Рішення № 118763495, 01.05.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/3928/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо невиконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 20.08.2010 року по справі №2-6734/10 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого Законом про Державний бюджет України станом на 1.01 календарного року у відповідності до Закону України «Про соціальний статус дітей війни», Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», враховуючи рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 20.08.2010 року по справі №2-6734/10 та провести відповідні виплати з 1.01.2014 року з урахуванням виплачених сум.

В обгрунтування позовної заяви позивач вказує на протиправну бездіяльність відповідача в частині нарахування та виплаті підвищенням пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого Законом про Державний бюджет України станом на 1.01 календарного року у відповідності до Закону України «Про соціальний статус дітей війни», Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач у відзиві проти задоволення позову заперечував.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за вислугу років, а також є дитиною війни, що учасниками справи не заперечується.

Згідно протоколів про перерахунки пенсії, позивачу, як дитині війни встановлена доплата в розмірі 66,43 грн.

У свою чергу, рішенням Октябрського районного суду м.Полтаві від 20.08.2010 по справі № 2-6734/10 позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району м.Полтави задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Октябрського району м.Полтави щодо ненарахування підвищення до пенсії ОСОБА_1 у відповідності до статті 6 Закону України "Про соціальний статус дітей війни", у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленому статтею 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за період з 22.05.2008 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 31.12.2009. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України Октябрського району м.Полтави здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за період з 22.05.2008 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 31.12.2009.

05.03.2024 позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Полтавській області із заявою в якій просив виконати рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 20.08.2010 по справі № 2-6734/10 та провести перерахунок додатку до пенсії станом на 01.01.2024, починаючи з 13.02.2019.

Листом від 18.03.2024 № 6220-5157/М-02/8-1600/24 Головне управління ПФУ в Полтавській області повідомило ОСОБА_1 , що на виконання постанови Октябрського районного суду Полтавської області № 2- 6734/10 від 20.08.2010 проведено перерахунок підвищення дітям війни на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за період з 22.05.2008 по 31.12.2009. За вказаний період нарахована та виплачена доплата з урахуванням виплачених сум. Після прийняття Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень та постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440 Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, питання виплати коштів по судовому рішенню знаходиться поза прямою компетенцією органів Пенсійного фонду. Рішенням Конституційного суду України від 26.12.2011 року визнано не конституційними положення стосовно фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України виплат, передбачених статтею 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни. Згідно з Конституцією України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами. Такими законами є закони України про Державний бюджет України на кожний рік, Бюджетний кодекс України. В даний час органи Пенсійного фонду України забезпечують виплату підвищення до пенсії дітям війни в межах видатків, затверджених Верховною Радою України, та в розмірах визначених Кабінетом Міністрів України, що на даний час становить 66,43 грн.

Вважаючи, що розмір відповідної надбавки мав становити 30% мінімальної пенсії за віком, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи суд виходить з наступного.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-ІV від 18.11.2004 /набрав чинності 01.01.2006, далі - Закон №2195-ІV/, дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Відповідно до статті 6 Закону №2195-ІV /у редакції, чинній на час набрання вказаним Законом чинності/ дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Положеннями підпункту 2 пункту 34 Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII від 28.12.2014 у Законі України "Про соціальний захист дітей війни" у частині першій статті 6 слова "у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни" замінено словами "у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28.12.2011 №1381 (зі змінами, внесеними згідно із постановою Кабінету Міністрів України №112 від 25.03.2014) установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", провадиться у розмірі 66,43 гривні.

Отже, виплата позивачу підвищення до пенсії як дитині війни у спірному періоді проводилась у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28.12.2011 №1381 (зі змінами, внесеними згідно із постановою Кабінету Міністрів України №112 від 25.03.2014).

Суд враховує, що положення статті 6 Закону №2195-ІV у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII від 28.12.2014 у спірний період були чинними, неконституційними не визнавались. Проте, згідно з пунктом 3 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики.

Рішеннями Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року у справі №20-рп/2011 та від 25.01.2012 у справі №3-рп/2012 підтверджена конституційність повноважень Кабінету Міністрів України щодо реалізації політики у сфері соціального захисту, в тому числі регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави.

Відтак, відповідач, виплачуючи позивачу підвищення до пенсії як дитині війни у порядку та розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28.12.2011 №1381 (зі змінами, внесеними згідно із постановою Кабінету Міністрів України №112 від 25.03.2014), діяв правомірно та у межах наданих йому повноважень.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13.02.2018 у справі №308/12874/16-а (реєстраційний номер в ЄДРСР 72288078).

Оскільки законодавцем визначено, що саме Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями визначати порядок та розмір виплат дітям війни, суд дійшов висновку, що відповідач, здійснюючи у спірний період нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії як дитині війни у визначеному Кабінетом Міністрів Україні розмірі, діяв на підставі, у межах повноважень та згідно з чинним законодавством України, а тому не порушив права та законні інтереси позивача.

Стосовно вимог позивача визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо невиконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 20.08.2010 року по справі №2-6734/10 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У свою чергу статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено порядок перевірки виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Отже, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Удовіченко