Рішення № 118743666, 17.04.2024, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/560/2024

Справа № 537/857/24

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.04.2024 в м. Кременчуці Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Фадєєвої С.О. з участі секретаря Супруненко О.О., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, де просить ухвалити рішення, яким зняти арешт та заборону на відчуження із нерухомого майна (номер запису про обтяження 1748583), а саме на належну йому частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який був накладений на підставі повідомлення № 5873 від 16.04.2004, складеного відділом державної виконавчої служби Крюківського районного управління юстиції.

На обґрунтування позову зазначив, що йому на підставі договору купівлі-продажу від 12.09.1999, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Веселовським А.Г за реєстровим № 5757, належить на праві приватної власності частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Вказав, що нещодавно йому стало відомо, що на частину житлового будинку, належного йому, накладено арешт на підставі повідомлення № 5873 від 16.04.2004, складеного відділом державної виконавчої служби Крюківського районного управління юстиції (реєстраційний номер обтяження 1748583). Він звертався до Крюківського ВДВС з заявою про зняття арешту, де йому надали відповідь, що при здійсненні перевірки відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження було встановлено, що у даному реєстрі відсутні будь-які відомості про виконавчі провадження, які були відкрито стосовно нього, ОСОБА_1 . Також було повідомлено, що арешт на належне йому майно було накладено у межах виконавчого провадження, яке перебувало на виконанні у відділі державної виконавчої служби Крюківського районного управління юстиції ще до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, який на даний час є архівною складовою частиною Автоматизованої системи виконавчого провадження, і тому у цих інформаційно-комунікаційних системах відсутні будь-які відомості про відповідне виконавче провадження. Наявність арешту (обтяження) на частину його будинку порушує його права, внаслідок чого він позбавлений можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. З урахуванням викладеного просив задовольнити позов.

Представником відповідача Крюківським відділом державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надано відзив на позовну заяву, в якому він вказав, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна обтяження до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено Першою Кременчуцькою нотаріальною конторою на підставі повідомлення № 5873 від 16.04.2004, складеного відділом державної виконавчої служби Крюківського району управління юстиції (реєстраційний номер обтяження 1748583). Наразі у Крюківському ВДВС відсутні будь-які відкриті та не сплачені виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 . З метою отримання інформації про виконавче провадження, в межах якого було накладено арешт на майно позивача, здійснено перевірку відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження та встановлено, що у даному реєстрі відсутні будь-які відомості про виконавчі провадження, які були відкриті стосовно ОСОБА_1 . Арешт на майно, належне ОСОБА_1 було накладено у межах виконавчого провадження, яке перебувало на виконанні у відділі державної виконавчої служби Крюківського районного управління юстиції ще до початку функціонування Автоматизованої системи виконавчого провадження та до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, який на даний час є архівною складовою частиною Автоматизованої системи виконавчого провадження, тому у цих інформаційно-комунікаційних системах відсутні будь-які відомості про відповідне виконавче провадження. Вказав, що підстав для зняття арешту, окрім як за рішенням суду, на даний час немає.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у тексті позову та просив їх задовольнити. Суду вказав, що на виконанні у Крюківському відділі ДВС перебувало лише одне виконавче провадження, де він був боржником, а саме про стягнення з нього на користь дружини аліментів до досягнення дитиною вісімнадцятиріччя. Його дитина давно повнолітня, а всі боргові зобов`язання з аліментів ним виконані у повному обсязі. У даному виконавчому провадження арешти на його майно не накладалися. Про наявність будь-яких інших виконавчих проваджень, де б він був боржником, йому невідомо, відсутні такі відомості і у виконавчій службі. Наявність обтяження порушує його право власності.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що наразі немає у виконавчій службі відкритих виконавчих проваджень стосовно позивача і відсутні можливість встановити, за яким виконавчим провадженням було накладено арешт на майно позивача, оскільки всі письмові документи за вказаний період за закінченням строку зберігання були знищені. Самостійно арешт виконавцем не може бути знятий, оскільки для цього він не має повноважень. При винесенні рішення поклався на розсуд суду.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ст.12ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальним правилом статей 15, 16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить частина будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 12.09.1999 посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Веселовським А.Г. за р. № 5757. Право власності належним чином зареєстроване, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Судом також встановлено, що 10.03.2005 Першою кременчуцькою державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення 5873 від 16.04.2004 виконавчої служби Крюківського управління юстиції накладено арешт на частину будинку, належного ОСОБА_1 . Запис про накладення заборони внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за р.№1748583.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 звертався до Крюківського відділі державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою про скасування арешту. Своїм листом від 19.02.2024 за № 19554 Крюківський відділ державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомив, що в Автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні будь-які відомості про виконавчі провадження, які були відкриті стосовно позивача, ОСОБА_1 . Арешт на майно, належне ОСОБА_1 , було накладено в межах виконавчого провадження, яке перебувало на виконанні у відділі державної виконавчої служби Крюківського районного управління юстиції ще до початку функціонування Автоматизованої системи виконавчого провадження та до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, який на даний час є архівною складовою часиною Автоматизованої системи виконавчого провадження, тому у інформаційно-комунікаційних системах відсутні будь-які відомості про відповідне виконавче провадження. Також позивача повідомлено, що матеріали всіх завершених виконавчих проваджень підлягають знищенню після закінчення трирічного (або річного) строку їх зберігання (залежно від виду виконавчого документа), передбаченого п.3.19 Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 05.07.1999 № 470/7, пунктом 9.9 Порядку роботи з документам в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5 у редакції цих нормативно-правових актів, які діяли на момент прийняття відповідного рішення.

Відповідно до ст.41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Частиною 1 статті 316ЦК України передбачено, що правом власності є право на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Частиною 1 ст.321ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Як вбачається з положень ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно доч.1ст.57Закону №606-XIV,ч.1ст.56діючого ЗаконуУкраїни «Провиконавче провадження»№ 1404-VIII(надаліЗакон №1404-VIII)арешт майна(коштів)боржника застосовуєтьсядля забезпеченняреального виконаннярішення.Аналіз норм законодавства щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Згідно з роз`ясненнями постанови Пленуму ВССУ №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відсутнє підтвердження того, що позивач ОСОБА_1 є чи був боржником у будь-якому виконавчому провадженні. Позивач має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, однак на даний час позбавлений цього права через наявність обтяження на належне йому нерухоме майно.

У постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №2/0301/806/11 (провадження № 61-3814св22) вказано, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинне призводити до порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

В матеріалах цивільної справи відсутні докази того, що існує потреба в продовженні арешту нерухомого майна. Вказана заборона на відчуження майна обмежує права позивача, право вільно користуватися і розпоряджатися своїм майном, а тому з метою захисту права власника на вільне володіння та розпорядження майном позовні вимоги слід задовольнити.

Керуючись ст.ст.5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 265 ЦПК України, ст.ст. 319, 391 ЦК України, -

У Х В А Л И В

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 34987557, місцезнаходження: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ігоря Сердюка, буд.43) про зняття арешту з нерухомого майна задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію обтяження у вигляді арешту на частину житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , належну на праві власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження 1748583, зареєстрований Першою Кременчуцькою державною нотаріальною контрою 10.03.2005 на підставі повідомлення № 5873 16.04.2004 виконавчої служби Крюківського управління юстиції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: С.О.Фадєєва

Повний текст рішення складено 25.04.2024