Ухвала суду № 118747985, 30.04.2024, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/1097/24

1-кс/189/84/24

У Х В А Л А

про застосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою

30.04.2024 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

слідчого ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

підозрюваної ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні з застосуванням звуко та відеозаписувальних технічних засобів фіксації в смт. Покровське клопотання старшого слідчого СВ ВП №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Покровського відділу Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про застосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою, відносноОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024046540000034 від «07» березня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України,-

В СТ А Н О В И В:

30.04.2024 року слідчий звернулася до суду із клопотанням, яке погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді триманняпід вартою, в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_5 підозрюється в тому що, 06.03.2023 близько 18:30 год. (більш точного часу слідством не встановлено), перебуваючи на дитячому майданчику, що розташований між АДРЕСА_1 , побачила раніше їй знайомого ОСОБА_6 , який сидів на лавці та слухав музику з мобільного телефону. В цей час у ОСОБА_5 виник прямий умисел, направлений на шахрайське заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме: мобільним телефоном потерпілого, який остання визначила, як об`єкт свого злочинного посягання. Далі, ОСОБА_5 перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, реалізуючи свій прямий умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи умисно, з корисливих мотивів, та особистої зацікавленості підійшла до потерпілого ОСОБА_6 та почала з ним розмовляти, тим самим відволікаючи його увагу.

Після цього, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, не маючи на меті повернути чуже майно, попросила потерпілого ОСОБА_6 передати свій мобільний телефон, з метою здійснення телефонного дзвінка, на що останній погодився, та передав ОСОБА_5 свій мобільний телефон марки «Samsung A042f/DS» 32GB чорного кольору imei1: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 .

Далі, ОСОБА_5 , отримавши вказане майно шляхом обману, впевнившись у тому, що потерпілий ОСОБА_6 не здогадується про її наміри на протиправне заволодіння майном, покинула місце вчинення злочину, утримуючи при собі мобільний телефон марки «Samsung A042f/DS» 32GB чорного кольору imei1: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 , вартість якого, згідно висновку експерта №2156/24 від 24.04.2024, становить 3359,20 грн. (три тисячі триста п`ятдесят дев`ять гривень двадцять копійок), в подальшому розпорядившись привласненим майном на власний розсуд, чим завдала потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України «Заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно».

Крім того, ОСОБА_5 підозрюється в тому, що в кінці березня 2024 року близько 16:00 години (більш точного часу слідством не встановлено), перебуваючи з дозволу ОСОБА_7 , в належній йому квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , будучи обізнаною про воєнний стан на території України, введений Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, який в подальшому було продовжено та тривав на момент вчинення злочину, побачила, що ОСОБА_7 заснув. В цей момент у ОСОБА_5 виник умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону «Redmi 9С» належного ОСОБА_7 . Далі, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, ОСОБА_5 умисно, таємно, в умовах воєнного стану, заволоділа мобільним телефоном «Redmi 9С» NFC Midnight Gray 2GB RAM 32 ROM IMEI1: НОМЕР_3 IMEI2: НОМЕР_4 , належний ОСОБА_7 , вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1853/24 від 08.04.2024 становить 2226 (дві тисячі двісті двадцять шість гривень) грн. Після чого ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто «Таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану».

11.04.2024 та 29.04.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України.

Вчинення ОСОБА_5 вказаних кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 повністю підтримала обставини, викладені в клопотанні та просить його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_4 повністю підтримала клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

Підозрювана ОСОБА_5 не заперечувала проти обрання відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши слідчого, прокурора, підозрювану, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст. 183 ч. 1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Вважаю, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.190 КК України на день розгляду клопотання обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваної ОСОБА_5 із вчиненням кримінальних правопорушень, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 5 до 8 років.

Крім того, вважаю, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст. 176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, передбаченим п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому підозрюваній ОСОБА_5 слід застосувати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи що:

- ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки вона обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до тяжкого кримінального правопорушення, постійного місця мешкання не має, проживає без реєстрації, зловживає спиртними напоями, ніде не працює, стійких соціальних зв`язків не має, що вказує на те, що остання може покинути місце свого мешкання та переховуватися від суду;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, так як ОСОБА_5 раніше судима за аналогічні злочини, і знову підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, що свідчить про неможливість застосуванням більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.

Застосування більш м`якого, ніж застосування тримання під вартою, запобіжного заходу не забезпечить її належної процесуальної поведінки.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд, з урахуванням обставин вчинення кримінальних правопорушень, даних про особу підозрюваної, дійшов висновку, що необхідно визначити ОСОБА_5 розмір застави, що становить двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 198, 199, 331, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Покровського відділу Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 -запобіжний захід тримання під вартою.

Строк дії ухвали шістдесят днів, обчислювати з моменту взяття під варту, тобто з 30.04.2024 року до 28.06.2024 року включно.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60560 гривень 00 копійок (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, рахунок UA158201720355229002000017442, відкритий в ДКСУ м. Київ (МФО 820172).

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали, тобто до 28.06.2024 року.

Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_5 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави ОСОБА_5 або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрювану наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Копію ухвали направити в установу місця ув`язнення.

Ухвала щодо застосування, продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ознайомити підозрювану ОСОБА_5 під підпис з ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а підозрюваною - в цей же строк з моменту вручення даної ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1