Рішення № 118762351, 29.04.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2024 року м. Київ №320/47616/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративної справи

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368)провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки в розмірі 12 236,71 гривень.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020, 2021 роки в розмірі 12 236,71 гривень з дня наступного за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 27.05.2023 року.

ІІ. виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що з 2012 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві. Зазначає, що у 2023 подала заяву про перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020-2021 роки, а не з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки. Разом з тим, за результатами розгляду її заяви, відповідачем прийнято протиправне рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії. Позивач вважає, що застосування показника середньої заробітної плати (доходу) за бажанням пенсіонера враховується той який був, як під час призначення, так і під час попереднього перерахунку пенсії. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, за результатом вивчення змісту якого судом установлено, що відповідач позов не визнав, у задоволенні позовних вимог просив відмовити. Зазначив також, що твердження позивача на наявність підстав для проведення перерахунку пенсії не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та є безпідставними. Зазначив, що відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (із внесеними змінами та доповненнями) пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.

ІІІ. Заяв (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

14.02.2024 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву.

Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно частини 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 2 статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 з 2012 року перебуває на обліку у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та призначена пенсія відповідно до Закону Україну «Про пенсійне забезпечення».

29.05.2023 році позивачка звернулася до Пенсійного фонду України про призначення пенсії згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV. Органами пенсійного фонду переведено та нараховано пенсію та застосовано показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за з 2014-2016 роки.

05.07.2023 позивачка звернулась до Головного управління ПФУ в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки.

28.07.2023 Головне управління ПФУ в м. Києві відмовило їй у перерахунку пенсії, оскільки позивачку переведено з пенсію за вислугу років на пенсію за віком, розмір пенсійної виплати розраховано відповідно до чинного законодавства та відсутні.

Не погодившись із розрахунком розміру пенсії на підставі показника середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016 роки, позивачка звернулась до суду.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Відповідно до абз. 2 п. 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1058 пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Згідно з ч.2 ст.42 Закону №1058 для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону №1058 у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Згідно із п.3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління ПФУ від 18.05.2018 року №10-1, перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії:

1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;

2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.

Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Судом встановлено, що позивачці призначено пенсію за віком у 2012 році «Про пенсійне забезпечення». Після перерахунку її розмір встановлено із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.

29.05.2023 році позивачка звернулася до Пенсійного фонду України про призначення пенсії згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

Так позивачка вважає, що у даному випадку у зв`язку з поданням її заяви у 2023 році має місце призначення нової пенсії - за віком, замість пенсії за вислугу років, яка виплачувалась на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не є переходом з одного виду пенсії на інший вид, а є призначенням пенсії вперше, що і зумовлює висновки позивачки про необхідність застосування показників середньої заробітної плати за 2019, 2020, 2021 роки.

У зв`язку з цим, суд звертає увагу на наступне.

Перш за все, слід зазначити, що відповідно до положень статті Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначаються такі види державних пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

У свою чергу, згідно із положеннями ст.9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Слід додати, що виходячи з аналізу положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» в рамках цього Закону також призначалися пенсії за віком, що має місце і з первинним призначенням пенсії позивачці.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про пенсійне забезпечення" звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Відповідно до ч.1 ст.80 Закону України "Про пенсійне забезпечення" заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до зазначених у статті 81 цього Закону органів за місцем проживання заявника.

У той же час, відповідно до ст. 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії призначаються з дня звернення за пенсією.

Переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання відповідної заяви з усіма необхідними документами.

Відповідно до ч.3 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

З наведеного вбачається, що процедура призначення пенсії пов`язується з первинним зверненням за призначенням пенсії, тобто вперше за одним з видів трудових пенсій (пенсійних виплат), у т.ч. пенсії за віком.

У свою чергу, переведення з одного типу пенсійних виплат на інший, у т.ч. переведення в межах одного виду пенсії - за віком, що має місце у даному випадку, не змінює сутності такої процедури, як такої, що може бути ініційована після первинного (вперше) призначення одного з видів пенсії та по суті є продовженням виплати зміненої за кваліфікаційними ознаками пенсії на підставі, зокрема, матеріалів пенсійної справи, яка формується у період первинного призначення пенсії.

Тобто, визначення «призначення пенсії» та «переведення» з одного виду пенсії на інший" не є співставними та є різними правовими категоріями за підставами виникнення та наслідками реалізації.

Визначення терміну «переведення» не може застосовуватись у значенні «первинного призначення» пенсії.

Відтак, звернення позивачки фактично є заявою про переведення з одного типу пенсійних виплат на інший, про переведення в межах одного виду пенсії - за віком, а відтак судом не вбачається порушень з боку відповідача у зв`язку з продовженням виплати позивачці зміненої за кваліфікаційними ознаками пенсії з урахуванням середнього заробітку застосованого відповідачем.

Ураховуючи зазначене на переконання суда, висновки позивачки щодо зворотного, з огляду на прямі та недвозначні норми згаданих вище Законів, є помилковими.

Що стосується посилання позивача на положення ч.2 ст. 40 Закону № 1058, слід знову зазначити про помилковість такого посилання, оскільки вказана норма стосується випадків первинного призначення пенсії, а не переведення з одного типу пенсійних виплат на інший.

При цьому, як вбачається з абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону № 1058, при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Поряд з цим судом з матеріалів справи встановлено, що після переведення на інший вид пенсії позивачка звернулась до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020, 2021 роки.

Нормами ст.42 Закону №1058 передбачено, що перерахунок пенсії проводиться із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

До того ж, Законом №1058 пенсіонерам з метою збільшення розміру пенсій передбачено проведення індексації. Для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Враховуючи викладене, показник середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсії, а не при її перерахунку.

Суд вважає, що за правилами положень абз. 2 ч. 4 ст. 42 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV при перерахунку пенсії за періоди страхового стажу застосовується показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення або попереднього перерахунку пенсії.

Відповідно до пункту 4-3 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058, пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Отже, суд зазначає, що показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії визначається під час первинного призначення пенсії.

Верховний Суд у справах №21-343а12, №235/2884/14-а та №311/1809/16-а дійшов висновку, що пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.

Вираховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачу правомірно відмовлено у проведенні перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019, 2020, 2021 роки.

Також суд зазначає, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

VІ. Судові витрати.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Жук Р.В.