Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/25875/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Білостоцького О.В.
При секретарі: Кузьменко В.П.
За участю сторін:
Представника позивача за
первісним позовом: ОСОБА_1 .
Представника відповідача за
зустрічним позовом: ОСОБА_2 .
Представника відповідача за
первісним позовом та позивача
за зустрічним позовом: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за первісним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_4 про стягнення податкового боргу, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_4 про стягнення суми податкового боргу з земельного податку з фізичних осіб у сумі 221 648,60 грн. (а.с. 1-3).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_4 має заборгованість з земельного податку з фізичних осіб, що утворилась внаслідок несплати позивачем податкових зобов`язань, визначених податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС в Одеській області №1409466-2411-1503 від 10.08.2022 року.
Відповідач за первісним позовом своєчасно податковий борг не сплатила, що стало підставою для звернення Головного управління ДПС в Одеській області до суду із зазначеним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 01.11.2023 року позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_4 було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін, передбачене ч. 5 ст. 262 КАС України.
Водночас, 28.11.2023 року від представника ОСОБА_4 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов зустрічний адміністративний позов (а.с. 47-51), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1409466-2411-1503 від 10.08.2022 року, яким нараховано ОСОБА_4 суму земельного податку в розмірі 221 648,60 грн.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог сторона позивача зазначила, що сума заборгованості, яку Головне управління ДПС в Одеській області просить суд стягнути з неї, визначена податковим органом неправомірно, оскільки останнім порушені вимоги статей 271, 274, 277 Податкового кодексу України, які встановлюють базу оподаткування, ставки та способи обчислення земельного податку з фізичних осіб. Враховуючи зазначене, позивач за зустрічним позовом не погоджується із вищезазначеним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 04.12.2023 року зустрічний позов ОСОБА_4 до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення був прийнятий до провадження, та відповідно до ч.3 ст. 177 КАС України об`єднаний в одне провадження з первісним адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_4 про стягнення податкового боргу.
Одночасно, судом згідно ч. 4 ст.177 КАС України було ухвалено про перехід до розгляду справи №420/25875/23 за правилами загального позовного провадження.
15.01.2024 року та 25.03.2024 року були проведені підготовчі судові засідання, в яких сторони висловлювали правові позиції по суті спірних правовідносин та надавали заяви по суті справи (а.с. 75-87, 118-128, 129-134).
Ухвалою суду від 15.01.2024 року провадження у справі було зупинено та поновлено відповідно 25.03.2024 року.
25.03.2024 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено розгляд справи по суті на 22.04.2024 року.
В судовому засіданні представник Головного управління ДПС в Одеській області за (позивач за первісним позовом) позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити. Разом з тим, представник відповідача (Головного управління ДПС в Одеській області) за зустрічним позовом в задоволені зустрічного позову ОСОБА_4 просила відмовити у повному обсязі.
Представник позивача за зустрічним позовом у судовому засіданні наполягав на задоволення зустрічного адміністративного позову ОСОБА_4 та просив відмовити Головному управлінню ДПС в Одеській області у задоволенні первісного позову з підстав, викладених у зустрічному позові.
Судом під час з`ясування обставин у справі було встановлено наступне.
Згідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС, фізична особа ОСОБА_4 перебуває на обліку в Овідіопольській державній податковій інспекції Головного управління ДПС в Одеській області як платник земельного податку з фізичних осіб.
Відповідно інформації з Державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 є власником земельної ділянки загальною площею 3,3782 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вид використання для будівництва, обслуговування та експлуатації торгівельною-складських будівель та спору.
Рішенням Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 24.06.2021 року №1271-VIII «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Авангардівської селищної ради» встановлено ставку податку за кодом 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі - 1 % від нормативної грошової оцінки.
Відповідно до Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 22.06.2022 року №14889 нормативно грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 5123783500:01:001:0508 становить 22 164 859,81 грн.
Тобто, за твердженням податкового органу, підставами для нарахування земельного податку з фізичних осіб ОСОБА_4 були:
- інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно;
- витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 22.06.2022 року №14889, який автоматично сформовано з Державного земельного кадастру в електронній формі;
- рішення Авангардівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 24.06.2021 року № 602-VIІІ «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Авангардівської селищної ради».
Земельний податок з фізичних осіб за 2022 рік податковим органом був розрахований за наступною формулою: нормативно грошова оцінка земельної ділянки (22 164 859,81 грн.) * ставка податку місцевої ради (1% від нормативної грошової оцінки для земель громадської забудови за кодом 03.07) = 221 648,60 грн.
Враховуючи вищезазначене, 10.08.2022 року Головним управлінням ДПС в Одеській області було винесено податкове повідомлення-рішення №1409466-2411-1503, на підставі якого ОСОБА_4 було визначено податкове зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб у сумі 221 648,60 грн. (а.с. 11).
На виконання протокольної ухвали суду, Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області було надано до суду лист-відповідь від 21.01.2024 року, в якому зазначено, що сектором №3 відділу №5 управління надання адміністративних послуг Головного управління 22.06.2022 року видавався Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку, який розраховувався згідно із Порядком нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.08.2013 року №508, та на підставі технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів), затвердженої рішенням Овідіопольської районної ради від 14.07.2014 року №631-VI «Про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів)», яка зберігається в архіві сектору.
Додатково у листі від 21.01.2024 року було зазначено, що відповідно до даних Державного земельного кадастру, станом на 01.01.2024 року в автоматичному режимі програмним забезпеченням Державного земельного кадастру розрахована нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5123783500:01:001:0508, яка складає 29 853 988,21 грн., згідно із технічною документацією про нормативну грошову оцінку Авангардівської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області (за межами населених пунктів), затвердженою рішенням Авангардівської селищної ради від 23.06.2023 року №2064-VIII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель за межами населених пунктів Авангардівської селищної територіальної громади», відомості щодо якої внесені до Державного земельного кадастру.
З матеріалів справи вбачається, що 03.04.2023 року податковим органом було також винесено податкову вимогу форми «Ф» №0001148-1307-1532 на суму боргу 222 131,35 грн. (а.с. 9).
Вищезазначене податкове-повідомлення рішення та податкова вимога направлені Головним управлінням ДПС в Одеській області на податкову адресу ОСОБА_4 , яка міститься в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, а саме АДРЕСА_2 (а.с. 9, 11, 12).
Під час розгляду справи сторона позивача за зустрічним позовом посилалась на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2022 року по справі №420/23160/21, яким було визнано протиправним та нечинним рішення Овідіопольської районної ради від 11.07.2014 року №631-VІ «Про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів)». За думкою сторони позивача, внаслідок скасування рішення Овідіопольської районної ради від 11.07.2014 року №631-VІ податковий орган використав нечинні відомості щодо вартості земельної ділянки, яка належить ОСОБА_4 , яка є базою оподаткування, з огляду на що земельний податок розрахований невірно.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши заяви по суті справи та інші надані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно до вимог пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПК України, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному ПК України.
За приписами п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з п. 16.1.4 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання у встановлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).
За змістом пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України платою за землю є загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
При цьому, суд зазначає, що земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України .
Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України, платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Підпунктом 270.1.1 п.270.1 ст. 270 ПК України передбачено, що об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Згідно з п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідно до пункту 271.1 статті 271 ПК України, базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
База оподаткування по земельних частках (паях) визначається згідно із даними земельних ділянок, на які фізичні особи мають право як власники земельних часток (паїв), з урахуванням підпунктів 271.1.1 та 271.1.2 цього пункту.
Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (пункту 271.2 статті 271 ПК України).
Згідно п.274.1 ст. 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Відповідно до п.277.1 ст. 277 ПК України ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
За п.284.1 ст.284 ПК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Згідно п.286.1 ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є, зокрема, але не виключно: дані державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю).
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 264 КАС України визначені особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень.
Згідно приписів частини 9 ст. 264 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.
Рішення суду у справах щодо оскарження нормативно-правових актів оскаржується у загальному порядку (положення частини 11 ст. 264).
Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду (ч. 2 ст. 265 КАС Україні).
Згідно положень стаття 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Разом з тим, відповідно до статті 1, частини другої статті 20 Закону України Про оцінку земель від 11 грудня 2003 року №1378-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, як установлено частиною третьою статті 23 Закон №1378-IV, видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Аналізуючи вищезазначене, базою оподаткування для земельних ділянок, грошову оцінку яких проведено є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом. Така база помножується на ставку податку за земельні ділянки, яка встановлюється або Верховною Радою України або органами місцевого самоврядування. Підставою для нарахування земельного податку з фізичної особи є дані державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Як було з`ясовано судом, податкове зобов?язання з земельного податку з фізичних осіб ОСОБА_4 було нараховано на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо наявності у ОСОБА_4 права власності на земельну на земельну ділянку загальною площею 3,3782 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 22.06.2022 року №14889, відповідно до якого нормативна грошова оцінка вищевказаної земельної ділянки складає 22 164 859,81 грн.; рішення Авангардівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 24.06.2021 року № 602-VIІІ «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Авангардівської селищної ради», згідно якого ставка податку місцевої ради встановлена у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки для земель громадської забудови.
Щодо твердження сторони позивача стосовно того, рішення Овідіопольської районної ради від 11.07.2014 року №631-VІ «Про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів)» було визнано протиправним та нечинним у судовому порядку, що позбавляє можливості використання нормативно грошової оцінки земельної ділянки, яка перебуває на праві власності у ОСОБА_4 , як бази оподаткування, суд зазначає наступне.
Рішення по справі №420/23160/21, яким було визнано протиправним та нечинним рішення Овідіопольської районної ради від 11.07.2014 року №631-VІ «Про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів)» було постановлено Одеським окружним адміністративним судом 14.07.2022 року.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.03.2023 року було закрито апеляційне провадження у справі №420/23160/21 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року по справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 305 КАС України.
Тобто, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2022 року по справі №420/23160/21 набрало законної сили 01.03.2023 року.
Вищевказане свідчить про те, що станом на 2022 рік при нарахуванні ОСОБА_4 податкового зобов?язання з земельного податку з фізичних осіб податковий орган керувався витягом із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 22.06.2022 року №14889, який автоматично сформовано з Державного земельного кадастру в електронній формі на підставі чинного на час формування витягу рішення Овідіопольської районної ради від 11.07.2014 року №631-VІ «Про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів)».
У той же час суд зауважує, що згідно наявного в матеріалах справи листа-відповіді Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 21.01.2024 року вбачається, що ним 22.06.2022 року видавався Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку на підставі технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів), затвердженої рішенням Овідіопольської районної ради від 14.07.2014 року №631-VI.
Згідно з частиною першою статті 193 Земельного кодексу України, державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
У постанові Верховного Суду від 18.11.2021 року по справі №160/7381/19 Суд вказав на можливість використання податковим органом лише інформації, відображеної у державному земельному кадастрі.
Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 13.05.2021 року у справі №826/13362/17.
За ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
З цього приводу суд зауважує, що хоча станом на час розгляду справи №420/25875/23 рішення Овідіопольської районної ради від 11.07.2014 року №631-VІ «Про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів)» визнано нечинним у судовому порядку, проте Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 5123783500:01:001:0508, сформований 22.06.2022 року, позивачем не оскаржувався та протиправним не визнавався.
Крім того, суд погоджується з думкою представників податкового органу, що оскаржуване ОСОБА_4 податкове повідомлення рішення було винесене ГУ ДПС в Одеській області 10.08.2022 року на підставі чинних час його винесення витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 5123783500:01:001:0508 (сформованого 22.06.2022 року), а також інформації щодо права власності ОСОБА_4 на зазначену земельну ділянку та рішення Авангардівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 24.06.2021 року №602-VIІІ, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.
Інших підстав (окрім визнання в судовому порядку протиправним та нечинним рішення Овідіопольської районної ради від 11.07.2014 року №631-VІ) для скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №1409466-2411-1503 від 10.08.2022 року сторона позивача за зустрічним позовом не зазначила, а тому суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного адміністративного позову.
Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (п.286.5 ст. 286 ПК України).
Відповідно до пункту 287.5 статті 287 Податкового кодексу України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Згідно приписів пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання у встановлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).
У зв`язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов`язання та з метою вжиття заходів щодо її погашення, податковим органом було направлено на податкову адресу ОСОБА_4 податкове-повідомлення рішення та податкова вимогу.
Відповідно до вимог пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПК України, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному ПК України.
За приписами п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України).
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи встановлені факти та наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_4 про стягнення податкового боргу у загальному розмірі 221 648,60 грн. є обґрунтованими та документально підтвердженими. За таких умов суд вважає за можливе задовольнити первісний адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області.
Разом з тим, за вищенаведених підстав зустрічний позов ОСОБА_4 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №1409466-2411-1503 від 10.08.2022 року задоволенню не підлягає.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 90, 241-246, 251, 255, 257-258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ :
Первісний адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ) про стягнення суми податкового боргу задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - платника податків ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), суму заборгованості з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 221648,60 грн. на бюджетний рахунок UA978999980334109813000015598, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./ отг смт Аванг./18010700.
У задоволенні зустрічного адміністративного позову ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.
Розподіл судових витрат не проводити.
Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний суддею 01 травня 2024 року.
Суддя О.В. Білостоцький
Судове рішення № 118798111, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 22.04.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/25875/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: