Єдиний державний реєстр судових рішень
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 травня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/5902/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Виконувача обов`язків керівника Чернівецької окружної прокуратури, поданого в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України, Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації (Чернівецької обласної військової адміністрації), до Органу з питань охорони культурної спадщини на території Мамаївської сільської територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
1.1. Виконувач обов`язків керівника Чернівецької окружної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до суд в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України (далі - позивач-1), Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації (Чернівецької обласної військової адміністрації) (далі - позивач-2) з позовом до Органу з питань охорони культурної спадщини на території Мамаївської сільської територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність органу з питань охорони культурної спадщини на території Мамаївської сільської територіальної громади Чернівецької області (ЄДРПОУ: 04417588, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 156, с. Мамаївці, 59343), яка полягає у невчиненні дій, спрямованих на замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історичного населеного пункту смт. Лужани;
- зобов`язати орган з питань охорони культурної спадщини на території Мамаївської сільської територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області вжити заходів щодо замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історичного населеного пункту смт. Лужани.
1.2. Ухвалою суду від 31.08.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
1.3. Ухвалою суду від 09.04.2024 року внесено виправлення у текст ухвали суду від 31.08.2023 року в адміністративній справі № 600/5902/23-а шляхом доповнення вступної та резолютивної частини ухвали суду найменуванням органів, уповноважених здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, а саме Міністерство культури та інформаційної політики України, Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації (Чернівецької обласної військової адміністрації), які набувають статусу позивача.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2.1. Як повідомлено позивачем, органом з питань охорони культурної спадщини на території Мамаївської сільської територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області всупереч вимог пам`яткоохоронного законодавства не вжито заходів щодо замовлення та розроблення історико-архітектурного опорного плану смт. Лужани.
ІІІ АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція Прокурора
3.1. Відповідно до змісту позову, Прокурор обґрунтовуючи позов, зазначає, що відповідно до інформації Міністерства культури та інформаційної політики України від 14.06.2023 року за №06/35/5384 встановлено, що листом від 29.09.2020 року за №11828/6.111 Лужанську селищну раду Чернівецької області звернуто увагу на необхідності виконання вимог чинного пам`яткоохоронного законодавства та обов`язковості розроблення історико-архітектурного опорного плану.
3.2. Однак, станом на сьогоднішній день, проект історико-архітектурного опорного плану смт. Лужани або науково-проектна документація з визначення меж і режимів використання історичного ареалу на розгляд центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини не подані.
3.3. Водночас, управління культури Чернівецької обласної державної (військової) адміністрації у листі за №01-29/932 від 19.07.2023 року зазначено, що Чернівецька ОВА 11.04.2023 року скерувала листи на територіальні громади щодо здійснення невідкладного комплексу заходів з розроблення та затвердження історико-архітектурних опорних планів в історичних населених місцях Чернівецької області, в тому числі, і на адресу Мамаївської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області.
3.4. Проте, протягом останніх декількох місяців, інформація від Мамаївської сільської ради про вжиті ними заходи із розроблення історико-архітектурного опорного плану смт. Лужани, до Управління не надходила.
3.5. В свою чергу, Мамаївська сільська рада у своєму листі за №756 від 10.07.2023 року зазначила, що в бюджеті сільської ради на 2023 рік не передбачено видатки на виконання робіт з виготовлення містобудівної документації, а саме комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генеральних планів та історико-архітектурного опорного плану смт. Лужани не передбачені, проте у план соціального-економічного розвитку включено.
3.6. Наголошує, що з урахуванням внесених законодавчих змін з 01.01.2019 року за умови відсутності історико-архітектурного опорного плану будь-яке нове будівництво, реконструкція та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) в історичних населених місцях, у тому числі у тих, в яких визначені історичні ареали, є неможливим.
3.7. Відсутність основного виду містобудівної документації на місцевому рівні, яка відповідала б вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної документації», зокрема історико-архітектурного плану не сприяє збереженню традиційного характеру середовища історичного населеного місця смт. Лужани.
