Рішення № 118732601, 29.04.2024, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/773/23

Провадження № 2/938/34/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2024 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,

з участю: секретаря судового засідання Мартищук Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінтраст Україна",

до відповідача: ОСОБА_1 ,

про: стягнення заборгованості,

за участю:

від позивача: не з`явився;

від відповідача : не з`явився;

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінтраст Україна", звернулось до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості в сумі 41 818,31грн.

Ухвалою суду від 10.10.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні на 31.10.2023.

Подальший хід розгляду справи та причини відкладення судових засідань, викладені в ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.

Так, оскільки відповідач ОСОБА_1 в судові засідання, не з`являвся, а поштові конверти, якими суд направляв на адресу його зареєстрованого місця проживання, судові повістки про виклик до суду, а також ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками поверталися до суду, неврученими, із відмітками «ЗСУ», ухвалами суду від 31.10.2023, 22.11.2023, 26.12.2023, 15.01.2024, 30.01.2024, 19.02.2024,11.03.2024, 29.03.2024 розгляд справи відкладався, та судом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, належного повідомлення відповідача про розгляд вказаної справи, задля недопущення порушення його права на захист вживались заходи щодо перевірки інформації, про перебування відповідача у складі Збройних сил України.

Зокрема, на підставі отриманої в ході розгляду справи, інформації, про місця служби ОСОБА_1 , судом було зроблено запити до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_2 , у зв`язку з чим, для отримання відповіді, судові засідання відкладались на певний час.

Востаннє, судове засідання було відкладено 29.03.2024 на 24.04.2024, оскільки станом на 29.03.2024, відповіді з Військової частини НОМЕР_2 , на запит суду щодо перебування відповідача у складі Збройних сил України, не надійшло.

Окрім цього, судом вживались всі передбачені процесуальним законом заходи щодо повідомлення відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи, шляхом скерування судових повісток на адресу його зареєстрованого місця проживання поштовим зв`язком, за допомогою смс-повідомлень, телефонограм, а також шляхом повідомлення відповідача на офіційному сайті «Судова влада України».

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідач ОСОБА_1 , був обізнаний про розгляд справи відносно нього, оскільки від ОСОБА_1 на електронну адресу Верховинського районного суду, надійшла заява (Вх.№ЕП-1515/23), в якій він повідомив, що не може з`явитися до Верховинського у з перебуванням на службі у військовій частині НОМЕР_2 .

12.04.2024 на адресу суду надійшов лист №690/5396 від 10.04.2024 від Військової частини НОМЕР_2 , яким повідомлено суд про те, що солдат ОСОБА_1 , був зарахований в списки в/ч НОМЕР_2 , згідно наказу командира в/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині) №168 від 01.07.2022, однак зараз знаходиться у самовільному залишенні військової частини НОМЕР_2 , згідно наказу командира в/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині) №209 від 26.07.2023.

В судове засідання 24.04.2024 учасники справи, не з`явилися.

Від представника позивача ОСОБА_2 ,28.03.2024, через систему «Електронний суд» надійшло клопотання, в якому вона просила судове засідання, призначене на 29.03.2024 проводити без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі, не заперечила проти заочного розгляду справи.

Відповідач причини неявки суду не повідомив. 23.04.2024 на адресу суду повернулося неврученим поштове відправлення, яким суд скеровував відповідачу судову повістку про виклик до суду на 24.04.2024, з відміткою поштової установи «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд також звертає увагу на те, що поштові відправлення, якими суд направляв відповідачу судові повістки про виклик до суду на 29.03.2024, 11.03.2024, також повернулись на адресу суду з відміткою поштової установи «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до положень ст.128 ЦПК України, законодавець визначив, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" та справі "Красношапка проти України" зазначено, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ та організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.

Статтею 43 ЦПК України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до норм ч.ч.1,3,4 ст.223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Частиною 1 статті 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Статтею 281 ЦПК України передбачено, що про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно положень ст.128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч.9 ст.130 ЦПК України особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Згідно із ч.1,3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п.п. 118, 123 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.

Судові повістки скеровувались відповідачу за зареєстрованою адресою його місця проживання, яка вказана у позовній заяві та відповіді отриманій із Верховинської селищної ради, однак були повернені на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Іншої поштової адреси відповідачем суду повідомлено не було. Відтак, в силу наведених положень процесуального закону, відповідач вважається повідомленим належним чином про розгляд справи.

