Рішення № 118763424, 30.04.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/17920/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного України в Полтавській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2018-2020), що передують року звернення за призначенням пенсії, з 30.06.2021;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити з 30.06.2021 ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2018, 2019 та 2020 роки та провести відповідні виплати.

Позовні вимоги позивач мотивує наявністю у неї права на призначення пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2018, 2019 та 2020 роки), оскільки за призначенням пенсії за віком, визначеної Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", остання 30.06.2021 звернулася вперше.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/17920/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

10.01.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позов не визнав та просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність (а.с. 19-22). Свою позицію мотивував тим, що гр. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області з 09.06.2011. В період з 09.06.2011 по 30.06.2021 отримувала пенсію за вислугу років, призначену як працівнику освіти. З 30.06.2021 отримує пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" згідно з поданою заявою про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Вказана заява опрацьовувалась за принципом екстериторіальності спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та прийнято рішення про перерахунок пенсії №916100153200 від 02.07.2021. 14.07.2023 позивач звернулася до Головного управління із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону №1058. Вказана заяви опрацьовувалась за принципом екстериторіальності спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та прийнято рішення про перерахунок пенсії №916100153200 від 18.07.2023. Діючий на сьогодні механізм нарахування пенсій за Законом №1058 передбачає, що розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально в залежності від набутого ним страхового стажу та отримуваного заробітку, з якого сплачувалися страхові внески. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VІІІ внесено зміни до Закону №1058, згідно з якими з 01.10.2017 для раніше призначених пенсій застосовується середня заробітна плата (доход) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки. Будь-якої іншої методики розрахунку заробітку чинним законодавством не передбачено. У спірному випадку, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №916100153200 від 02.07.2021 позивача з 30.06.2021, згідно поданої заяви, переведено на інший вид пенсії (з пенсії за вислугу років на пенсію за віком). Обчислення розміру пенсії за віком згідно Закону №1058 проведено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016, 2017 та 2018 роки, та проіндексований на коефіцієнти підвищення * 1,17*1,11*1,11. Вказаний показник з 1 березня 2021 становить 5426,60 грн (3764,40*1,17*1,11*1,11). Підстав для застосування показника середньої заробітної плати за 2018-2020 роки при переведенні позивача у 2021 на пенсію за віком немає, оскільки це суперечить статті 45 Закону. З 14.07.2023 рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №916100153200 від 18.07.2023 здійснено перерахунок пенсії позивача з урахуванням відпрацьованого стажу роботи. Внаслідок проведеного перерахунку з 01.07.2023 страховий стаж, після отримання даних персоніфікованого обліку про сплату страхових внесків за квітень-червень 2023, склав 44 роки 5 місяців 14 днів (зараховано по 30.06.2023). Коефіцієнт страхового стажу - 0,44417. Заробітну плату враховано за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.06.2023, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 1,40793. За таких умов розмір пенсії з 01.07.2023 становить 4781,17 грн, де: - 4630,81 грн - розмір пенсії за віком (7405,03 грн х 1,40793 х 0,44417); - 150,36 грн - доплата за 14 років понаднормового стажу, визначена як працюючому пенсіонеру (1074 грн х 14%). Відтак, правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати за 2018-2020 роки для обчислення розміру пенсії позивачки відсутні.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху у зв`язку з тим, що позовна заява подана позивачем з пропуском строку звернення до адміністративного суду та до неї не додано заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску. Позивачеві вказано усунути недоліки позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

16.04.2024 до суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду з цим позовом про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, яка вмотивована тим, що позивач не обізнана з особливостями пенсійного законодавства та як наслідок, не могла знати, що її права порушуються пенсійним органом і розмір її пенсії не відповідає вимогам законодавства.

Ухвалою суду від 30.04.2024 продовжено розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії з урахуванням заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 30.04.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в частині позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов`язання управління призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2018, 2019 та 2020 роки та провести відповідні виплати, за період з 30.06.2021 по 29.05.2023, залишено без розгляду.

Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Cправи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 до 06.06.2011 працювала на посадах вчителя російської мови та літератури (з 16.08.1982 по 31.08.1986) та заступника директора по навчально-виховній роботі (з 01.09.1986 по 08.06.2011) Човно-Федорівської середньої школи Зіньківського району Полтавської області (а.с. 8).

09.06.2011 позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за вислугу років (а.с. 25).

Пенсія за вислугу років ОСОБА_1 призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" як працівнику освіти з 09.06.2011, що підтверджується копією протоколу від 16.06.2011 №4595 (а.с. 24).

За даними трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 позивача з 01.09.2011 призначено на посаду заступника директора по навчально-виховній роботі Човно-Федорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів /наказ по відділу освіти Зіньківської районної державної адміністрації від 18.08.2011 №116/, а з 01.09.2023 - на посаду вчителя зарубіжної літератури /наказ від 21.08.2023 №40/ (а.с. 8 зі звороту - 9).

Як наслідок, повернення позивача з 01.09.2011 на роботу, яка давала право на отримання пенсії за вислугу років, слугувало підставою для припинення виплати останній такої пенсії на час роботи на вказаній посаді. З 01.09.2011 ОСОБА_1 продовжувала працювати та отримувати заробітну плату, що визнається учасниками справи.

Між тим, у зв`язку із досягненням 60 років позивач 30.06.2021 звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення їй пенсії за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 28-29).

Органом Пенсійного фонду призначено позивачу з 30.06.2021 пенсію за віком згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" /а.с. 30/.

08.11.2023 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою від 03.11.2023 , в якій просила призначити пенсію за віком на загальних підставах, із застосуванням показника середньої заробітної плати за три роки 2018 - 2021 , здійснити перерахунок пенсії за віком, врахувавши весь стаж роботи та сплачені страхові внески /а.с. 6/.

За наслідками розгляду вказаної заяви листом ГУПФУ в Полтавській області від 16.11.2023 №25816-25809/Ф-02/8-1600/23 позивача повідомлено, що первинно їй призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 09.06.2011. З 30.06.2021, згідно поданої заяви, ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком згідно Закону №1058. Обчислення розміру пенсії за віком згідно Закону №1058 проведено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016, 2017 та 2018 роки, та проіндексований на коефіцієнти підвищення * 1,17*1,11*1,11. Вказаний показник з 1 березня 2021 становить 5426,60 грн (3764,40*1,17*1,11*1,11). Підстав для застосування показника середньої заробітної плати за 2018-2020 роки при переведенні ОСОБА_1 у 2021 на пенсію за віком немає, оскільки це суперечить статті 45 Закону. З 14.07.2023 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням відпрацьованого стажу роботи. Внаслідок проведеного перерахунку з 01.07.2023 страховий стаж ОСОБА_1 , після отримання даних персоніфікованого обліку про сплату страхових внесків за квітень-червень 2023, склав 44 роки 5 місяців 14 днів (зараховано по 30.06.2023). Коефіцієнт страхового стажу - 0,44417. Заробітну плату враховано за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.06.2023, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 1,40793. За таких умов розмір пенсії з 01.07.2023 становить 4781,17 грн, де: - 4630,81 грн - розмір пенсії за віком (7405,03 грн х 1,40793 х 0,44417); - 150,36 грн - доплата за 14 років понаднормового стажу, визначена як працюючому пенсіонеру (1074 грн х 14%).

Позивач, вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного України в Полтавській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2018-2020), що передують року звернення за призначенням пенсії, з 30.06.2021, звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Основного Закону України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV) (у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за вислугу років) відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Разом з цим, статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (надалі - Закон №1788-ХІІ) (у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за вислугу років) було передбачено призначення трудових пенсій: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мали працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

У свою чергу, за змістом частини першої статті 26 Закону №1058-IV (у редакції, чинній на момент переведення позивача на пенсію за віком) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з абзацом другим частини третьої статті 45 Закону №1058-IV при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд зазначає, що Законом №1058-IV у редакції, чинній станом на 09.06.2011 (дату призначення позивачу пенсії за вислугу років), не було передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років.

Аналіз положень частини третьої статті 45 Закону №1058-IV свідчить про те, що зазначеною нормою регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника), на інший. Показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі заяви від 09.06.2011 позивачу з цієї дати призначено пенсію за вислугу років відповідно до норм Закону №1788-ХІІ як працівнику освіти.

За призначенням пенсії відповідно до норм Закону №1058-IV ОСОБА_1 вперше звернулася 30.06.2021.

З урахуванням наведеного, при обчисленні пенсії за віком з 30.06.2021 пенсійний орган мав урахувати показник середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом України у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№21-6331а15), який дійшов висновку про те, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.

Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №876/5312/17, а також Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постановах від 13.02.2019 у справі №265/7301/16-а, від 09.12.2019 у справі №265/5293/17, від 02.03.2020 у справі №№175/4084/16-а(2-а/175/86/16).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що при обчисленні позивачу пенсії за віком з 30.06.2021 на підставі норм Закону №1058-IV пенсійний орган мав врахувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням саме цього виду пенсії, тобто, за 2018-2020 роки.

З огляду на викладене, а також враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду із позовними вимогами в частині вимог за період 30.06.2021 по 29.05.2023, суд доходить висновку про необхідність визнання протиправними дій ГУПФУ в Полтавській області щодо відмови в обчисленні ОСОБА_1 з 30.05.2023 пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2018, 2019 та 2020 роки), а також зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області з 30.05.2023 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком у розмірі, визначеному Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2018, 2019 та 2020 роки).

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Таким чином, при задоволенні позову позивача суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн.

Керуючись статтями 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови в обчисленні ОСОБА_1 з 30.05.2023 пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2018, 2019 та 2020 роки).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з 30.05.2023 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком у розмірі, визначеному Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2018, 2019 та 2020 роки), з урахуванням вже виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.В. Довгопол