Рішення № 118762285, 29.04.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2024 року № 320/9533/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Щавінського В.Р., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області, в якому просить суд (з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог):

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного Фонду України в м. Києві та Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області про відмову у зарахування періодів до стажу роботи та перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 04.01.2023;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, окрім стажу 25 років 7 місяців 18 днів, наступні періоди: половину строку навчання за денною формою навчання з 01.08.1984 року по 30.06.1989 року (2 роки 5 місяців 15 днів); період проходження строкової військової служби з 28.04.1980 року по 27.04.1983 року (З роки); період роботи позивача стажистом Шевченківського районного народного суду м. Києва з 01.08.1989 року по 22.04.1991 року (у який входить період виконання позивачем обов`язків судді Шевченківського районного суду м. Києва з 28.05.1990 року по 01.10.1990 року) 1 рік 8 місяців 22 дні;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 74 % суми суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно до довідки Апеляційного суду м. Києва 42/0403/20 від 12.03.2020, виходячи із загального стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає право на обчислення розміру довічного грошового утримання судді у відставці: 32 роки, 9 місяців, 25 дні, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 01.08.2023.

Позов мотивовано протиправною відмовою відповідача у зарахуванні періодів навчання за денною формою навчання, проходження строкової військової служби та роботи позивача стажистом Шевченківського районного народного суду м. Києва, та у перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі оновленої довідки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.05.2023 прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог ОСОБА_1 від 12.04.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду в Житомирській області.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що оскільки на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.12.2021 у справі №640/31770/20 позивачу проведено перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді, то підстави для проведення будь-якого іншого перерахунку відсутні.

Позивачем подано відповідь на відзив, у якому останній повністю заперечує доводи, викладені відповідачем.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує довічне грошове утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно відомостей із трудової книжки серії НОМЕР_2 , позивач у спірні періоди:

із 28.04.1980 по 27.04.1983 проходив строкову військову службу у ВМФ;

із 01.08.1984 по 30.06.1989 навчався у Київському державному університеті;

із 01.08.1989 по 22.04.1991 працював стажистом Шевченківського районного народного суду м. Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.12.2021 у справі №640/31770/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2022, визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі Апеляційного суду м. Києва 42/0403/20 від 12.03.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до довідки Апеляційного суду м. Києва 42/0403/20 від 12.03.2020, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

Після перерахунку пенсії на підставі зазначеного рішення позивачу не зараховано до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового отримання судді у відставці половини строку навчання за денною формою навчання у Київському державному університеті, строкову військову службу у ВМФ, стажування у Шевченківському районному народному суді м. Києва, внаслідок чого позивач звернувся із відповідною заявою до пенсійного органу про включення до стажу зазначених періодів.

Рішенням від 13.01.2023 №о/р 930020888553 пенсійний орган відмовив позивачу у врахуванні спірних періодів до стажу з огляду на відсутність на це законних підстав.

Вважаючи протиправною відмову відповідача, позивач звернувся із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Згідно із статтею 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Статус судді у відставці регулюється нормами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі Закон №1402-VIII).

Щомісячне довічне грошове утримання, як зазначено у частині третій статті 142 Закону №1402-VIII, виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Таким чином, для того аби визначити розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці необхідним є з`ясування його стажу роботи.

Згідно із статті 137 Закону №1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;

члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Абзацом 4 пункту 34 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Обмежень щодо дії цього пункту в часі Законом не встановлено.

Таким чином, при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді.

До набрання чинності Законом №1402-VIII дані правовідносини регулювались Законом України «Про статус суддів» від 15.12.1992 №2862-ХІІ (далі Закон №2862-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 43 Закону №2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень.

Згідно із абзацом 2 частини четвертої статті 43 Закону №2862-ХІІ до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Згідно із статтею 1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального заходу суддів» від 10.07.1995 №584/95 (далі Указ Президента України №584/95) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Відповідно до пункту 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання судді» від 03.09.2005 №865 до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів, на юридичних факультетах вищих навчальних закладах та календарний період проходження строкової військової служби.

Отже, враховуючи зміст положень абзацу 4 пункту 34 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402-VIII, стаж роботи судді, призначеного на посаду до набрання чинності цим Законом, має визначатися відповідно до законодавства, що діяло на день його призначення.

Верховний Суд у постановах від 19.06.2018 у справі №243/4458/17, від 13.11.2019 у справі №521/2593/17, від 05.12.2019 у справі №592/2737/17, від 13.02.2020 у справі №592/5433/17, від 24.03.2020 у справі №559/512/17, від 29.04.2020 у справі №426/12415/16-а та від 15.11.2021 у справі №580/6051/20 дійшов висновку, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453, було передбачено право судді на зарахування до стажу, яке дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарного періоду проходження строкової військової служби. Невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та періоду проходження строкової військової служби і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.

Як встановлено судом, страховий стаж позивача роботи суддею становить 25 років 11 місяців 22 дні.

При цьому, пенсійний орган не зарахував позивачу до стажу роботи судді, що дає право на одержання довічного грошового утримання судді у відставці половини строку навчання за денною формою навчання у Київському державному університеті у період із 01.08.1984 по 30.06.1989 (2 роки 5 місяців 15 днів), строкову військову службу у ВМФ у період із 28.04.1980 по 27.04.1983 (3 роки) та стажування у Шевченківському районному народному суді м. Києва у період із 01.08.1989 по 22.04.1991 (1 рік 8 місяців 22 дні).

Факт навчання та проходження зазначеної служби підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_2 , дипломом серії НОМЕР_3 та військовим квитком серії НОМЕР_4 .

Оскільки стаж роботи позивача на посаді судді на час відставки становив більше 10 років, то до стажу роботи, який дає право на одержання довічного грошового утримання, підлягає зарахуванню також календарний період проходження строкової військової служби та половина строку навчання на денній формі, а також стажування у Шевченківському районному народному суді м. Києва.

Відмова відповідача у зарахуванні позивачу до стажу роботи судді, який дає право на одержання довічного грошового утримання, вищевказаних періодів не відповідає вимогам чинного законодавства, яке регулює питання визначення стажу роботи судді, який дає право на одержання довічного грошового утримання судді, тому є протиправною.

Вказане зумовлює висновок суду про обґрунтованість позовної вимоги про зобов`язання з 01.08.2023 здійснити перерахунок та виплатити довічне грошове утримання судді у відставці, включивши в стаж роботи половину строку навчання за денною формою навчання у Київському державному університеті у період із 01.08.1984 по 30.06.1989 (2 роки 5 місяців 15 днів), строкову військову службу у ВМФ у період із 28.04.1980 по 27.04.1983 (3 роки) та стажування у Шевченківському районному народному суді м. Києва у період із 01.08.1989 по 22.04.1991 (1 рік 8 місяців 22 дні), з урахуванням виплачених сум.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 74 % суми суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно до довідки Апеляційного суду м. Києва 42/0403/20 від 12.03.2020, виходячи із загального стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає право на обчислення розміру довічного грошового утримання судді у відставці: 32 роки, 9 місяців, 25 дні, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 01.08.2023, суд зазначає відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанцій від 02.02.2023 №32528798800006259431, №32528798800006259521, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2949,63 грн. Відтак, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 1967,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного Фонду України в м. Києві про відмову у зарахування періодів до стажу роботи та перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 04.01.2023.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, окрім стажу 25 років 7 місяців 18 днів, наступні періоди: половину строку навчання за денною формою навчання з 01.08.1984 року по 30.06.1989 року (2 роки 5 місяців 15 днів); період проходження строкової військової служби з 28.04.1980 року по 27.04.1983 року (3 роки); період роботи позивача стажистом Шевченківського районного народного суду м. Києва з 01.08.1989 року по 22.04.1991 року (у який входить період виконання позивачем обов`язків судді Шевченківського районного суду м. Києва з 28.05.1990 року по 01.10.1990 року) 1 рік 8 місяців 22 дні, та здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020, з урахуванням вже виплачених сум

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві судовий збір у розмірі 1967 грн. 00 коп. (одна тисяча дев`ятсот шістдесят сім гривень).

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.