Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 372/280/24
Провадження № 2-811/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 травня 2024 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Тиханського О.Б.,
за участю секретаря Бойко В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И В:
12.01.2024 до суду звернулось з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 29.04.2023 року між Товариством зобмеженою відповідальністю«1Безпечне агентствонеобхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 78656576, шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання умов, підписаний у порядку визначеному ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до договору кредиту, кредитодавець надає позичальнику кредит в сумі 10500,00 грн., а позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити Кредитодавцю проценти від суми позики. Договором позики визначено, що строк позики складає 30 днів, із базовою ставкою 2,50% в день, та процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день, % (не застосовується в період карантину). Договором позики визначено розмір процентів на прострочену позику, які складають 2,50% в день. Також передбачено знижену процентну ставку /день %, що складає 0,625% в день. У разі недотримання позичальником, умов програми лояльності, знижена процентна ставка, припиняє свою дію та застосовується базова процентна ставка, яка визначена вищевказаним договором.
Договір позики № 78656576 був укладений 29.04.2023 року в електронній формі. ОСОБА_1 , на веб-сайті ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», https://mycredit.ua/ через особистий кабінет надав всі необхідні дані для встановлення особи та оформлення договору.
Згідно п. 2.3 договору позики кредитор нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 2,50 % від суми кредиту за кожен день користування.
Строк надання позики відповідно до п. 2.2 Кредитного договору становить 30 днів.
Відповідно до п.п. 2.3 договору позики, позичальник зобов`язується у встановлений строк повернути кредит та сплатити проценти за його користування.
Згідно п. 2.3. договору позики у разі порушення строків повернення кредиту, позичальник сплачує товариству плату за понадстрокове користування кредитом за процентною ставкою у розмірі 2,70% від суми несвоєчасно повернутої позики кожен день користування кредитом понад встановлений строк.
Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками відповідно до умов кредитного договору, що має відображення у розрахунку заборгованості, тому станом на 27.08.2023 у відповідача утворилася заборгованість за договором № 78656576 від 29.04.2023 у розмірі 42000,00 грн., з яких: 10500,00 грн. - заборгованість за основним боргом, 31500,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, яку позивач просить стягнути на свою користь, а також 7100,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу, та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2684,00 грн.
Ухвалою судувід 12.02.2024року провадження у справі №372/280/24 відкрито та з врахуванням вимог ст. 274 ЦПК України розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача, в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу за їх відсутності, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, заперечень щодо позову та клопотань про відкладення справи до суду не направив та відзиву на позов не подав, тому суд вважає, за можливе розглянути даний спір у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Інших заяв та клопотань від сторін не надійшло.
За таких обставин, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 5,6ст. 263 ЦПК Україниобґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, враховуючи інтереси позивача, даючи оцінку діям відповідача, які суд оцінює, як такі, що направлені на затягування розгляду справи по суті, суд вважає за можливе вирішити справу за відсутності відповідача на підставі наявних матеріалів справи та постановити заочне рішення, що відповідає положенням ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази та матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
12.01.2024року Товариствоз обмеженоювідповідальністю «1Безпечне агентствонеобхідних кредитів»,звернулось досуду зпозовом простягнення заборгованостіза договоромпозики з ОСОБА_1 . Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 29.04.2023 року між Товариством зобмеженою відповідальністю«1Безпечне агентствонеобхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 78656576, шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання умов, підписаний у порядку визначеному ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до договору кредиту, кредитодавець надає позичальнику кредит в сумі 10500,00 грн., а позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити кредитодавцю проценти від суми позики. Договором позики визначено, що строк позики складає 30 днів, із базовою ставкою 2,50% в день, та процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день, % (не застосовується в період карантину). Договором позики визначено розмір процентів на прострочену позику складають 2,50% в день. Також передбачено знижену процентну ставку/день %, що складає 0,625% в день. У разі недотримання позичальником, умов програми лояльності, знижена процентна ставка, припиняє свою дію та застосовується базова процентна ставка, яка визначена вищевказаним договором.
Договір позики № 78656576 був укладений 29.04.2023 року в електронній формі. ОСОБА_1 , на веб-сайті ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», https://mycredit.ua/ через особистий кабінет надав всі необхідні дані для встановлення особи та оформлення договору.
Згідно п. 2.3 договору позики кредитор нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 2,50 % від суми кредиту за кожен день користування.
Строк надання позики відповідно до п. 2.2 Кредитного договору становить 30 днів.
Відповідно до п.п. 2.3 договору позики, позичальник зобов`язується у встановлений строк повернути кредит та сплатити проценти за його користування.
