Постанова № 118741329, 01.05.2024, Локачинський районний суд Волинської області

Справа № 931/103/24

Провадження № 3/931/84/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 року смт. Локачі

Суддя Локачинського районного суду Волинської області Безп`ятко О.І., з участю захисника Плечука О.П. (в режимі відеоконференції), розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від Сектора поліцейської діяльності №1 (сел. Локачі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , фізичної особи-підприємця, 01 серпня 2023 року притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, 30 листопада 2023 року за ч.5 ст.126 КУпАП,

за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИЛА:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 002655 від 08.02.2024 року, ОСОБА_1 08.02.2024 року о 11 год. 30 хв. в смт. Локачі по вул. Горелова Володимирського району Волинської області керував автомобілем марки «MERCEDES-BENZ VITO 116 CDI» днз НОМЕР_1 , не маючи права керування даним транспортним засобом повторно протягом року.

Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано як порушення вимог п.2.1 «А» Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП.

22.04.2024 захисник Плечук О.П. подав пояснення з додатками, у яких зазначає, що ОСОБА_1 не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП. Вказує, що 08.02.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який знаходився за кермом транспортного засобу, їхали з м. Нововолинськ до селища Локачі. Під час руху стан здоров`я ОСОБА_2 різко погіршився, тому щоб доїхати до найближчої заправної станції, за кермо сів ОСОБА_1 , який станом на 08.02.2024 не встиг отримати посвідчення водія, однак пройшов курс навчання з керування транспортним засобом, що підтверджується свідоцтвом ПП «Престиж» про закінчення теоретичної підготовки, та мав хороші навики водіння. В той час, коли вони їхали до заправної станції, транспортний засіб зупинено працівниками поліції через забрудненість номерного знаку. Дана постанова про накладення адміністративного стягнення теж оскаржується в суді в порядку КАС України. Після складання адмінматеріалів, ОСОБА_2 звернувся до свого сімейного лікаря в телефонному режимі з консультацією і на наступний день 09.02.2024 потрапив до нього на прийом. Звертає увагу, що потреба в керуванні транспортним засобом особою, що притягується до відповідальності ОСОБА_1 , спричинена крайньою необхідністю - а саме проїхати невелику відстань до найближчої заправки, щоб батько мав змогу проконсультуватись з лікарем або викликати для нього швидку допомогу. Просить провадження закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні 22.04.2024 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що справді працівники поліції зупинили транспортний засіб, за кермом якого в той момент перебував він. Але це було зумовлено крайньою необхідністю, оскільки 08.02.2024 він з батьком їхали в Торчинську лікарню провідати матір, яка перебувала там на лікуванні. За кермом був його батько ОСОБА_2 . Однак під час руху, не доїжджаючи до смт Локачі, його батькові стало погано, мобільного зв`язку не було, зателефонувати сімейному лікарю не було можливості, тому щоб доїхати до найближчої заправки та надати медичну допомогу батькові, за кермо сів він. В`їжджаючи в смт. Локачі, його зупинили працівники поліції, його пояснення до уваги не брали. Повідомили причину зупинки, яку він вважає незаконною та оскаржує в суді. Не заперечує факт керування транспортним засобом, однак він перебував в шоці і здійснював це в стані крайньої необхідності.

Адвокат Плечук О.П. у судовому засіданні 22.04.2024 надав аналогічні пояснення, які викладені ним письмово. Зазначив, що зупинка транспортного засобу з підстав забрудненого номера є незаконною, а ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності. Просив закрити адміністративне провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Судове засідання відкладено на 30.04.2024, в яке ОСОБА_1 не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується розпискою.

Оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи 30.04.2024, клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, з врахуванням положень ст. 268 КУпАП суддя дійшла висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_3 додатково пояснив, що рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 25.04.2024 скасовано постанову серії ЕНА №1400470 від 08.02.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрито, що свідчить про незаконну підставу для зупинки транспортного засобу.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника Плечука О.П., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відеоматеріали з нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора службового автомобіля, приходжу до наступних висновків.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Особу може бути визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто наявність усіх необхідних елементів об`єктивних та суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення. Відсутність одного з елементів юридичних ознак складу правопорушення не утворює складу правопорушень.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 2.1 «А» ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Диспозиція ч.5 ст.126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Диспозиція ч.2 ст.126 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Повторним відповідно до статті 35 КУпАП визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 002655 від 08.02.2024 року; довідкою СПД №1 (сел. Локачі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 08.02.2024 року посвідчення водія не отримував, протягом року притягувався до адміністративної відповідальності: 01.08.2023 року за ч.2 ст.126 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу 3400 грн, 01.09.2023 року ч.5 ст.126 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу 40800 грн, 08.09.2023 року ч.5 ст.126 КУпАП; безперервним відеозаписом із нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора службового автомобіля.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, які надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у судді не має.

У своїх поясненнях адвокат Плечук О.П. посилається на ту обставину, що у працівників поліції не було законних підстав для зупинки транспортного засобу та рішенням суду скасовано постанову про накладення стягнення за порушення п. 2.9 в ПДР. Однак, з даним твердженням не можливо погодитися з огляду на наступне. Відповідно до ст.31 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такий превентивний захід як зупинення транспортного засобу. Крім того, статтею 35 ЗУ «Про Національну поліцію» визначено перелік причин, за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби. Враховуючи наведене, суддя не бере до уваги доводи захисника щодо скасування постанови про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121-3 КУпАП, як законної підстави для зупинки транспортного засобу, оскільки вважає, що на момент зупинки та складання цієї постанови поліцейський вважав, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення і він діяв відповідно до п.1 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Окрім того, рішення суду від 25.04.2024 не набрало законної сили.

Також, є безпідставними посилання сторони захисту на ту обставину, що під час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , він в період з 12.02.2023 по 08.05.2023 пройшов 74-годинну теоретичну підготовку з керування транспортним засобом за відповідною програмою та отримав відповідне свідоцтво, а тому до нього, як особи, яка навчається, не застосовуються положення частин 1, 2 ст.126 КУпАП.

Так, відповідно до примітки ст.126 КУпАП положення частин першої та другої цієї статті не застосовуються до осіб, які у встановленому порядку навчаються водінню транспортного засобу.

Порядок підготовки водіїв транспортних засобів на території України регламентується Законом України «Про дорожній рух» та Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.

За положеннями ч.1 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії. Особа, яка бажає отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії чи типу, зобов`язана пройти медичний огляд, підготовку або перепідготовку відповідно до типової навчальної програми, успішно скласти теоретичний і практичний іспити. Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

У п.п. 24.1, 24.4, 24.5 ПДР встановлено порядок навчання водінню транспортним засобом. Зокрема, передбачено, що навчати водінню транспортного засобу дозволяється лише осіб, які не мають для цього медичних протипоказань, що підтверджується дійсною медичною довідкою встановленого зразка. Початкове навчання водінню транспортного засобу повинно проводитися на закритих майданчиках, автодромах або у місцях, де відсутні інші учасники дорожнього руху. Навчальна їзда на дорогах дозволяється тільки в присутності спеціаліста з підготовки водіїв і за достатніх початкових навичок водіння у того, хто навчається.

Будь-яких доказів, що ОСОБА_1 під час зупинки транспортного засобу вважався особою, яка у встановленому порядку навчалася водінню транспортного засобу, він не надав. Такі обставини також спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом, згідно якого ОСОБА_1 керував належним йому транспортним засобом без присутності спеціаліста з підготовки водіїв та не під час підготовки для отримання права керування транспортним засобом.

Відносно доводів захисника, що ОСОБА_1 діяв в умовах крайньої необхідності, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до положень ст. 17 КУпАП України, особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Поняття "Крайня необхідність" розкрито у ст. 18 КУпАП, згідно якої не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

З наявного у справі відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 не заперечує факту керування, вподальшому повідомляє, що за кермом був його батько, який також не має посвідчення водія, але під час зупинки вони помінялись місцями. Про дані обставини також зазначив у своїх письмових поясненнях. Однак, в судовому засіданні не заперечував факт керування транспортним засобом, тільки покликався на те, що здійснював керування в стані крайньої необхідності.

З дослідженого відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 повідомляє працівників поліції про керування в стані крайньої необхідності з підстав того, що у батька різко погіршився стан здоров`я та йому необхідна медична допомога, що потребувало невідкладних дій. З відеозапису також не вбачається, що після зупинення транспортного засобу, ОСОБА_1 вживав всіх необхідних дій для покращення стану здоров`я батька, який увесь час перебував в автомобілі.

Таким чином, суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_1 положень ст. 17 КУпАП, оскільки ним не доведено крайньої необхідності керування транспортним засобом без такого права, оскільки небезпека, про яку він зазначає, за даних обставин, не підтверджена доказами, а долучені медичні документи не спростовують вищенаведене.

За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності, шляхом накладення адміністративного стягнення

Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Як вбачається із вищевказаної довідки СПД №1 (сел. Локачі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 08.02.2024 посвідчення водія не отримував (а.с.3).

У відповідності до п. 28 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 року з змінами, суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів, коли винна особа взагалі не отримувала такого права.

Враховуючи всі обставини справи та особу правопорушника, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, вважаю, що до нього слід застосувати стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортним засобом та без оплатного вилучення транспортного засобу, що передбачене санкцією ч.5 ст.126 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

У зв`язку з ухваленням відносно ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення, з нього слід стягнути судовий збір в сумі 605,60 грн, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.33, 36, 40-1, 221, 283, ч.1 п.1 ст.284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», на підставі ч.5 ст.126 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн без позбавлення права керування транспортним засобом та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня одержання копії постанови на рахунок за такими реквізитами: одержувач: ГУК у Волин.обл/Волинська.обл/21081300; рахунок одержувача UA588999980313050149000003001, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код одержувача ( ЄДРПОУ): 38009371.

У порядку примусового виконання штраф стягнути в подвійному розмірі в сумі 81600 (вісімдесят одна тисяча шістсот) грн.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн на р/р UА908999980313111256000026001, отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету- 22030106.

Строк звернення постанови до виконання становить три місяці з дати винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу може бути подано до Волинського апеляційного суду через Локачинський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Локачинського районного суду О.І. Безп`ятко