Ухвала суду № 118778340, 19.04.2024, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/9596/23

Провадження №1-кп/463/249/24

УХВАЛА

19 квітня 2024 р. Личаківський районний суд м.Львова

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6

у м. Львові

у відкритому судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції,

розглянувши кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141360000420 від 13 квітня 2022 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 Кримінального кодексу України, -

в с т а н о в и в :

в провадженні Личаківського районного суду м. Львова перебувають матеріали кримінального провадження №12022141360000420 від 13 квітня 2022 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 Кримінального кодексу України.

В судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на два місяці.

Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 Кримінального кодексу України. Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок обвинуваченого з вчиненим кримінальним правопорушенням, тобто виправдовують необхідність подальшого розгляду кримінального провадження у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.

В ході розгляду кримінального провадження у зв`язку із порушенням обов`язків щодо ОСОБА_5 змінено на запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 2 місяці без визначення розміру застави. Відповідно до ст. 12 КК України, злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , відноситься до тяжких злочинів, за вчинення якого, відповідно до ч.3 ст.190 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Беручи до уваги обґрунтованість обвинувачення та те, що ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, свідомо уникав явки до суду, продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, ОСОБА_5 може переховуватись від суду. Ризик переховування обвинуваченого від суду обумовлений фактом ухилення обвинуваченого від суду ( ОСОБА_5 без поважних причин в судові засідання не з`явився 26.02.2024, 28.02.2024, а також не з`явився в підготовче судове засідання 09.11.2023), суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано обвинувачується ОСОБА_5 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років), а також існування умов для життя обвинуваченого ОСОБА_5 в умовах розшуку. Окрім цього, у зв`язку із ухиленням від органу досудового розслідування, ОСОБА_5 у період з 24.06.2022 по 17.10.2023 перебував у розшуку на підставі постанови слідчого про оголошення підозрюваного у розшук.

Окрім цього, може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що з урахування принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) - суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно;

Також може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 офіційно не працює, а отже не має постійного та стабільного доходу, що може бути підставою для вчинення ним аналогічних кримінальних правопорушень з метою власного матеріального збагачення.

Враховуючи викладені вище обставини, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , очевидну суспільну небезпеку обвинуваченого, у разі доведеності його вини обвинуваченому загрожує покарання у виді позбавлення волі, сторона обвинувачення приходить до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, оскільки об`єктивно існують можливості для переховування від суду, незаконного впливу на свідків як безпосередньо, так і за посередництвом сторонніх осіб, вчинення інших кримінальних правопорушень, тому лише обрання стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою може запобігти вказаним ризикам.

Продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти росії» від 16.10.2008, оскільки запобіжний захід у виді тримання під вартою дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Обвинувачений проти клопотання заперечив. Зазначив, що за станом здоров`я потребує лікування. Просить застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Захисник в судовому засіданні підтримав позицію обвинуваченого.

Заслухавши думку учасників процесу, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Органами досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачуються у тому, що він 10 квітня 2022 року приблизно о 16 год. 45 хв. невстановлена слідством особа, перебуваючи у невстановленому місці, шляхом телефонного дзвінка з номеру НОМЕР_1 , представившись працівником служби безпеки АТ К «Приват банк», увійшовши в довіру ОСОБА_7 , під приводом виявлення несанкціонованих спроб списання грошових коштів з банківських карт останньої, шляхом незаконних операцій із використанням електронно - обчислювальної техніки, надавав вказівки останній, за якими потерпіла перерахувала, зайшовши в свій додаток «Приват24» на власний фінансовий мобільний номер телефону НОМЕР_2 , грошові кошти в розмірі 3645 грн., які в подальшому за допомогою системи «SmartMoney» були списані з номеру потерпілої, так слідуючи подальшим вказівкам працівника банку, потерпіла також перевела на банківські картки АТ «Приват Банк» № НОМЕР_3 , яка відкрита на ім`я ОСОБА_8 кошти на загальну суму 136800 грн., та АТ «Таскомбанк» № НОМЕР_4 , відкритої на ім`я ОСОБА_9 на загальну суму 29400 грн., які були надані так званим працівником банку у вигляді спеціальних рахунків для збереження коштів ОСОБА_7 від несанкціонованих спроб списання її коштів.

В подальшому, ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел, заздалегідь узгоджений із невстановленою слідством особою, перебуваючи за місцем тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи доступ до всесвітньої мережі Інтернет ТОВ «Воля Кабель» з Ір-адреси « НОМЕР_5 » за допомогою мобільного телефону марки «Xiaomi OnePlus», на якому встановлені онлайн додатки «Приват24» та Izibank проводив контроль фінансових операцій по зарахуванні грошових коштів на банківські карти АТ «Приват Банк» № НОМЕР_3 та АТ «Таскомбанк» № НОМЕР_4 , які йому не належать, однак перебували в його користуванні та використовуючи вказані вище банківські карти за допомогою банкоматів розташованих на території м. Львова, перевів зараховані кошти у готівку шляхом зняття із банкоматів та розпорядився на власний розсуд, завдавши при цьому потерпілій ОСОБА_7 значної шкоди на загальну суму 169 845 грн.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 06 березня 2024 року змінено застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави, застосувавши до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на два місяці.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 закінчується, однак судове провадження по даній справі не закінчено.

Відповідно до положень ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд вважає, що на даний час існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч.1-3 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Суд погоджується з доводами прокурора про те, що підозра обвинуваченого є обґрунтованою. Окрім того, суд погоджується із доводами прокурора про те, що ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати.

З матеріалів клопотання вбачається, що обвинувачений підозрюється у скоєнні тяжкого злочину. Суд погоджується з тим, що перебуваючи на волі, обвинувачений може переховуватись від суду. Ризик переховування обвинуваченого від суду обумовлений фактом ухилення обвинуваченого від суду, оскільки ОСОБА_5 без поважних причин в судові засідання не з`явився 26.02.2024, 28.02.2024, а також не з`явився в підготовче судове засідання 09.11.2023. Також обумовлений суворістю передбаченого покарання, так як злочин, у якому обвинувачується ОСОБА_5 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, а також існуванням умов для життя обвинуваченого ОСОБА_5 в умовах розшуку. Окрім цього, у зв`язку із ухиленням від органу досудового розслідування, ОСОБА_5 у період з 24.06.2022 по 17.10.2023 перебував у розшуку на підставі постанови слідчого СВ Львівського РУП №1 ГУ НП у Львівській області про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного у розшук, що підтверджує існування наведеного ризику.

Окрім цього, підставними є доводи щодо того, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що з урахування принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст.23 КПК України) - суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Також, обвинувачений не надав жодних даних про існування у нього будь яких заробітків чи доходів, а тому не виключається ризик вчинення іншого кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 може вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення з метою власного матеріального збагачення.

Ці ризики існують реально та виправдовують тримання обвинуваченого під вартою з метою виконання завдань кримінального провадження.

Таким чином, оскільки існують обґрунтовані ризики того, що обвинувачений не буде виконувати процесуальні обов`язки визначені ст.177 КПК України, та враховуючи, що останній обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 8 років позбавлення волі, офіційно не працює, а тому наявні всі підстави вважати, що з метою уникнення кримінальної відповідальності буде переховуватися від органів досудового розслідування, може незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані обставини дають підстави вважати, що застосування запобіжних заходів, не пов`язаних з утриманням обвинуваченого під вартою, не забезпечить його належної поведінки та виконання ним процесуальних рішень суду.

З цих же підстав доводи обвинуваченого та захисника не є переконливими, підстав для обрання більш м`якого запобіжного заходу немає. Доводи обвинуваченого про наявність у нього захворювань, зокрема, які б перешкоджали застосуванню щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, жодними доказами не підтверджуються. Окрім цього, перебування під вартою не позбавляє його можливості проходити лікування в відповідній установі.

У зв`язку із наведеним, суд вважає, що клопотання прокурора є підставним та підлягає до задоволення, а тому слід продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк два місяці без визначення застави.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.177, 331 КПК України, -

у х в а л и в :

клопотання задоволити.

Продовжити строк застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою на два місяці, тобто по 18 червня 2024 року включно без визначення застави.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня проголошення.

Повний текст ухвали складено 23 квітня 2024 року.

Суддя: ОСОБА_1