Рішення № 118752380, 30.04.2024, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2024м. ДніпроСправа № 904/60/23

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС", м. Київ

до Комунального підприємства Кам`янської міської ради "Добробут", м. Кам`янське, Дніпропетровська область

про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 5 719,20 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства Кам`янської міської ради "Добробут" про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 5 719,20 грн.

Ухвалою суду від 06.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене провадження у справі. Справу № 904/60/23 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" (надалі - страховик) та ОСОБА_1 (надалі - страхувальник) було укладено договір комплексного страхування майна № DDPMNBR-199A468 від 10.10.2019 (надалі - договір).

Відповідно до п. 4.1 договору, предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном за п. 5.1 договору, а також з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди фізичній особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, внаслідок володіння, користування та розпорядження майном, зазначеним у п. 5.1 договору.

Пунктом 5.1 договору визначено, що за цим договором майном, що страхується, є нерухоме майно, яким володіє, розпоряджується або користується страхувальник. Майно, що страхується, має технічний паспорт, що містить основні відомості про нього: місцезнаходження, склад, технічні характеристики, план та опис об`єкта тощо.

Адресою місця знаходження нерухомого майна є: АДРЕСА_1 .

Позивач вказав, що третього лютого дві тисячі двадцять першого року відбулась страхова подія - залиття квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначив, що страхувальником, 03.02.2021 було подано страховику заяву №Z2113РВ70000А1 про страхове відшкодування.

За твердженням позивача, представниками Комунального підприємства Кам`янської міської ради "Добробут": інспекторами Бутенком О.А, та Голобоким С.І. , 05.02.2021 було проведено обстеження житлового приміщення, за результатами якого складено акт від 05.02.2021 (надалі - акт обстеження).

Згідно з Актом обстеження, на момент обстеження в коридорі на стелі приблизно 5 м.кв. на шпалерах маються сліди залиття. На стінах шпалери приблизно 21 кв.м. відстали. На багетах, пофарбованих водоемульсійною фарбою приблизно 2,1 кв.м. маються сліди залиття.

Згідно даних аварійної служби залиття відбулося внаслідок прориву труби центрального опалення на горищі будинку.

Позивач вказав, що, відповідно до локального кошторису на будівельні роботи № 2-1-1 від 23.02.2021, вартість відновлювального ремонту внутрішнього оздоблення в коридорі квартири за адресою: АДРЕСА_1 складає 5 719,20 грн.

За твердженням позивача, за результатами розгляду заяви страхувальника від 03.02.2021 №Z2113РВ70000А1, страховиком було складено 2 страхових акти: № ARX2727369 від 24.02.2021 та № ARX2727490 від 24.02.2021

Відповідно до страхового акту № ARX2727369 від 24.02.2021 сума страхового відшкодування склала 2 859,60 грн.

Відповідно до страхового акту № ARX2727490 від 24.02.2021 сума страхового відшкодування склала 2 859,60 грн.

Позивач наполягає на тому, що платіжним дорученням № 755068 від 25.02.2021 страховик здійснив виплату страхувальнику страхового відшкодування у розмірі 5 719,20 грн.

А отже, на думку позивача, до нього перейшло право вимоги, яке страхувальник (потерпілий) мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток, на суму 5 719,20 грн.

Позивач стверджує, що особою, відповідальною за заподіяний збиток, є Комунальне підприємство Кам`янської міської ради "Добробут". Оскільки останнє є виконавцем послуг з управління та утримання будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач у відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідач зауважив, що факт залиття, характер залиття та його причини, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтована вартість) та його наслідків має бути зафіксований актом комісійного обстеження квартири, вкладеним за обов`язкової участі винної особи.

Також відповідач наполягає на тому, що наданий позивачем локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 від 23.02.2021 не може вважатися належним доказом завдання потерпілому шкоди у визначеному розмірі. Оскільки оціночну-будівельну експертизу має виконувати атестований МУЮ експерт.

Крім того, на думку відповідача, для всебічного дослідження причин залиття необхідне обстеження об`єктів (квартири, приміщення), що розташовані над об`єктом та зазнали пошкоджень. Для цього потрібне детальне дослідження водопровідних труб, запірної арматури, їх технічного стану, улаштування, підключення, стикування елементів системи у відповідності до діючих будівельних норм і правил.

Відповідач зазначив, що, оскільки йдеться про реальні збитки, повинна розраховуватися вартість відновлення фізичного становища об`єкта, що існувало до порушення права.

Відповідач зауважив, що згідно свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 , як власнику, належить 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 , в якій сталася страхова подія - затоплення квартири водою. Право власності на іншу частку квартири не видано.

За таких обставин, на думку відповідача, ОСОБА_1 мала право на виплату 50% страхового відшкодування у розмірі 2 859,60 грн.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 5 719,20 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи мав місце страховий випадок; майнова шкода у якому розмірі була завдано власнику майна; чи було сплачено страховиком страхувальнику страхову виплату, у якому розмірі; чи перейшло до страховика право вимоги до особи, що завдала збитки), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи є відповідач відповідальною особою за завдання власнику майна матеріальних збитків; чи були компенсовані винуватою особою задані збитки), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" (надалі - страховик) та ОСОБА_1 (надалі - страхувальник) було укладено договір комплексного страхування майна № DDPMNBR-199A468 від 10.10.2019 (надалі - договір).

Відповідно до п. 4.1 договору, предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном за п. 5.1 договору, а також з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди фізичній особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, внаслідок володіння, користування та розпорядження майном, зазначеним у п. 5.1 договору.

Пунктом 5.1 договору визначено, що за цим договором майном, що страхується, є нерухоме майно, яким володіє, розпоряджується або користується страхувальник. Майно, що страхується, має технічний паспорт, що містить основні відомості про нього: місцезнаходження, склад, технічні характеристики, план та опис об`єкта тощо.

Адресою місця знаходження нерухомого майна є: АДРЕСА_1 .

Третього лютого дві тисячі двадцять першого року відбулась страхова подія - залиття квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Страхувальником, 03.02.2021 було подано страховику заяву № Z2113РВ70000А1 про страхове відшкодування.

Представниками Комунального підприємства Кам`янської міської ради "Добробут": інспекторами Бутенком О.А, та Голобоким С.І. , 05.02.2021 було проведено обстеження житлового приміщення, за результатами якого складено акт від 05.02.2021 (надалі - акт обстеження).

Акт обстеження затверджений директором Комунального підприємства Кам`янської міської ради "Добробут" В.Д. Поліщуком.

Згідно з Актом обстеження, на момент обстеження в коридорі на стелі приблизно 5 м.кв. на шпалерах маються сліди залиття. На стінах шпалери приблизно 21 кв.м. відстали. На багетах, пофарбованих водоемульсійною фарбою приблизно 2,1 кв.м. маються сліди залиття.

Згідно даних аварійної служби залиття відбулося внаслідок прориву труби центрального опалення на горищі будинку.

Відповідно до локального кошторису на будівельні роботи № 2-1-1 від 23.02.2021, вартість відновлювального ремонту внутрішнього оздоблення в коридорі квартири за адресою: АДРЕСА_1 складає 5 719,20 грн.

За результатами розгляду заяви страхувальника від 03.02.2021 № Z2113РВ70000А1, страховиком було складено 2 страхових акти: № ARX2727369 від 24.02.2021 та № ARX2727490 від 24.02.2021

Відповідно до страхового акту № ARX2727369 від 24.02.2021 сума страхового відшкодування склала 2 859,60 грн.

Відповідно до страхового акту № ARX2727490 від 24.02.2021 сума страхового відшкодування склала 2 859,60 грн.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" № 85/96-ВР від 07.03.1996, який був чинним станом на момент виникнення страхового випадку, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов`язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов`язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об`єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Так, платіжним дорученням № 755068 від 25.02.2021 страховик здійснив виплату по відомості № АХА00000325 від 25.02.2021 (відповідно до графи "призначення платежу" такого платіжного доручення) на загальну суму 29 967,30 грн.

Як вбачається з долученої страховиком до матеріалів справи відомості (том 1 а.с. 20), ОСОБА_1 фактично було виплачено страхове відшкодування у розмірі 2 859,60 грн. Решта грошових коштів була виплачена громадянам: Гальченко, Пронюк, Ільїній, Найденко та Жидик-Будько.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі № 910/2603/17 висловила правову позицію, згідно з якою перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) у деліктному зобов`язанні до страховика в порядку статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" є суброгацією.

При цьому, помилковим є ототожнення права вимоги, визначеного статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України, із правом вимоги (регресу), визначеного статтею 1191 Цивільного кодексу України, оскільки наведені норми регулюють різні за змістом правовідносини - суброгацію у страхових відносинах та регрес.

Так, на відміну від суброгації у страхових відносинах, де, як вже зазначено вище, право вимоги переходить від потерпілого (страхувальника) до страховика, а деліктне зобов`язання продовжує існувати, при регресі основне (деліктне) зобов`язання припиняється та виникає нове (регресне) зобов`язання, в межах якого у кредитора (третьої особи, що виконала обов`язок замість винної особи перед потерпілим) виникає право регресної вимоги до такої винної особи.

Це виходить із змісту статей 599 та 1191 Цивільного кодексу України, згідно з якими зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Зважаючи на зміст наведених норм Цивільного кодексу України, право зворотної вимоги (регресу) не переходить від однієї особи до іншої, як у випадку заміни сторони (кредитора) у вже існуючому зобов`язанні (при суброгації у страхових відносинах). При регресі право регресної вимоги виникає, тобто є новим правом кредитора за новим в даному випадку регресним зобов`язанням, що виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов`язання шляхом виконання обов`язку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов`язанні третьою особою.

В цілому, як за змістом статті 1191 так і за змістом статті 993 Цивільного кодексу України і статті 27 Закону України "Про страхування", йдеться про виконання обов`язку боржника перед потерпілим третьою особою. Водночас ці норми встановлюють різний порядок виникнення прав вимоги до винної особи у деліктному зобов`язанні.

При цьому, при суброгації у страхових відносинах деліктне зобов`язання продовжує існувати та відбувається лише заміна кредитора - право вимоги переходить від потерпілої особи до страховика.

При регресі - право вимоги (регресу) виникає у третьої особи після виконання такою особою обов`язку боржника та, відповідно, припинення основного (деліктного) зобов`язання та виникнення нового (регресного) зобов`язання.

У спірних (страхових) відносинах застосуванню підлягають норми статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України, які визначають спеціальний порядок переходу прав вимоги до винної особи від страхувальника (потерпілого) до страховика, що відшкодував шкоду потерпілому - суброгацію.

З урахуванням наведеного, слід дійти висновку, що до позивача, який виплатив страхувальнику страхове відшкодування за Договором страхування, в межах фактичних затрат - 2859,60 грн. перейшло право вимоги, яке страхувальник (потерпілий) мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Доказів відшкодування позивачем власнику майна решти суми страхового відшкодування у розмірі 2 859,60 грн. позивачем до суду не надано.

Щодо встановлення особи, відповідальної за заподіяний збиток, слід зазначити про таке.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VIII, житлово-комунальними послугами є результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Виконавцем комунальної послуги є суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

Відповідно до частини 2 статті 23 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", виконавець послуги з централізованого водопостачання повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки та величини тиску.

Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об`єкт нерухомого майна).

Згідно з пунктом 1.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерство з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190, виробник обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем.

Відповідно до пункту 14.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, вуличні, квартальні, дворові, будинкові мережі, споруди і обладнання систем водопостачання та водовідведення обслуговуються та реконструюються тим підприємством, у якого ці об`єкти перебувають на балансі.

Пунктом 15.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України передбачено, що виробники та споживачі зобов`язані забезпечити охорону і цілісність систем централізованого питного водопостачання та водовідведення, які перебувають у них на балансі (трубопроводи, споруди, засоби обліку, люки, колодязі, гідранти тощо), не допускати їх пошкодження, затоплення й розморожування, очищати від льоду та снігу ляди колодязів, стежити за цілісністю встановлених пломб, забезпечувати відведення поверхневих вод від колодязів.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, послуга з управління багатоквартирним будинком, яка включає:

- забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

- купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

- інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

Статтею 6 вказаного Закону передбачено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

В свою чергу, відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку, регулюються нормами Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Так, відповідно до частини 1 статті 9 вказаного Закону, управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» зазначено, що управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Таким чином, з наведених положень закону вбачається, що управителем є особа, яка надає житлово-комунальні послуги з управління багатоквартирним будинком та зобов`язана забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку, у тому числі, забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку.

За умовами пункту 2 Правил технічне обслуговування жилих будинків - це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів робот технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України від 25.04.2005 № 60, виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків може бути визначений суб`єкт господарювання, з яким досягнуто згоди про надання таких послуг та який відповідає вимогам пункту 1.3 Порядку (провадить господарську діяльність з надання послуг з управління будинком).

Згідно визначень, які містяться у Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 року № 76

- виконавець послуг - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору;

- утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Отже, експлуатуюча будинок організація (управитель будинку) - є організація, яка утримує на балансі відповідне майно, веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом, тобто є виконавцем житлово-комунальних послуг з управління, утримання будинку та прибудинкової території.

За таких обставин, Комунальне підприємство Кам`янської міської ради "Добробут", в розумінні положень чинного законодавства, є експлуатуючою організацією та виконавцем послуг з управління та утримання будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та прибудинкової території, тобто здійснює функції управителя таким багатоквартирним будинком та надає житлово-комунальні послуги з управління ним.

Слід звернути увагу, що сам відповідач не заперечив проти того, що саме він є виконавцем послуг з управління та утримання будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та проводив обстеження пошкодженої квартири.

Тобто, саме Комунальне підприємство Кам`янської міської ради "Добробут" є відповідальним за забезпечення належного стану внутрішньобудинкових систем каналізації у будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 2.3.6 Правил, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4 до Правил).

В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою.

В акті мають бути зазначені такі відомості:1) дата складання акту (число, місяць, рік); 2) прізвища, ініціали та посади членів комісії; 3) прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; 4) прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; 4) адреса квартири, поверх, форма власності; 5) характер залиття та його причини; 6) завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених унаслідок залиття речей та їхня орієнтовна вартість); 7) висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Таким чином, складаючи акт про залиття, комісія повинна не тільки забезпечити присутність осіб, визначених у зазначених Правилах, але і вказати всю вищевказану необхідну інформацію.

Разом з цим, Верховний Суд у постанові від 22.02.2023 року у справі №263/14437/19 вказав, що зазначені Правила не передбачають можливість встановлення вказаних обставин залиття виключно актом, складеним за формою Додатку 4, а в пункті 2.3.6. Правил передбачено лише можливість складення такого акту у разі залиття, аварії квартир.

Як було вказано вище, представниками Комунального підприємства Кам`янської міської ради "Добробут": інспекторами Бутенком О.А, та Голобоким С.І., 05.02.2021 було проведено обстеження житлового приміщення, за результатами якого складено акт від 05.02.2021 (надалі - акт обстеження).

Акт обстеження затверджений директором Комунального підприємства Кам`янської міської ради "Добробут" В.Д. Поліщуком.

У такому акті обстеження представниками самого відповідача було вказано характер та обсяг пошкоджень квартири та їх причини: залиття квартири внаслідок прориву труби центрального опалення на горищі будинку.

За таких обставин, акт обстеження від 05.02.2021 є належним та допустимим доказом факту залиття спірної квартири та його причин.

Отже, саме внаслідок незабезпечення відповідачем належного стану внутрішньобудинкових систем каналізації у будинку, сталося залиття спірної квартири.

Щодо заперечень відповідача про те, що наданий позивачем локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 від 23.02.2021 не може вважатися належним доказом завдання потерпілому шкоди у визначеному розмірі. Оскільки оціночну-будівельну експертизу має виконувати атестований МУЮ експерт, слід зазначити про таке.

Законом України "Про страхування" № 85/96-ВР не було передбачено обов`язку сторін за договором страхування проводити оціночну-будівельну експертизу для визначення розміру завданої шкоди.

Разом з цим, згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не довів належними та допустимими доказами факту завдання майну потерпілого шкоди у меншому розмірі, ніж встановлено локальним кошторисом № 2-1-1.

А отже, вимоги позивача є обґрунтованими у частині стягнення суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі в межах фактичних затрат - 2 859,60 грн.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № DDPMNBR-199A468 від 10.10.2019 (том 1 а.с. 7), свідоцтвом про право на спадщину (том 1 а.с. 8), актом обстеження (том 1 а.с. 9), заявою про страхове відшкодування (том 1 а.с. 10), локальним кошторисом (том 1 а.с. 11 - 13), фотографіями завданої шкоди (том 1 а.с. 14 - 15), страховими актами (том 1 а.с. 16 - 17), розрахунком страхового відшкодування (том 1 а.с. 18), платіжним дорученням (том 1 а.с. 19), відомістю платежів (том 1 а.с. 20).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 2 859,60 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 2 859,60 грн. - слід відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позову слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Кам`янської міської ради "Добробут" (місцезнаходження: 51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Любавичського Ребе, буд. 3; ідентифікаційний код: 43057390) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (ідентифікаційний код: 20474912; місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8) суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 2 859,60 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 240,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 2 859,60 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 30.04.2024.

Суддя М.О. Ніколенко