Вирок № 118768943, 01.05.2024, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/658/23

01 травня 2024 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №62022140150000061 стосовно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з повною середньою спеціальною освітою, не працюючого, громадянина України, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 332, ч.3 ст.15, ч.3 ст. 332, ч.1 ст.263 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 вчинив дії щодо організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, сприяв цьому порадами, вказівками, діяв за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, а також вчинив такі дії повторно.

Також ОСОБА_5 , діючи повторно, з корисливих мотивів, здійснив незакінчений замах на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, ОСОБА_5 незаконно придбав, носив та зберігав вогнепальну зброю та бойові припаси без передбаченого законом дозволу.

Злочини були вчиненні за таких обставин.

Відповідно до наказу начальника ГУНП в Івано-Франківській області № 137 о/с від 04.04.2022 року ОСОБА_5 був призначений на посаду помічника чергового чергової частини відділення поліції № 2 (смт. Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції. Наказом начальника ГУНП в Івано-Франківській області № 392 о/с від 30.09.2021 ОСОБА_5 присвоєно спеціальне звання сержанта поліції.

Як працівник правоохоронного органу Національної поліції України ОСОБА_5 , відповідно до положень ст.1-3 Закону України «Про Національну поліцію» був зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нехтуючи вимогами законодавства та ігноруючи покладені на нього обов`язки служби, ОСОБА_5 вдався до скоєння кримінальних правопорушень за таких обставин.

Так, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан в Україні.

Пунктом 3 Указу Президента України визначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до рішення Прикордонної служби України № 23-61122/0/6/-22 від 24.02.2022 року, прийнятого у відповідності до Указу Президента, з метою забезпечення оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості, проведення своєчасної та повної мобілізації було заборонено на період дії правового режиму воєнного стану виїзд за межі України громадян України чоловічої статті віком від 18 до 60 років.

ОСОБА_5 , будучи достовірно обізнаний із вимогами законодавства щодо дії в Україні правового режиму воєнного стану, діючи з корисливих спонукань, у вересні 2022 року вирішив за матеріальну винагороду разом із невстановленою досудовим розслідуванням особою організувати незаконне переправлення військовозобов`язаного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 через державний кордон України.

З цією метою ОСОБА_5 узгодив із службовою особою управління соціального захисту населення Івано-Франківської районної державної адміністрації, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, можливість виготовлення фіктивного медичного висновку про захворювання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , котра є донькою ОСОБА_6 , та довідки про отримання допомоги особі з інвалідністю, виданої на ім`я малолітньої ОСОБА_7 . Вказані документи, мали стати для ОСОБА_6 підставою для перетину державного кордону України.

З метою реалізації злочинного плану, ОСОБА_5 у невстановлений точно час після 07.09.2022 отримав від ОСОБА_6 оригінал свідоцтва про народження його доньки ОСОБА_7 , а також копію його паспорта громадянина України. Крім документів ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_6 грошові кошти, як матеріальну винагороду за обіцяну ОСОБА_6 . організацію його незаконного переправлення через державний кордон України шляхом виготовлення фіктивних документів.

На виконання злочинного плану особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, не пізніше 13.09.2022 року організувала виготовлення фіктивного медичного висновку 23/770 від 16.03.2020 про нібито наявність у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 захворювання - незавершеного остеогенезу, аутосомно-домінуючого типу успадкування, стійкого значного порушення функцій опорно-рухового апарату, що не відповідало дійсності, а також фіктивної довідки №879 про отримання (неотримання) допомоги на ОСОБА_7 , яка була датована 06.09.2022, вказавши у вказаній фіктивній довідці номер особової справи 653207. В дійсності особова справа № 653207 була заведена в управлінні соціального захисту населення на жителя с. Кривець ОСОБА_8 , а оригінальна довідка № 879 видана 08.09.2022 на ім`я ОСОБА_9 стосовно виплат внутрішньо-переміщеним особам.

Продовжуючи злочинні дії ОСОБА_5 , умисно не пізніше 13.09.2022 року передав на території с. Старі Богородчани ОСОБА_6 виготовлену фіктивну копію висновку 23/770 від 16.03.2020 року та оригінал фіктивної довідки №879 про отримання (неотримання) допомоги на ОСОБА_7 , датовану 06.09.2022 для пред`явлення їх у подальшому службовим особам Державної прикордонної служби України при перетині державного кордону. При цьому ОСОБА_5 упродовж 13-14 вересня 2022 року, перебуваючи за місцем проживання у АДРЕСА_1 , діючи за попередньою з мовою групою осіб із особою, щодо якої матеріали справи виділені в окреме провадження, за допомогою мобільного телефону консультував ОСОБА_6 з приводу найкращих варіантів поведінки при перетині ним державного кордону, наполягаючи щоб ОСОБА_6 перетинав державний кордон у супроводі лише своєї доньки ОСОБА_7 за відсутності дружини ОСОБА_10 .

Крім того, невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 , за допомогою його мобільного телефону та у його присутності 14.09.2022, перебуваючи у АДРЕСА_1 , давала вказівки ОСОБА_6 як відповідати на запитання представників Державної прикордонної служби з метою введення їх в оману при перетині державного кордону.

Після отримання від ОСОБА_5 виготовлених фіктивних документів, а саме копії висновку 23/770 від 16.03.2020 та оригіналу фіктивної довідки №879 про отримання (неотримання) допомоги на ОСОБА_7 , датовану ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 спільно зі своєю донькою ОСОБА_7 14.09.2022 на автомобілі виїхали до міжнародного пункту пропуску Рава-Руська-Хребене з метою перетину державного кордону України.

В такий спосіб ОСОБА_5 спільно із особою, матеріали стосовно якої виділено в окремне провадження, шляхом надання порад, засобів у вигляді фіктивних документів, організував незаконне переправлення ОСОБА_6 за межі державного кордону України вчинене за попередньою змовою осіб з корисливих мотивів, завершивши 14.09.2022 у такий спосіб вчинення злочину.

Таким чином, ОСОБА_5 , діючи з корисливих спонукань, за попередньою змовою групою осіб вчинив дії щодо організації незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України, а також сприяв цьому порадами та вказівками.

Продовжуючи протиправні дії, ОСОБА_5 після вчинення дій щодо організації незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України, вирішив зайнятись цим і надалі.

Так, у вересні 2022 року до ОСОБА_5 звернувся його односельчанин ОСОБА_11 з проханнями організації його незаконного переправлення через державний кордон України. При цьому, ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_5 , що за організацію незаконного переправлення його через державний кордон України готовий заплатити грошові кошти у розмірі шести тисяч доларів США. На прохання ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , маючи намір незаконно збагатитись погодився зайнятися організацією його незаконного переправлення через державний кордон України за матеріальну винагороду. З цією метою ОСОБА_5 спершу звернувся, до особи, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, що являлась службовцем управління соціального захисту населення Івано-Франківської РДА з пропозицією виготовлення для ОСОБА_11 фіктивних документів, які могли би стати підставою для перетину ним, як особою, що може підлягати мобілізації, державного кордону України. При цьому ОСОБА_5 у розмові з ОСОБА_11 збільшив суму матеріальної винагороди, яку планував одержати від ОСОБА_11 до шести тисяч п`ятсот доларів США за організацію його незаконного переправлення через державний кордон України.

Через відсутність можливих варіантів виготовлення для ОСОБА_11 підроблених документів, які би могли бути підставою перетину ним державного кордону України, з метою організації незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_11 за матеріальну винагороду, ОСОБА_5 став шукати осіб, які займаються незаконним переправленням громадян через державний кордон України поза пунктами контролю Державної прикордонної служби України. З цією метою ОСОБА_5 у вересні 2022 року звернувся до колишнього свого співробітника, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, з котрим вони разом працювали в органах Національної поліції України та запропонував йому спільне вчинення злочину організацію незаконного переправлення ОСОБА_11 за межі державного кордону України з корисливих мотивів. Після досягнення згоди на спільне вчинення злочину від особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, останній повідомив ОСОБА_5 про наявність у нього знайомих, котрі можуть здійснити незаконне переправлення людей за межі України поза контролем Державної прикордонної служби України з території однієї із прикордонних областей України.

Обговоривши і узгодивши з вказаним співучасником спільний план вчинення злочину організації незаконного переправлення ОСОБА_11 через Державний кордон України, а також роль кожного у його реалізації, ОСОБА_5 , 23.09.2022 року, перебуваючи за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , по телефону проінформував ОСОБА_11 про це та наполіг на необхідності невідкладної передачі грошей, визначивши кінцевий строк до 26.09.2022. У ході телефонної розмови ОСОБА_5 детально проінформував ОСОБА_11 про те, що його переправлення через державний кордон України відбуватиметься поза контролем Державної прикордонної служби України у складі групи осіб через ліс, проінструктувавши його про особливості такого перетину.

В свою чергу особа, справа щодо якої виділена в окреме провадження, згідно розробленого і погодженого з ОСОБА_5 злочинного плану, спрямованого на організацію незаконного переправлення особи ОСОБА_11 через державний кордон України, повинен був власним автотранспортом перевезти ОСОБА_11 з с. Старі Богородчани в одну із прикордонних областей України (Закарпатську) і залишити в обумовленому місці для подальшого його супроводження до державного кордону України.

У ході телефонної розмови, яка відбулася 02.10.2022 року ОСОБА_5 підтвердив ОСОБА_11 факт передачі частини грошей особі, відповідальній за його перевезення на територію прикордонної області для подальшого незаконного переправлення через державний кордон України.

Після одержання від ОСОБА_11 грошей за організацію його незаконного переправлення через державний кордон України поза контролем Державної прикордонної служби, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , у ході телефонної розмови зі згаданим вище співучасником, яка відбулася 07.10.2022 року попросив останнього зв`язатися з ОСОБА_11 та розповісти йому деталі майбутньої поїздки та надав для цього номер мобільного телефону. На виконання спільного злочинного плану, спрямованого на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, особа, щодо якої справа виділена в окреме провадження, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із ОСОБА_5 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, 10.10.2022 року здійснив перевезення ОСОБА_11 на територію Закарпатської області для подальшого незаконного супроводження його через кордон поза контролем Державної прикордонної служби, про що о 19.30 год. того ж дня проінформував ОСОБА_5 мобільним телефоном.

В такий спосіб ОСОБА_5 спільно із особою, справа щодо якої виділена в окреме провадження та іншими невстановленими особами шляхом надання порад, вказівок, засобів та необхідних контактів організував незаконне переправлення ОСОБА_11 за межі державного кордону України, завершивши 10.10.2022 у такий спосіб вчинення злочину.

Таким чином, ОСОБА_5 , діючи з корисливих спонукань, за попередньою змовою групою осіб повторно вчинив дії щодо організації незаконного переправлення особи ( ОСОБА_11 ) через державний кордон України, а також сприяв цьому порадами та вказівками.

Не зупинившись на скоєному, ОСОБА_5 , діючи через ту ж особу, що і у епізоді з ОСОБА_11 , матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, який навів контакти з невстановленими особами, які незаконно переправляли осіб через державний кордон України поза контролем Державної прикордонної служби, 26.01.2023 зустрівся у смт. Богородчани з ОСОБА_12 для обговорення питань організації його незаконного переправлення через державний кордони України за матеріальну винагороду. У ході спілкування, яке відбувалося у автомобілі марки «Nissan Qashqai», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , останній, діючи умисно, з корисливих мотивів, назвав ОСОБА_12 умови, відповідно до яких для організації його виїзду за кордон поза контролем Державної прикордонної служби він мав сплатити кошти в сумі шість тисяч доларів США, з яких 2400 доларів США йому особисто за перший етап, а решту суми в розмірі 3600 доларів США необхідно було мати з собою по прибутті в обумовлене місце на території однієї із прикордонних областей України. У такий спосіб ОСОБА_5 висловив готовність вчинити злочин повторно. При цьому, ОСОБА_5 інформував ОСОБА_12 , що у випадку вирішення цього питання у інший спосіб, зокрема можливого пошуку особи з інвалідністю для фіктивного оформлення за нею опіки, вартість дій по організації буде значно більшою. У такий спосіб ОСОБА_5 надавав поради та консультації щодо варіантів протиправного переправлення особи через державний кордон України. Окрім того, ОСОБА_5 довів ОСОБА_12 , що для залишення меж України, у разі згоди і передачі йому обумовленої суми коштів, необхідно буде проживати певний час у готелі на території однієї із прикордонних областей України, а в подальшому пішки через ліс незаконно переходити кордон.

Після проведення зустрічі із ОСОБА_5 ОСОБА_12 вирішив звернутися до правоохоронних органів і надалі діяв під їх контролем з метою викриття протиправної діяльності ОСОБА_5 .

У період з 26.01.2023 року по 30.01.2023 року ОСОБА_5 , з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на організацію незаконного переправлення ОСОБА_12 через державний кордон України поза контролем Державної прикордонної служби України, керуючись корисливим мотивом, провів ряд телефонних розмов зі співучасником, справа щодо якого виділена в окреме провадження, консультуючись з питань організації незаконного переправлення ОСОБА_12 через державний кордони України. 30.01.2023 року, ОСОБА_5 , перебуваючи на роботі у приміщенні відділення поліції № 2 ( АДРЕСА_2 , провів телефонну розмову з ОСОБА_12 , щодо організації його незаконного переправлення через державний кордон України. При цьому під час розмови ОСОБА_5 відкинув прохання ОСОБА_12 про можливість зменшення вартості незаконного переправлення через державний кордон України, натомість, прагнучи незаконно збагатитись, заявив про збільшення вартості послуг по організації незаконного переміщення за межі України до 6500 доларів США.

22.02.2023 року за місцем проживання ОСОБА_5 у АДРЕСА_1 працівниками правоохоронних органів було проведено обшук, в результаті чого протиправна діяльність ОСОБА_5 була припинена з причин, що не залежали від його волі.

Таким чином, ОСОБА_5 , діючи з корисливого мотиву, за попередньою змовою групою осіб, повторно вчинив незакінчений замах на організацію незаконного переправлення ОСОБА_12 за межі державного кордону України, а також сприя цьому порадами та вказівками.

Крім того, ОСОБА_5 , не маючи дозволу на право придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї, усвідомлюючи протиправність своїх дій, у порушення «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 «Про затвердження положення про дозвільну систему» із наступними змінами та доповненнями, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв Вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 зі змінами та доповненнями, незаконно, у невстановлений розслідуванням час, але не пізніше, як 26.02.2022 придбав та зберігав до моменту проведення санкціонованого обшуку 22.02.2023 придатну для стрільби військову нарізну вогнепальну зброю калібру 7,62 мм. револьвер «Наган», зразка 1895 року, котрий виготовлений Тульським зброярним заводом СРСР 1931 року, який був споряджений трьома придатними до стрільби боєприпасами до військової нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм. патронами до револьверу системи «Наган», зразка 1985 року.

Також ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, до 22.02.2023 року незаконно зберігав у металевому сейфі за місцем свого постійного проживання, що у АДРЕСА_1 : 1 боєприпас до нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62х67 мм. (308 WIN MAG) мисливського патрону центрального бою, промислового виробництва; 1 боєприпас до нарізної вогнепальної зброї спортивно-мисливський малокаліберний патрон кільцевого спалаху, кал. 5,6 мм. промислового виробництва, придатний для стрільби; 1 боєприпас до нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм. патрон центрального бою до пістолета зразка 1930-1933 рр. конструкції ОСОБА_13 (ТТ), промислового виробництва; 1 боєприпас до нарізної вогнепальної зброї мисливський 7,62 мм. (7,62х39) патрон центрального бою з експансивною кулею типу «SP» (Soft Point), промислового виробництва; 17 боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм. патрони центрального бою, зі звичайними кулями, промислового виробництва, придатні до стрільби; а також, окремо від інших у приміщенні будинку за адресою АДРЕСА_1 зберігав 3 військові боєприпаси до нарізної вогнепальної зброї калібру 9мм патрони Макарова (ПМ), промислового виробництва, придатні для стрільби.

Таким чином, ОСОБА_5 незаконно придбав, носив та зберігав вогнепальну зброю (окрім гладкоствольної мисливської) та бойові припаси без передбаченого законом дозволу.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю. З приводу обставин скоєння злочину пояснив, що на початку вересня 2022 року його матір ОСОБА_14 вдома розповіла, що до неї за порадою звернувся їх односельчанин ОСОБА_6 з приводу допомоги у пошуку можливих варіантів виїзду йому, як військовозобов`язаному, за межі України. Мати на той час працювала спеціалістом управління соціального захисту населення Івано-Франківської районної державної адміністрації. При цьому вона пояснила, що ОСОБА_6 готовий заплатити за організацію його виїзду. Спільно вони обговорили різні варіанти і зупинились на тому, що мати спробує виготовити для ОСОБА_6 необхідні фіктивні документи про хворобу його дитини ОСОБА_15 та перебування її як інваліда дитинства на обліку в управлінні соціального захисту населення. Його роль полягала у проведенні переговорів з ОСОБА_6 , отриманні від нього грошей та необхідних документів. Він особисто провів з ОСОБА_6 переговори та отримав від нього згоду на виготовлення фіктивного медичного висновку на ім`я його дочки ОСОБА_7 . Також він озвучив ОСОБА_6 вимогу передати їм 6000 доларів США за організацію його виїзду закордон. ОСОБА_6 з його пропозицією погодився і передав йому обумовлену суму. Його мати ОСОБА_14 через кілька днів принесла додому фіктивні документи, а саме копію медичного висновку на дитину ОСОБА_16 та довідку про отримання (неотримання) допомоги. В який спосіб і ким саме вони були оформлені йому не відомо. Вказані документи він особисто передав ОСОБА_6 . Також і він, і матір консультували ОСОБА_6 щодо порядку перетину державного кордону, та настановляли як відповідати на запитання працівників Держприкордонслужби з приводу обставин його виїзду з дитиною. Однак, ОСОБА_6 , з пояснень ОСОБА_17 , який в якості водія мав перевезти його з дочкою на територію Республіки Польща, внаслідок надмірного хвилювання та неадекватної поведінки викликав підозру у працівників Державної прикордонної служби і йому було відмовлено у виїзді закордон. У зв`язку з цим він повернув ОСОБА_6 отримані від нього гроші, після чого ОСОБА_6 з сім`єю через деякий час виїхав за межі України у невідомий для нього спосіб.

Стосовно організації переправлення ОСОБА_11 через кордон пояснив, що останній від ОСОБА_18 дізнався про те, що він з матір`ю допомагали йому організовувати виїзд і звернувся до нього з проханням організувати його виїзд також. Він з матір`ю обміркували різні варіанти, в тому числі намагались знайти особу, за якою можна було оформити догляд, але надійного способу не підшукали. Тому він звернувся до свого колишнього співробітника ОСОБА_19 , який розповів йому, що знає осіб, які можуть забезпечити незаконний перетин державного кордону поза пунктами пропуску Держприкордонслужби на території Закарпатської області. При цьому вони обговорили суму своєї винагороди та порядок вчинення дій по організації виїзду ОСОБА_11 . Він запропонував вказаний варіант ОСОБА_11 і той погодився. Вони з ОСОБА_20 отримали від ОСОБА_11 2600 дол.США, які розділили між собою, а ще 3500 дол.США він мав передати безпосередньо провіднику, який повинен був супроводжувати його з групою інших осіб безпосередньо до кордону. В обумовлений час ОСОБА_21 перевіз ОСОБА_22 на територію Закарпатської області у прикордонні райони. Про подальший розвиток поді йому не було відомо, оскільки його роль на цьому закінчилась. Однак через декілька днів ОСОБА_11 зателефонував йому із Республіки Польща та висловлював обурення з приводу вартості їх послуг, оскільки довідався від інших осіб, які в незаконний спосіб перетинали кордон разом із ним, що вони заплатили значно менше.

Щодо епізоду з ОСОБА_23 обвинувачений ОСОБА_5 суду повідомив, що особисто ОСОБА_24 не знав, він звернувся до нього нібито за порадою ОСОБА_6 . В січні 2023 року зустрівся з ним на території селища ОСОБА_25 в його автомобілі. При цьому ОСОБА_26 попросив посприяти у організації його переправлення через кордон. Він, сподіваючись на те, що може бути використаний той самий канал, що і з ОСОБА_11 , озвучив ОСОБА_27 вартість такої послуги 6 тис доларів США. Про цю зустріч поінформував ОСОБА_19 і вони спільно обговорювали алгоритм дій. Дійсно, в наступних розмовах з ОСОБА_28 назвав йому більшу ціну на 500 дол.США. ОСОБА_21 мав забезпечити контакти на кордоні. Однак до реалізації цих планів не дійшло, оскільки був викритий працівниками правоохоронних органів.

З приводу незаконного придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів ОСОБА_5 вину також визнав повністю. Розповів, що пістолет разом з набоями знайшов на горищі власного будинку. Кому він належить у родичів не розпитував, про знахідку нікому не розповідав. За його здогадками пістолет та набої ймовірно належали його батькові. Оскільки батько після розлучення з матір`ю в будинку не проживає, то він з ним про це не спілкувався. Револьвер та набої переніс із горища в будинок, де зберігав у сейфі, разом із мисливською зброєю. Інколи револьвер возив з собою, тому на момент обшуку він зберігався у його сумці.

ОСОБА_5 у вчиненому щиро розкаявся, вказав, що готовий понести справедливе покарання, водночас просив не призначати йому надто суворого покарання.

Крім визнання вини самим обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованих дій повністю доведена доказами, які були досліджені в ході судового розгляду.

Так, допитаний як свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що у вересні 2022 року на прохання знайомого ОСОБА_6 на автомобілі останнього мав відвезти його разом з малолітньою дочкою Златою до пункту пропуску «Рава Руська» на кордоні з Республікою Польща. Під час подорожі ОСОБА_6 помітно нервував, що викликало підозри у працівників Держприкордонслужби. Подані ОСОБА_6 документи довго вивчали, а тоді викликали працівників поліції та вилучили їх, а заодно і його документи. Про те, що ОСОБА_6 намагався перетнути кордон на підставі підроблених документів він розповів йому уже дорогою назад додому. При цьому пояснював, що документи для виїзду йому надав ОСОБА_5 , а він у свою чергу заплатив за це гроші. Під час повернення додому ОСОБА_6 був злий на ОСОБА_5 та з`ясовував з ним стосунки по телефону.

Допитана як свідок ОСОБА_29 суду пояснила, що її син ОСОБА_30 на даний час перебуває закордоном у США і виїхав з України у листопаді 2022 року. Їй відомо, що у вересні 2022 року він намагався перетнути кордон із дочкою Златою, однак йому тоді виїхати не дозволили. Її онука Злата жодними хронічними захворюваннями не хворіє. Про взаємини між її сином та ОСОБА_5 , а також про участь останнього у спробі сина виїхати за межі України їй нічого не відомо.

Допитаний як свідок ОСОБА_31 генеральний директор КНП «Богородчанська центральна лікарня» в судовому засіданні заперечив факт видачі установою та лікарями документів на ім`я дитини ОСОБА_7 .

Допитані працівники КНП «Богородчанська ЦЛ» ОСОБА_32 та ОСОБА_33 ствердили у суді, що ОСОБА_34 не лікувалася у Богородчанській ЦЛ, медичні висновки на цю дитину вони не складали, а висновк 23/770 від 16.03.2020 року був виданий медичною установою на іншу особу. В копії документу, який був представлений їм до огляду, були очевидно внесені неправдиві відомості про пацієнта.

Допитаний судом свідок ОСОБА_35 дав суду показання, що будучи дізнавачем відділення поліції №2 чергував у складі слідчо-оперативної групи і виїжджав за викликом на пункт пропуску «Рава-Руська». Там опитував ОСОБА_6 з приводу пред`явлення ним документів, які на думку працівників державної прикордонної служби містили ознаки підроблення. Чоловік дуже нервував, плутався у своїх поясненнях, тому у нього були вилучені документи, а саме копія медичного висновку та довідка про отримання допомоги на дитину інваліда. В подальшому ці документи були вилучені працівниками ДБР.

Допитана як свідок ОСОБА_36 начальник управління соціального захисту населення Івано-Франківської райдержадміністрації суду пояснила, що у Богородчанському відділенні управління соціального захисту населення Івано-Франківської РДА станом на вересень 2022 року дійсно працювала ОСОБА_14 . В ході розслідування перевірялись факти оформлення допомоги на ОСОБА_7 , як на дитину інваліда. Повідомила, що особова справа № 653207, номер якої фігурує у пред`явленій їй довідці, була заведена в управління на жителя с. Кривець ОСОБА_8 , а оригінальна довідка № 879 видана 08.09.2022 року їх установою на ім`я ОСОБА_9 і стосувалась виплат внутрішньо-переміщеним особам. Заперечила свою причетність чи обізнаність до виготовлення фіктивної довідки. Крім того, пояснила, що на даний час ОСОБА_14 звільнилась з роботи і виїхала за межі України.

Допитаний свідок ОСОБА_12 повідомив, що у січні 2023 року мав намір виїхати закордон і зустрівся із ОСОБА_5 , контакти якого йому дав ОСОБА_6 , з приводу отримання консультації як законно виїхати з України в період дії правового режиму воєнного стану. Однак під час розмови ОСОБА_5 наполягав на тому, що у законний спосіб це зробити нереально та вказав, що за винагороду у 6000 дол.США зможе посприяти у переправленні його через державний кордон у нелегальний спосіб. Розмова з ОСОБА_5 , який був працівником поліції і схиляв його до порушення закону, його обурила і він вирішив звернутися до департаменту внутрішньої безпеки в Івано-Франківській області. Після цього діяв під контролем правоохоронців. Під час подальших телефонних розмов ОСОБА_5 підняв ціну на свої послуги на 500 дол.США. Однак до реальної передачі грошей справа не дійшла.

Винуватість ОСОБА_5 підтверджується також письмовими доказами, поданими та дослідженими в ході судового розгляду кримінального провадження.

Так, відповідно до витягу з ЄРДР 16.09.2022 року слідчим п`ятого слідчого відділу Територіального управління ДБР ОСОБА_37 за матеріалами розшукових дій правоохоронних органів, здійснених у іншому провадженні, виявленно факт ймовірної участі діючого працівника поліції у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, у зв`язку з чим розпочато кримінально провадження №62022140150000061 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України. (а.с.95-97 т.1)

14.09.2022 року в журналі ЄО №5818 зареєстровано заяву, що поступила до ВП №2 Львівського РУП №1 в Львівські області від працівника прикордонної служби Бабросяка, який повідомив по лінії НОМЕР_2 про те, що 14.09.2022 року о 18 год.51 хв. в пункті пропуску через державний кордон України «Рава-Руська» при спробі виїхати з України ОСОБА_30 , мешканець Івано-Франківської області пред`явив ймовірно підроблену довідку та копію медичного висновку на дитину інваліда, що видана Богородчанською ЦРЛ (а.с.14 т.2)

В ході огляду місця події 14.09.2022 року старшим дізнавачем ОСОБА_38 у кімнаті поглибленої перевірки адміністративного приміщення ДПСУ виявлено та вилучено пред`явлену ОСОБА_6 довідку про перебування ОСОБА_6 на обліку в управлінні соціального захист Івано-Франіквської РДА і призначення йому відповідно до ЗУ «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям інвалідам» грошової допомоги на дитину-інваліда ОСОБА_7 , в період з 10.09.2018 по 16.03.2025 року, а також копію медичного висновку 23/770 від 16.03.2020 про наявність у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 захворювання: незавершений остеогенез, аутосомно-домінуючий тип успадкування, стійкі значні порушення функцій опорно-рухового апарату. (а.с.15-18 т.2)

У ході проведення 22.02.2023 року санкціонованого обшуку у житловому будинку по АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 виявлено та вилучено копію паспорта громадянина України на прізвище ОСОБА_11 , 1999 р.н., копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду ОСОБА_11 , копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_11 , бланк довідки про отримання (неотримання ) допомоги не заповнений та ще один бланк довідки про отримання (неотримання ) допомоги не заповнений, але із відтиском мастичної печатки управління соціального захисту населення Івано-Франківської РДА. Крім того, виявлено та вилучено предмет схожий на револьвер з серійним номером НОМЕР_3 , в барабані якого було соряджено чотири гільзи та три набої. У металевому сейфі виявлено та вилучено 21 предмет схожий на набій до вогнепальної зброї та ще три набої виявлено в кімнаті поза сейфом. Також в ході обшуку вилучено мобільний телефон марки Iphone 14 pro. (а.с.48-59 т.2)

В ході проведення санкціонованого обшуку у будинковолодінні АДРЕСА_3 за місцем проживання ОСОБА_6 виявлено та вилучено рішення про відмову у перетинанні державного кордону України від 14.09.2022 року у міжнародному автомобільному пункті пропуску «Рава-Руська- Хребенне» громадянину ОСОБА_39 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі Закону України «Про правовий режим воєнного стану». (а.с.98-105 т.2)

Відповідно до досліджених протоколів про результати НСРД та стенограм до них, а також носіїв інформації, на яких вони зафіксовані, зміст розмов між ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_40 свідчить про те, що ОСОБА_5 активно обговорював з фігурантами справи обставини пов`язані з організацією незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_6 ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Достовірність розмов ОСОБА_5 підтвердив в ході їх дослідження. Указані негласні слідчі (розшукові) дії були проведені на підставі ухвал слідчого судді Івано-Франківського апеляційного суду, постановлених на підставі мотивованих клопотань сторони обвинувачення та за дорученнями слідчого уповноваженими оперативними підрозділами, а відтак є належними та допустими доказами. (т.3.)

Відповідно до висновку проведеної у кримінальному провадженні судової балістичної експертизи № СЕ -19/109-23/2459-БЛ від 23.02.2023 вилучений при обшуку помешкання ОСОБА_5 22.02.2023 року металевий предмет схожий на пістолет є придатною для стрільби військовою нарізною вогнепальною зброєю калібру 7,62 мм. револьвер «Наган», зразка 1895 року, котрий виготовлений Тульським зброярним заводом СРСР 1931 року, який був споряджений трьома придатними до стрільби боєприпасами до військової нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм. патронами до револьверу системи «Наган», зразка 1985 року. (а.с.19-24 т.2)

Відповідно до висновку проведеної у кримінальному провадженні судової балістичної експертизи № СЕ -19/109-23/2482-БЛ від 23.02.2023. вилучені при обшуку помешкання ОСОБА_5 22.02.2023 року предмети, які надані на дослідження є: 1 боєприпас до нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62х67 мм. (308 WIN MAG) мисливського патрону центрального бою, промислового виробництва; 1 боєприпас до нарізної вогнепальної зброї спортивно-мисливський малокаліберний патрон кільцевого спалаху, кал. 5,6 мм. промислового виробництва, придатний для стрільби; 1 боєприпас до нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм. патрон центрального бою до пістолета зразка 1930-1933 рр. конструкції ОСОБА_13 (ТТ), промислового виробництва; 1 боєприпас до нарізної вогнепальної зброї мисливський 7,62 мм. (7,62х39) патрон центрального бою з експансивною кулею типу «SP» (Soft Point), промислового виробництва; 17 боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм. патрони центрального бою, зі звичайними кулями, промислового виробництва, придатні до стрільби; а також, 3 військові боєприпаси до нарізної вогнепальної зброї калібру 9мм пістолету Макарова (ПМ), промислового виробництва, придатні для стрільби. (а.с.25-34 т.2)

Вказані речові докази оглянуті та досліджені в судовому засіданні безпосередньо.

Згідно протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_5 , марки Iphone 14 pro, який був влучений в ході обшуку його житла, серед контактів телефонної книги виявлено контакти осіб, що фігурують у кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_19 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_6 . Перегляд переписки у месенджерах з даними абонентами підтверджує факт вчинення ОСОБА_43 дій, які ставляться йому у вину згідно пред`явленого обвинувачення. Крім того, на жорсткому диску телефону збережена фотографія із зображенням чоловічої руки, яка тримає у руках предмет схожий на револьвер марки «наган» на якому проглядається частина серійного номеру «…803». Час виготовлення вказаного фото 26.02.2022 р. 9:49 год. Мобільний телефон оглянуто в судовому засіданні та безпосередньо досліджено дані, які містяться в ньому як докази протиправної діяльності ОСОБА_5 . Під час огляду телефону ОСОБА_5 підтвердив, що фотографія з револьвером в руці зроблена ним особисто. (а.с.98-99 т.3)

Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Даючи оцінку забраним та дослідженим у судовому засіданні доказам, які наведені вище, з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд прийшов до переконання, що дослідженими доказами безсумнівно доведена вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому дій. Суд вважає, що пояснення ОСОБА_5 щодо часу, способу, мотивів вчинення злочинних дій є послідовними і такими, що підтверджуються сукупністю зібраних доказів.

За конструкцією об`єктивної сторони склад злочину незаконного переправлення осіб через державний кордон України характеризується як злочин з формальним складом. Це означає, що злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї із перерахованих у диспозиції статті Кримінального кодексу України дії, а саме, незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками наданням засобів або усуненням перешкод. Тому, дії ОСОБА_5 за епізодами по організації переправлення через державний кордон України ОСОБА_6 та ОСОБА_11 правильно кваліфіковані як закінчений злочин, а за епізодом з ОСОБА_28 як незакінчений замах на вчинення злочину.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує :

- за ч.3 ст.332 КК України, оскільки він вчинив дії щодо організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, сприяв цьому порадами, вказівками, діяв за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, а також вчинив такі дії повторно;

- за ч.3 ст.15 ч.3 ст.332 КК України, оскільки він, діючи повторно, з корисливих мотивів, здійснив незакінчений замах на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України за попередньою змовою групою осіб;

- за ч.1 ст.263 КК України, оскільки він незаконно придбав, носив та зберігав вогнепальну зброю та бойові припаси без передбаченого законом дозволу.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його характеристику, ставлення до вчиненого ним діяння, обставини, за яких злочини було вчинено.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому суд відносить щире каяття обвинуваченого, який в судовому засіданні беззастережно визнав свою вину, а також активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення. Зокрема звернувся до органу досудового розслідування і дав вичерпні показання слідчому ДБР у кримінальних провадженнях, які виділені з цього кримінального провадження щодо інших спільників. Ці викривальні показання сприятимуть досягненню завдань кримінального провадження у справах стосовно інших співучасників, що підтвердив суду прокурор.

Крім того, до пом`якшуючої обставини відповідно до ч.2 ст.66 КК України суд також відносить те, що за спільним рішенням ОСОБА_5 та заставодавця ОСОБА_44 , застава, яка була внесена за обвинуваченого у розмірі 214720 відповідно до ухвали суду перерахована на спеціальний рахунок для підтримки Збройних Сил України.

Відповідно до ст.50,65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи із вказаної мети, принципів справедливості, співмірності, індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності і даним про особу винного.

Злочини скоєні обвинуваченим, відповідно до ч.5 ст.12 КК України віднесені до категорії тяжких, санкція яких передбачає безальтернативне основне покарання виді позбавлення волі. Однак, з огляду на встановлені обставини в їх поєднанні з характером та обсягом вчинених суспільно небезпечних дій, їх наслідками, суд дійшов висновку, що обвинуваченому можливо, відповідно до положень ч.1 ст.69 КК України призначити інший, більш м`який вид основного покарання, не зазначеного у санкції статті. При цьому суд виходить з системного тлумачення ст.ст.66 та 69 КК України. Умовами, що дають суду підстави вийти за межі мінімального покарання, встановленого законом та досягти при цьому мети кримінального покарання на думку суду є серед іншого - роль, яку виконував ОСОБА_5 при вчиненні злочину, його поведінка під час його вчинення та посткримінальна, наслідки вчинюваних дій, інші фактори, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та особу винного. Суд, вважає, що з огляду на молодий вік обвинуваченого, той факт, що до кримінальної відповідальності притягується вперше, по місцю свого проживання характеризується позитивно, проживає вдвох з бабусею, яка потребує його догляду, та з урахування наведених вище обставин, які пом`якшують покарання, позбавлення волі, як вид покарання за встановлених обставин буде явно не адекватним і не відповідатиме визначеним у ст. 65 КК України засадам призначення покарання та меті покарання. Суд вважає, що покарання у виді штрафу у розмірі, близькому до максимального, визначеному законодавцем, буде необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а також відповідатиме інтересам суспільства в цілому. При цьому суд вважає за необхідне крім основного покарання у виді штрафу, призначити також додаткове покарання у виді конфіскації майна та позбавлення засудженого права обіймати посади у правоохоронних органах на визначений судом строк.

Питання про речові докази слід вирішити у порядку ст.100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.314, 368, 370, 473, 474, 475 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні та призначити покарання:

- за ч. 3 ст. 332 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КПК України у виді штрафу в розмірі 30 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510000 грн., з конфіскацією усього належного засудженому на праві власності майна та з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на два роки;

- за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КПК України у виді штрафу в розмірі 20 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340000 грн., з конфіскацією усього належного засудженому на праві власності майна та з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах строком на один рік;

- за ч. 1 ст. 263 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КПК України у виді штрафу в розмірі 15 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255000 грн.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 30 000 (тридцяти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510000 (п`ятсот десять тисяч) грн., з конфіскацією усього належного на праві власності майна та з позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах строком на два роки.

Стягнути з ОСОБА_5 понесені витрати на залучення експертів та проведення судових експертиз на користь держави у сумі 3775,6 грн.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- револьвер «Наган» 7,62 мм. зразка 1895 р. № 55803 передати до колекції зброї Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України, 4 (чотири) гільзи знищити.

- боєприпаси (патрони) в кількості 18 (вісімнадцять) штук, які поміщені в спеціальний пакет ДБР №В2019878, в середині якого містяться: 16 (шістнадцять) боєприпасів; спеціальний пакет ДБР №2019874, в середині якого знаходяться 2 (два) боєприпаси; пломба №7563509, горловина якого опечатана биркою та печаткою Івано-Франківської обласної прокуратури знищити;

- на мобільний телефон ОСОБА_5 марки «Iphone 14 pro» після набрання вироком законної сили звернути стягнення в дохід держави, в порядку виконання вироку в частині конфіскації належного на праві власності майна;

- на автомобіль марки «Nissan Qashqai», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 на праві власності звернути стягнення в дохід держави, в порядку виконання вироку в частині конфіскації належного на праві власності майна;

- копії фіктивного медичного висновку 23/770 від 16.03.2020 року та фіктивної довідки №879 про отримання (неотримання) допомоги на ОСОБА_7 від 06.09.2022 року зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя