Вирок № 118742600, 01.05.2024, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/843/23

Провадження № 1-кп/348/94/24

01 травня 2024 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Надвірна Івано-Франківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023091200000024 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Надвірна, Івано-Франківської області, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, неодруженого, який офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст.186 КК України,

інші учасники: прокурор ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

потерпіла ОСОБА_6

встановив:

30.12.2022 приблизно о 17.00 годині ОСОБА_3 перебуваючи у парку імені Івана Франка в м. Надвірна Івано-Франківської області, умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, підійшов до ОСОБА_6 та наніс їй один удар в плече, від якого потерпіла впала на землю. У цей момент ОСОБА_3 розкрив сумку потерпілої та відкрито заволодів мобільним телефоном марки "Xiaomi Note 5A" із сім картою мобільного оператора Київстар, внаслідок чого потерпілій було завдано майнову шкоду у розмірі 2400,00 гривень. Такими діями, ОСОБА_3 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, вчинене в умовах воєнного стану, а саме злочин, передбачений ч. 4 ст. 186 КК України.

Обвинуваченийу ході судового розгляду вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав. У судовому засіданні дав такі показання. На місці вчинення злочину обвинувачений не був, у той період мав тимчасові підробітки, а саме складав меблі у ОСОБА_7 . Перед новим роком: 29.12.2022, 30.12.2022 та 31.12.2022 працював за адресою замовника меблів неофіційно. Також зазначив, що перед ломбардом зустрів ОСОБА_8 і здав через нього в ломбард телефон, який придбав у Польщі. Документів про здачу телефону не має. В обвинуваченого була сім-карта мобільного оператора, яку він надав працівникам поліції. Як ця сім-карта опинилась у викраденому телефоні обвинуваченому невідомо. До злочину обвинувачений не причетний. Потерпілу ОСОБА_6 вперше побачив під час впізнання.

У ході судового розгляду потерпіла ОСОБА_6 дала такі показання. Останнього робочого дня грудня вона йшла через парк додому. Несподівано відчула удар в спину. Від цього удару потерпіла впала. Вона не підводилася, оскільки була налякана, а також боялася кликати на допомогу. Сумка потерпілої впала неподалік, приблизно на відстань витягнутої руки. Потерпіла побачила чоловіка, який схлився і шукав щось в її сумці. Вона запам`ятала цього чоловіка за специфічним витягнутим обличчям та статурою. Після того як чоловік пішов потерпіла зі страху лежала ще приблизно годину. Коли вона впевнилася, що чоловік більше не повернеться, то підвелася і пішла додому. На роботі колеги порекомендували потерпілій звернутися в поліцію. Однак потерпіла не вірила, що поліція дійсно буде займатися її справою. В поліцію потерпіла звернулася після свят. Повідомила, що у неї крім телефона і грошей викрали також і банківські картки. Однак картки за деякий час потерпіла знайшла. Через кілька тижнів з поліції повідомили, що телефон знайшли. За її участю було проведено впізнання. Перед пред`явленням для впізнання вона чітко назвала слідому ознаки чоловіка, який вчинив щодо неї злочин. Особи, яких було пред`явлено для впізнання були сходими між собою, однак за раніше вказаними ознаками потерпіла впізнала саме обвинуваченого. Після того, як потерпілій повернули телефон вона побачила, що у телефоні змінені дані і є фото людей, яких потерпіла не знає. Точну суму коштів, які були викрадені у неї потерпіла не знає.

Відповідно до обвинувального акту обвинуваченому інкримінують не тільки викрадення мобільного телефону, але й викрадення у потерпілої грошей у сумі 1500 гривень. Слід зазначити, що відповідно до заяви про вчинення злочину потерпіла не вказувала про викрадення у неї грошей, а також не вказувала їх суму. Натомість потерпіла зазначила, що у неї викрали окрім телефону, гаманець із банківськими картками. Жодний з доказів, які були долучені у ході судового розгляду справи не підтверджує факт викрадення у потерпілої також і грошей. У ході допиту потерпіла зазначила, що суму викрадених у неї коштів не знає. Крім цього, вказала, що банківські картки після подання заяви в поліцію знайшла на роботі. За таких обставин суд вважає недоведеним факт викрадення у потерпілої грошей у сумі 1500 гривень.

У ході судового розгляду свідок ОСОБА_9 дала такі показання. В січні 2023 року в ломбарді «Партнер» в м.Надвірна вона купила дитині телефон, марку і модель не пам`ятає. Потім цей телефон вилучили працівники поліції. Телефон коштував 2600 гривень. Дитина телефоном користувалась приблизно 3-4 тижні. Пошкоджень на телефоні не було, всі кнопки працювали. Колір телефону коричневий.

Свідок ОСОБА_8 дав такі показання. Обвинуваченого свідок знав раніше. Взимку випадково зустрівся з ним в м.Надвірна біля ломбарду «Благо». Обвинувачений сказав свідкові, що треба здати телефон в ломбард. Пообіцяв свідку заплатити 100 гривень, якщо свідок дасть свій паспорт. Свідок погодився. Вони прийшли в ломбард і свідок дав обвинуваченому свій паспорт, зачекав поки оформлять документи, підписав документи. Після цього обвинувачений дав свідкові обіцяне. Про те, що телефон крадений свідок не знав. Як виглядав телефон свідок не пам`ятає.

Допитана у ході судового розгляду свідок ОСОБА_10 дала такі показання. Вона працювала у ломбарді, обвинуваченого знала по роботі. ОСОБА_8 був присутнім під час складання документів, він ставив підпис на договорі. Раніше ОСОБА_8 свідок не бачила, він був новим клієнтом, тому кілька разів свідок звіряла його дані. З ОСОБА_8 був ще хтось, однак свідок не звернула на це увагу, оскільки телефон, потрібно було оцінити. Двоє чоловіків стояли біля віконечка під час складання документів. Походження телефону свідок при укладенні договору не зобов`язана з`ясовувати.

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальнальне правопорушення від 16.01.2023, потерпіла повідомила поліцію, що 30.12.2022 у парку імені Івана Франка у м.Надвірна невідома особа нанесла їй один удар в спину, після чого потерпіла влала на землю і невідома особа викрала у неї мобільний телефон марки "Xiaomi Note 5A", та гаманець чорного кольору із банківськими картками.

16.01.2023 ОСОБА_11 подав заяву в поліцію щодо добовільної видачі SIM- картки оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» мобільного телефону НОМЕР_1 . Цього дня було проведено огляд вказаної SIM-картки із позначенням « НОМЕР_2 ».

Згідно з висновком експерта від 31.01.2023 №25 на підставі даних судово-медичної експертизи на момент проведеня експертизи будь-яких тілесних шкоджень у ОСОБА_6 не виявлено.

23.01.2023 ОСОБА_9 подала заяву в поліцію щодо добровільної видачі мобільного телефону, який є предметом злочину та був викрадений у ОСОБА_6 , який свідок придбала ломбарді за 2648 гривень. Цього ж дня був проведений огляд вказаного мобільного телефону, що підтверджується протоколом огляду предмета від 23.01.2023.

25.01.2023 було проведено пред`явлення особи для впізнання за участю потерпілої. Це підтверджується протоколом пред`явлення особи для впізнання від 25.01.2023, за яким потерпіла впізнала обвинуваченого під № 2, при проведенні даної слідчої дії були присутні поняті ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Перед упізнанням потерпіла вказала за якими саме ознаками вона може впізнати особу, яка вчинили злочин (статура, зріст та яскраво виражені скули на обличчі), оскільки бачила нападника в момент вчинення злочину.

Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо визнання результатів даної слідчої дії недопустими доказом враховуючи таке. Так, сторона захисту вказала, що обвинувачений був найвищим серед осіб, які були пред`явлені для впізнання потерпілій, тому вона його і впізнала. Однак особи, яких було пред`явлено для впізнання були різного зросту. Зріст цих осіб не значно відрізнявся. Крім цього, серед ознак за якими потерпіла впізнала нападника було вказано не тільки зріст, але й риси обличчя. Всі особи, які були пред`явлені до впізнання були зі схожими рисами обличчя. Також у ході судового розгляду потерпіла на запитання сторони захисту чітко зазначила, що під час вчинення злочину, коли нападник нахилився до її сумочки вона роздивилася саме його обличчя і запам`ятала риси. До цього обвинувачений з потерпілою не були знайомі. Підстав обмовити обвинуваченого у потерпілої не було. Зауважень в учасників пред`явлення для впізнання, у тому числі і у обвинуваченого при проведенні слідчої дії не було.

27.01.2023 було проведено огляд місця події. У ході проведення огляду описано обстановку на місці події, доказів не виявлено.

02.02.2023 було проведено слідчий експеримент на місці події, у парку імені Івана Франка у м.Надвірна Івано-Франківської області, за участю потерпілої. У ході проведення слідчого експерименту потерпіла описала події, які відбувалися і показала місце, де саме на неї напали, а також вказала де саме вона впала на землю, де впала її сумочка та інші обставини вчинення злочину. Це підтверджується протоколом проведення слідчого експертименту від 02.02.2023, CD-R із відеозаписом проведення слідчого експерименту.

Згідно з висновком експерта від 27.01.2023 №СЕ-19/109-23/1046-ТВ ринкова вартість предмета злочину (мобільного телефона) станом на 30.12.2022 становила 2300 гривень.

27.01.2023 було проведено пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_8 . У ході проведення впізнання свідок ОСОБА_8 у присутнсоті понятих вказав ознаки за якими зможе впізнати особу, якій він надав паспорт для здачі мобільного телефону в ломбард. За результатами проведення слідчої дії свідок впізнав обвинуваченого фото якого було під №1. Це підтверджується протоколом пред`явлення особи для впізнання від 27.01.2023, довідкою до протоколу, фототаблицями до протоколу.

Відповідно до листа від 15.02.2023 №354 ПТ "Ломбард Донкредит ТзОВ "Інтер-Ріелті" і Компанія", встановлено, що мобільний телефон, який є предметом даного злочину здав в ломбард за 1745,80 гривень ОСОБА_8 .

Згідно з інформацією за результатами аналізу трафіків телефонних з`єднань за номерами мобільних телефонів встановлено таке: 30.12.2022 у мобільному телефоні НОМЕР_3 о 17.09 активується сім-карта НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 ), інтернет з`єднання триває до 20.04 потім виключається ( АДРЕСА_4 ); 30.12.2022 у мобільному телефоні НОМЕР_3 о 20.07 активується сім-карта НОМЕР_5 ( АДРЕСА_4 ), інтернет з`єднання триває до 10.29 31.12.2022 потім виключається ( АДРЕСА_3 ); 10.01.2023 у мобільному телефоні НОМЕР_3 о 14.22 активується сім-карта НОМЕР_6 ( АДРЕСА_3 ) і о 16.34 - сім-карта НОМЕР_7 (смт Делятин).

20.02.2023 у обвинуваченого, на підставі постанови від 20.02.2023, у присутності понятих було відібрано два зразки букального епітелію для експертного дослідження.

Згідно з висновком експерта від 16.03.2023 №СЕ-19/109-23/2974-БД на поверхнях наданого для дослідження чохла, з маркуванням «МОНАМАХ», поверхнях «А» , «В» (об`єкти №2.1, 2.2) виявлено клітини з ядрами. Встановлено генетичні ознаки цих клітин, які є змішаними містять генетичні ознаки більше двох осіб та для ідентифікації не придатні. Встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_3 (об`єкт №1), які наведено в таблиці 1.1 додатку 1. У зв`язку з тим, що клітини з ядрами, які були виявлені на чохлі не придатні для ідентифікації, питання щодо збігу генетичних ознак цих клітин з генетичними ознаками букального епітелію ОСОБА_3 експерт не вирішував.

У ході судового розгляду суд дослідив речові докази, а саме: предмет злочину мобільний телефон та чохол до нього золотого кольору.

Слід зазначити, що показання обвинуваченого щодо непричетності до вчинення злочину, повністю спростовуються доказами, дослідженими у ході судового розгляду. Так, допитана у ході судового розгляду потерпіла вказала, що саме обвинувачений викрав у неї мобільний телефон; у ході досудового розслідування було проведено пред`явлення для впізнання і потерпіла впізнала у обвинуваченому грабіжника, який викрав її мобільний телефон; у ході проведення слідчого експерименту потерпіла детально описала обставини вчинення злочину, її показання є послідовними, незмінними та відповідають іншим доказам; допитаний у ході судового розгляду свідок ОСОБА_8 вказав на обвинуваченого як на особу, якій він надав свій паспорт для здачі у ломбард мобільного телефона, який був предметом злочину, підстав обмовити обвинуваченого у свідка не було; також у ході досудового розслідування при пред`явленні для впізнання за фотознімками свідок ОСОБА_8 також впізнав обвинуваченого; інформацією про трафік телефонних з`єднань за сім-картою, яку видав обвинувачений працівникам поліції, а також іншими доказами. Наведені докази у їх сукупності доводять вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення поза розумним сумнівом. Слід також зазначити, що суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_10 , оскільки вона працюючи у ломбарді зобов`язана була при укладенні будь-яких цивільно-правових угод діяти в межах чинного законодавства, яке передбачає укладення договору безпосередньо з особою, яка зазначена у цьому договорі, а не за посередництвом інших осіб.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та потерпілу, свідків, дослідивши письмові та речові докази, а також докази, що характеризують особу обвинуваченого, приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину, доведена і його дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, вчинене у умовах воєнного стану.

Крім цього, в судовому засіданні були досліджені докази, що характеризують особу обвинуваченого: копію паспорта та копію РНОКПП обвинуваченого, вимогу згідно з якою обвинувачений раніше не судимий (судимості погашені); характеристику з місця проживання від 29.03.2023, згідно з якою характеризується позитивно; довідку про неперебування обвинуваченого на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога.

При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, обставини вчинення злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, його вік, сімейний стан, його стан здоров`я, відсутність обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.

Норми зазначеного Кодексу наділяють суд правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Названа функція суду за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки передбачає вибір однієї з альтернативних форм реалізації кримінальної відповідальності і потребує взяття до уваги й оцінки відповідно до визначених законом орієнтирів усіх конкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання не може вважатися справедливою. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_3 слід визнати винним вчиненні інкримінованого йому злочину та призначити йому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції частини 4 статті 186 КК України, а саме мінімальне покарання, визначене санкцією.

Клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу сторона обвинувачення не подавала.

Відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України, предмет злочину: мобільний телефон марки Xiaomi Note 5A, чохол типу книжка золотого кольору слід повернути потерпілій; SIM-карту мобільного оператора і провайдера мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» слід залишити у матеріалах кримінального провадження.

На підставі ст.124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 9880,28 гривень на користь держави.

Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту зверення даного вироку до виконання.

Речові докази:

мобільний телефон марки Xiaomi Note 5A, чохол типу книжка золотого кольору - повернути ОСОБА_6 ;

SIM-карту мобільного оператора і провайдера мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» -залишити у матеріалах кримінального провадження №12023091200000024.

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 9880 (дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень 28 копійок на користь держави.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1