3.8. Отже, у складі генерального плану смт. Лужани мають визначатись відповідні режими регулювання забудови та розроблятись історико-архітектурний опорний план.
3.9. З огляду на викладене, а також на те, що порушення, допущене відповідачем, є триваючим, на теперішній час відповідач зобов`язаний вжити заходів щодо замовлення та розроблення історико-архітектурного опорного плану смт. Лужани у складі генерального плану населеного пункту, у відповідності до вимог чинного законодавства України.
3.10. У свою чергу, у зв`язку із бездіяльністю органу місцевого самоврядування існує загроза самовільної, хаотичної або неконтрольованої забудови історичних центрів на території громади, руйнування пам`яток історії та культури, знищення історичної спадщини громади.
3.11. Таким чином позивач стверджує, що вищезазначене є виключним випадком для захисту Чернівецькою окружною прокуратурою інтересів держави в судовому порядку.
Позиція Відповідача
3.12. До суду від Мамаївської сільської ради надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.
3.13. Так зазначає, що відповідач, листом від 03.08.2023 року № 843 проінформував позивача, що Генеральний план смт.Лужани розроблено в 1993 році, який потребує перегляду для забезпечення відповідності генплану актуальним потребам та потенціалу населеного пункту, а також створення комфортного життєвого середовища.
3.14. На сьогодні містобудівну документацію необхідно привести у відповідність із вимогами законодавства в частині формату зберігання та оброблення даних та перенести з паперових носіїв у векторну цифрову форму. Генеральні плани населених пунктів громади розроблені у паперовому форматі і їх неможливо перенести у векторну цифрову систему. Це вимагає розроблення нової містобудівної документації у форматі електронного документа. Першочергово, відповідно до статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», це - комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, що включає планувальні рішення щодо перспективного використання всієї території Мамаївської територіальної громади, а також генеральні плани населених пунктів громади та історико-архітектурний опорний план населеного пункту смт.Лужани, який внесений до Списку історичних населених місць України.
3.15. З цією метою Мамаївською сільською радою оновлено топографо-геодезичну основу для подальшого розроблення генерального плану смт. Лужани та історико-архітектурного опорного плану, який розробляється і затверджується у складі генерального плану населеного пункту.
3.16. Станом на 2021 рік вартість виконання робіт з розроблення містобудівної документації для Мамаївської територіальної громади становила біля 8,0 млн.грн. В 2021-2022 роках на розроблення комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад передбачалася субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам. В умовах воєнного стану даної субвенції немає. На теперішній час вартість розроблення містобудівної документації збільшилась в декілька разів.
3.17. Разом з цим, в план соціально-економічного розвитку Мамаївської територіальної громади включено виготовлення містобудівної документації історико-архітектурного опорного плану населеного пункту смт. Лужани, який внесений до Списку історичних населених місць України.
3.18. Тобто твердження позивача, що відповідач не вживав зовсім заходів, щодо розроблення Плану не відповідає дійсності.
3.19. Поряд з цим, позивач вказує на недотримання відповідачем вимог Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою КМУ від 13.03.2002 р. № 318 із внесеними змінами та доповненнями, яким визначено, що у разі не затвердження інсторико-архітектурного опорного плану населеного місця, що внесене до Списку історичних населених місць України до 01.01.2019 р. після зазначеної дати будь яке нове будівництво, реконструкція та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) в історичних населених місцях у тому числі у тих, в яких визначені історичні ареали, є неможливим. При цьому, не наводить жодного факту в тому числі документально підтвердженого нового будівництва, реконструкції чи капітального ремонту (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) в смт. Лужани.
3.20. Крім цього, межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково- проектною окументацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.
3.21. Відповідно до відомостей із сайту Міністерства культури та інформаційної політики України наказ про затвердження меж і режимів використання історичних ареалів смт. Лужани відсутній, а тому вимога про необхідність розроблення історико-архітектурного опорного плану, на думку відповідача, не базується на законних підставах.
