Рішення № 118798235, 02.05.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/32332/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління ДПС в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 22.11.2023 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області у особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа на боці відповідача Головне управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

Ухвалою суду від 24.11.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

27.11.2023 засобами електронного зв`язку та 08.12.2023 року поштовим зв`язком позивачем подано заяву про усунення недоліків позову, до якої додано уточнену позовну заяву з усуненими недоліками та її копії для відповідача та третьої особи.

У позовній заяві зазначено, позовні вимоги до Комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області про:

- визнання протиправними дії голови Комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеської області, викладені у листі від 02.10.2023 № 337/ДФС, щодо відмови ОСОБА_1 пенсії станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, та 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262- ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови КМУ від 30.08.2017 № 704, якщо ні, то прошу підготувати та направити до Головного управляння Пенсійного фонду України в Одеської області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку ОСОБА_1 пенсії станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, та 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262- XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 ні, то відповідно до ст. З, 4, 5, 101,12, 13, 14, 15, 19, 20, 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-УІ, із змінами і доповненнями прошу підготувати та направити до Головного управляння Пенсійного фонду України в Одеської області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку ОСОБА_1 пенсії станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, та 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262- XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням у довідках посадового окладу і окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом про Державний бюджет України на відповідний рік як розрахункова величина для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри інших щомісячних видів грошового забезпечення, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, для здійснення перерахунку пенсії відповідно з 01.02.2019,01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, та 01.02.2023 року;

- зобов`язати голову комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеської області підготувати та направити до Головного управляння Пенсійного фонду України в Одеської області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку ОСОБА_1 пенсії станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, та 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262- XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням у довідках посадового окладу і окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом про Державний бюджет України на відповідний рік як розрахункова величина для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри інших щомісячних видів грошового забезпечення, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, для здійснення перерахунку пенсії відповідно з 01.02.2019, з 01.02.2020, з 01.02.2021, 01.02.2022, та 01.02.2023 року;

11.12.2023 ухвалою прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 . Відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначено, що позивач є пенсіонером податкової міліції перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При звільненні з органів податкової служби займав посаду слідчого СВ відділу податкової міліції Котовської об`єднаної податкової інспекції Одеської області. 03.09.2023 позивач звернувся до відповідача з заявою щодо направлення до Головного управління ПФУ в Одеській області довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, та 01.01.2023 року. Листом голови комісії з реорганізації ГУ ДФС в Одеській області від 02.01.2023 року № 337/ДФС позивачу було відмовлено у наданні довідок. Вважає такі дії відповідача протиправними. Звернувся з позовом до суду.

25.12.2023 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що Головне управління ДФС в Одеській області вважає адміністративний позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. 03.09.2023 б/н (вх. ДФС від 04.09.2023 № 381/ДФС) позивач звернувся до ГУ ДФС в Одеській області із зверненням, про надання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 року та згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VІ. Починаючи з 01.01.2017 законодавцем змінено правові підстави перерахунку пенсії військовослужбовцям та віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок проведення перерахунку пенсії та встановлювати розміри проведених виплат. Довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3, готуються на підставі списків уповноважених органів та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Списків із Пенсійного фонду України для виготовлення довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 року не надходило. Таким чином у ГУ ДФС відсутні підстави для виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки доплати, підвищення) та премії, за відповідною посадою станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 року. Головне управління ДФС в Одеській області, не погоджується із заявленою сумою витрат на професійну правничу допомогу, оскільки відсутні правові підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС в Одеській області витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 в розмірі 5000,00 грн.

26.12.2023 до суду надійшли пояснення від представника третьої особи - Головного управління ДПС в Одеській області, де зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист. Пунктом 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою КМУ № 45 від 13.02.2008 визначено послідовний порядок проведення перерахунку пенсії. Водночас передбачено, що для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням не тільки посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, але й додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, премій) за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На адресу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області списки на виготовлення довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії не надходили.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивом на позовну заяву, поясненнями третьої особи, дослідивши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , є пенсіонером податкової міліції, звільнений з органів податкової служби відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29.07.1991 та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області і отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.

