається із копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 15.08.1986 позивач в період:

- з 15.08.1986 по 29.07.1993 працювала на посаді вчителя математики;

- з 16.08.1993 по 01.09.1994 працювала на посаді методиста;

- з 01.09.1994 по 14.07.1997 працювала на посаді методиста;

- з 15.07.1997 по 15.12.1998 працювала на посаді методиста-вихователя;

- з 16.12.1998 по 30.06.2004 працювала на посаді менеджера;

- з 12.07.2004 по 18.11.2005 працювала на посаді завідувача сектора координації роботи з регіонами;

- з 21.11.2005 по 25.05.2006 працювала директором департаменту інноваційної політики;

- з 26.05.2006 по 11.09.2007 працювала на посаді помічника-консультанта народного депутата України;

- з 12.09.2007 - працювала головним консультантом сектору моніторингу за виконанням документів відділу роботи з документами;

- з 19.05.2014 - призначена на посаду завідуючої сектором;

- з 13.06.2016 переведена на посаду завідувача сектору;

- з 01.10.2020 переведена на посаду головного консультанта відділу;

- з 02.01.2023 переведена на рівнозначну посаду головного консультанта.

На момент звернення позивача до ГУ ПФУ в Київській області їй виповнилось повних 60 років 1 місяць.

11.01.2024 ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в м.Києві із заявою про призначення пенсії за віком.

З 01.04.2021р. органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер. Можливість застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 р. №25-1 Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 за № 339/35961.

На підставі вказаного, заява позивачки надійшла на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

За результатами розгляду заяви позивачки, Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 11.01.2024 №262240024285 відмовлено в призначені пенсії за віком із посиланням на відсутність необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За наданими документами до загального стажу не зараховано: періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки на титульній сторінці відсутній підпис відповідальної особи, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників; період навчання згідно диплома НОМЕР_2 , оскільки дошлюбне прізвище не відповідає прізвищу у свідоцтві про шлюб НОМЕР_3 (а.с.12).

Вважаючи протиправними дії Відповідачів щодо відмови у призначенні Позивачці пенсії за віком Позивач звернулась з цим позовом до суду.

Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність приписам ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною першою статті 26 Закону України №1058-IV передбачено, що ссоби мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Наявність страхового стажу, передбаченого чч 1-3 ст. 26, який дає право на призначення пенсії за віком визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначення пенсії.

Згідно з ч.1 ст.56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно з приписами статті 62 Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII (далі Закон №1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 (далі Порядок №637).

Відповідно до п.1, п.2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з абз.1 п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема, ст.62 Закону № 1788-XII та п. 1 Порядку № 637, вбачається, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі Інструкція від 29.07.1993 №58), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

При цьому, як передбачено пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників», заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Відповідно до п. 2.4 Інструкції № 58 від 29.07.1993 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно з п.2.6 Інструкції № 58 від 29.07.1993 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції № 58 від 29.07.1993 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Отже, обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.

Судом встановлено, що позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження її трудового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року, справа № 275/615/17, провадження №К/9901/768/17.

Вказана позиція кореспондується з нормами Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок № 637), відповідно до пункту 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 р. у справі №677/277/17.

Суд зауважує на тому, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а зазначив, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Разом з цим, суд зазначає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточність записів не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Крім того, довідками, виданими Голопристанським ліцеєм №1 від 19.01.2024 №05-03/296 та №05-03/297 підтверджується період роботи Позивача з 15.08.1986 по 29.07.1993 на посаді вчителя математики у Голопристанській середній школі №1.

Суд зазначає, що до матеріалів справи відповідачем не надано доказів того, що вказані записи в трудовій книжці позивача є сфальсифікованими або мають підробний характер, а отже, суд приходить до висновку, що у відповідача відсутні підстави для неврахування періоду роботи, відображеного в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 15.08.1986.

Щодо позовної вимоги зобов`язати відповідача зарахувати до загального страхового стажу період її навчання згідно з дипломом серії НОМЕР_2 від 19.06.1986, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом "д" частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до вимог пункту "е" статті 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема, вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти.

