Ухвала суду № 118798430, 02.05.2024, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 травня 2024 року м. Рівне№460/3964/24

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Щербаков В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову

ОСОБА_1

доГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області . в якому позивач просить суд:

- Визнати протиправним дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 № 02-242д/08 від 21.08.2023р. НЕ відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнений з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови КМУ №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» чинної в редакції станом на 01.02.2023 року із визначенням посадового окладу і окладу за звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року Законом України №2710-ІХ від 3 листопада 2022 року «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії (у відсотках посадового окладу за відповідними тарифними розрядами встановлених наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій № НС-35 від 13.01.2023р. «Про окремі питання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у 2023 році», для проведення перерахунку основного розміру моєї пенсії 1 лютого 2023 року за останньою штатною посадою на момент

звільнення.

- Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області оновлену довідку про розмір мого грошового забезпечення станом на 01.02.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнений з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови КМУ №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» чинної в редакції станом на 01.02.2023 року із визначенням посадового окладу і окладу за звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року Законом України №2710-ІХ від 3 листопада 2022 року «Про Державний бюджет України на 2023 рік»

(але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії (у відсотках посадового окладу за відповідними тарифними розрядами встановлених наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій № НС-35 від 13.01.2023р. «Про окремі питання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у 2023 році», надбавки за особливості проходження служби у розмірі 50 % посадового окладу та премії у розмірі 170 %, для проведення перерахунку основного розміру моєї пенсії 1 лютого 2023 року за останньою штатною посадою на момент звільнення

Ухвалою від 16.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу, та позов має бути залишений без руху, з огляду на таке.

Так, відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з вимогами ч.1 - 3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Аналогічна позиція виражена в постанові Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В практиці Верховного Суду, а саме в постанові від 31.03.2021 року у справі № 240/12017/19, сформовано наступні висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, зокрема щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

«для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів».

Законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Суд звертає увагу позивача, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип judicata.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не згідний з розмірами грошового забезпечення, зазначеними в довідці № 02-242д/08 від 21.08.2023, тому звернувся до суду з позовом про зобов`язання відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області оновлену довідку про розмір мого грошового забезпечення станом на 01.02.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнений з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови КМУ №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» чинної в редакції станом на 01.02.2023 із визначенням посадового окладу і окладу за звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року Законом України № 2710-ІХ від 3 листопада 2022 року «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, надбавки за особливості проходження служби у розмірі 100 % посадового окладу, та премії у розмірі 170 %, для проведення перерахунку основного розміру моєї пенсії 1 лютого 2023 року за останньою штатною посадою на момент звільнення.

При цьому суд зауважує, що довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 №02-242д/08 виготовлено 21.08.2023, однак до суду за захистом свої прав, свобод чи інтересів позивач звернувся 15.04.2024 року, тобто з пропуском шестимісячного строку до суду.

Згідно з ч.13 ст.171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, позовну заяву слід залишити без руху.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись ст. 169, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області ( вул. Гетьмана Полуботка, буд. 37,м. Рівне,Рівненська обл.,33028 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної зави протягом п`яти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію даної ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя В.В. Щербаков