3.22. Також представник відповідача зазначає, що стосовно представництва позивачем інтересів держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України та управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації (Чернівецької обласної військової адміністрації) то відповідач вважає, що позивач не має процесуальної правоздатності пред`являти позов. Таку ж думку і твердження колегія суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду виклала в своїй постанові від 20 червня 2023р. по справі за № 580/7276/21 адміністративне провадження № К/990/36990/22.
ІV. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
4.1. Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що 09.06.2023 року Чернівецька окружна прокуратура звернулась до Міністерства культури та інформаційної політики України із листом №52/4-833ВИХ-23, згідно змісту якого просила надати інформацію про вжиті заходи з метою визнання бездіяльності виконавчого комітету Мамаївської сільської ради, яка полягає у не вчиненні дій, спрямованих на замовлення розроблення історико-архітектурного плану історичного місця смт. Лужани, протиправною та зобов`язання вжити заходів щодо замовлення розроблення зазначеного плану. Окрім цього, просила повідомити чи пред`явлено Міністерством відповідний позов до суду або чи наявний намір щодо здійснення представництва інтересів держави із даного приводу.
4.2. Листом від 14.06.2023 року за №06/35/5384 Міністерство культури та інформаційної політики України повідомило Чернівецьку окружну прокуратуру про те, що МКІП зверталося до голови Лужанської селищної ради Кіцманського району Чернівецької області Катрюк В. Н. листом від 29.09.2020 року № 11828/6.11.1 (копія листа додана), в якому наголошувало на необхідності виконання вимог чинного пам`яткоохоронного законодавства та обов`язковості розроблення ІАОП. На жаль, відповідь на означений лист дотепер не надходила, проект історико-архітектурного опорного плану смт. Лужани або науково-проектна документація з визначення меж і режимів використання історичного ареалу на розгляд центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини, наразі не подана. При цьому листи подібного змісту неодноразово направлялися до органів місцевого самоврядування та місцевих органів охорони культурної спадщини і у попередні роки. Зважаючи на викладене, МКІП не заперечує щодо представництва прокурором інтересів держави в даному питанні.
4.3. Також, у відповідь на звернення Чернівецької окружної прокуратури (від 04.07.2023 року №52/4-944ВИХ-23) Управлінням культури Чернівецької обласної державної (військової) адміністрації у листі №01-29/932 від 19.07.2023 року зазначено, що Чернівецька ОВА 11.04.2023 року направила лист від 11 квітня 2023 року № 01.43/50-687 на територіальні громади області, в тому числі, і на адресу Мамаївської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, щодо здійснення невідкладного комплексу заходів з розроблення та затвердження історико-архітектурних опорних планів в історичних населених місцях Чернівецької області. Проте, протягом останніх декількох місяців, інформація від Мамаївської сільської ради про вжиті ними заходи із розроблення історико-архітектурного опорного плану смт. Лужани, до Управління не надходила. При цьому наголошено, що Управління не зверталося до суду із відповідними позовами про зобов`язання органу місцевого самоврядування розробити та затвердити історико-архітектурний опорний план смт. Лужани.
4.4. Судом також встановлено, що Чернівецька окружна прокуратура звернулась до Мамаївської сільської ради з листом від 04.07.2023 року №52/4-945ВИХ-23, в якому, керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», просила надати інформацію про конкретні вжиті заходи сільською радою та строки виконання запланованих заходів щодо розроблення історико-архітектурного опорного плану історичного населеного місця смт. Лужани.
