Рішення № 118737923, 30.04.2024, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

УХВАЛА

іменем України

30.04.2024

Справа № 331/3041/15-ц

Провадження № 4-с/331/30/2024

Суддя Жовтневого районного суду м.Запоріжжя Н.В.Фісун, розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії органу примусового виконання,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 ,представник скаржникаадвокат ГайворонськийО.Ю.звернувся доЖовтневого районногосуду м.Запоріжжяіз скаргоюна діїПриватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової З.А. в якій прохав суд: Поновити пропущений строк оскарження рішень, дій та бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни у виконавчому провадженні №65196253. Визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни у виконавчому провадженні №65196253, яка полягає у:-невинесенні постанови про звернення стягнення на майно боржника; -нездійсненні в установленому законом порядку заходів щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності/спеціальному майновому праві, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом; -неотриманні документального підтвердження належності боржнику на праві власності/спеціальному майновому праві об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості; -неповідомленні боржника про майбутній опис та арешт майна; -неповідомленні боржника про результати оцінки майна не пізніше наступного робочого дня після отримання звіту про оцінку. Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни у виконавчому провадженні №65196253 від 02.02.2024 про опис та арешт майна (коштів) боржника. Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни у виконавчому провадженні №65196253 від 19.02.2024 про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. До розгляду скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни у виконавчому провадженні №65196253 зупинити стягнення на підставі виконавчого документа №331/3041/15-ц, виданого 13.04.2021 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя. До розгляду скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни у виконавчому провадженні №65196253

зупинити реалізацію арештованого майна - земельної ділянки (кадастровий номер 2322180400:06:002:0188) за адресою: Запорізька обл., Запорізький р., Августинівська с/рада.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Приписами статті 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Тобто, вказаною нормою законодавцем чітко визначено право сторони виконавчого провадження на звернення до суду із скаргою, якщо останні вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їх права чи свободи під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Беручи до уваги викладене, суд вважає за необхідне скаргу прийняти до свого провадження та призначити до розгляду у судовому засіданніза участю стягувача, боржника і державного виконавця.

Також адвокат Гайворонський О.Ю. , який діє в інтересах боржника ОСОБА_1 , звертаючись до суду зі скаргою на дії державного виконавця просив до розгляду скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни у виконавчому провадженні №65196253 зупинити стягнення на підставі виконавчого документа №331/3041/15-ц, виданого 13.04.2021 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя та зупинити реалізацію арештованого майна - земельної ділянки (кадастровий номер 2322180400:06:002:0188) за адресою: Запорізька обл., Запорізький р., Августинівська с/рад, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаних клопотань, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані, зокрема, на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших Законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 447 ЦПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною першою статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» визначено підстави, за наявності яких виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні.

Вказаною нормою визначено перелік підстав для зупинення вчинення виконавчих дій виконавцем.

За змістом вимог статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», зупинення виконавчого провадження є виключним правом державного (або приватного) виконавця.

У пункті 15 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз`яснено, що при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Суд не може підміняти повноваження державного/приватного виконавця, а лише здійснює контроль за виконанням судового рішення в порядку, визначеному розділом VII ЦПК України.

Таким чином, зупинення або відкладення вчинення виконавчих дій відноситься виключно до компетенції державного/приватного виконавця.

Аналогічні висновки висловлені у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 752/26606/18 (провадження № 61-21640сво19) .

Окрім цього, для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як виняток, повинні бути вагомі причини. Сподівання і припущення скаржника на певні результати касаційного розгляду справи не можуть бути підставою для зупинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили (25 червня 2021 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 420/4209/19, адміністративне провадження №К/9901/9928/21).

Зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа може застосовуватись судами лише, як захід забезпечення позову, при розгляді справ щодо оскарження виконавчих написів та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Розглядаючи скаргу на дії державного, приватного виконавця у порядку статей 447-453 ЦПК України, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання зупинення стягнення за виконавчим документом, оскільки провадження щодо примусового виконання судового рішення є проявом процесуального принципу обов`язковості судового рішення, без нього даний принцип перетворюється в декларативний, а тому зупинення стягнення можливе лише у випадках оскарження самого рішення, на виконання якого було видано виконавчий лист або при оскарженні виконавчих написів та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень полягає у відстроченні виконання судового рішення на певний строк, має відповідати принципу верховенства права та здійснюватися у випадках і на підставі, визначених законом (абзац п`ятий пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).

Таким чином, при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів зупинення виконавчого провадження, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, неналежне виконання яких може бути оскаржено до суду, що узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 2-9/11(4-с/444/11/2020), провадження № 61-2573св21 (ЄДРСРУ № 104886056).

Наряду з вказаним, слід відмітити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно з ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

За змістом ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом якщо визнає причини його пропуску поважними.

З матеріалів справи вбачається, що скаргу подано з порушенням строку, передбаченого ч. 1 ст. 449 ЦПК України, але, враховуючи наявність клопотання заявника про поновлення строку звернення до суду та достатність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, з метою забезпечення прав заявника на доступ до суду згідно з практикою Європейського суду з прав людини, положень законодавства, суд вважає за можливе поновити пропущений строк звернення до суду. Таке поновлення сприятиме забезпеченню доступу до правосуддя.

За таких обставин, вважаю поважною причину пропуску строку та вважаю за необхідне поновити заявнику строк на звернення до суду зі скаргою.

Керуючись статтями447,450 ЦПК України, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на подання скарги на діїоргану примусовоговиконаннята прийняти до свого провадження.

Скаргу призначити до розгляду у судовому засіданніна 9.05.2024 о 13 год 30 хвв приміщенні Жовтневого районного суду м.Запоріжжя.

У задоволенніклопотання адвокатаГайворонського О.Ю.,який дієв інтересахборжника ОСОБА_1 ,про зупиненнястягнення напідставі виконавчого провадження № 65196253 та зупинення реалізації арештованого майна відмовити.

Копії ухвали направити учасникам судового розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В.Фісун