Відповідно до п. 8 Порядку № 637, період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

На час навчання позивача порядок визначення трудового стажу, який давав право на пенсію регулювався Постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 «Про затвердження положення про порядок призначення та виплати державних пенсій» (далі - Порядок № 590).

Підпунктом "і" пункту 109 Порядку № 590 визначено, що крім роботи в якості робітника або службовця в загальний стаж роботи зараховується також "навчання у вищих навчальних закладах, середніх спеціальних закладах (технікумах, педагогічних та медичних училищах і т.д.), партійних школах, совпартшколах, школах профрухів, на робфаках, перебування в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі.

Судом встановлено, що позивачем разом із заявою про призначення пенсії, було додано копію диплому серії НОМЕР_2 від 19.06.1986, в якій прізвище Позивача зазначено українською як « ОСОБА_2 », російською « ОСОБА_3 » (а.с.13).

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_4 її прізвище зазначено як « ОСОБА_3 ».

Відповідно до архівної довідки Одеського національного університету імені І.І. Мечникова від 16.02.2024 №24-01-334, яка була надана на запит представника Позивача, підтверджується, що Позивач дійсно навчалася в період з 1981 року по 1986 рік в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова (а.с.28). При цьому, " ОСОБА_4 " російською мовою, ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.09.1981 по 30.06.1986 навчалася на механіко-математичному факультеті за спеціальністю "Математика", денної форми навчання.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 дошлюбне прізвище Позивача зазначене як « ОСОБА_3 ». Після укладення шлюбу присвоєне прізвище ОСОБА_5 .

Судом встановлено, що період навчання відповідачем з 01.09.1981 по 28.06.1986 року не було зараховано до загального страхового стажу позивача, оскільки прізвище в дипломі не відповідає прізвищу у свідоцтві про укладенню шлюбу.

З цього приводу суд зазначає, що Диплом серії НОМЕР_2 від 19.06.1986 був виданий рішенням екзаменаційної комісії від 16.07.1986 року, при чому диплом має одну частину заповнену на українській мові де прізвище, ім`я, по-батькові позивача зазначено « ОСОБА_6 », іншу частину на російській мові - де прізвище позивача зазначено « ОСОБА_3 », при цьому по тексту вони є ідентичними одна одній.

Свідоцтво про укладення шлюбу видане Хорлівською сільською радою народних депутатів Каланчанського району Херсонської області 20.08.1992 року, та яке вже заповнене тільки на українській мові де прізвище, ім`я, по-батькові позивача зазначено « ОСОБА_7 ».

В свою чергу трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 дата заповнення 15.08.1986 року, має на титульній сторінці інформацію заповнену виключно на російській мові де в графі « ОСОБА_8 » зазначено ( " ОСОБА_3 " , в графі «имя» зазначено ОСОБА_9 , в графі «Отчество» зазначено « ОСОБА_10 », в графі «Дата рождения» - 16.11.1963г). При чому, зміни з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_11 » були внесені посадовою особою підприємства згідно свідоцтва про укладення шлюбу КГ №262727 .

У суду не виникає сумніву щодо приналежності диплому серії НОМЕР_1 саме ОСОБА_1 , оскільки доказів неналежності цього диплому відповідачем на адресу суду не надано та позивач не несе відповідальність за заповнення первинних документів.

Неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.

Також слід зазначити, що відповідно до Постанови КМУ «Про оптимізацію надання адміністративних послуг у сфері пенсійного забезпечення» від 17 липня 2019 р. № 681, якою передбачено, що з метою зниження адміністративного навантаження на громадян, а також оптимізації та підвищення ефективності роботи органів Пенсійного фонду України шляхом впровадження електронної міжвідомчої взаємодії Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Установити, що:

1) для призначення, перерахунку, поновлення, припинення, продовження виплати пенсій, надбавок, допомог, доплат та компенсацій або переведення з одного виду пенсії на інший (далі - призначення пенсії) на запит органів, які призначають пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня його отримання подаються такі відомості:

- з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті). Відомості подаються Державною фіскальною службою відповідно до закону;

- з Державного реєстру актів цивільного стану громадян - дата та місце народження і походження особи, про шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть, інші акти цивільного стану особи. Відомості подаються в порядку, встановленому Міністерством юстиції та Пенсійним фондом України; з централізованого банку даних з проблем інвалідності - про осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю. Відомості подаються у порядку, встановленому Міністерством соціальної політики та Пенсійним фондом України;

- з Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, - про осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою. Відомості подаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад у порядку, встановленому Міністерством соціальної політики та Пенсійним фондом України;

- з реєстрів даних про дітей дошкільного, шкільного віку та учнів, які проживають чи перебувають в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці, - про здобуття такими дітьми та учнями дошкільної та загальної середньої освіти. Відомості подаються структурними підрозділами, відповідальними за створення та постійне оновлення зазначених реєстрів, відповідно до Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 р. № 684 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 76, ст. 2325; 2018 р., № 80, ст. 2663). Відомості подаються в порядку, встановленому Міністерством освіти і науки та Пенсійним фондом України;

- з реєстрів територіальних громад - про місце проживання/перебування особи із зазначенням адреси житла/місця перебування. Відомості подаються органами реєстрації;

2) забороняється вимагати від особи, яка подає заяву для призначення пенсії, документи, що підтверджують відомості, зазначені у підпункті 1 цього пункту (крім випадку, коли такі відомості відсутні або містять розбіжності у відповідній інформаційній системі або особа не надала згоди на отримання та обробку її персональних даних з певної інформаційної системи), а також відомості, які містяться в інформаційних системах Пенсійного фонду України та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Положення щодо обміну відомостями, зазначеними у підпункті 1 цього пункту, діють до організації електронної інформаційної взаємодії відповідних інформаційних ресурсів згідно з Порядком організації електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 357 «Деякі питання організації електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів» (Офіційний вісник України, 2018 р., № 41, ст. 1450).

Доступ до зазначених у підпункті 1 цього пункту реєстрів здійснюється авторизовано із збереженням інформації про службову або посадову особу, яка зробила запит, з використанням засобів реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування на центральному рівні за умови надання особою, яка подає заяву для призначення пенсії, а у випадках, передбачених законом, - також членами її сім`ї згоди на отримання та обробку їх персональних даних.

Відповідно до Порядку подання Пенсійному фонду України відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання Пенсійному фонду України відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян» від 11.09.2020 № 17-1 далі (Порядок №17-1), якою передбачено, наступне:

1. Цей Порядок визначає процедуру подання Пенсійному фонду України відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про дату та місце народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені (далі - інформаційна взаємодія).

2. Інформаційна взаємодія здійснюється з використанням даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі - Реєстр), який містить конфіденційну інформацію про фізичну особу, на центральному рівні в електронному вигляді інформаційно-комунікаційними засобами із застосуванням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах».

3. Інформаційну взаємодію забезпечують державне підприємство, що належить до сфери управління Міністерства юстиції України та визначене адміністратором Реєстру, та Пенсійний фонд України.

4. Інформаційна взаємодія здійснюється з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації, рівень захисту якої повинен відповідати ступеню обмеження доступу до неї.

5. Інформаційна взаємодія здійснюється безоплатно та передбачає передачу на запит Пенсійного фонду України відомостей про дату та місце народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів відповідно до Положення про систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 року № 606 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 січня 2023 року № 38).

6. Перелік та обсяг відомостей, які надаються на запит, структура інформаційних повідомлень, що передаються та приймаються, строки впровадження програмного забезпечення для інформаційної взаємодії, процедура взаємодії інформаційних систем та зміни до них, визначаються в договорі про інформаційну взаємодію відповідно до Порядку електронної (технічної та інформаційної) взаємодії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 року № 606.

