Рішення № 118797990, 30.04.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/26715/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму щомісячного грошового забезпечення за час затримки виплати із квітня 2021 року по день фактичної виплати 28 липня 2023 року, зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму щомісячного грошового забезпечення за час затримки виплати із квітня 2021 року по день фактичної виплати 28 липня 2023 року.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

Позов обґрунтований позивачем тим, що при виключенні його зі списків особового складу 17.09.2021 року із затримкою проведено виплати належних позивачу коштів грошового забезпечення 28.07.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 року у справі №420/15179/22 залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2023 року ОСОБА_1 виплачено грошове забезпечення в розмірі 142434,73 грн. 27.07.2023 року до відповідача скеровано адвокатський запит щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Листом від 18.09.2023 року відповідач відмовив представнику позивача у нарахуванні ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у зв`язку із відсутністю правових підстав. Позивач зазначає, що він набув право на виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з квітня 2021 року по день фактичної виплати відповідно до Закону України №2050 «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів її виплати», затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 року №159, однак відповідач протиправно не виплачує йому вказану компенсацію.

З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає, що позивач набув право на отримання грошового забезпечення лише після рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 року у справі №420/15179/22, яке набрало законної сили 29.06.2023 року. Крім того, справа №420/15179/22 розглядалася судом близько 2-х років з підстав, що не залежали від відповідача, у зв`язку із чим відповідач вважає, що у позивача відсутні підстави для отримання ним компенсації втрати частини доходу за період з квітня 2021 року по день фактичного розрахунку.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 в період з 01.12.2011 року по 17.09.2021 року проходив службу в Службі безпеки України.

Наказом Голови СБУ від 19.12.2019 року №1761-ос підполковника ОСОБА_1 зараховано у розпорядження начальника Управління СБУ в Одеській області за підпунктом «б» пункту 48 (у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів) Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 2007 року №1262 (далі Положення №1262) з 19.12.2019 року по 18.03.2020 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року у справі №420/15179/22 визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Одеській області щодо не нарахування та не виплатити ОСОБА_1 грошового забезпечення за період із квітня по вересень 2021 року; Зобов`язано Управління Служби безпеки України в Одеській області нарахувати та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 у розмірі станом на час зарахування в розпорядження у грудні 2019 року з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія) з урахуванням раніше виплачених сум; Визнано протиправними дії Управління Служби безпеки України у Одеській області щодо нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за 9 календарних років служби, компенсації за невикористані 20 днів основної відпустки та 56 днів додаткової відпустки без включення до розрахунку місячного грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення у розмірі станом на час зарахування в розпорядження у грудні 2019 року з урахуванням підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія, індексації; Зобов`язано Управління Служби безпеки України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні за 9 календарних років служби, компенсації за невикористані 20 днів основної відпустки та 56 днів додаткової відпустки із включенням до розрахунку місячного грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення у розмірі станом на час зарахування в розпорядження у грудні 2019 року з урахуванням раніше виплачених сум; Визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Одеській області щодо не нарахування та не виплачу ОСОБА_1 підйомної допомоги на членів сім`ї - дружину та двох синів у розмірі станом на час зарахування в розпорядження у грудні 2019 року. Зобов`язано Управління Служби безпеки України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу на членів сім`ї - дружину та двох синів у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення на час зарахування в розпорядження у грудні 2019 року на кожного члена сім`ї.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року у справі №420/15179/22 Управлінням Служби безпеки України в Одеській області 28.07.2023 року позивачу нараховане грошове забезпечення в розмірі 142434,73 грн., що підтверджується випискою з карткового рахунку АТ «Приватбанк» позивача.

27.07.2023 року представник позивача звернувся до відповідача із заявою щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Листом від 18.09.2023 року відповідач відмовив представнику позивача у нарахуванні ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у зв`язку із відсутністю правових підстав.

Позивач не погодився із бездіяльністю відповідача щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму щомісячного грошового забезпечення за час затримки виплати із квітня 2021 року по день фактичної виплати 28 липня 2023 року та звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання порядку нарахування та виплати громадянам компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати врегульовано Законом України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-ІІІ).

Стаття 1 Закону №2050-ІІІ передбачає, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За приписами статті 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Зі змісту вказаних норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених строків виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата, індексація).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4 Закону №2050-ІІІ).

З метою реалізації Закону №2050-ІІІ постановою Кабінету Міністрів України 21.02.2001 року №159 затверджено «Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» (далі Порядок №159).

Пункти 1, 2 Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Згідно з абз. 1 п. 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких основних умов: нарахування належних доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії, індексації); порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата, індексація). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем індексації, що носило триваючий характер. У зв`язку з цим, виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у статті 3 Закону №2050 та п. 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону №1058-ІV, ст. 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі індексації). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі військовою частиною) добровільно чи на виконання судового рішення.

Тотожна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 14.04.2021 року у справі №465/322/17.

При цьому, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1-3 Закону №2050-ІІІ та окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 13.11.2018 року у справі №814/1527/17, від 18.12.2018 року у справі №816/301/16, від 04.01.2019 року у справі №159/1615/17, від 30.09.2020 року у справі №2-а-1/11, від 15.10.2020 року у справі №240/11439/19, від 31.08.2021 року у справі №264/6796/16-а.

Крім того, у постанові від 05.03.2020 року у справі №140/1547/19 Верховний Суд зазначив: «Згідно з положеннями статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Відповідно до статті 6 Закону №2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету. З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.».

Суд зазначає, що підприємство, установа, організація (в даному випадку військова частинна), з вини якого не було вчасно нараховано та виплачено дохід (в даному випадку індексація), повинен здійснити виплату такого доходу (в даному випадку індексації) з одночасною виплатою суми компенсації. Невиплата особі суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснена виплата заборгованості, є порушенням її прав на отримання такої компенсації.

У постанові Верховного Суду у справі №240/11882/19, зазначено, що враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 року по 12.01.2018 року, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 року по 12.01.2018 року. Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

З матеріалів справи вбачається, що фактична виплата позивачу грошового забезпечення в належному розмірі відбулася на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 року у справі №420/15179/22 лише 28.07.2023 року. При цьому, нарахування та виплата грошового забезпечення в належному розмірі мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на її отримання.

Тобто, факт виплати грошового забезпечення на виконання рішення суду у червні липні 2023 року свідчить про наявність у позивача права на отримання спірної компенсації, так як відповідні нарахування грошового забезпечення мали здійснюватися щомісячно з виплатою позивачу грошового забезпечення та при його звільненні.

Таким чином відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму щомісячного грошового забезпечення за час затримки виплати із квітня 2021 року по день фактичної виплати 28 липня 2023 року.

Враховуючи протиправну бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму щомісячного грошового забезпечення за час затримки виплати із квітня 2021 року по день фактичної виплати 28 липня 2023 року, у суду є всі підстави зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму щомісячного грошового забезпечення за час затримки виплати із квітня 2021 року по день фактичної виплати 28 липня 2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України в Одеській області (вул. Єврейська, 43, м. Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 20001645) про визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму щомісячного грошового забезпечення за час затримки виплати із квітня 2021 року по день фактичної виплати 28 липня 2023 року, зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму щомісячного грошового забезпечення за час затримки виплати із квітня 2021 року по день фактичної виплати 28 липня 2023 року задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Одеській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму щомісячного грошового забезпечення за час затримки виплати із квітня 2021 року по день фактичної виплати 28 липня 2023 року.

Зобов`язати Управління Служби безпеки України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму щомісячного грошового забезпечення за час затримки виплати із квітня 2021 року по день фактичної виплати 28 липня 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЛеонід СВИДА