Ухвала суду № 118752410, 25.04.2024, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

25.04.2024 Справа №905/138/23

Позивач - Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" (61037, м.Харків, проспект Героїв Харкова, 199).

Відповідач - Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" (Донецька область, м.Краматорськ, вул.Тихого Олекси, б.6).

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" про стягнення 2809847477,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між позивачем та відповідачем укладений контракт №158 від 24.06.2014 на розробку, виготовлення та поставку обладнання, запасних частин та виконання комплексу інших робіт та послуг щодо двох парових турбін К-330-23,5 ст.№6б, 6а Слов`янської ТЕС (далі контракт №158). Позивачем виконано зобо`язання перед відповідачем, проте відповідач не здійснив оплату за виготовлене і отримане обладнання відповідно до умов контракту.

До суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій від представник позивача просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Публічного акціонерного товариства "ДОНБАСЕНЕРГО", а саме обладнання, запасні частини до двох парових турбін К-330-23,5 ст. № 6б, 6а Слов`янської ТЕС, виготовлені за Контрактом №158, укладеним 24.06.2014 між Акціонерним товариством "Українські енергетичні машини" та Публічним акціонерним товариством "ДОНБАСЕНЕРГО", яке знаходиться на відповідальному зберіганні у Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" згідно договору № 00063153 від 23.12.2016, укладеного з Публічним акціонерним товариством "Донбасенерго", в тому числі, але не виключно;

заборонити Публічному акціонерному товариству "Донбасенерго" на час розгляду справи володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном обладнанням та запасними частинами до парових турбін К-330-23,5 ст. № 6б, 6а Слов`янської ТЕС, виготовлених за Контрактом № 158 від 24.06.2014, в тому числі, але не виключно, реалізовувати (відчужувати) його будь-яким способом (шляхом купівлі-продажу, міни, поставки, дарування тощо) на користь третіх осіб;

арештоване майно - обладнання та запасні частини до парових турбін К-330-23,5 ст. № 6б, 6а Слов`янської ТЕС, виготовлених за Контрактом №158 від 24.06.2014, залишити на зберіганні в Акціонерному товаристві "Українські енергетичні машини" (61037, Україна, м. Харків, проспект Героїв Харкова, 199, код ЄДРПОУ 05762269).

В судовому засіданні представник позивача просив вжити заходів забезпечення позову лише шляхом накладання арешту на обладнання, запасні частини до двох парових турбін К-330-23,5 ст. № 6б, 6а Слов`янської ТЕС, виготовлені за Контрактом №158, укладеним 24.06.2014 між Акціонерним товариством "Українські енергетичні машини" та Публічним акціонерним товариством "ДОНБАСЕНЕРГО", яке знаходиться на відповідальному зберіганні у Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" згідно договору № 00063153 від 23.12.2016, укладеного з Публічним акціонерним товариством "Донбасенерго".

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" є акціонерним товариством, що віднесене до підприємств державного (стратегічного) сектору економіки України. Державна частка у статутному капіталі позивача становить понад 98,1536 % акцій.

Зокрема, засновником, основним акціонером та органом управління, якому належить контрольний пакет акцій відповідача, є Кабінет Міністрів України відповідно розпорядження КМУ від 06.10.2023 року № 1228-р "Деякі питання управління акціонерним товариством "Українські енергетичні машини".

Тобто, позивач фактично належить державі, управління корпоративними правами якого здійснює Кабінет Міністрів України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року № 83, АТ "Українські енергетичні машини" відноситься до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Позивачу стало відомо, що балансова вартість активів відповідача менше всіх його зобов`язань, у зв`язку з чим відповідач має ознаки банкрутства.

Враховуючи, що сума заборгованості відповідача перед позивачем є значною та становить 2809847477, 30 грн, відповідач шляхом процедури банкрутства (ліквідації) може уникнути повернення грошових коштів позивачу, або за час розгляду справи може зробити усе можливе щодо списання наявних в нього грошових коштів з власних банківських рахунків та відчуження майна.

На думку заявника, незастосування заходів забезпечення позову може призвести до істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" про забезпечення позову, дослідивши додані до позову та до заяви про забезпечення позову документи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ГПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заявником не доведено та не підтверджено належними доказами наявність фактичних обставин, які б зумовлювали необхідність вжиття судом заходів забезпечення позову.

Позивачем, як в позовній заяві, так і в заяві про вжиття заходів забезпечення позову, зазначалось, що майно, яке було виготовлено позивачем за контрактом №158, знаходиться на відповідальному зберіганні у позивача на підставі відповідного договору від 23.12.2016.

Жодних доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій спрямованих на повернення предмету контракту №158 позивачем надано не було.

Також, не доведено позивачем і здійснення або намір вчинення відповідачем дій тотожнім розпорядження майном, яке було предметом контракту №158.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що забезпечення позову необхідно для укладання з відповідачем мирової угоди, яка сторонами погоджуються вже протягом тривалого часу, на умовах позивача.

В той же час, процесуальним законодавством визначено, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову є істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, у разі невжиття таких заходів.

Використання забезпечення позову з метою вчинення тиску на іншу сторону, зокрема щодо примушування до укладання мирової угоди на умовах особи, яка звертається з заявою про забезпечення позову, не допускається.

Припущення заявника щодо можливого невиконання відповідачем рішення суду, без підтвердженого відповідними доказами вчинення дій як до пред`явлення позову так і під час розгляду справи в суді, або доказів наміру здійснення відповідачем у майбутньому дій, які спрямовані на створення реальних перешкод щодо виконання рішення суду та свідчать про обґрунтовану вірогідність настання можливих наслідків за результатами яких виконання рішення суду, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, буде істотно ускладнено чи унеможливлено, не може бути розцінений судом як достатня підстава для вжиття заходів забезпечення позову.

Наявність у відповідача перед позивачем можливої заборгованості (за стягненням якої позивач звернувся до суду) за відсутності доказів на підтвердження наявності обставин які зазначені вище, не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Припущення позивача про уникнення відповідачем зобов`язань за контрактом №158 щодо здійснення оплати за виготовлений товар шляхом процедури банкрутства, не може вважатись обґрунтованими, оскільки згідно доданої до заяви про вжиття заходів забезпечення позову довідки, відповідачем повідомлено про наявність ознак банкрутства 27.04.2022, тобто з відповідного повідомлення минуло майже 2 роки.

Виходячи з наведеного, заявником не доведено наявність обставин, які б зумовлювали необхідність вжиття судом заходів забезпечення позову та свідчили про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання прийнятого на користь позивача рішення суду, у разі невжиття заявлених заходів забезпечення позову.

Крім того, виходячи з доданих до позовної заяви документів, зокрема специфікації до контракту №158, специфікацій до додаткової угоди №1 від 20.01.2016, специфікацій до додаткової угоди №3 від 22.12.2016, сторонами було погоджено виготовлення позивачем та прийняття відповідачем конкретний перелік обладнання, його частин і деталей, технічна характеристика та кількість.

В той же час, позивачем в заяві про забезпечення позову не зазначено на яке саме (із зазначенням відповідних технічних характеристик та кількості) обладнання та запасні частини до двох парових турбін К-330-23,5 ст. № 6б, 6а Слов`янської ТЕС, що виготовлені за Контрактом №158, укладеним 24.06.2014 між Акціонерним товариством "Українські енергетичні машини" та Публічним акціонерним товариством "ДОНБАСЕНЕРГО" та яке знаходиться на відповідальному зберіганні у Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" згідно договору № 00063153 від 23.12.2016, укладеного з Публічним акціонерним товариством "Донбасенерго", позивач просить накласти арешт.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234-235 ГПК України

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів до Східного апеляційного господарського суду.

Суддя О.В. Говорун