Рішення № 118747056, 01.05.2024, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/2114/24

Провадження № 2-а/489/31/24

РІШЕННЯ

Іменем України

01 травня 2024 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі

головуючого судді МикульшиноїГ.А.,

із секретарем судового засідання Тищенко Д.О.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Петровсього Л.А.,

представника Департаменту патрульної поліції - Гресь С.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Миколаєві впорядку спрощеногопозовного провадженняз викликомучасників справиадміністративну справуза позовом ОСОБА_1 доУправління патрульноїполіції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, третя особа Департамент патрульної поліції Національної поліції України,

встановив

В березні 2024 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Петровського Л.А. звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови.

В обґрунтуванняпозовних вимогпосилався нате,що 16.03.2024працівниками УППв Миколаївськійобласті відноснонього було винесено постанову серії ЕНА № 1674112, відповідно до якої він начебто керував транспортним засобом Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування Ленінським районним судом м. Миколаєва від 12.05.2023, чим порушив п. 2.1 а ПДР України, відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП. Свою провину у вчиненні даного правопорушення заперечував. Посилався на те, що відсутні будь-які докази керування ним вказаним транспортним засобом за вказаних у постанові обставин; при цьому він наполягає на тому, що транспортним засобом не керував, на що неодноразово наголошував працівниками поліції при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Також позивач зазначав, що йому не було відомо про позбавлення його права керування транспортними засобами, оскільки з 12.05.2022 він проходить військову службу. Зауважував також на тому що йому не було надано можливості скористатись професійною правничою допомогою при розгляді справи про адміністративне правопорушення, що є порушенням його прав. Крім того, ОСОБА_1 наполягав на тому, що у працівників поліції взагалі не було підстав для зупинення транспортного засобу, оскільки його водієм не було порушено жодних правил дорожнього руху.

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просив суд скасувати постанову серії ЕНА № 1674112 від 16.03.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності, закрити провадження у справі.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

11.04.2024 на адресу суду від представника відповідача Управління патрульної поліції в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого він просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування заперечень проти позову посилається на те, що під час несення служби 16.03.2024 в м. Миколаєві, Херсонське шосе, 1, поліцейським Управління патрульної поліції в Миколаївській області був зупинений транспортний засіб Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_1 . Під час перевірки документів було встановлено, що водій ОСОБА_1 позбавлений права керування всіма видами механічних транспортних засобів відповідно до постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.05.2023, постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23.08.2023. Позивачу було повідомлено, що розгляд справи буде проводитись на місці,після чого інспектор виніс постанову та наклав стягнення на ОСОБА_1 в розмірі 20400,00 грн. Факт скоєння позивачем правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, підтверджується записами з нагрудного відео реєстратора працівника поліції (який долучено до відзиву на позовну заяву). На відеозаписі зафіксовано факт руху транспортного засобу Opel Vectra. Також з даного запису вбачається, що водій ОСОБА_1 підтверджує той факт, що йому відомо про розгляд Центральним районним судом м. Миколаєва та Ленінським районним судом м. Миколаєва справ про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. Враховуючи викладені обставини, представник відповідача вважає, що оскаржувану постанову було винесено законно та обґрунтовано.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Петровський Л.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, категорично заперечував факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_1 , звертав увагу суду, що доказів зворотнього долучений до матеріалів відзиву відеозапис не містить, причина зупинки транспортного засобу позивачу названа не була, розгляд справи здійснено з численними порушеннями законодавства.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Миколаївській області в судове засідання не з`явився, повідомлявся судом про розгляд справи належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Гресь С.О. в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у відзиві відповідача.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до наступного.

Відповідно довимог ч.1ст.5КАС Українивизначено,що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1674112 від 16.03.2024 вбачається, що відносно ОСОБА_1 було винесено постанову, відповідно до якої того ж дня о 15 год. 57 хв. в м. Миколаєві, Херсонське шосе, 1, водій керував транспортним засобом Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування Ленінським районним судом м. Миколаєва від 12.05.2023, чим порушив вимоги пп. 2.1 а ПДР України.

Вказане адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, внаслідок чого на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 20400,00 грн.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлений Правилами дорожнього руху.

Частиною 4 статті 126КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами,- тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст.280КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст.2КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.72КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що відсутні належні, достовірні та неспростовні докази на підтвердження того, що 16.03.2024 за обставин, викладених в постанові, за кермом автомобіля Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_1 , перебував саме ОСОБА_1 .

До відзиву на позовну заяву представником відповідачів долучено диск з відеозаписом, який складається з двох частин. На першій частині видно, як транспортний засіб Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_1 , рухається по парковці торгового центру, паркується без ввімкнення покажчиків повороту; вікна транспортного засобу тоновані, обличчя (фігури) водія та пасажирів розгледіти не виявляється можливим. Потім відеозапис переривається. Друга частина відеозапису розпочинається з того, як працівники поліції стоять поряд з ОСОБА_1 біля автомобіля Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_1 , який не рухається, припаркований. ОСОБА_1 стоїть біля автомобіля. Тобто факт керування ОСОБА_1 вказаним транспортним засобом відеореєстратором не зафіксовано. При цьому ОСОБА_1 категорично заперечує факт керування ним вказаним транспортним засобом.

Згідно п. 2 розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026 включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозаписведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

Тобто належних та неспростовних доказів того, що саме позивач ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля Opel Vectra - в матеріалах справи не міститься.

Суд повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих,чітких іузгоджених міжсобою висновківчи схожихнеспростованих презумпційфакту (рішення ЄСПЛ «Коробов проти України» №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.

Отже, суд повинен всебічно, повно і об`єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».

Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Вимоги вказаних правових норм не були дотримані працівниками поліції при складанні оскаржуваної постанови.

Так, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте вчинок може бути кваліфіковано як адміністративне правопорушення, при наявності сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Аналізуючи обставини справи, досліджені матеріали, зокрема оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення та відеозапис, долучений до відзиву, суд приходить до висновку про відсутність доказів наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, за порушення якого його було притягнуто до адміністративної відповідальності.

При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що автомобіль Opel Vectra було зупинено працівниками поліції безпідставно, оскільки водій даного автомобіля не порушував правил дорожнього руху, оскільки вони спростовуються долученим до матеріалів справи відеозаписом, з якого вбачається, що автомобіль здійснює поворот з метою паркування без увімкнення покажчика повороту. Крім того, безпідставними є твердження позивача про те, що йому не було надано можливості скористатись правничою допомогою, оскільки зі змісту вищевказаного запису встановлено, що він сам наполягав на розгляді справи, на запитання поліцейського чи є в нього заяви та клопотання відповів відмовою. Також необґрунтованими є посилання ОСОБА_1 на те, що йому начебто не було відомо про позбавлення його права керування транспортними засобами, оскільки він особисто пояснює працівникам поліції, що на розгляді в Центральному районному суді м. Миколаєва та Ленінському районному суді м. Миколаєва перебувають справи про притягнення його до адміністративної відповідальності заст.. 130 КУпАП.

Згідно ч. 3 ст.286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи неспростовних доказів, які підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Положеннями статті 139КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Оскільки Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції не є самостійною юридичною особою, то судові витати у розмірі 605,60 грн. підлягають стягненню саме з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Керуючись статтями18,19,241-246,286 КАС України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1674112 від 16.03.2024 та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, (ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60грн. (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсядо П`ятогоапеляційного адміністративногосуду протягомдесяти днівз дняйого проголошення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул.Новозаводська, 1-Б/1;

третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, ЄДРПОУ 40108646, адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.

Повний текст рішення складено 01.05.2024.

Суддя Г.А. Микульшина