Рішення № 11876426, 20.10.2010, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа № 2-1082/10

РІШЕННЯ

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2010 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Колоса Ю.А., за участю секретаря Кирда Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Шишаки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах», третя особа публічне акціонерне товарство КБ «Приватбанк» про стягнення на користь вигодонабувача страхового відшкодування за договором та пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір страхування наземного транспорту №PLKPLK00000093 (надалі Договір страхування), за умовами якого, позивач зобов'язався своєчасно сплатити страховий платіж і виконати інші умови, передбачені договором страхування, а відповідач зобовязався при настанні страхового випадку відшкодувати завданий збиток в межах страхової суми в порядку і на умовах, передбачених договором страхування.

Обєктом страхування є майнові інтереси, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем марки WOLKSWAGEN, модель Caddy, державний номерний знак НОМЕР_1.

Відповідно до пункту 3.1 Договору страхування вигодонабувачем за даним договором є ПАТ «КБ «Приватбанк».

Згідно з п.5.2 договору страхування даний Договір укладений на виконання договору застави, укладеного між Приватбанком та Страхувальником 02.04.2008 року за №PLKPAE00000093 з метою виконання зобовязань за кредитним договором.

30 грудня 2009 року стався страховий випадок дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль позивача.

Відповідно до умов договору страхування позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування. При цьому 05 січня 2010 року відповідачу були надані всі необхідні документи.

Недивлячись на це, відповідач не виплатив страхового відшкодування, чим порушив умови договору страхування та норми ст.526 ЦК України.

Тривалий час відповідач не виконував свої зобовязання за договором страхування, після чого позивачу був надісланий лист російською мовою, в якому відповідач повідомив, що у виплаті страхового відшкодування відмовлено: «на основании п.15.1.4, 15.2, 16.2 и прав, предусмотренных передбачених п.13.3.7 Договора страхования, в связи с непредставлением Страхователем копии протокола медицинского освидетельствования (несвоевременное прохождение медицинского освидетельствования не может служить основанием для выплаты страхового возмещения)».

Вважаючи дії відповідача неправомірними та такими, що порушують його права як споживача страхових послуг, 17 березня 2010 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача і, посилаючись на норми ст.ст.526, 992 ЦК України, ст.ст.15, 21 Закону України «Про захист прав споживачів» просив стягнути на його користь з відповідача суму страхового відшкодування за договором страхування засобів наземного транспорту №PLKPLK00000093 від 02.04.2008 року в розмірі 10000 гривень, моральну шкоду в сумі 5000 гривень, пеню у розмірі 8100 гривень.

Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 17 червня 2010 року по цивільній справі №2-191/10 у задоволенні позову було відмовлено.

У зазначеному судовому рішенні суд дійшов висновку, що відмова страховика у виплаті страхового відшкодування була безпідставною, оскільки позивач надав протокол медичного огляду для встановлення стану спяніння та надав інші докази, що свідчать про те, що на момент ДТП позивач перебував у тверезому стані.

Відмова у задоволенні позову була зумовлена тим, що позивач просив стягнути суму страхового відшкодування на свою користь у той час, коли вигодонабувачем за договором страхування був ПАТ «КБ «Приватбанк».

Зазначене рішення не було оскаржено сторонами і набрало законної сили.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У звязку з цим, посилаючись на порушення відповідачем ч.2 ст.991 ЦК України, пунктів 13.1, 15.2, 16.6, 16.2 Договору страхування, п.8.1.4 Правил страхування, позивач звернувся в суд з позовом до відповідача і просив стягнути з ЗАТ «СК «Інгосстрах» на користь вигодонабувача ПАТ «КБ «Приватбанк» суму страхового відшкодування за договором страхування засобів наземного транспорту №PLKPLK00000093 від 02.04.2008 року у сумі 11620 гривень, пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування у сумі 202 гривні та судові витрати по справі.

У судовому засіданні позивач підтримав позов.

Представник відповідача та представник третьої особи у судове засідання не зявились, про місце і час розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за їх відсутності не подавали, тому суд, на підставі ст.169 ЦПК України розглядає справу за відсутності представника відповідача та представника третьої особи, вирішує справу на підставі доказів, які є в матеріалах справи та постановляє заочне рішення.

У письмовій заяві, надісланій до суду, представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача на тій підставі, що існує рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 17.06.2010 року по справі №2-191/10, що набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 02 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір страхування наземного транспорту №PLKPLK00000093 (надалі Договір страхування), за умовами якого, позивач зобов'язався своєчасно сплатити страховий платіж і виконати інші умови, передбачені договором страхування, а відповідач зобовязався при настанні страхового випадку відшкодувати завданий збиток в межах страхової суми в порядку і на умовах, передбачених договором страхування.

Факт укладення договору та його умови сторони не оскаржують.

Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 17 червня 2010 року по цивільній справі №2-191/10, яке набрало законної сили 29 червня 2010 року, встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини:

02.04.2008 року за заявою позивача між ним та відповідачем було укладено договір №PLKPAE00000093 страхування наземного транспорту, за умовами якого страховик - ЗАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» зобовязався у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування Страхувальнику або Вигодонабувачеві, а страхувальник - ОСОБА_1 зобовязався своєчасно сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови правил страхування.

Згідно з п.3.1 Договору страхування вигодонабувачем за даним договором є ПАТ «КБ «Приватбанк».

Обєктом страхування за договором є автомобіль VOLKSWAGEN Caddy 2002 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_1.

Договір страхування укладено на виконання договору застави, укладеного між Приватбанком та Страхувальником 02.04.2008 року за №PLKPAE00000093 з метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №PLKPAE00000093.

Відповідач та третя особа визнали факт настання страхового випадку 30.12.2009 року.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Підстави відмови у страхових виплатах або страховому відшкодуванні визначені у статті 26 Закону України «Про страхування».

Зокрема, підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:

1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;

4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) інші випадки, передбачені законом.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Аналогічні норми містяться і у статті 991 ЦК України.

Пунктом 16.2 Договору страхування №PLKPAE00000093 від 02.04.2008 року укладеного між позивачем та відповідачем, крім підстав, зазначених у ст.26 Закону України «Про страхування», передбачені такі підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування:

-якщо страховий випадок стався до набрання чинності цим Договором або після припинення дій цього Договору та у разі ненадання страхувальником довідки та (або) непідтвердження факту страхового випадку відповідними компетентними органами чи ненадання копії протоколу медичного огляду про встановлення факту спяніння чи вживання психоактивної речовини, а також у разі невиконання страхувальником умов зберігання транспортного засобу.

Згідно з пунктом 15.1.4 договору страхування №PLKPAE00000093 від 02.04.2008 року страхувальник зобовзаний у разі ДТП, згідно наказу Міністерства юстиції України №114/38/15-3-18 від 24.02.95 року, пройти медичний огляд для встановлення факту спяніння та вживання психоактивної речовини і одержати в медичному закладі копію протоколу медичного огляду встановленої форми.

Аналізуючи вищезазначені нормативні акти суд дійшов висновку, що підстави для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування передбачені ст.26 Закону України «Про страхування» мають на меті запобігти зловживанню страхувальниками своїми правами.

Як пояснив у судовому засіданні позивач, оскільки працівниками міліції йому не видавалось направлення на медичний огляд, такий огляд він пройшов з власної ініціативи тільки 31.12.2009 року.

Всі документи, які необхідні для проведення страхового відшкодування, позивач надав страховику через Шишацьке відділення Приватбанку 05.01.2010 року.

З наданої позивачем копії листа ЗАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» від 19.02.2010 року позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування на підставі п.п.15.1.4, 15.2, 16.2 і п.13.3.7 Договору страхування, у звязку з неподанням страхувальником копії протоколу медичного огляду (несвоєчасне проходження медичного огляду не може бути підставою для виплати страхового відшкодування).

Відповідно п.3.3 Інструкції про порядок направлення громадян для огляду на стан спяніння в заклади охорони здоровя та проведення огляду з використанням технічних засобів, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України та Міністерства юстиції України №114/38/15-3-18 від 24.02.95 року, особи, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоровя, повинні бути доставлені до місця проведення огляду не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його проведення.

Підставами для проведення медичного огляду на стан спяніння відповідно до п.1.1.1 Інструкції є ознаки знаходження особи у стані алкогольного спяніння.

Як пояснили у судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які, як працівники ВДАІ, проводили виїзд на місце дорожньо-транспортної пригоди, направлення на медичний огляд для встановлення стану спяніння громадянину ОСОБА_1 не видавалось, оскільки жодних ознак, що давали б підстави вважати, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного спяніння не було.

З висновку №15 від 31.12.2009 року щодо результатів медичного огляду з метою встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, вбачається, що на момент огляду ОСОБА_1 був тверезий.

У судовому засіданні досліджена довідка, видана лікарем наркологом Шишацької ЦРЛ Костєвою Л.П. 01.03.2010 року, про те, що оскільки в результаті медичного огляду, проведеного 31.12.2009 року ОСОБА_1 був визнаний тверезим, можна твердити, що на протязі попередньої доби ОСОБА_1 алкогольні напої не вживав, а отже, на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у тверезому стані.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відмова страховика у виплаті страхового відшкодування позивачу була безпідставною, оскільки позивач надав протоколо медичного огляду для встановлення стану спяніння та надав інші докази, що свідчать про те, що в момент ДТП він перебував у тверезому стані.

Факти, встановлені зазначеним вище судовим рішенням, не були оспорені сторонами.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, факти, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо яких встановлено ці обставини.

З урахуванням норм ч.3 ст.61 ЦПК України, зважаючи на преюдиційність рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 17 червня 2010 року по цивільній справі №2-191/10, суд визнає доведеним факт настання страхового випадку 30.12.2009 року та факт неправомірності відмови відповідача у виплаті страхового відшкодування за договором страхування №PLKPAE00000093 від 02.04.2008 року.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про відмову у задоволенні позову з тих підстав, що існує рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 17.06.2010 року по справі №2-191/10, що набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, оскільки предмет та підстави позову у цивільних справах №2-191/10 та №2-1082/10 є різними. В одній справі предметом позову є зобовязання відповідача провести виплату страхового відшкодування на користь позивача, в іншій справі - зобовязання відповідача провести виплату страхового відшкодування на користь вигодонабувача.

Іншими є і підстави позову. В одній справі позивач обгрунтовував свої вимоги нормами ст.526, 992 ЦК України, п.5 ст.15, ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», а в іншому нормами ст.ст.3, 8, 55, 124, 129 Конституції України, ст.ст.15, 16, 526, 992 ЦК України, без посилання на Закон України «Про захист прав споживачів».

При визначенні суми страхового відшкодування та пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування суд приймає до уваги розрахунки, наведені позивачем у позовній заяві, оскільки відповідачем не було виконано вимоги ст.15.2 Договору страхування, відповідно до якого Страховик в особі страхового агента повинен за власний рахунок провести незалежну експертизу пошкоджень, а будь-яких доказів, які б спростовували правильність розрахунків позивача, відповідачем не надано.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 202 гривні за несвоєчасну виплату страхового відшкодування підлягають задоволенню, оскільки відповідно до розділу 15 Договору страхування страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування шляхом сплати пені у розмірі 0,01% від належної до сплати суми за кожний день прострочення.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ст.88 ЦПК України.

На підставі ст.ст.3, 14, 15, 16, 526, 979, 982, 985, 988, 989, 990 ЦК України, ст.ст.25, 26 Закону України «Про страхування», договору страхування наземного транспорту №PLKPAE00000093 від 02.04.2008 року, Правил добровільного страхування наземного транспорту, затверджених генеральним директором ЗАТ СК «Інгосстрах» 10 липня 2006 року, керуючись ст.ст.10, 11, 60, ч.3 ст.61, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах», третя особа публічне акціонерне товариство «КБ»Приватбанк» про стягнення страхового відшкодування за договором та пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах», код ЄДРПОУ 33248430, розрахунковий рахунок №26507050000686 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, юридична адреса 49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги,32:

- на користь публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк», юридичною адресою якого є: 49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 331401, на розрахунковий рахунок №10023800186402 на погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №PLKPAE00000093 від 02.04.2008 року страхове відшкодування за договором страхування наземного транспорту №PLKPAE00000093 від 02.04.2008 року у сумі 11620 (одинадцять тисяч шістсот двадцять) гривень та пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування в сумі 202 (двісті дві) гривні, а всього стягнути 11822 (одинадцять тисяч вісімсот двадцять дві) гривні;

-на користь ОСОБА_1 - 171 (сто сімдесят одну) гривню 22 копійки на відшкодування судових витрат.

Рішення може бути переглянуто Шишацьким районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача, поданою в десятиденний строк з дня отримання копії заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили, після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: підпис

З оригіналом згідно.

Суддя Шишацького районного суду Колос Ю.А.