03.09.2023 позивач звернувся до Комісії з реорганізації ГУ ДФС в Одеській області із заявою щодо підготовки та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням у довідках посадового окладу і окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом про Державний бюджет України на відповідний рік як розрахункова величина для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри інших щомісячних видів грошового забезпечення, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, для здійснення перерахунку пенсії відповідно з 01.01.2019, 01.01.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023 року (а.с.7).

Листом від 02.10.2023 № 337/ДФС відповідач повідомив про відсутність підстав для підготовки та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідок, оскільки списків із Пенсійного фонду України для виготовлення довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 року не надходило (а.с. 8-9).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ст. 46 Конституції України зазначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до ст. 1-1 Закону № 2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування'' та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів (ч.1). Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України ''Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (ч.3).

Положеннями ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до приписів ст. 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку (ч.1). Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону (ч.2). Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (ч. 4).

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Згідно ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 року прийнято постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.

Згідно з п. 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності 01.01.2018.

В п 4 Постанови № 704 було зазначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також, в примітках до додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 зазначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Отже, законодавчо було запроваджено дві розрахункові величини обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

21.02.2018 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), яка набрала чинності 24.02.2018.

Пунктом 6 Постанови № 103 були внесені зміни до ряду постанов Кабінету Міністрів України, в тому числі до Постанови № 704 в частині календарної дати набуття чинності і строк початку дії цього нормативного акту було перенесено на 01.03.2018.

Крім того, п. 6 Постанови № 103 внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, який викладено в наступній редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

При цьому зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 до Постанови № 704 не вносилися.

гідно із п.4 Постанови № 704 (в редакції Постанови № 103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, для складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за відповідною посадою, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 р., тоді як згідно з примітками до вказаних додатків розрахунковою величиною визначено відсотковий показник від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Таким чином, зміни до пункту 4 Постанови № 704, внесені п. 6 Постанови № 103, з 29.01.2020 не підлягають застосуванню.

За таких обставин, з 29.01.2020 відновлено положення п. 4 Постанови № 704 у первісній редакції, що передбачає визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Отже, з 29.01.2020 відновлена дія п. 4 Постанови № 704 у редакції, яка запроваджувала у якості однієї із величин алгоритму розрахунку показника окладу за посадою - мінімальний розмір заробітної плати.

Проте, визнання Шостим апеляційним адміністративним судом протиправним та скасування п. 6 Постанови № 103 не впливає на застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

01.01.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII, пунктом 3 розділу ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Суд звертає увагу, що під час розв`язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону № 1774-VІІІ та пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.

Оскільки, норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, суд приходить до висновку, що обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу не проводиться із використанням величини мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 4 Постанови № 704, з 29.01.2020, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня календарного року.

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений в розмірі 1762,00 грн (ст.7 Закону України від 07.12.2017 № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік»).

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 № 2629-VIII було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон № 294-IX), Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі Закон № 1082-IX), Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі Закон № 1928-IX) та Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі Закон № 2710-IX) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, відповідно, не містять.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб:

- станом на 01 січня 2020 року встановлений в розмірі 2102,00 грн (ст.7 Закону України від 14.11.2019 р. № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік");

- станом на 01 січня 2021 року встановлений в розмірі 2270,00 грн (ст.7 Закону України від 15.12.2020 р. № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік");

- станом на 01 січня 2022 року встановлений в розмірі 2481,00 грн (стаття 7 Закону України від 02.12.2021 р. № 1928-IX "Про Державний бюджет України на 2022 рік");

- станом на 01 січня 2023 року встановлений в розмірі 2684,00 грн (стаття 7 Закону України від 03.11.2022 р. № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік").

Отже, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом № 2246-VIII на 01.01.2018 є меншим, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом № 1082-IX на 01.01.2021, Законом № 1928-IX на 01.01.2022 та Законом № 2710-IX на 01.01.2023.

