Рішення № 118753253, 18.04.2024, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" квітня 2024 р.м. Одеса справа № 916/1889/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

за участю секретаря судового засідання Кафланової А.С.,

розглянувши справу № 916/1889/23 в порядку загального позовного провадження

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" /ЄДРПОУ 43098924, адреса - 65020, м. Одеса, вуя. Спиридонівська, буд. 31, e-mail: ztk.port@gmail.com, bogdanaklachok@gmail.com/

до відповідача: Державного підприємства "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК" /ЄДРПОУ 01125206, адреса - 68355, Одеська обл., Кілійський р-н, м. Вилкове, вул. Придунайська, буд. 2, e-mail: vilport@odtel.net, priyomnayd@ust-dunaysk.com/

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Фонду державного майна України /ЄДРПОУ 00032945, адреса - 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, e-mail: info@spfu.gov.ua/;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліксир Україна" /ЄДРПОУ 41054005, адреса - 21029, Вінницька обл., м. Вінниця, Хмельницьке шосе, буд. 114-В, офіс 203-6, e-mail: office@elixir-ukraine.com/

про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від договору/одностороннього розірвання договору

за участі представників сторін:

від позивача: адвокат Клачко Б.О. на підставі

від відповідача: Ходаковська О.Ю.

від третьої особи1: не з`явився, повідомлений належним чином, надано заяву про розгляд справи за відсутності представника /вх. № 20716/23 від 23.06.2023/;

від третьої особи2: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

ВСТАНОВИВ:

05.05.2023 товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" /ТОВ «ЗТК»/ звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 1954/23/ до Державного підприємства "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК" /ДП "МТП "УСТЬ-ДУНАЙСЬК"/ про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови державного підприємства "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК" від Договору про надання послуг по використанню об`єктів портової інфраструктури № 29Д від 24.01.2023 року, укладеного з ТОВ "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ", що вчинений Державним підприємством "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК" відповідно до листа №403/01/02-23 від 17.04.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є власником певного майна, що розташоване на території портового пункту Кілія, який входить до складу ДП "МТП УСТЬ-ДУНАЙСЬК" та в якому виконуються всі види вантажно-розвантажувальних робіт. Обмеження доступу до даного рухомого майна шляхом односторонньої відмови відповідача від Договору № 29Д від 24.01.2023 призведе до порушення прав портового оператора ТОВ "ЗТК".

Ухвалою суду від 09.05.2023 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі № 916/1889/23; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 06.06.2023 о 14:30 год. Разом із позовною заявою позивачем надано до суду заяву про забезпечення позову /вх. № 2-621/23 від 05.05.2023/, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони ДП "МТП УСТЬ-ДУНАЙСЬК" та будь-яким іншим особам вчиняти дії, направлені на перешкоджання ТОВ "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" здійснювати свою портову (стивідорну) діяльність шляхом перевантаження та переміщення вантажу технологічним устаткуванням та автотранспортом ТОВ "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" (в тому числі автотранспортом, машинам та механізмами, залученими ТОВ "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" до виконання своєї операційно-господарської діяльності) - шляхом переміщення по території із використанням об`єктів портової інфраструктури портового пункту Кілія порту "Усть-Дунайськ" за адресою: м. Кілія, вул. Портова, 4, у будь-якому напрямку в залежності від промислової необхідності, відповідно до умов договору про надання послуг по використанню об`єктів портової інфраструктури № 29Д від 24.01.2023 - до розгляду даної справи по суті.

Ухвалою суду від 09.05.2023 задоволено заяву позивача товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТК" про забезпечення позову /вх. № 2-621/23 від 05.05.2023/ у справі № 916/1889/23; до розгляду справи по суті вжито заходи забезпечення позову у вигляді заборони ДП «МТП УСТЬ-ДУНАЙСЬК» /ЄДРПОУ 01125206/ та будь-яким іншим особам вчиняти дії, направлені на перешкоджання товариству з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ» /ЄДРПОУ 43098924/ здійснювати свою портову (стивідорну) діяльність шляхом перевантаження та переміщення вантажу технологічним устаткуванням та автотранспортом ТОВ «ЗТК» (в тому числі автотранспортом, машинами та механізмами залученими ТОВ «ЗТК» до виконання своєї операційно-господарської діяльності) - шляхом переміщення по території із використанням об`єктів портової інфраструктури портового пункту Кілія порту «Усть-Дунайськ», за адресою: м. Кілія, вул. Портова, 4, у будь-якому напрямку в залежності від промислової необхідності, відповідно до умов Договору про надання послуг по використанню об`єктів портової інфраструктури № 29Д від 24.01.2023.

29.05.2023 на адресу суду надійшло клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Еліксир Україна" про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору /вх. № 17652/23/ у справі № 916/1889/23.

06.06.2023 на адресу суду надійшло клопотання відповідача - ДП "МТП УСТЬ-ДУНАЙСЬК" про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору /вх. № 18504/23/ у справі № 916/1889/23, в якій відповідач просить залучити до участі у справі Фонд державного майна України та товариство з обмеженою відповідальністю "Еліксир Україна". В обґрунтування заяви відповідач вказує, що Фонд державного майна України є уповноваженим органом управління відповідача та здійснює контроль за розпорядженням державним майном. Відповідач вказує, що ТОВ "Еліксир Україна" 17.01.2023 стало переможцем приватизаційного аукціону щодо продажу єдиного майнового комплексу відповідача. 14.04.2023 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївським областях та ТОВ "Еліксир Україна" укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу відповідача.

Також 06.06.2023 на адресу суду надійшла заява представника відповідача /вх. № 18501/23/ про розгляд заяви про залучення третьої особи без представника відповідача.

Ухвалою суду від 06.06.2023 задоволено клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Еліксир Україна" про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору /вх. № 17652/23 від 29.05.2023/ та заяву ДП "МТП УСТЬ-ДУНАЙСЬК" про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору /вх. № 18504/23 від 06.06.2023/ у справі № 916/1889/23; залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фонд державного майна України, товариство з обмеженою відповідальністю "Еліксир Україна"; відкладено підготовче засідання на 23.06.2023 об 11:30 год.

07.06.2023 на адресу суду надійшов відзив /вх. № 18815/23/, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що у зв`язку із тривалим неналежним виконанням умов договору та його порушення відповідач листом № 403/01/02-23 від 17.04.2023 повідомило позивача про розірвання договору № 29Д від 24.01.2023 з 22.04.2023. Відповідач зауважує, що підприємство не погоджувало заявки, оскільки в рамках договору таких заявок подано не було. Відповідач вказує, що протиправні дії позивача щодо використання державного майна стали підставою для подання повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідач зауважує, що підприємство немає договірних відношень з іншими портовими операторами щодо зберігання, розміщення вантажу на власних складських майданчиках держстивідора.

Відповідач зауважує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності права у позивача на розміщення будь-якого майна на території відповідача.

Відповідач вказує, що позивач не направляв та не погоджував з відповідачем будь-які листи, заявки щодо розміщення майна та відстою автотранспорту. До суду також не було подано таких заявок та/або листів, що підтверджується довідкою № 512/01/02-23 від 25.05.2023.

Відповідач зауважує, що договір № 29Д не направлений на використання будь-якого спільного майна чи технологічно пов`язаних об`єктів портової інфраструктури. У зв`язку із чим, договір не впливає на процес здійснення портової діяльності в морському порту.

22.06.2023 на адресу суду надійшла відповідь на відзив /вх. № 20685/23/, в якій позивач наголошує на задоволенні позовних вимог. Позивач вказує, що товариство є портовим оператором та законним користувачем 6/100 частин комплексу будівель та споруд, які перебувають на території портового пункту Кілія порту «Усть-Дунайськ», відповідно до умов договору № 7747/2023 оренди нерухомого майна від 10.04.2023.

Позивач вказує, що усі посилання на незаконність розміщення позивачем рухомого майна без належних правових підстав на земельній ділянці, яка на праві власності належить державі, та є територію морського порту, є спробою ввести суд в оману.

Позивач вказує, що у спірному листі відповідачем не зазначено обставини грубого порушення умов договору, тобто на думку позивача, відповідач фактично здійснив одностороннє розірвання без жодних правових підстав.

Позивач зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів порушення позивачем пп. 3.2.1, 3.4.5, 3.4.6 договору № 29Д, а також проігноровано пропозицію щодо створення робочої групи, що свідчить про видуманий характер підстав для одностороннього розірвання договору.

23.06.2023 на адресу суду надійшли пояснення третьої особи1 /вх. № 20716/23, вх. № 22493/23 від 06.07.2023/, в яких Фонд просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Фонд вказує, що ДП «МТП УСТЬ-ДУНАЙСЬК» є окремим суб`єктом господарювання, в господарську діяльність якого Фонд, як орган управління не має повноважень втручатися. Справу просить розглянути за відсутності представника Фонду.

У підготовчому засіданні 23.06.2023 судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 14.09.2023 на 12:30 год. Також судом оголошено протокольну ухвалу про розгляд справи протягом розумного строку.

23.06.2023 на адресу суду надійшли пояснення третьої особи2 /вх. № 20794/23/, в якій третя особа просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Третя особа вказує, що оскільки позивачем було долучено до позову технічний паспорт на комплекс будівель та споруд, а відтак позивачу було відомо про публічний приватизаційний аукціон. Товариство вказує, що відповідач у встановлені строки повідомив позивача, що у зв`язку з порушенням позивачем договірних зобов`язань договір № 29Д від 24.01.2023 є розірваним з 17.04.2023.

Товариство вказує, що позивачем не підтверджено факт порушення або втручання в діяльність позивача.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 скасовано ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 про забезпечення позову; відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" про забезпечення позову.

14.09.2023 на адресу суду надійшли пояснення відповідача /вх. № 31797/23/, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач вказує, що критично оцінює застосування до спірних правовідносин Закону України «Про морські порти України» та положень договору про забезпечення доступу портового оператора до причалів від 10.06.2021 № 44-П-АМПУ-21, укладеного між сторонами. Відповідач вказує, що після отримання позивачем статусу портового оператора, позивач має самостійно організовувати процес перевантаження вантажів згідно РТК, яка була подана, до ДП «АМПУ», як підстава на отримання статусу портового оператора.

Відповідач вказує, що позивача не обмежено у доступі до об`єктів портової інфраструктури згідно договору про доступ портового оператора до причалу. Склад за літ. Г не є пов`язаним з роботою ТОВ «ЗТК» як портового оператора.

Відповідач вказує, що після державної реєстрації майно, яке перебувало на балансі відповідача перейшло у власність покупця - третьої особи2.

У підготовчому засіданні 14.09.2023 судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 11.10.2023 на 15:00 год.

15.09.2023 на адресу суду надійшов запит Верховного Суду /вх. № 1234/23/ з ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.09.2023 про витребування матеріалів справи № 916/1889/23.

Ухвалою суду від 18.09.2023 провадження у справі № 916/1889/23 зупинено до повернення справи до Господарського суду Одеської області.

Постановою Верховного Суду від 05.10.2023 залишено без змін постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2023.

26.10.2023 року за вх. № 1423/23 на адресу суду повернуто матеріали справи № 916/1889/23 з суду Верховного Суду.

10.10.2023 на адресу суду надійшли пояснення позивача /вх. № 35843/23/, в яких ТОВ «ЗТК» вказує, що зміна власника майна відбулася значно пізніше дати державної реєстрації прав ТОВ «Еліксир Україна» на нерухоме майно, а саме - 29.08.2023. Зміна власника майна, яке було предметом договору № 29Д є окремою підставою для припинення цього договору, і передбачається у п. 8.7: у разі зміни власника за об`єктами підприємств, договір розторгається з моменту набуття/переходу права власності за об`єктами підприємства новому власнику.

Позивач наголошує, що зміна власника майна не стосується предмету позову.

11.10.2023 на адресу суду надійшли пояснення третьої особи2 /вх. № 35911/23/.

20.11.2023 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі /вх. № 42323/23/, в якому відповідач просить закрити провадження у справі № 916/1889/23 у зв`язку із відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

22.11.2023 о 12:50 год підготовче засідання не відбулось, у зв`язку з проведенням відповідальними співробітниками суддів спільно з службою судової охорони оперативно-розшукових заходів з приводу анонімного повідомлення про закладення вибухового приладе в адміністративній будівлі. У зв`язку з вищевикладеним, ухвалою суду від 22.11.2023 призначено підготовче засідання по справі № 916/1889/23 на 18.12.2023 о 14:45 год.

Ухвалою суду від 18.12.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ДП "МТП УСТЬ-ДУНАЙСЬК" про закриття провадження /вх. № 42323/23 від 20.11.2023/ у справі № 916/1889/23.

У підготовчому засіданні 18.12.2023 судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 01.02.2024 о 10:30 год.

16.01.2024 на адресу суду надійшли пояснення відповідача /вх. № 1925/24/, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що ТОВ «Еліксир Україна» перейшли права на усе майно ДП «УСТЬ-ДУНАЙСЬК», в тому числі й на об`єкти портової інфраструктури, щодо яких між ТОВ «ЗТК» та ДП «МТП УСТЬ-ДУНАЙСЬК» укладався договір від 24.01.2023 року № 29Д. 24.08.2023 сторонами за вказаним договором складено акт № 692 приймання-передачі об`єкта малої приватизації Єдиного майнового комплексу ДП «МТП УСТЬ-ДУНАЙСЬК». На підставі вищезгаданих договору купівлі-продажу та акта приймання-передачі 29.08.2023 зареєстровано право власності ТОВ «Еліксир Україна» на 93/100 Порто-пункту Кілія із визначенням складових цієї частки у відповідності до вищезгаданого договору купівлі-продажу, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. ДП «МТП УСТЬ-ДУНАЙСЬК» вказує, що втратило належне йому до цього моменту право господарського відання на об`єкти портової інфраструктури, щодо яких ним укладався спірний договір із ТОВ «ЗТК», у зв`язку з чим й втратив право укладати щодо відповідних об`єктів будь-які договори та/або використовувати ці об`єкти з метою реалізації передбачених раніше укладеними договорами зобов`язань.

Відповідач зауважує, що відповідно до п. 8.7. договору від 24.01.2023 № 29Д строк дії договору та надання послуг за цим договором становить з моменту підписання цього договору до 31.12.2023, але у разі зміни власника об`єктів підприємств, щодо яких укладено відповідний договір, він розривається з моменту набуття/переходу права власності на об`єкти підприємства новому власнику.

Відповідач вказує, що строк дії договору сплинув ще 29.08.2023, коли було зареєстровано право власності ТОВ «Еліксир Україна» на об`єкти, щодо яких укладався відповідний договір, та у будь-якому випадку минув би 31.12.2023, незалежно від обставин переходу права власності на об`єкти, користування якими визначено предметом відповідного договору.

Відповідач наголошує, що фактично позивачем заявлено позовну вимогу, задоволення якої за своєю суттю передбачає єдиний правовий наслідок - поновлення договору, який був розірваний оскаржуваним правочином, але строк дії якого вже у будь-якому разі закінчився, тобто, відновлення його дії вже неможливе. З огляду на наведене у будь-якому разі поновлення дії вищезазначеного договору, а також пов`язаних із ним правовідносин між ТОВ «ЗТК» та ДП «МТП «УСТЬ-ДУНАЙСЬК» щодо користування для проїзду автотранспорту об`єктами портової інфраструктури, речові права на які більше не належать останньому та державі у цілому, є неможливим.

Відповідач вказує, що позивач, наводячи у своєму позові та інших процесуальних документах перелічені у листі ДП «МТП «УСТЬ-ДУНАЙСЬК» підстави для одностороннього розірвання договору, навмисно замовчує та «не помічає» про таке суттєве порушення умов договору як неподання ним для узгодження замовником за договором жодної заявки для отримання послуг, визначених предметом договору, як це передбачено у п. 3.2.1 договору, про що чітко зазначено листі ДП «МТП «УСТЬ-ДУНАЙСЬК» від 25.04.2023 № 421/01/04-23.

Відповідач вказує, що позивачем не спростувало обставин неподання ним заявок з метою отримання послуг за договором, уникало їх згадування як таких та не надало жодних належних та допустимих доказів у справі, які б їх спростували.

17.01.2024 на адресу суду надійшла заява відповідача Державного підприємства "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /вх. № 1934/24/ у справі № 916/1889/23.

Ухвалою суду від 19.01.2024 постановлено здійснити проведення судового засідання 01.02.2024 о 10:30 год. в режимі відеоконференції через Електронний кабінет Електронного суду (http://cabinet.court.gov.ua).

01.02.2024 о 10:30 год судове засідання у справі № 916/1889/23 не відбулося у зв`язку із знаходженням головуючого судді Петренко Н.Д. на лікарняному з 31.01.2024. Після виходу судді з лікарняного ухвалою суду від 07.02.2024 призначено підготовче засідання по справі № 916/1889/23 на 06.03.2024 о 10:30 год. в режимі відеоконференції через Електронний кабінет Електронного суду (http://cabinet.court.gov.ua) з представником відповідача.

У підготовчому засіданні 06.03.2024 судом оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 916/1889/23 до судового розгляду по суті; судове засідання по суті призначено на 10.04.2024 о 10:00 год.

У судовому засіданні 10.04.2024 судом оголошено перерву на 18.04.2024 о 15:00 год.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Треті особи до судового засідання не з`явилися, повідомлені належним чином, причини неявки невідомі.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 24.01.2023 між ДП "МТП "УСТЬ-ДУНАЙСЬК" /виконавець/ та ТОВ "ЗТК" /замовник/ укладено Договір про надання послуг № 29Д, відповідно до п. 2.1 якого, предметом цього договору є визначення взаємних прав і обов`язків сторін надання послуг по використанню об`єктів портової інфраструктури, балансоутримувачем яких є "виконавець", задля забезпечення переміщення вантажу автотранспортом "замовника" до об`єктів портової інфраструктури "виконавця" у зворотному напряму. Встановлення єдиного порядку експлуатації об`єктів портової інфраструктури на території ДП "МТП "УСТЬ-ДУНАЙСЬК" у відповідності до нормативно-технічним вимогам та регламентів, Закону України «Про морські порти України», Зводу звичаїв морського порту, обов`язковими постановами по морському порту.

Відповідно до п. 3.2.1 договору, виконавець зобов`язується забезпечити замовнику цілодобовий, безперешкодний проїзд автотранспорту по об`єктах портової інфраструктури, балансоутримувачем яких є виконавець, розташованих на території ДП "МТП "Усть-Дунайськ" (портовий пункт Кілія), згідно попередньо узгодженої письмової заявки замовника.

У відповідності до п. 6.5. договору при порушенні ТОВ "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" умов цього договору, ДП "МТП "УСТЬ-ДУНАЙСЬК" має право в односторонньому порядку відмовитись від зобов`язань надавати послуги за цим договором з подальшим його розірванням, про що зобов`язаний письмово попередити ТОВ "ЗТК" за 5 календарних днів у вигляді направлення сканкопії письма.

Строк дії договору та надання послуг за цим договором становить з моменту підписання цього договору до 31.12.2023, але у разі зміни власника за об`єктами підприємств, договір розторгається з моменту набуття/переходу права власності за об`єктами підприємства новому власнику /п. 8.7 договору/.

Листом № 403/01/02-23 від 17.04.2023 відповідач повідомив позивача, що відповідно до п. 6.5 договору № 29Д від 24.01.2023 у зв`язку із грубим порушенням ТОВ «ЗТК» умов цього договору, в односторонньому порядку, ДП "МТП УСТЬ-ДУНАЙСЬК" відмовляється від зобов`язань надавати послуги за цим договором та вважає його розірваним з 22.04.2023.

Судом досліджено листування сторін стосовно договору № 29Д від 24.01.2023.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Згідно зі ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Отже, повідомлення сторони договору може вважатися одностороннім правочином, у випадку, якщо воно породжує, змінює чи припиняє права та обов`язки обох сторін договору.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину встановлені ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 204 Цивільного кодексу України унормовано, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 року у справі № 911/2768/20.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Згідно із ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до чч. 1, 3 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Одностороння відмова від договору є юридичним фактом, який зумовлює його розірвання, отже є правочином, який має юридичні наслідки у вигляді припинення господарських правовідносин. Розірвання господарського договору може здійснюватися за згодою сторін і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак, окремі види договорів допускають можливість одностороннього розірвання договору. Крім того, право сторони на одностороннє розірвання договору може бути встановлене законом або безпосередньо у договорі.

Зі змісту п. 6.5. договору слідує, що при порушенні ТОВ "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" умов цього договору, ДП "МТП УСТЬ-ДУНАЙСЬК" має право в односторонньому порядку відмовитись від зобов`язань надавати послуги за цим договором з подальшим його розірванням, про що зобов`язаний письмово попередити ТОВ "ЗТК" за 5 календарних днів у вигляді направлення сканкопії письма.

Суд відзначає, що оформлене у визначеному порядку волевиявлення однієї із сторін на дострокове припинення його дії за своїми наслідками є одностороннім правочином про розірвання відповідного договору, а відтак, при його вчиненні мають бути дотриманні встановлені законодавством вимоги, необхідні для чинності такого правочину.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У постанові від 05.09.2023 у cправі №922/2161/22 Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом одностороння відмова від договору вважається такою, що відбулася, якщо сторона договору направила відповідну заяву (лист, повідомлення) надавши суду докази такого направлення та отримання її іншою стороною.

Незважаючи на односторонній характер дій особи, вони можуть породжувати певні правові наслідки як для цієї особи, так і для інших осіб. Таким чином, правочин вважається одностороннім у тому разі, коли до виникнення цивільних прав та обов`язків призводить волевиявлення одного суб`єкта цивільного права. За змістом положень частини третьої ст. 202 ЦК України одностороння відмова від договору за загальним правилом кваліфікується як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спрямованим на виникнення юридичних наслідків цивільно-правового характеру. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним (близька за змістом позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.04.2023 у справі №910/18029/21).

Верховний Суд звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №910/11397/18, про те, що у разі коли законом або умовами договору передбачено право сторони на односторонню відмову від договору, сторони вільні у виборі конкретних підстав такої відмови, в межах встановлених нормами законодавства чи умовами договору. Обрану стороною підставу для односторонньої відмови від договору і слід досліджувати під час розгляду справи судом. Так, у кожному випадку особа, яка бажає відмовитись від договору у односторонньому порядку на тій чи іншій підставі має довести фактичну наявність визначених у обраній підставі обставин для такої односторонньої відмови. З огляду на викладене, судам необхідно в кожному конкретному випадку, виходити з встановлених обставин справи, досліджувати підстави, які стали підґрунтям для односторонньої відмови від договору, та обґрунтованість таких підстав з огляду на встановлені обставини справи".

Водночас наявна стала та послідовна практика Верховного Суду з урахуванням якої відповідно до ст. ст. 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання оспорюваного правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Така позиція підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі №6-78цс13, від 11.05.2016 у справі №6-806цс16, у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 16.03.2021 у справі №910/3356/20, від 18.03.2021 у справі №916/325/20, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.02.2021 у справі №904/2979/20.

Судом детально проаналізовано положення та зміст листа № 403/01/02-23 від 17.04.2023, в якому відповідач повідомив позивача, що відповідно до п. 6.5 договору № 29Д від 24.01.2023 у зв`язку із грубим порушенням ТОВ «ТЗК» умов цього договору, в односторонньому порядку, ДП "МТП "УСТЬ-ДУНАЙСЬК" відмовляється від зобов`язань надавати послуги за цим договором та вважає його розірваним з 22.04.2023.

В той же час, господарський суд вважає за потрібне оцінити ефективність обраного позивачем способу захисту.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої вказаної статті).

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02.07.2019 у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та ін.).

Разом із тим, суд зазначає, що 14.04.2023 за результатами електронного аукціону з умовами між регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та ТОВ «Еліксир Україна» укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації Єдиного майнового комплексу державного підприємства «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ».

Правовий статус підприємства як єдиного майнового комплексу визначений у ст. 191 Цивільного кодексу України, відповідно до ч. 2 якої до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічна норма закріплена і у п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», яким визначено, що єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства, його структурного підрозділу - усі види майна, призначені для діяльності підприємства, його структурного підрозділу, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, включаючи права на земельні ділянки.

Таким чином, до ТОВ «Еліксир Україна» перейшли права на усе майно ДП «МТП Усть-Дунайськ», в тому числі й на об`єкти портової інфраструктури, щодо яких між ТОВ «ЗТК» та ДП «МТП Усть-Дунайськ» укладався договір від 24.01.2023 № 29Д.

Так, до складу придбаного єдиного майнового комплексу підприємства відповідно до п. 1.3.2. договору та додатку 1 до договору, зокрема, увійшли 93/100 частин комплексу будівель та споруд в цілому загальною площею 5179,4 кв.м, які розташовані за адресою: Одеська обл., м. Кілія, вул. Портова (колишня вул. Железнякова), 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 107418151223.

У відповідності до вказаного договору до складу 93/100 Порто-пункту Кілія ТОВ «Еліксир Україна» увійшли наступні складові: адмінбудівля літ. «А» загальною площею 478,5 кв.м, теплиця літ. «В» загальною площею 121,0 кв.м, склад літ. «Г» загальною площею 925,6 кв.м, магазин літ. «Е» загальною площею 65,4 кв.м, гараж літ. «Ж-Ж1-Ж2» загальною площею 570,5 кв.м, спортивний зал літ. «З» загальною площею 58,6 кв.м, теслярні майстерні літ. «И» загальною площею 99,9 кв.м, склад РБГ літ. «К» загальною площею 190,7 кв.м, радіостанція літ. «Л-Л1» загальною площею 239,5 кв.м, матеріальний склад літ. «Н» загальною площею 575,0 кв.м, матеріальний склад літ. «М» загальною площею 91,6 кв.м, мехмайстерні літ. «О-О1- О2», загальною площею 206,1 кв.м, мехмайстерні літ. «П» загальною площею 220,7 кв.м, такелажна літ. «Р» загальною площею 165,2 кв.м, прохідна літ. «Т» загальною площею 20,8 кв.м, склад літ. «У» загальною площею 354,9 кв.м, насосна літ. «Ф» загальною площею 29,3 кв.м, цементний склад літ. «Ш» загальною площею 48,2 кв.м, будівля літ. «Щ» загальною площею 13,3 кв.м, матеріальний склад літ. «Э» загальною площею 139,5 кв.м, заправна літ. «Ю», навіс з бензоколонкою літ. «Я», склад літ. « 1А», навіс літ. « 1Б», убиральня літ. « 1В», убиральня літ. « 1Г», склад літ. « 1Д», такелажний склад літ. « 1Е», склад літ. « 1Ж», склад « 1З», навіс літ. « 1И», вагова літ. « 1К», навіс літ. « 1Л», насосна літ. « 1М», трансформаторна літ. « 1Н», склад літ. « 1О», склад літ. « 1П», БСУ літ. « 1Р», тир літ. « 1С», убиральня літ. « 1Т», навіс літ. « 1У», склад палива літ. « 1Ф», склад літ. « 1Х», надвірні споруди №1-11,31-47, виробничі споруди №12-14, 17-30, надвірні споруди ІІ-ІІІ, що складає 93/100 частини комплексу будівель та споруд, загальною площею 4614,3 кв.м.

Крім того, згідно з п. 1.4. Договору до складу об`єкта приватизації входять транспортні засоби, інші основні засоби, нематеріальні активи, оборотні активи.

24.08.2023 сторонами за вказаним договором складено акт № 692 приймання-передачі об`єкта малої приватизації Єдиного майнового комплексу ДП «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ», за яким перелік нерухомого майна, транспортних засобів, технологічного транспорту, обладнання, суден, що входить до складу об`єкта приватизації та передається продавцем у власність покупця за цим актом, повністю відповідає додатку 1, який є невід`ємною частиною договору.

На підставі вищезгаданих договору купівлі-продажу та акта приймання-передачі 29.08.2023 зареєстровано право власності ТОВ «Еліксир Україна» на 93/100 Порто-пункту Кілія із визначенням складових цієї частки у відповідності до вищезгаданого договору купівлі-продажу, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частинами 1, 2 ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Таким чином, ДП «МТП "УСТЬ-ДУНАЙСЬК» втратив належне йому до цього моменту право господарського відання на об`єкти портової інфраструктури, щодо яких ним укладався спірний договір із ТОВ «ЗТК», у зв`язку з чим й втратив право укладати щодо відповідних об`єктів будь-які договори та/або використовувати ці об`єкти з метою реалізації передбачених раніше укладеними договорами зобов`язань.

Крім того, відповідно до п. 8.7. договору від 24.01.2023 № 29Д строк дії договору та надання послуг за цим договором становить з моменту підписання цього договору до 31.12.2023, але у разі зміни власника об`єктів підприємств, щодо яких укладено відповідний договір, він розривається з моменту набуття/переходу права власності на об`єкти підприємства новому власнику.

Отже, строк дії вищезгаданого договору сплинув ще 29.08.2023, коли було зареєстровано право власності ТОВ «Еліксир Україна» на об`єкти, щодо яких укладався відповідний договір, та у будь-якому випадку минув би 31.12.2023, незалежно від обставин переходу права власності на об`єкти, користування якими визначено предметом відповідного договору.

У зв`язку з цим фактично позивачем заявлено позовну вимогу, задоволення якої за своєю суттю передбачає єдиний правовий наслідок - поновлення договору, який був розірваний оскаржуваним правочином, але строк дії якого вже у будь-якому разі закінчився, тобто, відновлення його дії вже неможливе.

З огляду на наведене у будь-якому разі поновлення дії вищезазначеного договору, а також пов`язаних із ним правовідносин між ТОВ «ЗТК» та ДП «МТП «УСТЬ-ДУНАЙСЬК» щодо користування для проїзду автотранспорту об`єктами портової інфраструктури, речові права на які більше не належать останньому та державі у цілому, є неможливим, адже: по-перше, порушуватиме право власності іншої особи (ТОВ «Еліксир Україна) на майно, щодо використання якого ще до переходу права власності на нього укладено вищезгаданий договір; по-друге, передбачатиме поновлення договору, дія якого вже є неможливою у зв`язку із передбаченими у ньому умовами припинення його дії, що пов`язувалось із настанням обставин, які відбулись 29.08.2023, та взагалі визначеним у ньому терміном дії - до 31.12.2023.

Відтак, задоволення заявленої позивачем вимоги про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від договору, укладеного щодо використання майна, право власності на яке перейшло до іншої особи, не забезпечить відновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Вказані обставини є самостійною підставою для відмови у позові.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ".

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судовий збір в порядку ст. 129 ГПК України позивачу не відшкодовується.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" до Державного підприємства "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК" за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фонду державного майна України та товариства з обмеженою відповідальністю "Еліксир Україна" про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови Державного підприємства "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК" від Договору про надання послуг № 29Д від 24.01.2023 року, укладеного з ТОВ "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ", що вчинений Державним підприємством "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК" відповідно до листа №403/01/02-23 від 17.04.2023 - відмовити.

2. Судові витрати у справі покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29 квітня 2024 р.

Суддя Н.Д. Петренко