Рішення № 118729596, 30.04.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2024 рокусправа № 380/793/24

Львівський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді за участю:Морської Галини Михайлівни секретаря судового засідання позивача представника позивача представника відповідачаНаум`як Х.О. Найчук Г.О. Торопчина О.Д. Шевченка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України третя особа - Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі - відповідач, Департамент, ДСР НПУ), за участю третьої особи - Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі - третя особа, Управління), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 14.12.2023 №461 Про застосування дисциплінарних стягнень стосовно окремих працівників УСР в Черкаській області в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільненні із служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 14.12.2023 №773 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції з 25.12.2023 відповідно до пункту 6 статті 77 ЗУ "Про Національну поліцію" у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

- поновити з 26.12.2023 ОСОБА_1 на посаді начальника 1-го сектору (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, стягнувши з відповідача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Ухвалою від 23.01.2024 відкрите загальне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 20.02.2024.

Ухвалою від 12.02.2024 визначено підготовче засідання проводити в режимі відеоконференцзв`язку. Підготовче засідання призначено на 27.02.2024.

Ухвалою від 27.02.2024 закрите підготовче провадження, розгляд справи призначено на 18.03.2024.

Протокольними ухвалами від 18.03.2024, 11.04.2024 у судовому засіданні оголошена перерва.

У судовому засіданні 30.04.2024 проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірними наказами ОСОБА_1 звільнена зі служби в поліції за результатами службового розслідування, порушеного за фактом складання щодо позивачки адмінпротоколів за ст. 124 та 130 КУпАП. Стверджує, що службове розслідування призначене протиправно, оскільки відповідно до вимог ч. 5 ст. 14 Дисциплінарного статуту НПУ у разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів. Також зазначає, що до позивачки застосований найсуворіший вид дисциплінарного стягнення - звільнення без урахування тих обставин, що адмінматеріали складені щодо позивачки, коли вона перебувала поза службою, у неробочий час, без форменого одягу та спецзасобів, у ДТП немає постраждалих.

Зазначає: «…А ні дисциплінарна комісія, ані підписант оскаржуваних наказів не врахували при прийнятті рішення про звільнення факт відсутності у позивача (інших) діючих дисциплінарних стягнень, відомостей про заохочення, нагородження позивача, службову характеристику. Відповідно до Послужного списку, а також службової характеристики від листопада 2023 року на позивача, ОСОБА_1 зарекомендувала себе з позитивної сторони, як чесний, принциповий працівник, ініціативний та здібний фахівець. До виконання службових обов`язків ставиться з високою мірою відповідальності, відзначається високою працездатністю, самовіддана роботі.... Протягом служби неодноразово заохочувалась керівництвом. Окрім того, при видачі оскаржуваного наказу відповідач не врахував наявність у позивача статусу «мати-одиначка» (одинока мати), оскільки моє звільнення зі служби вплинуло на права дитини яка перебуває на моєму утриманні…».

Представник позивачки у судовому засіданні підтримав позов, просив суд його задовольнити.

Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти позову, мотивуючи тим, що 13.11.2023 до Департаменту надійшла інформаційна довідка УСР в Черкаській області за фактом вчинення ДТП з пошкодженням транспортного засобу капітаном поліції ОСОБА_1 . В інформаційній довідці зазначено, що вказана подія стала підставою для складення відносно ОСОБА_1 протоколу за статтею 124 КУпАП, а питання щодо складання протоколу за статтею 130 КУпАП буде вирішено після отримання результатів дослідження біологічного матеріалу (крові та сечі). Стверджує, що матеріали, складені в порядку, визначеному КУпАП, про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення ДО ДЕПАРТАМЕНТУ НЕ НАДХОДИЛИ, а відтак, по відношенню до позивача пункт 3 розділу ІІ Порядку № 893 та частина п`ята статті 14 Дисциплінарного статуту Департаментом не застосовувались.

Стверджує, що ОСОБА_1 своїми діями порушила Правила дорожнього руху, вчинила ДТП, що спричинило пошкодження транспортного засобу, керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим працівники поліції склали адміністративний протокол за порушення вимог пунктів 2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за що передбачена відповідальність, відповідно до статті 124 КУпАП та в подальшому склали адміністративний протокол за порушення вимог пункту 2.9 «а» Правил, за що передбачена відповідальність, відповідно до частини першої статті 130 КУпАП, окрім цього ОСОБА_1 не виконувала та навмисно ігнорувала вимоги лікаря-нарколога щодо належного огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора в медичному закладі. Зазначені обставини підтверджуються записами боді камер патрульних поліцейських, які прибули на виклик про ДТП.

Також зазначає, що до спірних правовідносин належить застосовувати спеціальне законодавство Закон України «Про Національну поліцію», а не КЗпП України, оскільки зміни в спеціальному законодавстві з питань проходження служби в поліції, що відбулися з 01.05.2022, виключають можливість субсидіарного застосування загальних норм трудового законодавства та інших загальних законів до регулювання порядку проходження та припинення служби поліцейськими на умовах та порядку, що встановлені Законом України «Про Національну поліцію».

Представник відповідача у судовому засіданні позицію, викладену у відзиві підтримав, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Третя особа у судове засідання не прибула, надіслала суду клопотання про розгляд справи без їх участі, підтримала позицію відповідача, просила відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 наказу начальника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 14.12.2023 № 461 «Про застосування дисциплінарних стягнень стосовно окремих працівників УСР в Черкаській області», за порушення вимог п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 та ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», підпунктів 1, 2, 4, 5, 6, 7, 11, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців першого і другого частини п`ятої ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», пунктів 2.3 «б», 12.1 та пункту 2.9 «а» розділу ІІ Правил дорожнього руху, наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», що виразилося в керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, порушенні Правил дорожнього руху та спричинило пошкодження транспортного засобу, а також недотриманні та невиконанні статутів і наказів.

Наказом начальника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 14.12.2023 № 773 о/с «По особовому складу» капітана поліції ОСОБА_1 (0010440), начальника першого сектору (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Черкаській області, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої ст. 77 з 25 грудня 2023 року.

Не погодившись із цими наказами, позивачка звернулась до суду.

Щодо твердження представника позивачки про відсутність підстав для призначення службового розслідування, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 13.11.2023 до Департаменту надійшла інформаційна довідка УСР в Черкаській області від 13.11.2023 № 5179/55/122/01-2023 за фактом вчинення дорожньо-транспортної пригоди - з пошкодженням транспортного засобу капітаном поліції ОСОБА_1 ,

вказана подія стала підставою для складення відносно ОСОБА_1 протоколу за статтею 124 КУпАП, а питання щодо складання протоколу за статтею 130 КУпАП буде вирішено після отримання результатів дослідження біологічного матеріалу (крові та сечі).

Пунктом 1 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі Порядок № 893), встановлено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Як пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 893, так і частиною четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Пунктом 3 розділу II Порядку № 893 та частиною п`ятою статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування не призначається в разі надходження до органу (підрозділу, закладу, установи) поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному КУпАП. У цьому разі рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Суд зауважує, що матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення до Департаменту на час призначення службового розслідування не надходили і були отримані від УПП в Черкаській області під час проведення службового розслідування після їх витребування листом від 13.11.2023 № 15221/55/01-2023 разом із рапортами поліцейських, поясненнями понятих, актів (висновків) про проведення оглядів на стан сп`яніння та інших документів, складених 12.11.2023 стосовно ОСОБА_1 .

Відтак твердження представника позивачки про незаконність проведення службового розслідування є помилковим.

Судом встановлено, що спірний наказ прийнятий за результатами службового розслідування, призначеного наказом начальника ДРС НПУ від 13.11.223 № 266-п.

12.12.2023 затверджений Висновок службового розслідування щодо вчинення дисциплінарного проступку капітаном поліції ОСОБА_1 (далі - Висновок службового розслідування).

За результатами службового розслідування встановлено наступне:

«… 13.11.2023 за вх. № 19600 до Департаменту стратегічних розслідувань з управління стратегічних розслідувань в Черкаській області надійшла інформаційна довідка від 13.1 1.2023 № 5179/55/122/01-2023 про складення 12.11.2023 адміністративного протоколу відповідно до ст. 124 «порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна) Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП), стосовно начальника 1-го сектору (протидії корупції) цього управління капітана поліції ОСОБА_2 … , за фактом вчинення дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) з пошкодженням транспортного засобу.

Як зазначено в інформаційній довідці начальника УСР в Черкаській області полковника поліції ОСОБА_3 від 13.11.2023 № 5179/55/122/01-2023, що 12.11.2023 близько о 20.34 на бульварі Шевченка, 187 в м. Черкаси трапилася ДТП за участі капітана поліції ОСОБА_1 , яка керуючи приватним автомобілем HYNDAI ELANTRA, номерний знак НОМЕР_1 , здійснила наїзд на бордюрний камінь внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження.