За таких обставин, суд зазначає, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законами № 294-IX, № 1082-IX, № 1928-IX, № 2710-IX у осіб органів внутрішніх справ виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Відповідного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21.

З огляду на викладене, право позивача на обрахунок пенсії з грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (у спірному випадку станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023), з 29.01.2020 є беззаперечним, оскільки обумовлене підвищенням прожиткового мінімуму та, відповідно, збільшенням розміру грошового забезпечення на підставі пункту 4 Постанови № 704.

Тому, доводи відповідача про відсутність підстав для видачі позивачу оновлених довідок станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 для проведення перерахунку пенсії, є безпідставними та не враховуються судом.

Щодо позовної вимоги про визнання дій протиправними дії та зобов`язання підготувати та направити до Головного управляння Пенсійного фонду України в Одеської області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку ОСОБА_1 пенсії станом на 01.01.2019 року, суд дійшов висновку, що зазначена позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки жодних змін на вказану дату у розмірі грошового забезпечення працівників податкової міліції не відбулося.

Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а.

За наведених обставин суд дійшов до висновку про те, що відповідач, не оформивши за заявою позивача довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно до вимог ст.ст.43, 63 Закону № 2262-ХІІ, положень Постанови № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Отже, не виготовлення Головним управлінням ДФС в Одеській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії є протиправним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2022 р. у справі № 240/12647/21.

Суд зазначає, що у даному випадку відповідачем допущено протиправну бездіяльність, а не дії як вказує позивач, оскільки Головним управлінням ДФС в Одеській області не вчинено жодних дій щодо підготовки та надання до Головного управління ПФУ в Одеській області оновленої довідки про розмір грошовою забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 для перерахунку пенсії позивача.

Таким чином, з метою повного та ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головним управлінням ДФС в Одеській області щодо не виготовлення та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 для перерахунку пенсії та зобов`язати Головне управління ДФС в Одеській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 , 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 р., 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023.

Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2).

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено 1073,60 грн судового збору (а.с.23).

Оскільки, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог лише у зв`язку з неправильним формулюванням способу захисту порушеного права, що не впливає на розмір судового збору, то з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями ст. 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4). Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5).

Відповідно до ст. 139 КАС України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (ч. 9).

З зазначених положень вбачається, що у Кодексі адміністративного судочинства України закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).

При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та покладається на сторону, яка подає таке клопотання.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було винесене судове рішення у справі, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).

Верховним Судом у своїх постановах від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16, від 17.09.2019 р. у справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19, неодноразово висловлювалась правова позиція, згідно якої на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З досліджених матеріалів справи судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Опалько Олегом Миколайовичем укладено договір про надання правничої (адвокатської) допомоги від 01.09.2023 р., (а.с. 15).

Відповідно до п.1.1 Договору, Адвокат зобов`язується надати Клієнту консультації з питань кримінального, цивільного, господарського, адміністративного та податкового права; організовувати ведення претензійно-позовної роботи по матеріалам, що підготовлені Клієнтом; надавати Клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування (ведення справи), представляти інтереси Клієнта та здійснювати його захист в правоохоронних та контролюючих органах з питань, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором.

Згідно п.1.2 договору Адвокат надає послуги Клієнту для подачі позову до Одеського окружного адміністративного суду, до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, у особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певну дію.

В п. 4.1, та п. 4.2 договору зазначено, що вартість послуг Адвоката фіксована та становить 5000 грн. Клієнт на протязі трьох днів з моменту підписання Договору сплачує передплату за надані послуги в розмірі, що становить 50 % від загальної вартості послуг. Інша частина гонорару підлягає сплаті на протязі 3-х днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг. Адвокат залишає за собою право в односторонньому порядку надати весь обсяг або частину роботи безоплатно.

За приписами п.п.4.3, 4.4 договору оплата підлягає перерахуванню Клієнтом на розрахунковий чи картковий рахунок Адвоката або внесенню готівкою в касу Адвоката. За домовленістю сторін оплата послуг Адвоката може здійснюватися по завершенню розгляду справи в суді. доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу (послуги) та представляти інтереси Клієнта в порядку, встановленому чинним законодавством.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу у сумі 5000 грн, позивачем надано додаток-1 до договору про надання правової допомоги від 01.09.2023 на суму 5000 грн, (а.с. 17), акт виконаних робіт від 31.10.2023 на суму 5000 грн, (а.с. 18) відповідно до якого Адвокатом надано такі послуги: надання консультацій Заявнику, роз`яснення - 400 грн 1 год., 01.09.2023; склав звернення до Державної податкової служби України - 200 грн, 30 хв, 12.09.2023; склав звернення до ГУ ПФУ в Одеській області - 300 грн, 30 хв., 12.09.2023; надав роз`яснення по відповіді Державної податкової служби від 02.10.23 - 300 грн, 30 хв., 04.10.2023; надав роз`яснення по відповіді ГУ ПФУ в Одеській області від 18.10.23 - 400 грн, 30 хв., 28.10.2023 зібрав докази, склав позов до Одеського окружного адміністративного суду - 2500 грн, 2 год., 30.10.2023; склав акт виконаних робіт і заяву на відшкодування судових витрат - 500 грн, 1 год., 31.10.2023; складання відповіді на відзив, надання консультацій впродовж судового розгляду позову - 500 грн, 30 хв.

02.02.2024 від позивача надійшла заява про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь ОСОБА_1 судових витрат за подання правничої допомоги у розмірі 5000 грн.

В обґрунтування стягнення судових витрат в заяві зазначено, що у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань у Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646), відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 визначено, що територіальні органи Державної податкової служби є правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з п. 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності. Так, правонаступником Головного управління ДФС в Одеській області виступає Головне управління ДПС в Одеській області (65044, Одеська обл., м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5, код ЄДРПОУ 43142370). Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 «Про деякі питання територіальних органів Державної податкової служби», ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи державної податкової служби за переліком, в якому зокрема зазначено Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) та визначено, що права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до п. 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу. Так, наказом Державної податкової служби України від 30.09.2022 №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» було утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком, в якому зокрема зазначено Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166). Разом з цим, згідно з абз. 3 п. 1 Положення про Головне управління ДПС в Одеській області, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 №643 (зі змінами) визначено, що Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166) є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370).

Від представника ГУ ДПС в Одеській області надійшли заперечення на заяву про стягнення судових витрат, де зазначено, що ГУ ДПС не погоджується з вимогами, викладеними в заяві, вважає їх безпідставними та такими, що суперечать діючому законодавству. Головне управління ДПС в Одеській області є процесуальним правонаступником Головного управління ДФС в Одеській області лише у справах, предметом яких є оскарження податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій, реєстрації податкових накладних, стягнення податкового боргу, оскільки функції з адміністрування, податків та зборів на підставі покладено на ГУ ДПС. Головне управління ДФС в Одеській області втратило лише повноваження щодо виконання функції у сфері реалізації державної податкової політики, тоді як предметом розгляду даної справи є відносини проходження публічної служби. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Головне управління ДФС в Одеській області не припинено.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З заявлених позивачем позовних вимог судом встановлено, що Головне управління ДПС в Одеській області не є відповідачем у даній справі також відповідачем у справі не виступає його посадова чи службова особа, а тому судом не встановлено правових підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь ОСОБА_1 судових витрат за подання правничої допомоги у розмірі 5000 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.ст.19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суд вважає, що визначений позивачем розмір понесених витрат на правничу допомогу не співмірний із складністю справи, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та виклику учасників справи. Крім того, дана адміністративна справа є справою незначної складності, по вказаній категорії справ існує стабільна судова практика, складення позовної заяви не вимагає глибокого аналізу судової практики і нормативно-правових актів.

Виходячи з наведеного, з урахування критеріїв пропорційності суд приходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 1500 грн.

Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головним управлінням ДФС в Одеській області щодо не виготовлення та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 , 01.01.2023 для перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління ДФС в Одеській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот ) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач Головне управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5, код ЄДРПОУ 39398646)

Третя особа Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5, код ЄДРПОУ 44069166).

Суддя O.A. Вовченко