Рішення № 118784161, 19.04.2024, Франківський районний суд м. Львова

465/7409/23

2/465/1560/24

РІШЕННЯ

Іменем України

19.04.2024 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої - судді Марків Ю.С.,

з участю секретаря судового засідання Мучинської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_4 , про визначення частки у спільному сумісному майні, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Франківського районного суду м.Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_4 , про визначення частки у спільному сумісному майні.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є спадкоємцями ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У відповідності до свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих державним нотаріусом П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Каменцевою М.О. 31.05.2012 року за реєстровими №5-736 та №5-744, а також витягів про державну реєстрацію прав №34713470 та №34713447 від 04.07.2012 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 успадкували по 1/2 частці спадкового майна, а саме по 33/100 ідеальних часток будинку АДРЕСА_1 , які належали померлому ОСОБА_5 . Окрім цього, зазначає, що померлому ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 належала на праві приватної власності земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га для обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 4610136900:06:007:0134, про що 07.09.2000 року Директором департаменту землеустрою та планування забудови міста Львівської міської ради Левицьким І.Г. видано Державний акт на право приватної власності на землю ІІІ-ЛВ №012838. Вказує, що ОСОБА_6 померла у 2009 року та про її спадкоємців не відомо.Зазначає, що спадкоємці ОСОБА_5 не змогли успадкувати земельну ділянку, оскільки державний нотаріус П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Каменцева М.О. листом від 05.09.2023 року №1151/02-14 відмовила у вчиненні нотаріальних дій, а саме прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину на частину земельної ділянки, оскільки вищевказана земельна ділянка зареєстрована як спільна сумісна власність без визначення ідеальних часток кожного співвласника. Зазначає, що за життя ОСОБА_5 поділ або виділення частки його земельної ділянки не проводився, тому до спадкоємців не перейшло право власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування, а відтак для прийняття спадщини спадкоємцями померлого необхідно визначити частку земельної ділянки, належної померлому.

Враховуючи вищевикладене, просить визначити, що частка ОСОБА_5 у праві спільної сумісної власності становила 1/3 земельної ділянки, кадастровий номер 4610136900:06:007:0134, цільове призначення: для обслуговування житлового будинку, площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача Львівської міської ради також подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, хоча й належним чином повідомлялись про дату, час та місце проведення такого, відзиву та будь-яких інших клопотань до суду від таких не надходило.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, хоча й належним чином повідомлялась про дату, час та місце проведення такого.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного із доказів, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення із наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис №5952, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 28.11.2011 Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції.

Після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , державним нотаріусом П`ятої Львівської державної нотаріальної контори 16.12.2011 відкрито та зареєстровано спадкову справу №1009/2011.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрований в реєстрі за №5-744, виданий державним нотаріусом П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Каменцевою М.О. 31.05.2012 року та Витягу про державну реєстрацію прав №34713447 від 04.07.2012 року спадкоємцем майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме 1/2 частки спадкового майна - 33/100 ідеальних часток будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрований в реєстрі за №5-736, виданий державним нотаріусом П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Каменцевою М.О. 31.05.2012 року та Витягу про державну реєстрацію прав №34713470 від 04.07.2012 року спадкоємцем майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме 1/2 частки спадкового майна - 33/100 ідеальних часток будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 .

Як вбачається з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5100551852023 від 07.06.2023 померлому ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 належала на праві приватної власності земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га для обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 4610136900:06:007:0134, про що 07.09.2000 року Директором департаменту землеустрою та планування забудови міста Львівської міської ради Левицьким І.Г. видано Державний акт на право приватної власності на землю ІІІ-ЛВ №012838.

Разом з тим, згідно відповіді державного нотаріуса П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Каменцевої М.О. №1151/02-14 від 05.09.2023, надану на усне звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , нотаріус не може визначити склад спадкового майна, а саме яка частка земельної ділянки належала спадкодавцю, оскільки Державний акт на право приватної власності на землю на вищевказну земельну ділянку видане на праві спільної сумісної власності, тобто без визначення частки трьом співвласникам.

Відповідно до ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

У частині першій статті 368 ЦК України зазначено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

У частині першій та другій статті 370 ЦК України зазначено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній сумісній власності.

У разі виділу частки з майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Статтею 364 ЦК України передбачено, що договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частин першої - третьої статті 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлене домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Згідно ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю це право володіти, користуватись та розпоряджатись земельними ділянками.

За нормами ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власність, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність заперечень відповідачів щодо задоволення позову, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, оскільки будинок, який розташований на земельній ділянці, належить співвласникам на праві спільної часткової власності, однак частки співвласників земельної ділянки, яка перебуває у спільній сумісній власності не виділені, що в свою чергу викликає труднощі у прийнятті спадщини спадкоємцями такого співвласника земельної ділянки.

На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 10, 12,19, 141, 247,258, 259, 263-265,268,351-356 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Львівської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_4 , про визначення частки у спільному сумісному майні задоволити.

Визначити, що частка ОСОБА_5 у праві спільної сумісної власності становила 1/3 земельної ділянки, кадастровий номер 4610136900:06:007:0134, цільове призначення: для обслуговування житлового будинку, площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Львівська міська рада, код ЄДРПОУ 44448833, адреса: м.Львів, пл.Ринок, буд.1.

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , громадянка російської федерації, адреса місця реєстрації - невідома.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 29.04.2024.

Суддя Марків Ю.С.