Згідно п. 2.3. договору позики у разі порушення строків повернення кредиту, позичальник сплачує товариству плату за понадстрокове користування кредитом за процентною ставкою у розмірі 2,70% від суми несвоєчасно повернутої позики кожен день користування кредитом понад встановлений строк.
Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками відповідно до умов кредитного договору, що має відображення у розрахунку заборгованості, тому станом на 27.08.2023 у відповідача утворилася заборгованість за договором № 78656576 від 29.04.2023 у розмірі 42000,00 грн., з яких: 10500,00 грн. - заборгованість за основним боргом, 31500,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, яку позивач просить стягнути на свою користь, а також 7100,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу, та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2684,00 грн.
Визначаючись щодо встановлених обставин та заявлених позовних вимог, суд керується наступним.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Також частиною 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписанта електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.
Досліджуючи наявні у справі докази, суд приходить до висновку про доведеність виникнення у позивача права вимоги до відповідача за кредитним договором № 78656576 від 29.04.2023 року. Отже, оскільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання в строки, передбачені умовами кредитного договору, доказів погашення заборгованості за укладеним кредитним договором відповідачем суду не надано, суд вважає, що позивач має право на стягнення заборгованості за кредитним договором № 78656576 від 29.04.2023 року.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Також статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з п. 2.3 договору, у випадку порушення строків повернення кредиту, встановлених п. 2.2 договору, позичальник сплачує товариству плату за понадстрокове користування кредитом за процентною ставкою 2,70% від суми несвоєчасно повернутого кредиту за кожний день користування (орієнтовна річна процентна ставка становить 709,17%) кредитом понад строк, зазначений у п.2.3 цього договору. Сторони домовились, що процента ставка визначена в цьому пункті договору, нараховується відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Визначаючись щодо розміру заборгованості, яка підлягає стягненню, суд зазначає наступне.
На підтвердження розміру заборгованості, позивачем надано розрахунок заборгованості за договором позики № 78656576 від 29.04.2023 року, відповідно до якого прострочена заборгованість за тілом кредиту становить 10500,00 грн., прострочена заборгованість по несплаченим процентам складає 31500,00 грн..
Таким чином, з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, відсутність доказів своєчасної сплати відповідачем кредитної заборгованості, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 78656576 від 29.04.2023 року у сумі 42000,00 грн., з яких: 10500,00 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 31500,00 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим процентам.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Щодо стягнення судового збору.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно пункту 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 141 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.
Отже, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 2684,00 грн.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу.
Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 139 ЦПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» (п. 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
На підтвердження понесених витрат позивачем, адвокат Павленко С.В. надав суду договір про надання юридичних послуг № 78656576 від 29.04.2023 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 , а також акт приймання-передачі наданих послуг від 12.12.2023 року, у якому зазначено детальний опис виконаних адвокатом робіт та їх вартість у розмірі 7100,00 грн.
На підставі зазначеного, представник позивача адвокат Павленко С.В. просить відшкодувати позивачу у рамках даної цивільної справи 7100,00 гривень понесених позивачем витрат за надання професійної правничої допомоги.
Суд, зважаючи на предмет позовних вимог та категорію справи, яка є малозначною за ціною позову, та розгляд справи за відсутності сторін та їх представників на підставі наявних матеріалів з урахуванням усталеної практики Верховного Суду щодо спірних правовідносин, а також враховуючи обсяг виконаної роботи адвокатом у відповідності до акту приймання-передачі наданих послуг від 12.12.2023 року, додаток до договору № 03/08/2023 про надання юридичних послуг від 03.08.2023, доходить висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн., який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронний цифровий підпис», Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст. 11, 203, 207, 215, 512-517, 610, 611, 625-629, 639, 1050, ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 64, 273, 279, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса: АДРЕСА_1 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«1Безпечне агентствонеобхідних кредитів» (01010, м. Київ, пл. Арсенальна, буд. 1Б, код ЄДРПОУ: 39861924), заборгованість за кредитним договором № 78656576 від 29.04.2023 року, в розмірі 42000 (сорок дві тисячі гривень 00 копійок), з яких: 10500,00 (десять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) прострочена заборгованість за тілом кредиту, 31500 (тридцять одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок), прострочена заборгованість по несплаченим процентам.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса: АДРЕСА_1 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«1Безпечне агентствонеобхідних кредитів» (01010, м. Київ, пл. Арсенальна, буд. 1Б, код ЄДРПОУ: 39861924), витрати по відшкодуванню судового збору в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса: АДРЕСА_1 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«1Безпечне агентствонеобхідних кредитів» (01010, м. Київ, пл. Арсенальна, буд. 1Б, код ЄДРПОУ: 39861924), витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3000,00 (сім тисяч сто гривень 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.Б. Тиханський
Судове рішення № 118789144, Обухівський районний суд Київської області було прийнято 02.05.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 372/280/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: