Рішення № 118764175, 01.05.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 травня 2024 року Справа № 520/4525/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сагайдак В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- Визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо не нарахування та не виплати додаткової грошової винагороди ОСОБА_1 в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в період з 05.05.2023 року по день звільнення з військової служби 12.11.2023 року, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань за 2023 рік.

- Зобов`язати Відповідача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року перерахувати та виплатити додаткову грошову винагороду ОСОБА_1 в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в період з 05.05.2023 року по день звільнення з військової служби 12.11.2023 року, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі.

Відповідач надав до суду відзив, з позовними вимогами не погоджується, просить відмовити в задоволені позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.

Позивач до 12.11.2023 року перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 на посаді командира інженерно-саперного взводу. Наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 12.11.2023 року № 123-РС звільнений з військової служби у відставку на підставі підпункту "б" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.

При цьому 19.04.2023 року в результаті виконання бойового завдання із захисту Батьківщини отримав MIT, акубаротравму. 27.04.2023 року після скарг на кашель з мокротинням, підвищену температуру та задиху виконана СКТ ОГК №867713 та в мене виявлені зміни у лівій легені, після чого 11.05.2023 року я був госпіталізований та пролікований з приводу лівобічної пневмонії. 06.06.2023 року рішенням ЦЛКК мені встановлений діагноз ВДТБ, 08.06.2023 року рішенням ЦЛКК мені встановлений діагноз Пре-ШЛС-ТБ верхньої частки лівої легені (інфільтративний) Дестр-, МБТ+, М-, МГ+, Ріф+, rTM4+(HEtQ), К+, фТМЧІ+(ЬїхМїх), ГістО, (ВДТБ), Надалі проходив тривале лікування та обстеження, перебував на стаціонарному лікуванні в Харківському обласному протитуберкульозному диспансері № і 3 01.06.2023 року по 09.10.2023 року та надалі перебуваю на лікуванні в Харківському обласному протитуберкульозному диспансері № 1.

Відповідно до свідоцтва про хворобу № 1937 від 02.10.2023 року встановлений діагноз Дестр-, МБТ+, М-, МГ+, Ріф+, rTM4+(HEtQ), К+, фТМЧІ+(ЬїхМ1х), ГістО, (ВДТБ) та встановлено, що ЗАХВОРЮВАННЯ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНО ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ. На підставі статті 2 а графи II Розкладу хвороб визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Під час подання рапорту командиру військової частини НОМЕР_2 про звільнення, Позивач просив здійснити повний розрахунок відповідно до норм чинного законодавства.

Надалі Позивачем отриманий витяг з наказу командира НОМЕР_2 від 22.11.2023 року № 323 про виключення його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та всіх видів забезпечення, а також про виплату надбавки за особливості проходження військової служби у розмірі 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, та щомісячну премію у розмірі 480% посадового окладу за період з 01 по 22 листопада 2023 року, грошову компенсацію за 10 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за 2022 рік, грошову компенсацію за 27 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за 2023 рік.

Після чого Позивачем направлено заяву командиру військової частини НОМЕР_2 з вимогою виплатити за час лікування з травня 2023 року по день звільнення з військової служби 12.11.2023 року додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн. щомісячно, так як перебував у статусі військовослужбовця та мав право на отримання такої додаткової винагороди навіть за час перебування на стаціонарному лікуванні захворювання, отриманого під час захисту Батьківщини.

Військова частина НОМЕР_2 надала відповідь, що Позивач не має права на таку виплату, посилаючись на Постанову КМУ від 28.02.2023 року № 168 Про деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З приводу спірних відносин суд зазначає наступне.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ст.1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей №2011-XII, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 2 ст.1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ передбачено, що у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з ч.4 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168 (Постанова №168), встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Абзацом 4 п.1 Постанови №168 (в редакції до 19.07.2022 року) встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Відповідно до абзацу 4 п.1 Постанови №168 (в редакції після 19.07.2022 року) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

На думку суду, аналіз наведених норм Постанови №168 дає підстави для висновку про встановлення лише двох умов, необхідних для виплати 30000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини та факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за які виплачується 30000 гривень.

Слід взяти до уваги, що Постанову №168 (в редакції від 19.07.2022 року) доповнено пунктом 2-1 такого змісту:

Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.

Матеріалами справи підтверджується, відповідно до Свідоцтва про хворобу №1937 від 02.10.2023, затвердженого 12 Регіональною військово-лікарською комісією, позивача визнано непридатним до військової служби.

Аналіз матеріалів справи дає підстави для висновку, що позивач після отримання тяжкого поранення перебував на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров`я у період з 05.05.2023 року по день звільнення з військової служби 12.11.2023.

Пунктом 1 Постанови КМУ від 28.02.2023 року № 168 в редакції від 21.01.2023 року передбачає умови отримання додаткової винагороди у розмірі 30000 грн, а саме: 1) період дії воєнного стану; 2) особа є військовослужбовцем ЗСУ. Суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що ці дві умови в даній справі виконані, так як на момент перебування на лікуванні ОСОБА_1 перебував у статусі військовослужбовця ЗСУ та на момент перебування його на лікуванні в Україні введений воєнний стан та діяв увесь період перебування Позивача на лікуванні.

Таким чином, вимоги Позивача про виплату йому додаткової грошової винагороди у розмірі 30000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в період з 05.05.2023 року по день звільнення з військової служби 12.11.2023 року є обґрунтованими та Позивач мав право на отримання цих коштів.

Щодо нарахування та виплати позивачеві грошової допомоги на оздоровлення та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань суд зазначає наступне.

Проте, згідно наданої відповідачем відомості №192 від 16.12.2022р. зазначено, що позивачем отримано грошову допомогу на оздоровлення за спірний період.

Таким чином суд відмовляє в задоволені позову в цій частині.

Щодо виплати матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2023, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 9 розділу 24 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260, виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Враховуючи, що ОСОБА_1 під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 із рапортом про виплату зазначеної допомоги не звертався, то підстави для видання наказу та виплату вказаної допомоги відсутні.

Таким чином суд і в цій частині залишає позовні вимоги без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 код НОМЕР_5 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо не нарахування та не виплати додаткової грошової винагороди ОСОБА_1 в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в період з 05.05.2023 року по день звільнення з військової служби 12.11.2023 року.

Зобов`язати Відповідача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року перерахувати та виплатити додаткову грошову винагороду ОСОБА_1 в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в період з 05.05.2023 року по день звільнення з військової служби 12.11.2023 року.

В задоволені решти вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сагайдак В.В.