4.5. У відповідь на звернення Чернівецької окружної прокуратури Мамаївська сільська рада у своєму листі №756 від 10.07.2023 року зазначила, що Генеральний план смт.Лужани розроблено в 1993 році, який потребує перегляду для забезпечення відповідності генплану актуальним потребам та потенціалу населеного пункту, а також створення комфортного життєвого середовища. На сьогодні містобудівну документацію необхідно привести у відповідність із вимогами законодавства в частині формату зберігання та оброблення даних та перенести з паперових носіїв у векторну цифрову форму. Генеральні плани населених пунктів громади розроблені у паперовому форматі і їх неможливо перенести у векторну цифрову систему. Це вимагає розроблення нової містобудівної документації у форматі електронного документа. Першочергово, відповідно до статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», це - комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, що включає планувальні рішення щодо перспективного використання всієї території Мамаївської територіальної громади, а також генеральні плани населених пунктів громади та історико-архітектурний опорний план населеного пункту смт.Лужани, який внесений до Списку історичних населених місць України. З цією метою Мамаївською сільською радою оновлено топографо-геодезичну основу для подальшого розроблення генерального плану смт. Лужани та історико-архітектурного опорного плану, який розробляється і затверджується у складі генерального плану населеного пункту. При цьому зазначено, що в бюджеті сільської ради на 2023 рік не передбачено видатки на виконання робіт з виготовлення містобудівної документації, а саме комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генеральних планів та історико-архітектурного опорного плану смт. Лужани не передбачені, проте у план соціального-економічного розвитку включено.
V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ПОЗИЦІЯ СУДУ
Щодо права звернення Прокурора з позовом до суду
5.1. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
5.2. У даній справі позов пред`явлено Виконувачем обов`язків керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави, а тому, суд перевірить наявність підстав для звернення Прокурора з позовом та надасть їм відповідну оцінку.
5.3. Так, згідно частини 3 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
5.4. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (частина 4 статті 53 КАС України).
5.5. Разом з тим, частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
5.6. Аналіз частин 3 та 4 статті 53 КАС України у взаємозв`язку з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в судах загальної юрисдикції стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.
5.7. Так, згідно позиції Прокурора право звернення з даним позовом до суду обґрунтовано тим, що відповідно до пунктів 1, 4, 5, 6 та 7 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 318 від 13.03.2002 року (далі - Порядок № 318), історичні ареали визначаються тільки в населених місцях, що занесені до Списку історичних населених місць України, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Відповідальними за визначення меж і режимів використання історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини. Межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць. Історико-архітектурні опорні плани розробляються на основі комплексних досліджень усієї території історичного населеного місця та його найближчого оточення.
5.8. Водночас, згідно наданих Прокурором доказів судом встановлено, що 09.06.2023 року Чернівецька окружна прокуратура звернулась до Міністерства культури та інформаційної політики України із листом №52/4-833ВИХ-23, згідно змісту якого просила надати інформацію про вжиті заходи з метою визнання бездіяльності виконавчого комітету Мамаївської сільської ради, яка полягає у не вчиненні дій, спрямованих на замовлення розроблення історико-архітектурного плану історичного місця смт. Лужани, протиправною та зобов`язання вжити заходів щодо замовлення розроблення зазначеного плану. Окрім цього, просила повідомити чи пред`явлено Міністерством відповідний позов до суду або чи наявний намір щодо здійснення представництва інтересів держави із даного приводу.
5.9. Листом від 14.06.2023 року за №06/35/5384 Міністерство культури та інформаційної політики України повідомило Чернівецьку окружну прокуратуру про те, що МКІП зверталося до голови Лужанської селищної ради Кіцманського району Чернівецької області Катрюк В. Н. листом від 29.09.2020 року № 11828/6.11.1 (копія листа додана), в якому наголошувало на необхідності виконання вимог чинного пам`яткоохоронного законодавства та обов`язковості розроблення ІАОП. Відповідь на означений лист дотепер не надходила, проект історико-архітектурного опорного плану смт. Лужани або науково-проектна документація з визначення меж і режимів використання історичного ареалу на розгляд центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини, наразі не подана. При цьому листи подібного змісту неодноразово направлялися до органів місцевого самоврядування та місцевих органів охорони культурної спадщини і у попередні роки. Зважаючи на викладене, МКІП не заперечує щодо представництва прокурором інтересів держави в даному питанні.
5.10. Таким чином, на думку суду, зазначене вказує про те, що Міністерство культури та інформаційної політики України та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини, як органи відповідальні за визначення меж і режимів використання історичних ареалів, не вживалися заходи щодо звернення з позовною заявою до суду про визнання протиправною бездіяльності органу з питань охорони культурної спадщини на території Мамаївської сільської територіальної громади Чернівецької області (ЄДРПОУ: 04417588, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 156, с. Мамаївці, 59343), яка полягає у невчиненні дій, спрямованих на замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історичного населеного пункту смт. Лужани.
5.11. При цьому, вказаний орган не заперечує проти представництва прокуратурою інтересів держави в її особі шляхом подання позовної заяви до органу з питань охорони культурної спадщини на території Мамаївської сільської територіальної громади Чернівецької області з наведених питань, що належить до повноважень Міністерства культури та інформаційної політики України та уповноважених ним органів охорони культурної спадщини.
5.12. Згідно частини 5 статті 53 КАС України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
5.13. Разом з цим, згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
5.14. Так, у поданому до суду позові Виконувачем обов`язків керівника Чернівецької окружної прокуратури доведено необхідність захисту інтересів держави саме прокурором з наданням належних доказів, які підтверджують встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
5.15. Враховуючи зазначене, суд вважає, що звернення Виконувача обов`язків керівника Чернівецької окружної прокуратури з даним позовом є обґрунтованим та таким що відповідає меті представництва інтересів держави в суді.
Щодо суті спору
5.16. Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон №1805-ІІІ).
5.17. Згідно з статтею 1 Закону №1805-ІІІ охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.
5.18. Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №1805-ІІІ державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.
До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
5.19. Статтею 6 Закону №1805-ІІІ визначені повноваження інших органів охорони культурної спадщини. Так, згідно частини другої указаної статті до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, серед іншого, належить забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини; надання висновків щодо відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках місцевого значення, історико-культурних заповідних територіях та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитися на стані об`єктів культурної спадщини; підготовка пропозицій та проектів розпоряджень щодо проведення робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування об`єктів культурної спадщини, відповідного використання пам`яток та подання їх на розгляд відповідному органу виконавчої влади; ) виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини.
5.20. Відповідно до частини 4 статті 32 Закону №1805-ІІІ з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.
Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, затверджується Кабінетом Міністрів України.
У кожному історичному населеному місці визначається один або більше історичний ареал. Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
5.21. Згідно частини 4 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) для населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, у межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини та зони їх охорони.
5.22. Склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації.
Відомості про зазначені в історико-архітектурному опорному плані: об`єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам`ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території вносяться до Державного земельного кадастру в порядку, встановленому відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" як обмеження у використанні земель у сфері забудови (частина 5 статті 17 Закону №3038-VI).
5.23. Відповідно до частини 7 статті 17 Закону №3038-VI виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, які організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.
5.24. Підпунктом 6 пункту «а» частини 1 статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад серед власних (самоврядних) повноважень передбачені, у тому числі, підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації.
5.25. Окрім цього, серед делегованих повноважень згідно з підпунктом 5 пункту «б» вказаної статті Закону №280/97-ВР визначені повноваження виконавчого органу сільської, селищної, міської ради щодо організації охорони, реставрації та використання пам`яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників.
5.26. Відповідно до підпункту 7 пункту «а» частини 1 статті 32 Закону №280/97-ВР серед власних (самоврядних) повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради також передбачені повноваження щодо створення умов для розвитку культури, сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості, національно-культурних традицій населення, художніх промислів і ремесел.
5.27. Підпунктом 10 пункту «б» вказаної статті Закону №280/97-ВР передбачено, що до делегованих повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради у сфері освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, віднесено забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.
5.28. Згідно пунктів 1, 4, 5, 6, 7 «Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №318 (далі - Порядок №318) історичні ареали визначаються тільки в населених місцях, що занесені до Списку історичних населених місць України, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Відповідальними за визначення меж і режимів використання історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини. Межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць. Історико-архітектурні опорні плани розробляються на основі комплексних досліджень усієї території історичного населеного місця та його найближчого оточення.
Збереження традиційного характеру середовища історичних ареалів, охорона і раціональне використання розташованих в їх межах нерухомих об`єктів культурної спадщини, збереження її містоформуючої ролі є пріоритетним напрямом містобудівної діяльності в межах історичних ареалів.
5.29. З метою реалізації вказаних законодавчих вимог, постановою Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2021 року №926 затверджено Порядок розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації (далі - Порядок №926).
5.30. Згідно пункту 1 Порядку №926 даний нормативно-правовий акт визначає склад, зміст, механізм розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні: комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, а також склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту.
5.31. Згідно підпункту 12 пункту 2 Порядку №926 історико-архітектурний опорний план - науково-проектна документація, яка розробляється і затверджується у складі генерального плану населеного пункту, внесеного до Списку історичних населених місць України, згідно із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», містить відомості про об`єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам`ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території.
5.32. Відповідно до підпункту 4 пункту 43 Порядку №926 під час розроблення генеральних планів населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, здійснюється розроблення історико-архітектурного опорного плану відповідно до завдання, цього Порядку, державних будівельних норм та інших норм законодавства.
Зазначені в історико-архітектурному опорному плані відомості є підставою для встановлення обмежень у використанні земель та враховуються під час розроблення планувальних рішень.
5.33. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року внесено зміни до пунктів 8, 9 Порядку №318 та визначено, що проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичних ареалів населених місць розробляється з урахуванням вимог затвердженого в установленому законом порядку історико-архітектурного опорного плану.
У разі незатвердження історико-архітектурного опорного плану населеного місця, що внесене до Списку історичних населених місць України, проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичного ареалу розробляється з урахуванням вимог історико-містобудівного обґрунтування, порядок розроблення якого визначається наказом Мінкультури та Мінрегіону. При цьому, установлено, що вимоги, зазначені в поточному абзаці застосовуються до 01 січня 2019 року.
5.34. Таким чином, з урахуванням внесених законодавчих змін, з 01 січня 2019 року за умови відсутності історико-архітектурного опорного плану будь-яке нове будівництво, реконструкція та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) в історичних населених місцях, у тому числі в тих, в яких визначені історичні ареали, є неможливим.
5.35. Відповідно до пункту 35 Порядку № 926 виконавчий орган сільської, селищної і міської ради, Київська та Севастопольська міські держадміністрації є замовником розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій) (далі - замовник), який організовує розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради, незалежно від визначених відповідно до закону джерел фінансування.
5.36. З метою забезпечення виконання функцій, пов`язаних з організацією замовлення, розроблення, оновлення, внесення змін, погодження та затвердження містобудівної документації, у складі уповноваженого органу містобудування та архітектури може утворюватися окремий структурний підрозділ.
5.37. З наведеного слідує, що з метою збереження об`єктів культурної спадщини, розташованих в смт. Лужани, уповноважений орган місцевого самоврядування повинен забезпечити розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану.
5.38. Як вбачається із матеріалів справи, Міністерство культури та інформаційної політики України зверталось до Голови Лужанської селищної ради із листом від 29.09.2020 року №11828/6.11.1, в якому наголошувало на необхідності вжиття невідкладних заходів щодо приведення у відповідність до вимог статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» генерального плану історичного населеного селища міського типу Лужани Чернівецької області та розробки і затвердження в установленому порядку ІАОП.
5.39. Проте, Лужанською селищною радою Чернівецького району Чернівецької області не вжито жодних заходів, спрямованих на розроблення історико-архітектурного опорного плану історичного населеного місця - селища міського типу Лужани.
5.40. Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернівецької області» від 12 червня 2020 р. № 729-р, територіальна громада смт. Лужани приєднана до Мамаївської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області.
