Рішення № 118760627, 01.05.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 травня 2024 р. Справа № 120/17779/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ГУ ПФУ у Вінницькій області протиправно відмовлено у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії з дня її призначення з урахуванням довідки військової частини НОМЕР_1 від 30.08.2023 року, в якій зазначено відомості про розмір грошового забезпечення позивача, яке нараховане та виплачене на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2022 року у справі № 120/14766/21.

Ухвалою суду від 04.12.2023 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін.

20.12.2023 року до суду надійшов відзив ГУПФУ у Вінницькій області, у якому представник відповідача зазначає, що відповідно до Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що затверджене постановою управління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2, управління призначає (перераховує) та виплачує пенсію військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Головним управлінням при проведенні перерахунку пенсії позивача застосовано обмеження передбачене ст. 43 Закону № 2262, яка встановлює, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

В даному випадку, слід врахувати, що пенсію вперше призначено у 2020 році з урахуванням максимального обмеження встановленого ст. 43 Закону № 2262, та те, що на позивача поширюється дія статті 43 зазначеного закону, яка закріпила обов`язок управління щодо виплати пенсії у розмірі 10 прожиткових мінімумів встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Окремо, представник відповідача посилається на правові висновки Верховного Суду, які було висловлено у постанові від 09.09.2019 року у справі № 463/925/17, у які йдеться про те, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Також зазначає, що посилання позивача на Рішення конституційного суду України від 20.12.2016 року справа 7-рп/2016 про втрату чинності ч. 7 ст. 43 Закону № 2262 щодо встановлення максимального розміру пенсії є безпідставними і не обґрунтованими, оскільки, предметом розгляду на відповідність Конституції України була норма Закону № 2262, що діяла виключно у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, в той же час пенсію позивачу в перше призначено 2020 року.

Таким чином, ГУ ПФУ у Вінницькій області вважає, що оскільки позивач отримує пенсійні виплати, вид та розмір яких не зменшувався, право на призначення пенсії реалізовано, а отже управлінням збережено сутність і зміст права пенсіонера на соціальний захист.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено, що 06.04.2020 року позивача виключено зі списків особового складу частини у зв`язку зі звільненням з лав Збройних Сил України.

При звільнені з лав Збройних Сил України позивач набув право на отримання пенсії згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Для розрахунку пенсії військова частина склала на ім`я позивача довідку про нараховане і виплачене в період проходження служби грошове забезпечення, в якій вказала складові грошового забезпечення, в тому числі за період з 29.01.2020 року по 06.04.2020 року, що були розраховані із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року.

Грошове забезпечення позивача в період з 29.01.2020 року по 06.04.2020 року, відповідно до законодавства підлягало розрахунку із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року. У зв`язку з чим, ОСОБА_1 , вважає, що у вказаний період нарахування та виплата грошового забезпечення йому здійснена в заниженому розмірі, а саме розрахунку розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року.

Такі дії військової частини НОМЕР_1 позивач вважав протиправними, що стало приводом для звернення до суду.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2022 року у справі № 120/14766/21 адміністративний позов ОСОБА_1 , до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 06.04.2020 року грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, компенсації за невикористанні дні відпустки, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на 2020 рік, станом на 01.01.2020 року, задоволено. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення за вказаний період, здійснивши їх обчислення з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року.

На виконання судового рішення військова частина НОМЕР_1 здійснила перерахунок, і виплату грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 06.04.2020 року із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року.

Представник позивача зазначає, що після виконання рішення суду у справі № 120/14766/21 змінилися вихідні дані для розрахунку пенсії позивача, а саме: збільшився розмір грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 06.04.2020 року, який враховувався при розрахунку розміру пенсії. Управління Пенсійного фонду визначило розмір пенсії позивача, виходячи з грошового забезпечення, яке було нараховане та виплачене в період з 29.01.2020 року по 06.04.2020 року із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року.

Однак, грошове забезпечення, яке нараховувалось позивачу та з якого сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, теж підлягало врахуванню при розрахунку та призначенні пенсії. Так, на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2022 року у справі № 120/14766/21 військовою частиною НОМЕР_1 видано оновлену довідку від 30.08.2023 року № 350/118/2745/пс про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій для обчислення пенсій відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абз. 8 п. 7 Постанови КМУ від 17.07.1992 року № 393.

У зв`язку із зазначеним, представник позивача звернувся в його інтересах на адресу відповідача із заявою від 13.09.2023 року про перерахунок пенсії з дня її призначення відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 30.08.2023 року.

За результатом розгляду звернення представника позивача, 17.10.2023 року ГУ ПФУ у Вінницькій області надало лист № 0200-0304-8/102692, у якому зазначено, що відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію» конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про захист персональних даних» порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб`єкта персональних даних на обробку цих даних, наданої володільцю персональних даних, або відповідно до вимог закону.

У зв`язку з чим повідомлено, що з наданої заяви не встановлено документів, що вказаний вище суб`єкт персональних даних, надав володільцю персональних даних згоду на поширення (передачу) його персональних даних адвокату Щавінському К.С., що не дає змоги зробити висновок про надання ним згоди у відповідності до вимог Закону.

Враховуючи, що за результатом звернення, відповідач не вчинив дій щодо перерахунку пенсії позивачу з дня її призначення, відповідно до заяви ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_1 , від 13.09.2023 року з урахуванням довідки військової частини НОМЕР_1 від 30.08.2023 року, позивач вважає таку бездіяльність протиправною, у зв`язку з чим звернувся в суд з цим адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон № 2262-ХІІ.

Статтею 43 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процитована норма статті 43 Закону міститься в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.

За змістом частини 1, 2, 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок № 3-1.

Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Отже, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Судом встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2022 року у справі № 120/14766/21 визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 06.04.2020, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, компенсації за невикористані дні відпустки, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про державний бюджет України на 2020 рік станом на 01.01.2020. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 06.04.2020, грошову допомогу для оздоровлення за 2020 рік, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби, компенсації за невикористані дні відпустки, здійснивши їх обчислення з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2020 Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з урахуванням вже виплачених сум.

Відтак, фактично у період з 29.01.2020 по 06.04.2020 позивачу виплачувалось грошове забезпечення у зменшеному розмірі. При цьому, довідка про розміри щомісячних додаткові види грошового забезпечення та премії, з врахуванням якої позивачу було призначено пенсію, також містять розміри складових грошового забезпечення, які обчисленні без урахування розміру посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.

Водночас, з урахуванням висновків Вінницького окружного адміністративного суду, викладених у рішенні від 06.09.2022 року у справі № 120/14766/21, військовою частиною НОМЕР_1 видано довідку від 30.08.2023 року № 273 про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій для обчислення пенсій відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абз. 8 п. 7 Постанови КМУ від 17.07.1992 року № 393. Вищезазначена довідка містить відомості про розмір грошового забезпечення позивача, зокрема за період з січня по березень 2020 року, яке підлягає врахуванню при призначенні пенсії.

Отже, враховуючи те, що при призначенні пенсії позивачу з 06.04.2020 враховано відомості про розмір грошового забезпечення, яке обраховано без врахування розміру посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок його пенсії на підставі довідки №273 від 30.08.2023 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії.

Щодо позовної вимоги зобов`язального характеру, то остання на підставі пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України підлягає задоволенню шляхом зобов`язання відповідача з 06.04.2020 здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням довідку військової частини НОМЕР_1 від 30.08.2023 року № 273 про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій для обчислення пенсій відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абз. 8 п. 7 Постанови КМУ від 17.07.1992 року № 393, з урахуванням виплачених сум.

З приводу позовної вимоги про зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, суд зазначає, що право на захист - це суб`єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (стаття 55 Конституції України).

Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

В даному випадку, вимога про зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, на думку суду, є передчасною, адже спір в цій частині фактично не існує, оскільки у суду відсутні відомості щодо обмеження відповідачем пенсії позивача максимальним розміром станом на момент звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом.

Відтак, в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями частини 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Вінницькій області підлягає стягненню судовий збір у розмірі 805,20 грн., що є сумою пропорційною до обсягу задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.73-77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 263, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з дня її призначення, з урахуванням довідки військової частини НОМЕР_1 від 30.08.2023 №273 про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій для обчислення пенсії відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу 8 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 (зі змінами).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 06.04.2020 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки військової частини НОМЕР_1 від 30.08.2023 №273 про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій для обчислення пенсії відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу 8 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 (зі змінами), з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 805,20 грн. (вісімсот п`ять гривень двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005; код ЄДРПОУ 13322403).

Рішення суду сформовано: 01.05.2024.

СуддяБошкова Юлія Миколаївна