Враховуючи той факт, що відповідач будучи належним чином повідомленим про дачу, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився та не повідомив причин неявки, відзив на позов не подав, а позивач подав заяву, в якій зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи №938/773/23 та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно ч.4,5 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведені вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 24.04.2024, є дата складення повного судового рішення -29.04.2024.

Правова позиція позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» або Кредитор) є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи НОМЕР_3 від 28.02.2017, видане Національним банком України. Також, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» має ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, яка була видана розпорядженням Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 28.03.2017р. №756.

22.08.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 4654981 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом № 53-ОД від 16 січня 2020 року та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents.

Згідно умов Кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 10000,00 грн (п. 1.3. Кредитного договору). Строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту (21.09.2021) вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору. (п.1.4. Кредитного договору).

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 10 000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_4 .

Відповідно до п. 1.5.1. Кредитного договору Знижена процентна ставка 1,425 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач в межах строку, визначеного в п.1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Споживач як учасник програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту (до дати пролонгації (не включно), але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 Договору, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Відповідно до п.1.5 Кредитного договору Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п. 4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору.

21.09.2021 Відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль.

Надалі Відповідач оплати за Кредитним договором не здійснював.

Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Кредитором 21.06.2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом та ТОВ «ФК« ФІНТРАСТ УКРАЇНА» , як фактором, було укладено Договір факторингу № 21-06/2022, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.

Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило Відповідача шляхом направлення на електронну пошту pdaniluk9@gmail.com, зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» ФІНТРАСТ УКРАЇНА» є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи НОМЕР_5 від 21.01.2022, видане Національним банком України. Також, Позивач має витяг з Державного реєстру фінансових установ про видачу ліцензій для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, в тому числі і на надання послуг факторингу, яка була видана Позивачу Національним банком України від 24.01.2022. В зв`язку з чим, Позивач мав право на укладення договору факторингу та є новим кредитором Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до п.1.1. Договору Факторингу позивач (Фактор) зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (Клієнта) (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2. Договору Факторингу перехід від Клієнта (ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») до Фактора (Позивача) вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор (Позивач) стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників- підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора (Позивача) права вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Отже, до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу №21-06/2022 перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним (електронним) договором №4654981 у розмірі 31800,00.

Станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена і складає 10000,00грн - тіло кредиту та 21800,00 грн - нараховані проценти, всього - 31800,00 грн.

Крім цього зазначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості в розмірі 31800,00 грн; 8395,20 грн - інфляційні втрати, 1623,11 грн - 3% річних за прострочення виконання зобов`язання,що становить 41818,31грн.

Правова позиція відповідача.

Відповідач не скористався своїм правом, відзив на позовну заяву, не подав.

Фактичні обставини встановлені судом.

Так, між ТОВ "Авентус Україна" та відповідачем ОСОБА_1 22.08.2022 укладено договір № 4654981 про надання споживчого кредиту.

У даному кредитному договорі визначені такі його істотні умови: сума кредиту складає 10 000 гривень (п. 1.3), строк кредиту - 30 днів (п. 1.4).

Відповідно до п.1.5.1. Кредитного договору, стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п. 4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору.

Відповідно до п. 1.5.2. Кредитного договору знижена процентна ставка 1,425 % в день застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач в межах строку, визначеного в п.1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту (до дати пролонгації (не включно), але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 Договору, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Відповідно до п.2.1. Кредитного договору кошти кредитного договору надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_4 , або іншої платіжної карки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.

Умовами договору споживчого кредиту передбачено нарахування відсотків після місячного строку дії договору, оскільки умовами договору передбачено його автоматичну пролонгацію. Пунктом 4.3 вказаного договору визначено порядок пролонгації строку кредиту. Сторони домовилися, що у випадку якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до п.п. 4.2.2-4.2.4 договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту (п.4.3.1). Споживач дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в п.п. 4.3.1 Договору шляхом підписання вказаного Кредитного договору, про що зазначено в п. 4.4 Договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою споживача, у порядку передбаченому п.4.2. Договору.

Вказаний кредитний договір, а також паспорт споживчого кредиту, який містить вказівку на суму кредиту, строк його видачі, знижену і стандартну процентні ставки, орієнтовну загальну вартість кредиту, штрафи тощо підписано відповідачем електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором А986112, 2.08.2021 05:12:04 (а.с.18-22).

Відповідно до довідки платіжного провайдера ТОВ «Фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» №5861-ВП від 22.06.2022 на підставі договору № ВП-200417-1 від 20.04.2017 за дорученням ТОВ «Авентус Україна» було здійснено перекази на картки клієнтів, зокрема 22.08.2021 відповідачу ОСОБА_1 перераховані грошові кошти в сумі 10 000грн на платіжну картку № НОМЕР_4 , код авторизації 419290, номер транзакції в системі WayForPay-creditplus-21935405 (а.с.54, зворот).

21.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (Фактор) укладено договір факторингу №21-06/22, відповідно до умов якого, Фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору (а.с.38-42).

Згідно Витягу Реєстру боржників від 21.06.2022 (Додаток №1 до Договору Факторингу №21-06/22 від 21.06.2022) ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» прийняв, а ТОВ «Авентус Україна» передав право вимоги заборгованості до боржника ОСОБА_1 за договором №4864296 на суму 33128,00 грн, з яких: 10000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту (тіло кредиту); 23 028 грн - заборгованість за процентами.

Таким чином, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на законних підставах набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4654981 від 22.08.2021 в розмірі 31800,80 грн, з яких: 10000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту (тіло кредиту); 21800,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, оскільки за договором факторингу відбулось процесуальне правонаступництво у зв`язку із зміною кредитора (а.с.28).

21.06.2021 позивач надіслав відповідачу на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлення про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (а.с.25, зворот).

Згідно розрахунку заборгованості станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача по Кредитному договору перед Позивачем становить 31800,00 грн, з яких:10000,00грн - тіло кредиту та 21800,00 грн - нараховані проценти (а.с. 9-17).

Крім того, у зв`язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивачем на підставі ст.625 ЦК України нараховано відповідачу інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми: 8395,20 грн - інфляційні втрати, 1623,11 грн - 3% річних за прострочення виконання зобов`язання.

Отже, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості в розмірі 31800,00 грн; 8395,20 грн - інфляційні втрати, 1623,11 грн - 3% річних за прострочення виконання зобов`язання, а також сплачений судовий збір в сумі 2147,20 грн, витрати на правову допомогу в сумі 10000 грн, що становить 41818,31грн.

Оцінка суду.

Як вбачається із позовної заяви, спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу невиконання зобов`язань ОСОБА_1 за договором про надання банківських послуг від 22.08.2021, отже є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1-2ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За статтею 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно абзацу другого ч.2 ст.639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Таким чином, між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір №4654981 про надання споживчого кредиту, за умовами якого відповідачу надано 100000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, на строк 30 днів, зі сплатою відсотків 1,90% в день в межах строку кредитування. Договір про надання споживчого кредиту №4654981 від 22.08.2021 підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом шляхом зазначення одноразового ідентифікатора, відповідно до ч. 6, 8 ст.11, ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч.13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до довідки платіжного провайдера ТОВ «Фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» №5861-ВП від 22.06.2022 на підставі договору № ВП-200417-1 від 20.04.2017 за дорученням ТОВ «Авентус Україна» було здійснено перекази на картки клієнтів, зокрема відповідачу ОСОБА_1 перераховані грошові кошти в сумі 10 000 грн. на платіжну картку № НОМЕР_4 , код авторизації 419290, номер транзакції в системі WayForPay-creditplus-21935405, що відповідає п.2.1. Кредитного договору, згідно з яким кошти кредитного договору надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_4 , або іншої платіжної карки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.

Відтак вказаний доказ з врахуванням пункту 2.1 Кредитного договору є належним і достатнім доказом виконання ТОВ «Авентус Україна» зобов`язання за договором щодо надання 10 000 грн. кредиту відповідачу ОСОБА_1 .

Проте, відповідач ОСОБА_1 до 21.09.2021 свої зобов`язання щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, не уклав угоду про пролонгацію строку дії Кредитного договору, у зв`язку з чим Кредитний договір на підставі п.4.3 Кредитного договору було пролонговано автоматично на 90 календарних днів поспіль. У подальшому відповідач оплату за Кредитним договором також не здійснював. Таким чином, проценти за користування кредитом нараховувалися відповідачу ОСОБА_1 з 22.08.2021 по 20.12.2021, включно.

Умовами договору споживчого кредиту передбачено нарахування відсотків після місячного строку дії договору, оскільки умовами договору передбачено його автоматичну пролонгацію. Пунктом 4.3 вказаного договору визначено порядок пролонгації строку кредиту. Сторони домовилися, що у випадку якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до п.п. 4.2.2-4.2.4 договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту (п.4.3.1). Споживач дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в п.п. 4.3.1 Договору шляхом підписання вказаного Кредитного договору, про що зазначено в п. 4.4 Договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою споживача, у порядку передбаченому п.4.2. Договору.

З огляду на викладене, суд вважає наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором відповідача перед ТОВ «Авентус України»: 10 000 грн- заборгованість за тілом кредиту, 21800 грн -процентів за користування кредитом, таким, що відповідає умовам Кредитного договору № 4654981 від 22.08.2021.

Згідно з ч.1ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514ЦПК України.

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

21.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (Фактор) укладено договір факторингу №21-06/22, відповідно до умов якого, Фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору (а.с.38-42).

Згідно Витягу Реєстру боржників від 21.06.2022 (Додаток №1 до Договору Факторингу №21-26/22 від 21.06.2022) ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» прийняв, а ТОВ «Авентус Україна» передав право вимоги заборгованості до боржника ОСОБА_1 за договором №4864296 на суму 33128,00 грн, з яких: 10000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту (тіло кредиту); 23 028 грн - заборгованість за процентами.

Таким чином, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на законних підставах набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 4654981 від 22.08.2021 в розмірі 31800,00 грн, з яких: 10 000 грн - заборгованість за основною сумою кредиту (тіло кредиту); 21800,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, оскільки за договором факторингу, відбулось процесуальне правонаступництво у зв`язку із зміною кредитора.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 4654981 від 22.08.2021 відповідач ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» в розмірі в розмірі 41818,31, з яких: 10 000 грн - заборгованість за основною сумою кредиту (тіло кредиту); 21800,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом 8395,20 грн - інфляційні втрати, 1623,11 грн - 3% річних за прострочення виконання зобов`язання.

При цьому, інфляційні втрати в розмірі 8 395,20грн, нараховані відповідачу за період лютий 2022- квітень 2023, а 3% річних в розмірі 1623,11грн, нараховані відповідачу за період із 09.01.2022 по 22.09.2023.

Разом з тим, суд вважає, що відсутні правові підстави для нарахування інфляційних втрат та 3% річних починаючи із дня введення на території України воєнного стану (24 лютого 2022 року), оскільки відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи використання позивачем невірних даних для розрахунку, суд здійснює самостійний розрахунок інфляційних втрат за період із 01.02.2022 року по 23.02.2022 року, та 3% річних за період із 09.01.2022 року по 23.02.2022 року, беручи за основу для нарахування заборгованість в розмірі 31800,00грн.

Розрахунок 3 % річних здійснюється за формулою: 31 800,00 x 3 % x 46 : 365 : 100 =120,23грн.

Розрахунок інфляційних втрат здійснюється за формулою: інфляційне збільшення: 31 800,00 x 101,6 :100 - 31 800,00 = 508,80 грн.

За приписами ч.1 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.ст.12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 32429,03 з яких: 10 000 грн - заборгованість за основною сумою кредиту (тіло кредиту); 21800,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 508,80 грн - інфляційні втрати; 120,23 грн - 3% річних за прострочення виконання зобов`язання.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Судові витрати.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:) у разі задоволення позову - на відповідача;) у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так при пред`явленні позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2147,20грн.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду з цим позовом у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі сумі 1665,10грн.

Окрім цього позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу в розмірі 10000,00 гривень.

Згідно ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Зі змісту ч.ч.1-3 ст.134 ЦПК України вбачається, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі.

Частиною 5 ст.137 ЦПК України передбачено, що в разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Матеріалами справи підтверджено, що в зв`язку з розглядом даної цивільної справи позивач поніс витрати на правову допомогу, розмір яких складає 10000,00 грн., що підтверджується умовами договору №051222 про надання правової допомоги №07/07-2022 від 07.07.2022, укладеного між Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» та адвокатом Крюковою Мариною Володимирівною; звітом про надання правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги №07/07-2022 від 07.07.2022, платіжною інструкцією в національній валюті від 19.09.2023 №859

Вищенаведені документи судом можуть бути оцінені як належні та достатні у розумінні положень ст.ст.77-80 ЦПК України, оскільки підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідачем не було заявлено клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги позивача та не доведено неспівмірність таких витрат.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, понесені позивачем витрати на правничу допомогу, слід стягнути з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 7 754,74грн.

Керуючись ст.ст.10, 12, 76, 81, 141, 263-265, 268, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4654981 від 22.08.2021 - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 4654981 від 22.08.2021 в розмірі 32 429,03грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» 1665,10грн судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 754,74 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», юридична адреса: 03150, м.Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2;код ЄДРПОУ 44559822;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 ; персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_6 .

Повне рішення складено 29.04.2024

Суддя Роман ДЖУС