Ухвала суду № 118742616, 01.05.2024, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/521/23

Номер провадження 1-кп/350/40/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою

01 травня 2024 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні кримінальнепровадження,відомості прояке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 13.03.2023 за № 12023091220000046 про обвинувачення ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження :

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

суд

в с т а н о в и в:

У провадженніРожнятівського районного суду Івано-Франківської області знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 днів.

Клопотання мотивовано тим, що у Рожнятівському районному суді проводиться розгляд кримінального провадження №l2023091220000046 стосовно ОСОБА_3 , який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Судовий розгляд у даному кримінальному провадженні триває з 05.04.2023. Упродовж вказаного періоду судом неодноразово призначався судовий розгляд, однак судові засідання відкладались, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 в судові засідання не з?являвся і причин неявки суд не повідомляв. Останнє судове засідання було призначено на 15 квітня 2024 року, однак і в цей день обвинувачений ОСОБА_3 в суд не прибув і причини неявки не повідомив, тому судом прийнято рішення про зупинення судового розгляду та оголошення ОСОБА_3 в розшук.

01 травня 2024 року ОСОБА_3 розшуканий та доставлений в Рожнятівський районний суд. Злочин, в учиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України с тяжкими злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Під час розгляду кримінального провадження в суді ОСОБА_3 в судові засідання не з?являвся і про причини неявки суд не повідомляв, що свідчить, що він може і надалі переховуватись від суду. Відповідно до вимог статті 184 Кримінального процесуального кодексу України під час судового розгляду встановлено наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 3 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, що перешкоджають суду уникнути їх без взяття ОСОБА_3 під варту, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному проваджені.

В обгрунтування наявності ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України на думку прокурора свідчить те, що обвинувачений ОСОБА_3 упродовж тривалого часу в судові засідання не з?являвся і причини неявки суд не повідомляв. На підтвердження наявності ризику передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України також свідчить те, що обвинувачений знайомий з потерпілим та свідками і може здійснювати на них психологічний та фізичний тиск схиляючи до дачі неправдивих показів на його користь. Враховуючи наведені вище обставини, прокурор вважає, що є цілком обгрунтовані підстави вважати, що перебуваючи серед суспільства, тобто за умови застосування більш м?якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, обвинувачений ОСОБА_3 не виконає покладені на нього процесуальні обов`язки. Таким чином, відносно обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під варту, оскільки заявлені ризики, перераховані вище, виправдовують застосування до нього запобіжного заходу та не можуть бути попереджені шляхом застосування більш м?яких запобіжних заходів. Окрім цього, у клопотання прокурор просив у разі визначення судом застави встановити її у розмірі не нижче п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб із покладенням на обвинуваченого ряду обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив щодо заявленого прокурором клопотання та просив застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вивчивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, заслухавши сторін кримінального провадження, суд прийшов до таких висновків.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а відтак суд бере до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Аналізуючи надані суду матеріали з точки зору причетності до імовірного вчинення кримінальних правопорушень, приходжу до висновку про наявність доказів, які вказують на можливу причетності ОСОБА_3 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з врахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув`язнення.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Суд вважає, що станом на день розгляду клопотання прокурора існують ризики, передбачені п.п.1 та 3 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема те, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого.

В обґрунтуваннянаявності ризику,передбаченого п.1ч.1ст.177КПК Українисвідчить те,що обвинуваченийпід часрозгляду всуді справипро йогообвинувачення неодноразовоне з`являвсяв судовізасідання засудовим викликомі причиннеявки судне повідомляв.Останнє судовезасідання булопризначено на15квітня 2024року,однак ів цейдень обвинувачений ОСОБА_3 в судне прибув,про причининеприбуття судне повідомив.Оскільки заходизабезпечення увигляді приводуобвинуваченого усудові засіданніне буливиконані,тому судомбуло ухваленорішення прозупинення судовогорозгляду таоголошення ОСОБА_3 в розшук.30.04.2024обвинуваченого ОСОБА_3 працівниками патрульноїполіції буловиявлено ум.Рівне.Вказані обставинина думкусуду свідчатьпро свідомепереховування обвинуваченоговід суду.Суд такожбере доуваги,що ОСОБА_3 є неодружений танемає утриманців, офіційно не працює, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке відповідно до КК України передбаченопокарання увиді позбавленняволі,що свідчить про те, що усвідомлюючи про неминучість покарання за імовірне вчинення кримінальних у виді позбавлення волі, він знову може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

На підтвердження наявності ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України свідчить те, що обвинувачений ОСОБА_3 проживає у одному населеному пункті з потерпілим та свідком і може здійснювати на них психологічний та фізичний тиск, схиляючи до дачі неправдивих показів на його користь.

Окрім цього, суд враховує, що ОСОБА_3 за віком та станом здоров`я може утримуватися під вартою.

Враховуючи обставини кримінального провадження, суд вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого. Окрім цього, зважаючи на наявність зазначених вище ризиків, суд вважає ці обставини такими, що визначають та виправдовують потребу в триманні обвинуваченого під вартою.

Оцінивши вищевказані обставини, суд дійшов висновку, що надані стороною обвинувачення докази доводять існування обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованого йому злочину; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики,передбаченіп.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказується у клопотанні прокурора; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання наведеним ризикам.

За таких обставин суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задоволити.

Беручи до уваги викладене, сукупність вказаних фактів, суд приходить до переконання, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не забезпечать виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про обрання більш м`якого запобіжного заходу слід відмовити.

Строк тримання під вартою обвинуваченому слід визначити з урахуванням вимог ч.1 ст.197 КПК України, за змістом якої, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, за винятком випадків, що містяться у ч.4 цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також особу обвинуваченого, його матеріальний та сімейний стан, характеризуючі дані, суд вважає за можливе визначити заставу в розмірі, встановленому п.2 ч.5 ст.182 КПК України, а саме в розмірі 60560(шістдесяттисяч п`ятсотшістдесят)гривень,що становить20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня поточного року, оскільки внесення застави в такому розмірі, враховуючи матеріальний стан обвинуваченого, може гарантувати виконання покладених на нього обов`язків, при цьому не являється завідомо непомірним для нього.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого ОСОБА_3 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки:

- прибувати за викликом до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- не відвідувати місця, де продають на розлив алкогольні напої;

- утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Згідно із ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки покладаються на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 110, 372, 532КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора Рожнятівського відділу Калуської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 - задоволити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.185 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 29 червня 2024 року включно.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 здійснювати в ДУ "Івано-Франківська установа виконання покарань № 12", м. Івано-Франківськ.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 обов`язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 60560(шістдесяттисяч п`ятсотшістдесят)гривень,що становить20прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб,встановленого станомна 01січня поточногороку,яка можебути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такі реквізити: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26289647, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA158201720355259002000002265.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії цієї ухвали до 29 червня 2024 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 у разі внесення застави такі обов`язки:

- прибувати за викликом до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- не відвідувати місця, де продають на розлив алкогольні напої;

- утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказані реквізити коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ "Івано-Франківська установа виконання покарань ( АДРЕСА_1 .

Якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою, після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ "Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)" має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити про це Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення суми застави, визначеної у цій ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про застосування більш м`якого запобіжного заходу - відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань № 12».

Ухвала підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області протягом п`яти днів після її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк після отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1