Під час спілкування поліцейських Управління патрульної поліції в Черкаській області (далі - УПП в Черкаській області) із ОСОБА_1 , у останньої були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушена мова та координація рухів). ОСОБА_1 категорично відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння на місці ДТП у визначеному законодавством порядку з використанням спеціального технічного приладу - газоаналізатора «Alcotest DRAGER», але виявила бажання пройти огляд в Комунальному закладі «Черкаський обласний наркологічний диспансер».

В зазначеному медичному закладі капітан поліції ОСОБА_1 здала на дослідження біологічний матеріал (кров і сечу). Всі події фіксувалися на портативні відео реєстратори поліцейських УПП в Черкаській області.

Стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 625991 за статтею 124 КУпАП. Питання щодо складання протоколу за ст. 130 КУпАП буде вирішено працівниками УПП в Черкаській області після отримання результатів дослідження крові та сечі ОСОБА_1 …

Також, відповідно до статей 25-27 Закону України «Про Національну поліцію», підпункту 40 пункту 4 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 877, було перевірено базу даних Інформаційного порталу Національної поліції та встановлено, що в УПП в Черкаській області за фактом ДТП внесені відомості до Єдиного обліку від 12.11.2023 за № 7379.

Як зазначено у фабулі ЄО № 7379: 12.11.2023 о 21.00 надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 12.11.2023 о 20.58 за адресою: Соснівський район, м. Черкаси, бульвар Шевченка, біля ОДА авто в`їхало в бордюр. Заявник Гриценко, тел. НОМЕР_2 .

Прибувши за вказаною адресою, нарядом поліції факт ДТП підтверджено, на місці знаходився автомобіль HYNDAI ELANTRA, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котра рухалась по бульвару Шевченка в м. Черкасах та здійснила наїзд на бордюрний камінь в наслідок чого транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень та матеріальних збитків. Під час даної події в автомобілі також перебували пасажири ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в котрих поліцейськими було відібрані пояснення. Також на місці були присутні два свідка події ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в котрих також відібрані пояснення. На місці ДТП присутні камери відео спостереження перехрестя бульвару Шевченка та вул. Лазарєва безпечна Черкащина, кафе Грузинська кухня, бар Олдскул.

За фактом ДТП патрульними поліцейськими складений адміністративний протокол за ст. 124 КУпАП серії ААД № 625991, також складено схему місця події, відібрано пояснення у всіх учасників події. Крім цього у фабулі ЄО зазначено, що під час спілкування з водієм в неї було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода та запропоновано пройти обстеження у встановленому законом порядку на місці події, на що остання відмовилась та їй було запропоновано пройти обстеження у лікаря нарколога в Комунальному закладі «Черкаський обласний наркологічний диспансер» де остання здала біологічну речовину. Дана подія фіксувалась на нагрудні бодікамери патрульних поліцейських №№ 472416, 471875.

В ході проведення службового розслідування, 15.11.2023 капітана поліції ОСОБА_1 було ознайомлено з наказом ДСР від 13.11.2023 № 266-П «Про призначення та проведення службового розслідування», де пунктом 3 наказу, її на підставі ст. 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та ст. 70 Закону України «Про Національну поліцію» було відсторонено від виконання службових обов`язків за займаною посадою на час проведення службового розслідування, а також роз`яснено необхідність перебувати на протязі робочого часу на робочому місці. … Опитана 11.12.2023 капітан поліції ОСОБА_1 в своєму поясненні вказала, що з інкримінуванням порушення службової дисципліни вона не згідна, висловила бажання скористатися своїм правом, визначеним в ст. 63 Конституції України…».

Матеріали службового розслідування містять пояснення ОСОБА_8 - лікаря-нарколога Комунального некомерційного підприємства «Черкаське обласне наркологічне підприємство Черкаської обласної ради», у яких останній пояснив, що 12.11.2023 о 09.00 він заступив на добове чергування до КНП ЧОНД на проспекті Хіміків, 62 в м. Черкаси. 12.11.2023 близько о 22.00 до КНП ЧОНД працівники патрульної поліції доставили громадянку ОСОБА_1 , від якої було чутно запах алкоголю. ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Алконт» який має сертифікат і проходить щорічну повірку, при цьому він провів з ОСОБА_1 інструктаж і розповів як правильно продуватися, але остання умисно не виконувала інструкцію і намагалася уникнути продувки газоаналізатора, імітувала, що видихає, а насправді вдихала в себе. Більше 5 разів лікар ОСОБА_9 пропонував ОСОБА_1 продути пристрій, але вона імітувала і умисно цього не робила, що зафіксовано на відеокамерах поліцейських. При цьому ОСОБА_1 вимагала здати аналізи сечі і крові на вміст алкоголю, що і було зроблено. Приблизно о 23.00 12.11.2023 ОСОБА_9 повторно було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Алконт», вона його продула і результат показав 1,6 проміле. Як вказує лікар ОСОБА_9 , що по процедурі він запропонував через 15 хвилин пройти повторно огляд за допомогою «Алконта», але ОСОБА_1 почала телефонувати комусь і в подальшому порушуючи процедуру знов почала імітувати продувку, але нічого не виходило. Лікар-нарколог ОСОБА_9 зазначив, що аналізи сечі і крові ОСОБА_1 відбиралися в присутності жінки поліцейського в двох екземплярах. Вони були опломбовані і поміщені в спеціальний холодильник для подальшого проведення аналізів в лабораторії. Зі слів ОСОБА_9 , ОСОБА_1 поводила себе тактовно по відношенню до нього як спеціаліста. Медичний огляд було проведено в повному обсязі згідно протоколу огляду на стан алкогольного та наркологічного сп`яніння.

Також Висновок службового розслідування містить наступне: «… Під час службового розслідування дисциплінарною комісією проглянуто записи з нагрудних камер поліцейських записаних 12.11.2023 стосовно подій за участі капітана поліції ОСОБА_1 . Переглядом записів зазначених вище камер установлено, що на місці ДТП видно автомобіль HYNDAI ELANTRA, номерний знак НОМЕР_1 , з явними пошкодженнями, також видно, що ОСОБА_1 просить поліцейського зробити так щоб вона нібито не була за кермом, а саме «керував автомобілем хтось з її друзів, які на час ДТП перебували в салоні її авто», в подальшому ОСОБА_1 не погоджується пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці вчинення ДТП. Надалі, на записі видно, що ОСОБА_1 в приміщенні КНП ЧОНД поводить себе нетактовно по відношенню до працівників патрульної поліції, а саме постійно зазначає, що вони на неї здійснюють тиск, також видно, що остання дійсно порушує інструкцію продувки в алкотестер, а саме імітує продування з метою уникнути відповідальності, на неодноразові зауваження лікаря-нарколога його вимоги навмисно не виконує…».

За результатами службового розслідування дисциплінарна комісія прийшла до наступного:

«… 1.Службове розслідування за фактами порушення службової дисципліни начальником 1-го сектору (протидії корупції) УСР в Черкаській області капітаном поліції ОСОБА_1 , припинити.

2.Відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, уважати такими, що підтвердились.

3.За порушення вимог підпунктів 1, 2 частини першої статті 18 та статті 64 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-УІІІ «Про Національну поліцію», підпунктів 1, 2, 4, 5, 6, 7, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, абзаців першого і другого частини п`ятої статті 14 Закону України від ЗО червня 1993 року № 3353-ХІІ «Про дорожній рух», пунктів 2.3 «б», 12.1 та пункту 2.9 «а» розділу II Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, наказу Національної поліції України від 19 липня 2022 року № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», що виразилося у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, порушенні Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, а також недотриманні та невиконанні статутів і наказів, капітана поліції ОСОБА_1 (0010440), начальника 1-го сектору (протидії корупції) УСР в Черкаській області ДСР Національної поліції України, притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції…».

Також матеріали службового розслідування містять висновок Комунального некомерційного підприємства «Черкаське обласне наркологічне підприємство Черкаської обласної ради» від 12.11.2023 № 756, підписаний ОСОБА_9 - лікарем-наркологом, відповідно до якого станом на 12.11.2023 22:00 год ОСОБА_1 встановлений діагноз: «Стан алкогольного сп`яніння».

Зазначені висновки службового розслідування стали підставою для прийняття спірних наказів.

У пункті 1 спірного наказу начальника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 14.12.2023 №461 вказані порушення позивачем вимог наступних норм:

- пункти 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію»:

«…Поліцейський зобов`язаний: … 1) неухильно дотримуватися положеньКонституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва»;

- статтю 64 Закону України «Про Національну поліцію»: « … Особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватисяКонституціїта законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки"…»;

- підпункти 1, 2, 4, 5, 6, 7, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ: «… Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначенихстаттею 18Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; … 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; … 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; … 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції …»;

- абзаців першого і другого частини п`ятої ст. 14 Закону України «Про дорожній рух»: «… Учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону,Правил дорожнього рухута інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам;…»;

- пунктів 2.3 «б», 12.1 та пункту 2.9 «а» розділу ІІ Правил дорожнього руху : «… 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: … б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; … 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним…. 2.9. Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;…»;

- наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції».

Позивач, оскаржуючи спірні накази, стверджує, що вчинення ДТП в стані алкогольного сп`яніння позивачкою не стосується порушення нею присяги поліцейського та Правил етичної поведінки поліцейських, оскільки остання перебувала поза службою у неробочий час у власному авто без спецзасобів та не у форменому одязі.

Відповідач наполягає, що факт перебування поліцейського за кермом у стані алкогольного сп`яніння є несумісним із званням поліцейського.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд зауважує наступне.

Основні обов`язки поліцейського визначені частиною першою статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Разом із тим частина 2 цієї ж статті зобов`язує поліцейського на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про Національну поліцію» поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.

Із аналізу наведених правових норм слідує, що поліцейський у міру можливості має вживати заходів щодо недопущення (припинення) та ліквідації наслідків подій що загрожують особистій чи публічній безпеці.

Разом із тим ОСОБА_1 , будучи поліцейською, свідомо керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи можливі негативні наслідки своєї поведінки для себе та оточуючих.

Суд зауважує, що позивачка не заперечує факт керування нею транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та вчинення ДТП.

Зазначена обставина є обтяжуючою.

Відтак суд вважає помилковим твердження позивача, що принцип безперервності унеможливлює притягнення до дисциплінарної відповідальності особи як поліцейського за вчинення правопорушення «поза службою».

Суд погоджується із відповідачем, що кожен поліцейський, у тому числі і ОСОБА_1 , незалежно від дня та часу доби, зобов`язана виконувати свої обов`язки, не порушувати Присягу, дотримуватись вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Положення, передбачені частиною першою статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», щодо дотримання прав і свобод людини та служіння Українському народові, знайшли своє закріплення і в Присязі працівника поліції, частині третій статті 1 Дисциплінарного статуту та Правилах етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за № 1576/29706 (далі Правила).

Пункт 3 розділу IV зазначених Правил зобов`язує поліцейського за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику. Відповідно до пункту 4 розділу IV Правил поліцейського зобов`язано бути коректним, він не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об`єктивним. Водночас серед додаткових обов`язків поліцейських, установлених частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту, закріплено у тому числі обов`язки щодо утримання від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також, які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Висновок службового розслідування містить посилання, що позивачка перешкоджала іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки та не сприяла у проведенні службового розслідування.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Дисциплінарного статуту поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються.

Відповідно до частини восьмої статті 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, під час відсторонення від виконання службових обов`язків (посади) поліцейський зобов`язаний перебувати на робочому місці, визначеному керівником, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та сприяти проведенню службового розслідування.

Матеріали службового розслідування містять пояснення капітана поліції ОСОБА_1 від 11.12.2023, у яких остання вказала, що з інкримінуванням порушення службової дисципліни не погоджується, висловила бажання скористатися своїм правом, визначеним статтею 63 Конституції України.

Суд зауважує, що позивачка у межах службового розслідування не надала будь-яких пояснень щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку, не висловила своє ставлення щодо вчиненого нею діяння, не просила при обранні заходу дисциплінарного стягнення врахувати певні обставини.

Також із пояснень поліцейських ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які фіксували ДТП слідує, що позивачка ухилялась від проходження освідування за допомогою газоаналізатора та не повідомила, що вона є діючим працівником поліції.

Судом досліджені відео із боді камер поліцейських, які прибули на оформлення ДТП та у подальшому супроводжували ОСОБА_1 на освідування до лікарні.

Суд зауважує, що на відео відображено, що позивачка у лікарні неодноразово наголошувала поліцейським, що вони на неї чинять тиск, хоча поліцейські поводились тактовно.

Відтак суд погоджується із відповідачем, що позивачка своїми діями не сприяла ні у оформленні ДТП, ні у проведенні службового розслідування.

Також із матеріалів службового розслідування судом встановлено, що позивачка протягом 2022 2023 під розпис ознайомлювалась із наказами Національної поліції України, протоколами нарад да дорученнями, службовими записками щодо зміцнення службової дисципліни та будучи начальником відділу ОСОБА_1 особисто проводила профілактичні бесіди із підлеглими щодо недопущення порушення ЗУ «Про дорожній рух», ЗУ «Про запобігання корупції», Дисциплінарного статуту НПУ, Правил дорожнього руху, наказів НПУ.

Судом встановлено, що матеріали службового розслідування містять копію присяги позивачки.

01.03.2016 капітан поліції ОСОБА_1 , «…усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягнула вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки…».

Суд погоджується із відповідачем, що з тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно. Тобто, порушення Присяги це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Відтак з урахуванням встановлених обставин, суд вважає доведеним факт порушення позивачкою Присяги поліцейського.

Також позовні вимоги обґрунтовані необхідністю застосування до даних правовідносин ст. 184 КЗпП України щодо заборони звільнення одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років.

Так представник позивача стверджує, що позивачка є одинокою матір`ю, відтак не може бути звільнена за ініціативою власника.

Представник відповідача наполягає, що до даних правовідносин належить застосовувати норми Закону України «Про національну поліцію» як спеціального закону, а не норми КЗпП України.

Надаючи оцінку позиція сторін, суд враховує наступне.

Сторони визнали, що позивачка розлучена та самостійно виховує дитину.

Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану, який набрав чинності з 01.05.2022 внесені зміни до Закону України «Про Національну поліцію», у тому числі до ст. 60.

Так відповідно до ст. 60 Закону України «Про Національну поліцію» відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.

Частина 4 Розділу XI «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону України «Про Національну поліцію» передбачає, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про правотворчу діяльність» від 24 серпня 2023 року № 3354-IX закон - це нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України та (або) на всеукраїнському референдумі в установленомуКонституцією Українита законом порядку, що регулює найбільш важливі суспільні відносини. Закон приймається у формі: 1) кодексу України (далі - кодекс); 2) закону України (далі - первинний закон).

УРішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) у справі за конституційною скаргою громадянки України ОСОБА_14 щодо відповідності Конституції України (конституційності) припису пункту 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213VIII від 18 червня 2020 року№ 5-р(II)/2020 (абзац другий, речення перше абзацу п`ятого підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини) застосований наступний підхід:

Принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): „закон пізніший має перевагу над давнішим (lex posterior derogat priori) „закон спеціальний має перевагу над загальним (lex specialis derogat generali) „закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.… Імператив надання дієвості принципові верховенства права (правовладдя) вимагає одночасного застосування всіх трьох класичних формул.

Відтак суд приходить до висновку, що ЗУ «Про Національну поліцію» прийнятий у часі пізніше від КЗпП України, ЗУ «Про Національну поліцію» є спеціальним по відношенню до КЗпП України, ЗУ «Про Національну поліцію» містить застереження, що відносини, що виникають у зв`язку з припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції, а також, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить ЗУ «Про Національну поліцію».

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що у даній ситуації до спірних правовідносин відповідач правомірно не застосував ст. 184 КЗпП України.

Також під час розгляду справи представник позивача неодноразово посилався на листи та роз`яснення, отримані ним від різних державних органів: Державної служби України з питань праці, Мінсоцполітики, Мінекономіки, НАЗК, Міністерства юстиції України, як у межах цієї справи, так і раніше.

Зазначені листи є відповідями на інформаційні запити представника позивачки щодо тлумачення статусу одинокої матері, пільг, визначених для вказаних осіб КЗпП України та застосування норм Закону України «Про запобігання корупції».

Суд зауважує, що дані листи не спростовують висновків суду у цій справі, відтак суд відхиляє їх як докази для обґрунтування позиції позивача.

Відтак суд погоджується із відповідачем, що дії позивача, встановлені службовим розслідуванням, є такими, що підривають авторитет і довіру до поліції як органу державної виконавчої влади, який покликаний захищати життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, що є неприпустимим.

Враховуючи наведене, суд вважає спірні рішення правомірними та законними.

Решта доводів позивача не спростовують висновків суду, на яких ґрунтується дане рішення.

Суд також зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини, суд надав відповідь на всі аргументи сторін, які мають значення для правильного вирішення справи.

За приписамипункту 4 частини першоїстатті 5 КАС Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положеньстатті 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другоїстатті 77 КАС Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, разом із тим, якщо суб`єкт владних повноважень надасть докази правомірності свого рішення, то обов`язок спростувати такі докази покладається на позивача, що кореспондується із принципом змагальності сторін, закріпленому у ст. 3 КАС України.

Відтак у задоволенні позову належить відмовити.

За правилами ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, судовий збір позивачу не відшкодовується.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне рішення складено 30 квітня 2024 року.

СуддяМорська Галина Михайлівна