Рішення № 118762152, 25.03.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2024 року № 320/37117/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - Скромної І.М., представника відповідача - Бобошка О.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції м. Києва про визнання протиправними та скасування наказів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції м. Києва з вимогами:

- скасувати Наказ №293 від 21.08.2023 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» Департаменту патрульної поліції;

- скасувати Наказ №124 від 15.09.2023 «Про застосування дисциплінарного стягнення»;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції всі не виплачені премії та виплати передбачених постановою Кабінету Міністрів України №168 «Про питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року заробітку за весь період проведення службового розслідування та після винесення догани з усіма доплатами та надбавками;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції в місті Києві код ЄДРПОУ 40108646 на користь ОСОБА_1 , кошти в сумі 25000,00 грн сплачені за надання правової допомоги та судові витрати сплачені при зверненні до суду, судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуваний наказ в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани є незаконним та має бути скасований, позаяк позивачем не було допущено дисциплінарного проступку. Також позивач вказує на порушення процедури проведення службового розслідування, оскільки з наказом №293 від 21.08.2023 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» він ознайомлений не був та був позбавлений права на надання письмових пояснень з приводу обставин вчинення дисциплінарного проступку; застосування до нього двох дисциплінарних стягнення деприміювання та догану.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, а оскаржувані накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є законними, адже в ході службового розслідування було встановлено те, що позивач під час несення служби не користувався нагрудними відеореєстраторами.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримав заявлені позовні вимоги, представник відповідача заперечував проти їх задоволення.

Заслухавши у судовому засідання учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач перебував на службі в органах національної поліції, має спеціальне звання старший лейтенант поліції.

Заступником командира роти № 7 батальйону № 1 полку № 1 з (обслуговування правового берега) УПП у м. Києві ДПП капітаном поліції М. Черваком подано до начальника Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції рапорт від 22.07.2023 про призначення службової перевірки щодо старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1

Департаментом патрульної поліції м. Києва винесено наказ №293 від 21.08.2023 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії».

В ході проведення службового розслідування було з`ясовано, що відповідно до розстановки сил та засобів 21.07.2023 у нічну зміну з 20:00 21.07.2023 по 09:00 22.07.2023 на Столичному шосе (з?їзд на міст «Південний») у м. Києві, у складі спільного наряду «Рубін - 0108», на нічне чергування заступали інспектор взводу № 1 роти № 7 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та поліцейський взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 полку № 1 (3 обслуговування правого берега) УПП м. Києві ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 на службовому транспортному засобі «Toyota Prius», де старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , та старший лейтенант поліції ОСОБА_2 повинні здійснювати контроль пропускного режиму та перевірку транспортних засобів.

До відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Києві ДПП надійшов рапорт (вх. УПП у м. Києві ДПП 4556вн/41/11/18 2023 від 24.07.2023) заступника командира роти № 7 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП капітана поліції Миколи Червака та рапорт (вх. УПП у м. Києві ДПП № 4555BH/41/11/18-2023 від 24.07.2023) заступника командира роти № 1 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПІ у м. Києві ДПП капітана поліції Іллі Комарніцького, стосовно того, що під час вибіркової перевірки відеозаписів з портативних відеореєстраторів, які використовувались працівниками УПП у м. Києві ДПП під час несення служби на стаціонарному посту на Столичному шосе (з`їзд да міст «Південний») у м. Києві у нічну зміну 21.07.2023 присутній лише один відеозапис.

Опитаний під час службового розслідування заступник командира роти № 7 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП капітан поліції ОСОБА_3 пояснив, що перед заступанням на зміну на шикуванні роти, неодноразово наголошується на дотриманні норм чинного законодавства під час несення служби та на дотримання норм наказу МВС України № 1026 від 18.12.2018 та доручення начальника УПП у м. Києві ДПП № 08вн/41/11/2/01-2019 від 23.01.2019. Зазначив, що під час періодичної перевірки використання портативних відеореєстраторів нарядами під час несення служби, виявлено, що інспектор взводу № 1 роти № 7 батальйону № 61 полку № 1 (3 обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 21.07.2023 під час несення служби зробив лише один відеозапис, що наводить на сумнів відносно виконання своїх службових обов??язків та дотримання вимог посадової інструкції, про що був написаний рапорт на начальника УПП у м. Києві ДПП для реагування.

В ході службового розслідування встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 21.07.2023 у відділі зв?язку та телекомунікацій УПП у м. Києві ДПП отримав портативний відеореєстратор № 473818. Також під час перевірки встановлено, що за час несення служби у нічну зміну з 20:00 21.07.2023 по 09:00 22.07.2023 на Столичному шосе (з?їзд на міст «Південний» у м. Києві, де старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , та старший лейтенант поліції ОСОБА_2 повинні здійснювати контроль пропускного режиму та перевірку транспортних засобів, дійсно містяться по одному відеозапису відповідно тривалістю 5 хвилин, відеореєстратори яких автоматично були активовані відділом моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Києві ДПП, які здійснювали перевірку нарядів, що несуть службу на стаціонарних постах.

За результатами проведення службового розслідування начальником Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_4 винесено наказ № 124 від 15.09.2023 «Про застосування дисциплінарного стягнення до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 », яким застосовано, зокрема, до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у невиконанні пунктів 1, 2, 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», розділу Х доручення УПП у м. Києві № 308нн/41/11/2/01-2019 від 23.01.2019.

Вважаючи зазначені накази протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію»№580-VIII від 02.07.2015 (далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до частини першої статті 59 цього Закону служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Частиною першою статті 18 зазначеного Закону передбачено, що поліцейський зобов`язаний, зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII (далі - Статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Пункти 1, 2, 6, 11 частини третьої статті 1 Статуту зобов`язують поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.

За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина перша статті 11 Дисциплінарного статуту).

За змістом статті 12 Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Статтею 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Приписами статті 14 Статуту передбачено, що для своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків, проводиться службове розслідування.

Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Порядок №893 визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №893 встановлено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

З аналізу наведених норм Дисциплінарного статуту та Порядку проведення службових розслідувань слідує, що підставою для призначення службового розслідування є повідомлення поліцейських, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку.

З матеріалів справи вбачається, що службове розслідування призначено за рапортом заступника командира роти № 7 батальйону № 1 полку № 1 з (обслуговування правового берега) УПП у м. Києві ДПП капітаном поліції М. Червака.

Таким чином, службове розслідування щодо позивача було призначено з підстав визначених нормами Дисциплінарного статуту та Порядку №893, тому посилання останнього про безпідставність його призначення суд відхиляє.

Так, відповідно до п.1 та 2 ч. 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

Як видно, ці обов`язки є загальними та потребують конкретизації, шляхом вказівки на конкретні положення Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, які порушив позивач чи вказівки на конкретні посадові (функціональні) обов`язків, накази керівництва, які порушив чи не виконав позивач.

Тому застосування вказаних норм для юридичної кваліфікації дисциплінарного проступку не має самостійного значення.

Аналогічно і норми, що вказані у пунктах 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, згідно з якими, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки.

Інструкція №1026 регулює застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів.

Відповідно до абзацу сьомого пункту 3 розділу І Інструкції №1026 портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського.

Згідно з пункту 1 розділу ІІ Інструкції №1026 наказом керівника органу, підрозділу поліції призначається відповідальна особа з числа працівників органу, підрозділу поліції (далі - відповідальна особа), на яку покладається відповідальність за: 1) зберігання, видачу та приймання портативних відеореєстраторів; 2) зберігання, видачу та приймання карт пам`яті; 3) зміну дати та часу на портативних відеореєстраторах; 4) облік, зберігання та видачу інформації, отриманої з портативних відеореєстраторів; 5) належне ведення відповідної документації.

Пунктом 3 розділу ІІ Інструкції №1026 передбачено, що портативні відеореєстратори та карти пам`яті зберігаються в приміщеннях органів, підрозділів поліції та видаються поліцейському під підпис у журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації (далі - Журнал обліку) (додаток 1), який зберігається в органі, підрозділі поліції.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Інструкції № 1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Згідно з підпунктом 6 розділу ІІ Інструкції №1026 під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання. У разі пошкодження портативного відеореєстратора поліцейський негайно доповідає про це відповідальній особі та керівнику органу, підрозділу поліції. Після прибуття до місця постійної дислокації портативний відеореєстратор або карта пам`яті передається відповідальній особі.

Відповідальна особа забезпечує безперебійне заряджання портативного відеореєстратора впродовж 4 годин та експорт інформації під час під`єднання до док-станції в автоматичному режимі або в інший спосіб, визначений виробником такого відеореєстратора (пункт 8 розділу ІІ Інструкції №1026).

Підпунктом 2 пункту 1 розділу VII Інструкції №1026 установлено, що під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб.

Поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції (пункт 2 розділу VII Інструкції №1026).

Системний аналіз наведеного правового регулювання дає підстави стверджувати, що поліцейський перед початком виконання службових обов`язків зобов`язаний отримати у відповідальної особи органу поліції портативний відеореєстратор та з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції вести відеозйомку безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суду у постанові від 14.03.2024 у справі № 420/20611/21.

З матеріалів справи вбачається, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 21.07.2023 у відділі зв?язку та телекомунікацій УПП у м. Києві ДПП отримав портативний відеореєстратор № 473818, що також підтверджується копією відомості про отримання портативних відеореєстраторів наявною в матеріалах справи. Також під час перевірки встановлено, що за час несення служби у нічну зміну з 20:00 21.07.2023 по 09:00 22.07.2023 на Столичному шосе (з?їзд на міст «Південний» у м. Києві, де старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , та старший лейтенант поліції ОСОБА_2 повинні здійснювати контроль пропускного режиму та перевірку транспортних засобів, дійсно містяться по одному відеозапису відповідно тривалістю 5 хвилин, відеореєстратори яких автоматично були активовані відділом моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Києві ДПП, які здійснювали перевірку нарядів, що несуть службу на стаціонарних постах.

В ході судового розгляду справи, суд встановив, що під несення служби у нічну зміну з 20:00 21.07.2023 по 09:00 22.07.2023, позивач не виконав вимог пункту 5 розділу ІІ Інструкції №1026, а саме не ввімкнув портативний відеореєстратор з моменту початку виконання службових обов`язків.

Зазначене свідчить про ігнорування позивачем вимог підпункту 2 пункту 1 розділу VII Інструкції №1026 відповідно до якого поліцейським забороняються примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб під час виконання своїх повноважень.

Будь-яких об`єктивних поясненнь щодо зазначеної обставини позивач суду не надав.

Посилання позивача щодо застосування двох видів стягнень догана та деприміювання є безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджується застосування щодо ОСОБА_1 лише одного виду стягнення передбаченого частиною третьою статті 12 Дисциплінарного статуту.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що пунктом 5 статті 23 Дисциплінарного статуту передбачено, що у місяці виконання дисциплінарного стягнення поліцейського може бути позбавлено премії повністю або частково в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України.

Інші доводи позивача не спростовують факт вчинення ним дисциплінарного проступку.

Підсумовуючи суд зазначає, що висновки службового розслідування є такими, що підтверджують неналежне виконання позивачем службових обов`язків та є підставою для застосування дисциплінарного стягнення.

Суд враховує, що відповідно до частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту, якою визначено особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь не застосовується до поліцейських, які мають первинне спеціальне звання рядовий поліції.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь і вчинив новий дисциплінарний проступок, до нього знову може бути застосовано дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь.

Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.

У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

Водночас під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер та обставини дисциплінарного проступку, особу та ступінь вини правопорушника, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, яка була до призначення службового розслідування та його ставлення до своїх службових обов`язків як поліцейського.

Отже, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, ухвалюючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати вказані обставини.

Такий правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18та від 08.02.2024 у справі №160/11195/23.

Частиною третьою статті 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Доказів на підтвердження обставин, які б пом`якшували відповідальність позивача в матеріалах службового розслідування відсутні. В решті таких доказів позивач і не надав суду, клопотань про витребування таких не заявляв.

Наведене свідчить про те, що приймаючи спірний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, відповідач врахував характер та обставини вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки, особу порушника, ступінь вини, попередню поведінку поліцейського.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином з`ясував обставини, які мали значення для прийняття рішення, навів мотиви, з яких дійшов висновків про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку з посиланням на відповідні докази, та обґрунтував пропорційність застосованого виду стягнення і його співмірність вчиненому проступку. Оскаржений наказ відповідача є вмотивованим, містить конкретну визначену законом підставу притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Тому, наказ № 124 від 15.09.2023 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача у формі догани є правомірним.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 29 квітня 2024 р.