Рішення № 118768979, 01.05.2024, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5813/23

Провадження № 2/346/278/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.

з участю: секретаря Романчук Л.І.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 посилається у позовній заяві на те, що із відповідачем ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. Від спільного подружнього життя у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 20.08.2019 р. шлюб між ними розірвано.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 03.09.2019 р.відповідача ОСОБА_2 зобов`язано сплачувати аліменти на утримання свого сина у розмірі 2000 грн щомісячно.

Матеріальне становище позивачки у порівнянні з дня присудження аліментів погіршилось у зв`язку із зростанням економічної кризи в державі, ріст цін призводить до необхідності витрачати на утримання сина значні кошти на відповідне харчування, одяг, взуття, і їй важко одній утримувати сина. Як наслідок, дитина потребує з боку батька більшого матеріального утримання ніж розмір аліментів, яких сплачує. Позивач вважає, що відповідач може сплачувати аліменти у розмірі частини від отримуваних доходів на утримання їхнього сина, так як є здоровою, молодою працездатною людиною. Просить, уточнивши позовні вимоги, змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Коломийського міськрайонного суду від 03.09.2019 р., а саме: стягувати з відповідача ОСОБА_2 на її, позивача ОСОБА_1 , користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини від усіх його доходів (прибутків) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з дати подання позову і до повноліття дитини.

Позивач ОСОБА_1 в подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі.

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, подав заяву в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, прохав позов задоволити та не заперечив прости заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, місце і час судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, відзив на позов не подав.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі «ЦПК України») у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши викладені уточнені в позовній заяві пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 10 лютого 2010 року виконкомом Княждвірської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сторони по справі: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.7).

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 серпня 2019 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвано. Неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , народження після розірвання шлюбу залишено проживати з матір`ю ОСОБА_1 .

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задоволено. Вирішено стягувати з відповідача ОСОБА_2 ,на користь позивача ОСОБА_1 , аліменти на утримання їх малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень щомісячно. (а.с.8-9)

Посилаючись на зміну потреб дитини, загальне підвищення цін, позивач звернулася до суду з позовом про зміну способу присудження аліментів з твердої суми на частку від заробітку.

Згідно з частиною 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (частина 2 статті 6 Конвенції про права дитини).

Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» ).

Частиною 2 статті 150 Сімейного кодексу України (надалі «СК України») визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (частина 1 статті 180 СК України).

Таким чином, Суд звертає увагу на те, що відповідно до норм СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо своїх неповнолітніх дітей, зобов`язані утримувати неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати їм достатній рівень фізичного і духовного розвитку

Згідно рішення суду, яке є чинним на даний час, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , присуджено аліменти у розмірі 2000,00 грн. щомісячно, які стягуються з відповідача на користь позивача, до досягнення дитиною повноліття.

Посилаючись на наявність у стягувача аліментів права на зміну способу їх присудження, а також на зміну відповідних обставин (зміна матеріального стану платника аліментів), позивач звернулася до суду з даним цивільним позовом.

Згідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану,погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Згідно із ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку батька.

Згідно зі ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовими рішеннями або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

В поданій до суду заяві позивач просить змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від доходу (заробітку).

Як зазначено Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 459/2181/17, провадження № 61-37114св18, враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки статті 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13.

Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.

Суд враховує, що за період часу з ухвалення попереднього судового рішення (2019 рік) неповнолітня дитина виросла, змінилися її потреби в розвитку, харчуванні, побуті.

Крім того, згідно економічних показників в Україні з 2019 року підвищився рівень цін на продукти харчування та комунальні послуги.

Позивач скористалася своїм правом, звернувшись із позовом про зміну способу стягнення аліментів, шляхом їх присудження у частці від доходу відповідача. Крім того, закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права суд зазначає, що позивач має право на зміну розміру стягуваних аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку, тобто має право на зміну способу стягнення аліментів, оскільки змінились обставини, що впливають на визначений розмір аліментів, а саме: змінився матеріальний стан платника аліментів (він отримує законних дохід), збільшився прожитковий мінімум та відповідно збільшився мінімальний розмір аліментів на дитину.

При цьому, суд також бере до уваги, що з огляду на положення п. 4 ч. 1ст. 161 ЦПК України, аліменти у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів на одну дитину можуть стягуватися навіть у безспірному порядку (в наказному провадженні).

Наявні у справі докази в сукупності із законодавчим збільшенням прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та зростаючими потребами дитини сторін, встановленими обставинами дають підстави для зміни способу стягнення аліментів, оскільки забезпечить більш оперативну адаптацію розміру аліментів до економічної ситуації та сприятиме кращому захисту інтересів дитини.

Враховуючи те, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях СК України, відповідають інтересам дитини, покращують її матеріальне становище, тому суд доходить висновку, що є підстави для зміни способу стягнення, визначених раніше судом аліментів з твердої грошової суми у розмірі 2000,00 гривень на 1/4 ч. всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення неповнолітнім ОСОБА_6 повноліття, та задоволення позову.

Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України» при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позов слід задовольнити.

Стягнення аліментів в новому розмірі слід розпочати з дня набрання рішенням законної сили, припинивши стягнення аліментів у справі № 346/3622/19.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.180, 182, 184, 191, 192, 200 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 2, 4, 76-81, 89, 133, 141, 210, 259, 263-265, 273, п.15.5 п.15 ч.1 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на підставі рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 вересня 2019 року у справі №346/3622/19.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ):37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету:22030106 судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Виконавчий лист за рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 вересня 2019 року у справі №346/3622/19, в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень щомісячно, до досягнення вказаною дитиною повноліття - відкликати.

Стягнення аліментів в новому розмірі розпочати з часу набрання рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання:

ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;

ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

СуддяБеркещук Б. Б.