Рішення № 118752427, 01.05.2024, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.05.2024р. Справа №905/67/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Софт» (код ЄДРПОУ 32654545; адреса: 20702, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Ольги Олійник, 6)

до відповідача: Виконавчого комітету Дружківської міської ради (код ЄДРПОУ 35783188; адреса: 84205, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Соборна, 16)

про стягнення 47836,57 грн.

Суддя Н.В. Величко

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Донецької області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Софт» надійшла позовна заява б/н від 15.01.2024 про стягнення з Виконавчого комітету Дружківської міської ради заборгованості за надані послуги з постачання електричної енергії згідно договору № 30/12/21-2ЄП у розмірі 47836,57 грн., а також понесених судових витрат у сумі 3028,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині повної та своєчасної оплати за отриману електричну енергію у квітні 2022 року.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надано: копію договору № 30/12/21-2ЕП від 30.12.2021 про постачання електричної енергії споживачу та додатків до нього; копії додаткових угод № 1 від 17.01.2022, № 2 від 17.01.2022, № 3 від 19.01.2022; копії рахунків на оплату № 292 на суму 17049,24 грн., № 551 на суму 47836,57 грн.; копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 292, № 549; копію претензії № 3511 від 19.05.2022 про неналежне виконання договірних зобов?язань згідно договору № 30/12/21-2ЄП від 30.12.2021 на суму 64885,81 грн. з доказами направлення засобами поштового зв?язку; копія претензії-вимоги б/н від 28.11.2022 про неналежне виконання договірних зобов?язань на суму 64885,81 грн. згідно договору № 30/12/21-2ЕП від 30.12.2021; копію листа від 28.04.2022 № 3359 про розірвання договору в зв?язку з неналежним виконанням його з боку відповідача; правоустановчі документи; розрахунок заборгованості.

Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомив.

ХІД СПРАВИ:

Матеріалам присвоєно єдиний унікальний номер справи 905/67/24 та за наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано на розгляд судді Величко Н.В. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2024).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/67/24; постановлено справу розглядати в порядку спрощеного провадження без виклику сторін; вирішені інші процедурні питання.

Зазначена ухвала суду була доставлена 21.12.2023 до електронного кабінету позивача в підсистемі "Електронний суд".

Відповідачу ухвала суду від 21.12.2023 про відкриття провадження направлена засобами поштового зв?язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте 16.01.2024 до суду повернувся конверт з поштовою відміткою про причини повернення - «за закінченням терміну зберігання».

Також ухвала суду про відкриття провадження направлена відповідачу електронною поштою на відомі суду адреси (Журнал про відправлення вихідної електронної пошти наявний в матеріалах справи).

На сайті Господарського суду Донецької області (веб-портал Судова влада України) для відповідача оприлюднено оголошення по справі за посиланням: https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/gromadyanam/povidomlenniz_dlia_ychasnukiv/1581128/.

Матеріали справи свідчать, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, та надано достатньо часу для надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення учасників справи про здійснення її розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

На дату ухвалення цього рішення в Україні діє воєнний стан, який запроваджено Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (з подальшими змінами), затвердженим відповідними Законами України, до 13.05.2024.

За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

З огляду на необхідність розгляду господарської справи впродовж розумних строків в контексті встановлених п. 1 статті 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року гарантій, враховуючи вжиття судом всіх можливих заходів для належного повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників в умовах воєнного стану та достатність часу, наданого учасникам справи для висловлення своєї правової позиції по суті спору та подання доказів на підтвердження власних аргументів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними матеріалами згідно ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай Софт» (постачальник) та Виконавчим комітетом Дружківської міської ради (споживач) укладено договір № 30/12/21-2ЄП про постачання електричної енергії споживачу.

За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1 договору).

Термін постачання електричної енергії споживачу: протягом 2022 року (п. 3.1 договору).

Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Сума цього договору становить 709091,20 грн., в т.ч. ПДВ 118181,87 грн., але в будь-якому випадку визначається вартістю спожитої електричної енергії. Обсяг очікуваного споживання електричної енергії споживачем в 2022 році становить 124840 кВт*год. Ціна за договором за 1 кВт*год електричної енергії 5,68 грн., в т.ч. ПДВ (0,95 грн.) містить наступні складові:

Ціна електричної енергії з урахуванням послуги постачальника 3,3148 грн. без ПДВ за 1 кВт*год.;

Тариф на послугу з передачі 0,29393 грн. без ПДВ за 1 кВт*год.;

Тариф на послугу з розподілу 1,12127 без ПДВ за 1кВт*год.;

ПДВ 20 %.

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника, яка є додатком 2 до цього договору (п. 5.2 договору).

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у платіжних документах про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.4 договору).

Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни (п. 5.5 договору).

Споживач здійснює оплату вартості фактично використаної електричної енергії на підставі належним чином оформлених платіжних документів. Постачальник надає споживачу у паперовому вигляді (з підписом та мокрою печаткою) рахунок та акт прийняття-передачі товарної продукції протягом 2 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду. Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць. Оплата рахунку постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або в строк, визначений у комерційній пропозиції, прийнятій споживачем (п. 5.6 договору).

Згідно п. 6.2 споживач зобов?язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов?язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 9.1 договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2022, а в частині фінансових зобов?язань до їх повного виконання (п. 13.1 договору).

Постачальник має право розірвати цей договір достроково, повідомивши споживача про це за 20 днів до очікуваної дати розірвання, зокрема у випадках якщо споживач прострочив оплату за постачання електричної енергії згідно з договором у розмірі більшому ніж вартість електричної енергії, спожитої протягом двох попередніх місяців, за умови, що постачальник здійснив попередження споживачу про можливе розірвання цього договору (пп.1 п. 13.9 договору).

Договір складено та підписано уповноваженими особами та скріплений печатками без зауважень та виправлень.

У заяві-приєднання до договору про постачання електричної енергії, що є додатком 1 до договору, зазначені персоніфіковані дані споживача, реквізити, визначено дату початку постачання електричної енергії - з 01.01.2022.

У додатку 1.1 до заяви-приєднання наведено перелік об?єктів та точок комерційного обліку споживача - Виконавчого комітету Дружківської міської ради.

Додаток 2 Комерційна пропозиція до договору, підписаний сторонами, визначає ціну договору, спосіб оплати за електричну енергію та розподіл/передачу електричної енергії, термін надання платіжних документів за спожиту електричну енергію та строк їх оплати, термін дії договору та умови пролонгації.

У додатку 3 Обсяги очікуваного споживання електричної енергії на 2022 рік сторони погодили орієнтовні величини споживання електричної енергії в кожному місяці року і загалом за рік орієнтовний обсяг споживання складає 124840 кВт/год.

В подальшому сторонами укладались додаткові угоди до договору, а саме:

№ 1 від 17.01.2022, якою внесено зміни до реквізитів споживача;

№ 2 від 17.01.2022, якою внесено зміни до 5.1 договору та викладено в наступній редакції: «споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Сума цього договору становить 709091,20 грн., в т.ч. ПДВ 118181,87 грн., але в будь-якому випадку визначається вартістю спожитої електричної енергії, та розподіляється таким чином: 559091,20 грн. за рахунок загального фонду згідно річного плану асигнувань, встановленого кошторисом; 150000,00 грн. планове відшкодування послуг орендарями виконавчого комітету Дружківської міської ради. Обсяг очікуваного споживання електричної енергії споживачем в 2022 році становить 124840 кВт*год. Ціна за договором за 1 кВт*год електричної енергії 5,68 грн., в т.ч. ПДВ (0,95 грн.) містить наступні складові: Ціна електричної енергії з урахуванням послуги постачальника 3,3148 грн. без ПДВ за 1 кВт*год.; Тариф на послугу з передачі 0,29393 грн. без ПДВ за 1 кВт*год.; Тариф на послугу з розподілу 1,12127 без ПДВ за 1кВт*год.; ПДВ 20 %.»;

№ 3 від 19.01.2022, якою внесено зміни до підпункту 5.1.1 пункту 5.1 договору: «Ціна 1 кВт/год електричної енергії, з 11 січня 2022 року становить 6,24743 грн., в т.ч. ПДВ (1,0412383 грн.) та містить наступні складові: ціна електричної енергії з урахуванням послуги постачальника 3,5742717 грн. без ПДВ за 1 кВт*год; тариф на послугу з передачі 0,34564 (відповідно до Постанови НКРЕКП № 2454 від 01.12.2021) грн без ПДВ за 1 кВт*год.; тариф на послугу з розподілу 1,28628 грн без ПДВ за 1 кВт*год.; ПДВ 20%».

Як зазначає позивач, в період березеньтравень 2022 року ним здійснено постачання електричної енергії відповідачу на підставі договору № 30/12/21-2ЄП від 30.12.2021, на підтвердження чого надані акти здачі-приймання робіт (надання послуг):

№ 292 за поставлену в березні 2022 року електроенергію в кількості 2729 кВт/год на загальну суму 17049,24 грн.

№ 549 за поставлену у квітні 2022 року електроенергію в кількості 7657 кВт/год на загальну суму 47836,57 грн.

Такі акти здачі-приймання робіт (надання послуг) підписані лише позивачем.

Доказів надсилання поштою на адресу відповідача таких актів у строк, визначений договором, матеріали справи не містять.

До матеріалів справи надано сформовані позивачем рахунки на оплату № 292 на суму 17049,24 грн.; № 551 на суму 47836,57 грн.

Докази надсилання відповідачу цих рахунків у строк, визначений договором, в матеріалах справи відсутні.

У листі № 3359 від 28.04.2022 позивач повідомив відповідача про розірвання договору № 30/12/21-2ЄП від 30.12.2021 у зв?язку із невиконанням останнім його умов та про припинення з 00 год. 00 хв. 19.05.2022 постачання електричної енергії споживачу за всіма точками обліку.

Доказів направлення та/або вручення відповідачу такого листа матеріали справи не містять, рівно як і не містять доказів припинення з 00 год. 00 хв. 19.05.2022 постачання електричної енергії споживачу за всіма точками обліку чи реагування відповідачем на даний лист.

В матеріалах справи наявні претензії позивача до відповідача про неналежне виконання договірних зобов?язань згідно договору № 30/12/21-2ЄП від 30.12.2021 на суму 64885,81 грн., а саме:

- № 3511 від 19.05.2022, в якій позивач просив відповідача провести оплату за договором в порядку та на умовах визначених договором протягом 10 днів з моменту отримання даної претензійної вимоги.

На підтвердження вручення означеної претензії в матеріалах справи міститься відповідне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. На дану претензію відповідач не відреагував, доказів протилежного до матеріалів справи не надано.

- б/н від 28.11.2022, в якій позивач просив відповідача провести повну оплату за договором в порядку та на умовах визначених договором протягом 10 днів з моменту отримання даної претензійної вимоги в сумі 64885,81 грн. згідно виставлених рахунків.

Разом з даною претензією були направлені рахунки на оплату та акти здачі-приймання.

Дана претензія з додатками отримана представником відповідача 09.12.2022, про що свідчить копія відповідного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Позивач в позовній заяві зазначає, що 28.12.2022, після повторно пред?явленої претензії, відповідач здійснив часткову оплату згідно рахунку № 292 за надані послуги в березні 2022 року в сумі 17049,24 грн., що відображено у наданому позивачем розрахунку суми заборгованості за надані послуги з постачання електричної енергії згідно договору № 30/12/21-2ЄП від 30.12.2021.

Доказів здійснення відповідачем інших оплат за зобов?язанням матеріали справи не містять.

Посилаючись на порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором № 30/12/21-2ЄП від 30.12.2021 про постачання електричної енергії, позивач звернувся до господарського суду з цим позовом.

КВАЛІФІКАЦІЯ ПРАВОВІДНОСИН ТА ЇХ ОЦІНКА СУДОМ:

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором енергопостачання.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Як встановлено, на підтвердження факту постачання відповідачу електричної енергії в період березень травень 2022 року позивачем надано сформовані ним акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 292 за поставлену в березні 2022 року електроенергію в кількості 2729 кВт/год на загальну суму 17049,24 грн., № 549 за поставлену у квітні 2022 року електроенергію в кількості 7657 кВт/год на загальну суму 47836,57 грн., а також надано рахунки на оплату № 292 на суму 17049,24 грн. та № 551 на суму 47836,57 грн.

Згідно п. 5.6 договору Постачальник надає споживачу у паперовому вигляді (з підписом та мокрою печаткою) рахунок та акт прийняття-передачі товарної продукції протягом 2 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду.

Доказів направлення актів та рахунків у паперовому вигляді, як то передбачено умовами договору, або доказів неможливості виконати дану дію позивачем не надавалось. Відповідних аргументів зміст позовної заяви не містить.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Правовідносини, що виникають в процесі продажу, купівлі та споживання електричної енергії також регулюються нормами Закону України «Про ринок електричної енергії» та положеннями Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №31.

Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

У пункті 8 частини першої статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» унормовано, що Оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Оператор системи розподілу зобов`язаний надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом системи розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (пункт 9 частини третьої статті 46 цього Закону).

Відповідно до пунктів 4, 5 частини 2 статті 53 Закону адміністратор комерційного обліку на ринку електричної енергії відповідно до правил ринку, кодексу комерційного обліку та інших нормативно-правових актів: надає дані комерційного обліку електричної енергії адміністратору розрахунків та іншим учасникам ринку; створює та управляє базами даних комерційного обліку електричної енергії, а також централізованими реєстрами постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та автоматизованих систем, що забезпечують комерційний облік електричної енергії.

Згідно пункту 9.14.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії АКО має передавати АР та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

Відповідно до пункту 4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За приписами пункту 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

У заяві-приєднання оператором системи розподілу вказано Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі».

Позивачем до матеріалів справи не було долучено інформацію щодо обсягів отриманої відповідачем електричної енергії у спірний період, яку надає ОСР (оператор системи розподілу), дані від якого є пріоритетними згідно галузевого законодавства, а саме пунктом 8.6.15 ККОЕЕ встановлено, що дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж виміряні дані з контрольних лічильників або дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.

Відповідно до пункту 9.1.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, обсяг, формат та порядок обміну (передачі/отримання) даних комерційного обліку визначається регламентами та протоколами інформаційного обміну АКО, а також укладеними договорами між відповідними сторонами інформаційного обміну.

Виходячи з вищевикладеного, обсяги спожитої електричної енергії визначає виключно ОСР на підставі власного переліку точок обліку (далі - ТКО) відповідача. Позивач здійснює нарахування на увесь обсяг електричної енергії, який йому передав ОСР. Відповідно до галузевого законодавства та договірних умов, позивач не впливає на визначення переліку ТКО споживача та на визначення обсягів спожитої електричної енергії.

Отже у суду не має можливості встановити, що визначена у актах здачі-приймання робіт (надання послуг) кількість наданої споживачу електричної енергії у спірний період відповідає дійсності.

Крім того за змістом позовної заяви позивач зазначає, що відповідач здійснив часткову оплату згідно рахунку № 292 за надані послуги в березні 2022 року в сумі 17049,24 грн., що відображено у розрахунку суми заборгованості.

Згідно зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За правилами ст. 91 цього Кодексу письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції Закону України № 1724-VIII від 16.11.2018) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України № 566 від 30.12.1998 (зі змінами та доповненнями), первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та можуть складатися у паперовій формі та/або у вигляді електронних записів (у формі, яка доступна для читання та виключає можливість внесення будь-яких змін). У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 №254, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 липня 2003 за №559/7880, визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції.

Пунктом 5.1 глави 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, визначено, Інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

Приписами п. 5.4 Положення про організацію операційної діяльності в банках України передбачено, що особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. При цьому, п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

За своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов`язань (констатують, фіксують певні факти господарської діяльності в правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.2020 у справі № 909/146/19).

Таким чином, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Розрахунок заборгованості, складений позивачем в односторонньому порядку, сам по собі не є первинним документом в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", адже не відповідає вимогам, встановленим наведеною нормою для первинних документів. Тому за відсутності первинних документів він не може вважатися доказом, який підтверджує суму наданих послуг, дату, коли саме та яка сума коштів була сплачена споживачем постачальнику за відображеним у ньому періодом, і, як наслідок, загальну суму боргу тощо.

З огляду на відсутність саме первинних документів, які б підтверджували здійснення сторонами такого договору господарських операцій та на підставі яких суд мав би можливість встановити факт наявності відповідної заборгованості, наданий позивачем розрахунок суми боргу не взято судом у якості належного доказу на підтвердження заборгованості Виконавчого комітету Дружківської міської ради за укладеним договором № 30/12/21-2ЄП від 30.12.2021 у заявленій сумі.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд, у розгляді даної справи, враховує принцип змагальності, який передбачає, що сторони, які беруть участь у справі, мають однакову можливість повідомити суду істотні для справи обставини, надати суду відповідні докази, що підтверджують або спростовують відповідні факти.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Така позиція відповідає висновкам Верховного Суду у постанові від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17.

Водночас сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що наданими до матеріалів справи доказами позивач не довів заявлених вимог, а тому вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з постачання електричної енергії згідно договору № 30/12/21-2ЄП від 30.12.2021 за період 01.03.2022-30.04.2022 в розмірі 47836,57 грн. є недоведеною, не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73-86, 91, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення підписано 01.05.2024.

Суддя Н.В. Величко