5.41. Водночас, після приєднання територіальної громади смт. Лужани до Мамаївської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, органом з питань охорони культурної спадщини на території Мамаївської сільської територіальної громади Чернівецької області також не вжито жодних заходів, спрямованих на розроблення історико-архітектурного опорного плану історичного населеного місця - селища міського типу Лужани.
5.42. Вказаний факт, окрім поданих Прокурор до позову доказів, фактично підтверджується і відповідачем у відзиві, в якому останній повідомив про не вжиття заходів щодо розроблення історико-архітектурного опорного плану історичного населеного місця - селища міського типу Лужани у зв`язку з недостатнім забезпеченням асигнуваннями на розроблення і затвердження історико-архітектурного опорного плану смт. Лужани.
5.43. Таким чином, оскільки органом з питань охорони культурної спадщини на території Мамаївської сільської територіальної громади Чернівецької області не вжито жодних заходів, спрямованих на розроблення історико-архітектурного опорного плану історичного населеного місця - селища міського типу Лужани, то існує загроза самовільної, хаотичної або неконтрольованої забудови історичних центрів на території громади, руйнування пам`яток історії та культури, знищення історичної спадщини громади.
5.40. У зв`язку із наведеним, а також враховуючи чинне нормативне урегулювання, яке зобов`язує уповноважений орган місцевого самоврядування провести відповідну роботу по розробці історико-архітектурного опорного плану історичного населеного місця - селища міського типу Лужани, слідує, що відповідач зобов`язаний вжити заходів щодо замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історичного населеного пункту смт. Лужани.
VI. ВИСНОВКИ СУДУ
6.1. Аналізуючи матеріали адміністративної справи у своїй сукупності, суд вважає, що уповноважений орган місцевого самоврядування, яким є орган з питань охорони культурної спадщини на території Мамаївської сільської територіальної громади Чернівецької області, проявив протиправну бездіяльність щодо не вжиття заходів щодо замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історичного населеного пункту смт. Лужани, а тому цей позов підлягає задоволенню у повному обсязі, у спосіб обраний Прокурором.
VII. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
7.1. Статтею 139 КАС України вирішено питання розподілу судових витрат.
7.2. Оскільки Прокурор та позивачі у цій справі в розумінні КАС України є суб`єктами владних повноважень, суд, дослідивши матеріали справи, не стягує та не присуджує на їх користь судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов Виконувача обов`язків керівника Чернівецької окружної прокуратури, поданого в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України, Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації (Чернівецької обласної військової адміністрації), до Органу з питань охорони культурної спадщини на території Мамаївської сільської територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність органу з питань охорони культурної спадщини на території Мамаївської сільської територіальної громади Чернівецької області (ЄДРПОУ: 04417588, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 156, с. Мамаївці, 59343), яка полягає у невчиненні дій, спрямованих на замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історичного населеного пункту смт. Лужани.
3. Зобов`язати орган з питань охорони культурної спадщини на території Мамаївської сільської територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області вжити заходів щодо замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історичного населеного пункту смт. Лужани.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Повне найменування учасників процесу:
Прокурор - Виконувач обов`язків керівника Чернівецької окружної прокуратури (м. Чернівці, вул. 28 Червня, буд. 69, код ЄДРПОУ 02910120).
Позивач-1 - Міністерства культури та інформаційної політики України (м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 19, код ЄДРПОУ 43220275).
Позивач-2 - Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації (Чернівецької обласної військової адміністрації) (м. Чернівці, вул. Грушевського, буд. 1, код ЄДРПОУ 37240220).
Відповідач - Мамаївська сільська рада об`єднаної територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області (Чернівецька обл., Чернівецький р-н., с. Мамаївці, вул. Шевченка, буд. 156, код ЄДРПОУ 04417518).
Суддя О.В. Анісімов
Судове рішення № 118764705, Чернівецький окружний адміністративний суд було прийнято 01.05.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 600/5902/23-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: