Рішення № 118744482, 10.04.2024, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/10140/23

Провадження № 2/643/499/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2024

10 квітня 2024 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Сугачової О.О.,

за участю секретаря Абсалямової А.Р.,

у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові, розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Дерев`янченка Ярослава Юрійовича, до відповідача ОСОБА_2 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Сипачова Ірина Миколаївна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

Позивачка в особі представника адвоката Дерев`янченка Я.Ю. звернулася до суду з позовом до відповідача, яким просить визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк для подачі до нотаріальних органів зави про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 строком у 3 місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПН ХМНО ОСОБА_6 27.07.2023 заведена спадкова справ №62/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 . Згідно з матеріалами спадкової справи спадкоємцем за законом є його дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 27.07.2023 до ПН ХМНО ОСОБА_6 звернувся представник ОСОБА_1 ОСОБА_7 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Проте нотаріусом відмовлено ОСОБА_1 у вчинені нотаріальної дії видані свідоцтва про право на спадщину за законом. Відмова мотивована пропущенням позивачем встановленого законодавством строку для прийняття спадщини. Позивачка зазначає, що на час відкриття спадщини постійно проживала та продовжує проживати за кордоном у Нідерландах. Місце заходження спадкового нерухомого майна, яке належало померлому батькові позивачки, є АДРЕСА_1 . Крім того, свідоцтво про право на спадщину за законом від 22.03.2023, виданого ОСОБА_4 ПН ХМНО ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 є спадкоємцем частки спадкового майна його дружині ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадщина, на яку в указаній частці видане свідоцтво, складається із квартир АДРЕСА_2 . Позивач пропустила строк на прийняття спадщини через те, що на території України розпочалися військові дії те через небезпеку для життя та здоров`я не могла можливості приїжджати для прийняття спадщини до м. Харкова, яке з 24.02.2022 знаходилося під постійними обстрілами. До теперішнього часу Харківська територіальна громада не виключена з переліку територій, на який ведуться бойові дії. Також позивача зазначає, що через збройну агресії рф до України вона не мала можливості вчасно звернутися до посольства України в Нідерландах відповідно до ч.6 ст.1 ЗУ «Про нотаріат», якою встановлено, що вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених законом дипломатичні представництва України. Так, у зв`язку із надмірним навантаженням Консульського підрозділу Посольства України в Нідерландах через значну кількість звернень за консульськими обслуговуванням українських громадян, які виїхали із України до Нідерландів через війну, позивач тривалий час не могла потрапити або записатися он-лайн на прийом до Консульського підрозділу Посольства України у Нідерландах для подання заяви про прийняття спадщини. Крім того, позивачка у зв`язку із воєнними діями та території Харкова та області також не могла надіслати заву про прийняття спадщини, оскільки у позивачки була відсутня інформація, які нотаріуси працюють на території міста. Було відомо, що згідно постанови КМУ від 28.02.2022 №164 було встановлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється. В подальшому, позивачка не була обізнана, що законодавець обмежив зупинення строку для прийняття спадщини на 4 місяці, а тому була впевнена, що перебіг строку зупинений. У сукупності усі вказані обставини, на думку позивачки вказують, що вона пропустила строк для подачі заяви з поважних причин. Далі, ОСОБА_2 , 2012 року народження, є онуком померлого спадкодавця ОСОБА_5 та на час його смерті є малолітньою особою та вважається таким, що прийняв спадщину відповідно до п.4 ст.1268 ЦК України.

Законний представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 правом надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Дерев`янченка Я.Ю. до суду подана заява про розгляд справи за відсутністю позивачки та її представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять позов задовольнити.

Від законного представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 до суду надійшла заява про слухання справи без участі відповідача та його законного представника. Проти задоволення позовних вимог не заперечую, порушення прав неповнолітніх не вбачає.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, належним чином та своєчасно повідомлений про дату та місце проведення судового розгляду, заяв або пояснень щодо вимог позову до суду не надходило.

Від третьої особи ПН ХМНО ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, ухвалити рішення на підставі наявних документів.

Суд, вивчивши доводи позивача, враховуючи позицію відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи із такого.

Так, судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_10 .

18.11.1995 ОСОБА_5 зареєстрував шлюб з ОСОБА_9 .

ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_9 син ОСОБА_4 та чоловік ОСОБА_5 , частину спадкового майна у вигляді квартири АДРЕСА_2 , отримав ОСОБА_4 , інша частка залишена відкритою.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_3 .

Відповідно до ч1 ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня поріднення включно, причому родичі ближчого ступеня спорядження усувають від права спадкування родичів подальшого ступня споріднення.

Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважається такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є сином ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Із матеріалів спадкової справи крмі заяви представника ОСОБА_1 ОСОБА_7 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ніхто із заявами не звертався.

Такі обставини підтверджено копіями свідоцтва про народження, свідоцтва про одруження, свідоцтва про смерть, свідоцтва про право на спадщину за законом, Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно повторного свідоцтва про шлюб, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, свідоцтва про смерть та копією матеріалів спадкової справи №62/2023 (а.с.16-22,26,43, 106-118).

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України. Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 постанови Пленуму верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правилач.3ст.1272ЦК Україниможуть бути застосовані, якщо, по-перше, у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; по-друге, ці обставини можливо визнати поважними.

Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцеве дає відповідь на питання про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Так, позивачка посилається на те, що у встановлений шестимісячний строк не звернулася до нотаріальної контори, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала та продовжує проживати за кордоном у Нідерландах, на території України розпочалися військові дії, через небезпеку для життя та здоров`я не могла можливості приїжджати для прийняття спадщини до м. Харкова, яке з 24.02.2022 знаходилося під постійними обстрілами. Через збройну агресії рф до України не мала можливості вчасно звернутися до посольства України в Нідерландах у зв`язку із надмірним навантаженням Консульського підрозділу Посольства України в Нідерландах через значну кількість звернень за консульським обслуговуванням українських громадян, які виїхали із України до Нідерландів через війну, позивач тривалий час не могла потрапити або записатися он-лайн на прийом до Консульського підрозділу Посольства України у Нідерландах тощо.

Позивач через свого представника звернулася до приватного нотаріуса ХМНО Сипачової І.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак 02.08.2023 відмовлено у вчинені нотаріальної дії з підстав пропуску строку для прийняття спадщини за законом.

На підтвердження таких обставин позивачем надано копії постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії від 02.08.2023, інформації щодо порядку вчинення нотаріальних дій Консульського підрозділу Посольства України в Нідерландах (а.с. 14,1527,28).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Статтею 13 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вбачається, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За змістом п.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Дана позиція узгоджується з постановою Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.10.2018 (справа №681/203/17-ц,провадження №61-26164св18).

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (п.24 рішення ЄСПЛ від 09.10.1979 у справі Ейрі»; п.32 рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (п.32 рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства»). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя наприклад, коли усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини»).

Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосований у практиці Європейського суду з прав людини, отримане, хоча і не оформлене належним чином спадкове майно охоплюється поняттям «майно» у розумінні ст.1 Першого протоколу.

Суд бере до уваги, введений Президентом України з 24.02.2022 режим воєнного стану в Україні, який продовжений до сьогоднішнього часу, запровадження Постановою Кабінету міністрів України за №164 від 28.02.2022 зупинення на період воєнного стану строку прийняття спадщини, перебування позивачки за межами України і те, що спадщина після померлого ОСОБА_5 в частині, на яку претендує позивачка, на даний час залишилась відкритою та ніким не прийнята, заяв про відмову від спадщини позивач не подавав, незначний термін пропуску строку.

Крім того, суд враховує, що наслідки пропущення позивачкою строку для прийняття спадщини будуть непропорційними, оскільки ОСОБА_1 втратить право на спадкування майна за законом, і вказані обставини будуть для позивачки занадто надмірним тягарем, при цьому буде порушено баланс між інтересами держави та фізичної особи.

Далі, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 вбачається, що при вирішені питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватися правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Отже, аналізуючи вищевикладене, суд приймає до уваги доводи позивача про пропущення строку подання заяви до нотаріальної контори для прийняття спадщини за законом, практику Європейського суду з прав людини, і те, що факт пропускупозивачем строкудля прийняттяспадщини неє підставоюдля усуненняостаннього відспадкування,відтак суд вважає, що причини, на які посилається позивачка є поважними, а тому є підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 83, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Дерев`янченка Ярослава Юрійовича, до відповідача ОСОБА_2 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Сипачова Ірина Миколаївна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , додатковий строк для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком на 3 (три) місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються судом:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 ; адреса для листування: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса : АДРЕСА_6 .

Законний представник відповідача: ОСОБА_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_7 .

Третя особа: ОСОБА_4 адреса місця реєстрації6 АДРЕСА_8 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Сипачова Ірина Миколаївна, адреса місцезнаходження: 61093, м. Харків, Полтавський Шлях,116,к.4.

Суддя О.О. Сугачова