7. Електронні дані повинні містити інформацію з Реєстру, актуальну на дату передання відповіді на запит.

8. Інформація, що передається з Реєстру у порядку інформаційної взаємодії, використовується виключно для призначення, перерахунку, поновлення, припинення, продовження виплати пенсій, надбавок, допомог, доплат та компенсацій або переведення з одного виду пенсії на інший і не може бути передана третій стороні, якщо інше не передбачено законом.

Отже враховуючи все вищенаведене, відповідач мав можливість отримати додаткові документи для всебічного, повного розгляду заяви позивача про призначення їй пенсії за віком, але всупереч вищенаведеному відповідачем цього зроблено не було, доказів протилежного до суду надано не було.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що період навчання позивача згідно диплому серії НОМЕР_2 дата видачі 19.06.1986 рік підлягає зарахуванню відповідачем до її загального страхового стажу.

Як вже встановлено судом та зазначалось вище, всупереч нормам чинного законодавства відповідач не зарахував при призначенні пенсії за віком до страхового стажу періоди роботи за трудовою книжкою НОМЕР_1 від 15.08.1986 та періоду навчання згідно з дипломом серії НОМЕР_2 від 19.06.1986, починаючи з 17.11.2023 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 15.08.1986.

Враховуючи наявність у позивача умов для призначення пенсії за віком, з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача, органи пенсійного фонду необхідно зобов`язати зарахувати до її страхового стажу період навчання згідно диплома серії НОМЕР_2 від 19.06.1986 та періоди трудової діяльності згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 15.08.1986 .

Відтак, Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 11.01.2024 року №262240024285 про відмову в призначенні пенсії позивачці є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV із врахуванням періодів трудової діяльності згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 15.08.1986 та періоду навчання згідно з дипломом серії НОМЕР_2 від 19.06.1986, починаючи з 17.11.2023, суд зазначає наступне:

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб`єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб`єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення. Тобто нарахування та виплата пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. У такому випадку, суд може лише зобов`язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про призначення пенсії.

Відтак, позов в цій частині до задоволення не підлягає.

Разом з цим, ст.58 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

До компетенції суду не належить здійснення призначення пенсії та первісного визначення права особи на призначення пенсії, судом здійснюється лише контроль правомірності рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень (відповідача) щодо вказаних питань.

Відповідно до приписів розділу IV Порядку № 22-1, після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (п.4.2). Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи (п.4.3).

Заяву про призначення пенсії Позивач подала за місцем проживання, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.

Подана заява відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області, яке прийняло спірне рішення про відмову в призначенні пенсії.

Тож, дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що останнім розглянув заяву позивача про призначення пенсії, яким у цьому випадку є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.

Згідно з приписами частини першої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Фактично суд зв`язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо обраний позивачем спосіб захисту є недостатнім для повного захисту його прав, свобод та інтересів або якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

З огляду на викладене, з метою захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути подану позивачем заяву про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до страхового стажу позивача періоди роботи за трудовою книжкою НОМЕР_1 від 15.08.1986 та періоду навчання згідно з диплома серії НОМЕР_2 від 19.06.1986, починаючи з 17.11.2023.

Статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають до часткового задоволення.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судових витрат по справі немає.

Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 241-247, 250, 255, 257-262, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16,м. Київ,04053), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 11.01.2024 №262240024285 щодо відмови призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV із врахуванням до страхового стажу періодів трудової діяльності згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 15.08.1986 та періоду навчання згідно з дипломом серії НОМЕР_2 від 19.06.1986.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з 17.11.2023 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV врахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи за трудовою книжкою НОМЕР_1 від 15.08.1986 та періоду навчання згідно з диплома серії НОМЕР_2 від 19.06.1986, починаючи з 17.11.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16,м. Київ,04053) та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) понесені нею судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1211, 20 грн, по 605, 20 (шістьсот п`ять гривень 20 коп.) з кожного окремо.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя М.О.Лук`яненко