Рішення № 118760886, 01.05.2024, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/1188/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом (нова редакція) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі ГУ ПФУ в м. Києві, відповідач-2) про визнання протиправними дій щодо неврахування до стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, періоду роботи з 03.01.1986 по 24.10.1990 на посаді секретаря комітету комсомолу та інспектора відділу пропаганди та період з 22.03.1999 по 31.05.2000 в Державній податковій інспекції м. Луцька для переведення з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», скасувавши рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві №032350018148 від 07.11.2023; зобов`язання врахувати до стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, періоду роботи з 03.01.1986 по 24.10.1990 на посаді секретаря комітету комсомолу та інспектора відділу пропаганди та період з 22.03.1999 по 31.05.2000 в Державній податковій інспекції м. Луцька для переведення з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та здійснити переведення із пенсії за віком на пенсію за віком державного службовця з 01.11.2023, а також призначити та здійснити нарахування та виплату із 01.11.2023 пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-IV).

01.11.2023 позивач звернулася до територіального управління ПФУ за місцем проживання із заявою про переведення на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ (далі Закон №889-VІІІ), який набув чинності 01 травня 2016 року.

За принципом екстериторіальності її документи були направлені на розгляд до ГУ ПФУ в м. Києві, яким було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №032350018148 від 07.11.2023 у зв`язку з тим, що позивач на день набрання чинності Законом №889-VІІІ не займала посади державної служби та не набула 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

З таким діями відповідача-2 ОСОБА_1 не погоджується, вважає їх неправомірними та такими, що не відповідають діючому законодавству, порушують її конституційне право на пенсійне забезпечення, оскільки за наявності у особи права на пенсію за різними законами або на різні види пенсії в межах одного закону, законодавець не забороняє пенсіонеру після призначення пенсії, перейти з одного виду пенсії на інший, або звернутись до органу пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за іншим законом.

ОСОБА_1 наголошує, що пенсійним органом визначено стаж позивача на державній службі, що становить 15 років 07 місяців 01 день, проте до цього стажу не зараховано періоди з 03.01.1986 по 24.10.1990 на посаді секретаря комітету комсомолу та інспектора відділу пропаганди та з 22.03.1999 по 31.05.2000 в ДПІ м. Луцька.

З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.47-48).

В поданому до суду відзиві ГУ ПФУ в м. Києві з позовними вимогами не погоджується та просить відмовити в задоволенні позову (а.с.56-60).

Представник відповідача-2 в обґрунтування своєї позиції вказує, що умови та порядок призначення (перерахунків) державним службовцям встановлюється спеціальними законами. До таких законів належать Закон України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993, Закон України «Про державну службу» № 889-VIІІ від 10.12.2015.

Зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV. 01.11.2023 позивач звернулася до відповідача-1 із заявою №13594 щодо переведення з пенсії по віку відповідно до Закону №1058-ІV на пенсію по віку відповідно до Закону №889-VІІІ.

Однак, рішенням ГУ ПФУ в м. Києві №032350018148 від 07.11.2023 позивачу відмовлено у такому переведенні у зв`язку з тим, що на час набрання законної сили Законом №889-VІІІ позивач не займала посади державної служби, а стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців менше 20 років та становить 15 років 07 місяців 01 день.

Відтак вважає рішення прийняте ГУ ПФУ в м. Києві обґрунтованим та правомірним та просить в задоволенні позову відмовити.

У відзиві на позовну заяву представник ГУ ПФУ у Волинській області підтримав доводи відповідача-2 (а.с.61-67).

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 19.06.2022 отримує пенсію за віком згідно з Законом №1058-ІV.

01.11.2023 позивач звернулася із заявою №13594 до ГУ ПФУ у Волинській області про перехід на пенсію по Закону №889-VIII. Вказана обставина відповідачами не заперечується.

07.11.2023 ГУ ПФУ в м. Києві прийняло рішення №032350018148 про відмову в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до Закону України №889-VIII у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби (а.с.42-43). У зазначеному рішенні відповідач-2 вказав, що на період набрання чинності Законом №889-VIII позивач не займала посади державної служби, а її загальний стаж роботи на відповідних посадах становить 15 років 07 місяців 01 день за необхідних 20 років.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім`ї цих виплат у визначених законом випадках. Встановивши в законі правові підстави призначення пенсій, їх розміри, порядок обчислення і виплати, законодавець може визначати як загальні умови їх призначення, так і особливості набуття права на пенсію, включаючи для окремих категорій громадян пільгові умови призначення пенсії залежно від ряду об`єктивно значущих обставин, що характеризують трудову діяльність (особливості умов праці, професія, виконувані функції, кваліфікаційні вимоги, обмеження, ступінь відповідальності тощо).

Закон №1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 9, частини першої статті 10 вказаного Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV передбачений порядок переведення з одного виду пенсії, передбаченої цим Законом, на інший. Зокрема, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Отже, статтею 45 №1058-IV врегульовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного за даним Законом, на інший вид пенсії, визначений цим же Законом.

Водночас принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом №889-VIII, який набрав чинності 01 травня 2016 року.

Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

При цьому пункти 10 та 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачають, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Отже, обов`язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Такі ж висновки щодо застосування норм права неодноразово висловлювалися Верховним Судом, зокрема, у постановах від 03 липня 2018 року у справі №265/3709/17, від 19 березня 2019 року у справі №357/1457/17, від 15 серпня 2019 року у справі №676/6166/17, від 01 квітня 2020 року у справі №607/9429/17.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2023 позивач звернулася до відповідача-1 із заявою про перехід на інший вид пенсії пенсію за нормами Закону №889-VIII. При цьому з 19.06.2022 їй призначено на пенсію за віком за нормами Закону №1058-IV.

Спірні правовідносини виникли щодо відмови у призначенні позивачу пенсії відповідно до Закону №889-VIII. При цьому відповідач-2 рішенням №032350018148 від 07.11.2023 відмовив позивачу у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби.

Аналогічної позиції дотримується відповідач-1.

Разом з тим, обчислений ГУ ПФУ у Київській області на підставі записів трудової книжки стаж роботи ОСОБА_1 на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії відповідно до Закону №889-VIII, становить 15 років 07 місяців 01 день.

З такими доводами відповідачів суд не погоджується з таких підстав.

Статтею 24 вищевказаного Закону визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно із частиною другою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, згідно статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до пункту 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (надалі - Порядок № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 18 Порядку № 637, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Так, ОСОБА_1 у період з 22.03.1999 по31.05.2000 працювала в Державній податковій інспекції м. Луцька, що підтверджується записами трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с.6-10, 30-37), зокрема: 22.03.1999 позивача призначено на конкурсній основі на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділення по контролю за своєчасним надходженням коштів від реалізації конфіскованого та іншого належного державі майна Луцького МГВПМ (відповідно д наказу від 18.03.1999, запис №21); 22.03.1999 прийнято присягу державного службовця (запис №22); 28.10.199 присвоєно спеціальне звання «Інспектора податкової служби першого рангу» (відповідно до наказу №106 від 28.10.1999, запис №24); 05.10.1999 переведено на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділення по боротьбі з незаконним обігом товарів головного відділу податкової міліції (відповідно до наказу №104 від 05.10.1999, запис №24); 31.05.2000 звільнено в зв`язку із скороченням штатної чисельності працівників відповідно до пункту першого статті 40 КЗпП України (відповідно до наказу від 30.05.2000, запис №25).

На переконання суду записи в трудовій книжці щодо роботи позивача самі по собі дають вичерпну інформацію про стаж її роботи. Водночас, відповідачі не ставлять під сумнів достовірність та точність внесених до трудової книжки записів про роботу позивача за вказані періоди.

Так, пунктом 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №229, визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, встановлених на той час законодавством.

Отже, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що період роботи ОСОБА_1 в органах Державної податкової інспекції м.Луцька у період з 22.03.1999 по 31.05.2000 зараховується до стажу державної служби.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 03 липня 2018 року у справі №569/350/17, від 27 грудня 2019 року у справі №500/2565/18, яка враховується судом в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України.

Стосовно періоду роботи з 03.01.1986 по 24.10.1990 на посаді секретаря комітету комсомолу та інспектора відділу пропаганди, відповідно до відомостей трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (а.с.6-10, 30-37), зокрема: 03.01.1986 звільнена з роботи за пунктом п`ятим статті 36 КЗпП УРСР у зв`язку з обранням на виборчу посаду секретаря комсомольської організації фабрики (відповідно до наказу №2 від 04.01.1986, запис №4); 03.01.1986 затверджена секретарем комсомолу ВШО «Волинь» (відповідно до наказу №41 від 08.01.1986, запис №5); 05.10.1988 звільнена від обов`язків секретаря комітету комсомолу ВШО «Волинь» у зв`язку з обранням інструктором відділу пропаганди та культурно-масової роботи МК ЛКСМУ (відповідно до наказу №69 від 05.10.1988); 01.11.1992 звільнена із займаної посади інструктора відділу пропаганди за власним бажанням згідно статті 38 КЗпП УРСР (відповідно до наказу №36 від 10.10.1991).

Суд наголошує, що згідно з пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби було визначеноПорядком обчислення стажу державної служби, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283(далі - Порядок №283), який був чинний на час проходження позивачем служби в період по 01 травня 2016 року.

Згідно з пунктом 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується, зокрема, робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування, а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування (пункт 2).

При цьому пунктом 3 Порядку обчислення стажу державної служби визначено, що до стажу державної служби включається також час роботи на посадах службовців в органах, зазначених у пункті 2 цього Порядку і додатку до нього, якщо при просуванні по службі вони зайняли посади державних службовців.

Також у додатку до Порядку обчислення стажу державної служби наведено перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби. Так, до вказаного Переліку включено, зокрема, виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи.

Відповідно до пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 (далі Порядок №229), до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Згідно із статтею 1 Закону України«Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-III(далі -Закон №2493-III) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих Законом.

Положення статей2,3 Закону №2493-IIIвизначають, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Відповідно до статті 14 Закону №2493-III, в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад, зокрема:

четверта категорія - посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад;

п`ята категорія - керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад;

шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад, старост.

Також, пунктом 4 частини другої статті 46 Закону №889-VIII, визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбаченихЗаконом України«Про службу в органах місцевого самоврядування».

Таким чином, відповідно до пункту 4 частини 2статті 46 Закону №889-VIIIчас перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбаченихЗаконом України«Про службу в органах місцевого самоврядування», входить до стажу державної служби.

Разом з тим, період з 03.01.1986 по 24.10.1990 відповідачем-2 при прийнятті рішення про відмову в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» зараховано до стажу на посадах, віднесених до категорії державної служби.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач займала посади в органах місцевого самоврядування, час роботи на яких зараховується до стажу державної служби.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 року у справі №735/939/17, в постанові від 19.03.2019 року по справі №357/1457/17.

Разом з тим, за умови зарахування вищевказаних періодів роботи до стажу державної служби позивача такий стаж становитиме не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, у зв`язку із чим відмова пенсійного органу у призначенні пенсії державного службовця є протиправною.

Встановлені судом обставини у справі вказують на те, що позивач досягла пенсійного віку, встановленого Законом №1058-ІV, має необхідний страховий стаж, передбачений ст.28 Закону №1058-IV (30 років), в тому числі стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби (20 років). Отже, з урахуванням положень пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII ОСОБА_1 має право на пенсію державного службовця на підставі статті 37 Закону №3723-XII.

Щодо заявленої вимоги позивача про зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області здійснити перерахунок та виплату на пенсію державного службовця, починаючи з 01.11.2023, то суд зазначає, що за загальним правилом, встановленим у статті 45 Закону №1058-ІV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 звернулася з відповідною заявою про призначення пенсії державного службовця 01.11.2023, тому з огляду на встановлені обставини справи саме з цієї дати така пенсія підлягає призначенню.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач ГУ ПФУ в м. Києві, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх та беззаперечних доказів, які б свідчили, що рішення №032350018148 від 07.11.2023 про відмову в переведенні на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, п.п.10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII прийняте відповідно до норм законодавства, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для їх вчинення.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в м. Києві №032350018148 від 07.11.2023 про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та зобов`язати ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати до стажу державної служби позивача періоди роботи з 03.01.1986 по 24.10.1990 на посаді секретаря комітету комсомолу та інспектора відділу пропаганди та з 22.03.1999 по 31.05.2000 в Державній податковій інспекції м. Луцька та перевести ОСОБА_1 з 01.11.2023 на пенсію державного службовця по віку відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в м. Києві, рішенням якого було відмовлено позивачу в перерахунку пенсії, що і стало підставою звернення до суду з цим позовом, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1 211,20 грн, сплаченого відповідно до квитанції від 19.01.2024 (а.с.3).

Керуючись статтями 2, 9, 139, 242, 243, 245, 246, 255, 262, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державну службу», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №032350018148 від 07 листопада 2023 року про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи з 03 січня 1986 року по 24 жовтня 1990 року на посаді секретаря комітету комсомолу та інспектора відділу пропаганди та з 22 березня 1999 року по 31 травня 2000 року в Державній податковій інспекції м. Луцька та перевести ОСОБА_1 з 01 листопада 2023 року на пенсію державного службовця по віку відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області судові витрати у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).

Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).

Суддя А.Я. Ксензюк